Вирок

від 22.10.2024 по справі 757/40477/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40477/24-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києва кримінальне провадження № 12024100060001893, яке внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , перебуваючи в Печерському районі м. Києва, у квітні 2024 року, діючи умисно, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості щодо товариства, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887) за наступних обставин.

Так, встановлено, що наприкінці квітня 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи в місті Києві (більш точних обставин досудовим розслідуванням не встановлено), отримав від невстановленої слідством особи пропозицію, зокрема за грошову винагороду у розмірі 1000 грн. стати учасником та директором ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_5 , розуміючи, що він стає учасником та призначає себе на посаду директора ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887) не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів, погодився на таку пропозицію.

Так, згідно статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

Статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Згідно статті 81 Цивільного Кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991 визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

-заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

-установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;

-документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

-структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Реалізуючи протиправний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей та подання їх державному реєстратору, ОСОБА_5 , разом із невстановленою досудовим слідством особою 30.04.2024 перебуваючи у Печерському районі міста Києва, поруч з будинком №1/2, по вулиці Михайла Бойчука (колишня назва Кіквідзе) надав невстановленій слідством особі власний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 травня 1999 року та довідку платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, які необхідні для складання (заповнення) документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887). В подальшому, невстановлена слідством особа, на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила заяву щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення, заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів), акт приймання-передачі частки статутного капіталу ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024, рішення учасника №30/04-24 одноособового учасника ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024, статут ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024, схематичне зображення структури власності ТОВ «ДК ЗОК», в яких ОСОБА_5 зазначений як учасник товариства та призначений на посаду директора.

Продовжуючи злочинний умисел, того ж дня, ОСОБА_5 разом з невстановленою слідством особою прибули до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 ) де на прохання невстановленої особи, ОСОБА_5 підписав акт приймання-передачі частки статутного капіталу ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024, рішення учасника №30/04-24 одноособового учасника ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024, статут ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024. Після підписання установчих документів ОСОБА_5 , їх було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (матеріали відносно дій якої виділені в окреме провадження).

Продовжуючи злочинний умисел, того ж дня, ОСОБА_5 , разом з невстановленою слідством особою, перебуваючи у приміщені вище вказаного приватного нотаріуса, підписав опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Державно реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» датований 30.04.2024, заяву щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення, а також опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Державно реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» датований 01.05.2024 та заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів), в які внесені неправдиві відомості та подав їх державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для проведення реєстраційної дії.

Отже, внесені неправдиві відомості до наступних документів:

-в п.п. 1, 2 Рішення учасника №30/04-24 де зазначено, звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_7 з 30.04.2024 та призначити директором ТОВ «ДК ЗОК» ОСОБА_5 , однак останній не мав повноважень та реального наміру бути директором товариства;

-в п. 3 Рішення учасника №30/04-24 де зазначено, визначити нове місце знаходження товариства: АДРЕСА_4 , однак ОСОБА_5 не визначав місце знаходження товариства;

-в п.4 Рішення учасника №30/04-24 де зазначено, затвердити та підписати нову редакцію статуту товариства, однак ОСОБА_5 не мав реального наміру здійснювати господарську діяльність;

-заяви щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення форма 9, де вказано включити до складу учасників товариства, однак останній не мав такого реального наміру;

-заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) форма 2, про зміни місцезнаходження, зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміна установчих документів, зміна керівника або відомостей про керівника ТОВ «ДК ЗОК», зміна структури власності, однак фактично ОСОБА_5 , цих відомостей не вносив;

-Статут ТОВ «ДК ЗОК» нової редакції від 30.04.2024, однак фактично ОСОБА_5 відомостей до статуту не вносив;

-Акт приймання-передачі частки статутного капіталу ТОВ «ДК ЗОК» від 30.04.2024 щодо приймання ОСОБА_5 100 % частки у статутному капіталі та здійснення сплати коштів в сумі 42 000 грн., оскільки фактично ОСОБА_5 не сплачував кошти.

Таким чином, ОСОБА_5 наділив вище вказані документи необхідними реквізитами, тобто вчинив їх підроблення, при цьому під час підписання вказаних документів ОСОБА_5 усвідомлював, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887), оскільки

ОСОБА_5 наміру здійснювати діяльність від імені ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887) як учасник та керівник вказаного підприємства не мав, коштів за частку в статутному капіталі не сплачував та фактичної участі в діяльності товариства не приймав.

Після підписання вказаних вище документів, у невстановлений слідством час, ОСОБА_5 передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі за обіцяну грошову винагороду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

На підставі вказаних документів, Державним реєстратором 01.05.2024 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «ДК ЗОК» (код ЄДРПОУ 35140887) про що вчинено відповідно запис за №1000701070019028118 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у внесенні завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України.

22.10.2024 між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_9 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

Також вказаною угодою сторони погодили ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.205-1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Також сторони дійшли згоди про звільнення ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст .ст. 75, 76 КК України.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили фактичні обставини справи, як вони викладені в обвинувальному акті та просили затвердити угоду про визнання ним винуватості.

Прокурор не заперечив щодо затвердження такої угоди судом.

Згідно з ч.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 цілком визнає права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом враховується, що ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, характеризується виключно позитивно.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінальному кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , укладену 22 жовтня 2024 року

Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 373,374,475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 жовтня 2024 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 та.п.2 ч.2 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази - відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду з обмеженням:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Головуючий суддя ОСОБА_1