Ухвала

від 12.07.2024 по справі 761/23291/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23291/24

Провадження № 1-кс/761/14999/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС», - адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024 року, в межах кримінального провадження №72023000500000026 від 02.05.2023 на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «СПЕЙСИКС» (ЄДРПОУ 43635954),

В С Т А Н О В И В:

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , яка діє інтересах ТОВ «СПЕЙСИКС», звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024, в межах кримінального провадження №72023000500000026 від 02.05.2023 на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «СПЕЙСИКС» (ЄДРПОУ 43635954).

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 761/4055/24 безпідставно накладено арешти на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро), відкритих в АТ «Банк Альянс»(код банку (МФО): НОМЕР_2 , код за ЄДРПОУ 14360506); НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 978-Євро), НОМЕР_4 ,(валюта рахунку: 980-Українська гривня),відкритих в ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК»(код банку (МФО): 380634, код за ЄДРПОУ 35960913); НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро), відкритих в АТ «СЕНС БАНК»(код банку (МФО): 300346, код за ЄДРПОУ 23494714); НОМЕР_6 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» (код банку (МФО): 328168, код за ЄДРПОУ 21650966) шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Клопотання прокурора про арешт майна є необґрунтованим та не містить під собою правового підґрунтя. У матеріалах клопотання про арешт майна як і у постанові про визнання речовими грошові кошти, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, не зазначено та належним чином не вмотивовано, яким чином грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них та чи можливо їх використовувати як речовий доказ у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтримали клопотання з мотивів у ньому наведеним. Просили зауважити, що посилання сторони обвинувачення аналітичний висновок не може бути належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, крім того, на неодноразові клопотання орган досудового розслідування вказує, що відносно ТОВ «СПЕЙСИКСс» досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не здійснюється.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту з грошових коштів, вказанши, що вказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та накладено арешт, у зв`язку із тим, що вказані грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом.

Суд, заслухавши думку представників власника майна та прокуроравивчивши матеріли клопотання про скасування арешту майна, дійшов до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що 01.02.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2; ч. 3 ст. 212 КК України було задоволено та накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954): НОМЕР_1 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро), відкритих в АТ «Банк Альянс»(код банку (МФО): НОМЕР_2 , код за ЄДРПОУ 14360506); НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 978-Євро), НОМЕР_4 ,(валюта рахунку: 980-Українська гривня),відкритих в ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК»(код банку (МФО): 380634, код за ЄДРПОУ 35960913); НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро), відкритих в АТ «СЕНС БАНК»(код банку (МФО): 300346, код за ЄДРПОУ 23494714); НОМЕР_6 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» (код банку (МФО): 328168, код за ЄДРПОУ 21650966) шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Однак, накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Як доказ, на підтвердження можливого ухилення ТОВ «СПЕЙСИКСС» від сплати податків орган досудового розслідування посилається на аналітичний продукт № 9.3/3.3.4/8566-23 від 22.12.2023, складений Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ за результатами проведення аналітичного дослідження, з якого вбачається, що службовими особами ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), в порушення пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, відображено в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати витрати, яких фактично не було, на суму 301 231 824 гривень та занижено відображений показник в рядках 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» та 04 «Об`єкт оподаткування» декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року на загальну суму 301 231 824 гривень, що ймовірно призвело до несплати податку на прибуток у сумі 54 221 728,32 гривень.

Слідчий суддя зазначає, що на початкових стадіях досудового розслідування будь які аналітичні дослідження можуть свідчити про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, але в подальшому такі дослідження спеціалістів повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема висновками експертів.

Слідчий суддя також враховує, що у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, ВС зробив висновок, про те, що жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не в змозі замінити узгоджене Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу, а будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом ухилення від сплати податків.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 106/3364/19 від 07.07.2022, зазначено, що Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Так, як убачається з матеріалів, наявних у розпорядженні суду, відносно ТОВ «СПЕЙСИКСС» наявне Податкове повідомлення-рішення яке складено на підставі Акту податкової перевірки ГУ ДПС у м. Києві № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03.11.2023, разом із тим, на даний час вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в порядку адміністративного судочинства, а тому відповідно до положень ПК України, повідомлення про підозру не може ґрунтуватись виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Вказане свідчить про те, що на даний час суми зазначені в матеріалах кримінального провадження є неузгодженими, а тому на даний час матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів того, що арештоване майно, а саме грошові кошти на рахунках підприємства, відкритих в банках, набуто ТОВ «СПЕЙСИКС» у власність протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення.

Крім того, прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт грошових коштів ТОВ «СПЕЙСИКСС» жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину, оскільки посадовим особам ТОВ «СПЕЙСИКСС» не було повідомлено про підозру.

Більше того, з відповідей детектива БЕБ України убачається, що представникам ТОВ «СПЕСИКС» неодноразово надавались відповіді на клопотання, в яких детектив повідомляв про відсутність права звернення товариства з клопотаннями в порядку ст. 220 КПК України, посилаючись на те, що товариство не має процесуального статусу у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02.05.2023, оскільки ТОВ «СПЕЙСИКС» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто, вказане, свідчить про те, що захід забезпечення у вигляді арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «СПЕЙСИКС» у даному кримінальному проваженні є безпідставним, та таким, що негативно впливає на здійснення, правомірної господарської діяльності товариства, тобто унеможливить її, що є надмірним порушенням прав юридичної особи.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 зазначено, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що ТОВ «СПЕЙСИКС» здобуло майно незаконно.

Натомість, жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС», - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02.05.2023.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174, 276-278, 303, 309, КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024, в межах кримінального провадження № 72023000500000026 від 02.05.2023 у справі № 761/4055/24, на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «СПЕЙСИКС» (ЄДРПОУ 43635954), а саме з:

- НОМЕР_1 (валюта рахунку: 980-Українська гривня),

- НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 840-Долар США),

- НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро),

відкритих в АТ «Банк Альянс»(код банку (МФО): 300119, код за ЄДРПОУ 14360506);

- НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня),

- НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 840-Долар США),

- НОМЕР_3 , (валюта рахунку: 978-Євро),

- НОМЕР_4 ,(валюта рахунку: 980-Українська гривня),

відкритих в ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК»(код банку (МФО): 380634, код за ЄДРПОУ 35960913);

- НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня),

- НОМЕР_5 , (валюта рахунку: 840-Долар США),

- НОМЕР_1 , (валюта рахунку: 978-Євро),

відкритих в АТ «СЕНС БАНК»(код банку (МФО): 300346, код за ЄДРПОУ 23494714);

- НОМЕР_6 , (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» (код банку (МФО): 328168, код за ЄДРПОУ 21650966).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголосити о 16 год. 00 хв. 15.07.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1