Рішення

від 22.10.2024 по справі 404/8243/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8243/23

Номер провадження 2/404/1944/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання у розмірі 335 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протягом 16 років 00 місяці 23 дні позивач працював на підприємстві, а саме з 26 червня 2006 року по 18 лютого 2008 року підземний гірник, з 19 лютого 2008 року по 17 квітня 2008 року учень підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, з 18 квітня 2008 року по 128 липня 2022 року підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування. З них стаж роботи в підземних умовах на Інгульській шахті ДП «Східний ГЗК» 16 років 00 місяців 23 дні.

18 липня 2022 року був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію згідно ст. 38 КЗпП України.

Зазначав, що за час роботи на підприємстві через шкідливі умови праці та значне перевантаження, через недосконалість робочого місця з вини роботодавця, у позивача виникло хронічне професійне захворювання. Було визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 60% та встановлено 3 групу інвалідності безтерміново.

Внаслідок отриманого професійного захворювання змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження. У зв`язку з отриманим професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Не має змоги працювати, з обережністю виконує хатню роботу, будь-які фізичні навантаження протипоказано.

Позивач має радикулопатію, яка виражається в постійних болях суглобів та хребта. Болі в спині та ногах бувають нестерпними, тому постійно доводиться приймати ліки для усунення больового синдрому та зняття запалень. Постійно відчуває фізичні страждання, постійну відчуває психологічний дискомфорт.

За вказаного змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 335 000 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

02 липня 2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представником відповідача 04 липня 2024 року подано відзив на позовну заяву. Вказано, що ДП «СхідГЗК» Інгульська шахта 06 лютого 2023 року уклало з позивачем угоду про відшкодування моральної шкоди № 18/718-3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 6500 грн., де враховуючи принципи виваженості, розумності та справедливості та зусилля для відновлення і організацією позивачем свого життя, стосунків з оточуючими, стану вимушених життєвих і виробничих стосунків, а також спосіб у який працівник обрав відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманням професійного захворювання, сторони дійшли згоди, про те, що відповідач сплачує одноразову грошову виплату позивачу в сумі 6500 грн., в якості відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок отримання ним професійного захворювання, а ОСОБА_1 відмовляється від будь яких намірів стягнення на його користь інших сум в якості відшкодування моральної шкоди.

Вважає, що сторони відповідно до приписів норм чинного законодавства по відшкодуванню моральної шкоди в зв`язку з втратою працездатності перейшли в договірні правовідносини закріплені договором від 06 лютого 2023 року після висновків МСЕК. Звернення позивача до суду з даною вимогою є безпідставною, оскільки сторони перейшли в договірні відносини. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Судом установлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , працював на ДП «Східний ГЗК», з 26 червня 2006 року по 18 лютого 2008 року підземний гірник, з 19 лютого 2008 року по 17 квітня 2008 року учень підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, з 18 квітня 2008 року по 128 липня 2022 року підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування.

З них стаж роботи в підземних умовах на Інгульській шахті ДП «Східний ГЗК» 16 років 00 місяців 23 дні.

18 липня 2022 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі ст. 38 КЗпП України.

З інформаційної довідки про умови праці від 08 вересня 2022 року № КР/1/3329-22, Управління держпраці у Кіровоградській області, вбачається, що відповідно до «Гігієнічної кваліфікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» умови праці ОСОБА_1 на робочих місцях Інгульської шахти ДП «Східний ГЗК» за професією підземного гірника відноситься до 3 класу 2 ступеню шкідливості та небезпечності та за професією підземного електрослюсаря (учня) чергового та з ремонту устаткування відноситься до 3 класу 2 ступеня шкідливості та небезпечності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 вересня 2022 року зазначено, що професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: тривалий стаж роботи (16 років) в шкідливих та небезпечних умовах праці, в умовах перевищення ГДР фізичного навантаження, пилу, шуму при виконанні функціональних обов`язків, що обумовлено технологічним процесом з використанням засобів індивідуального захисту. Рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній робочій позі складає 32,9% при нормі 25%, робоча поза вимушена 12,4% при нормі до 10%, кількість вимушених (більше 30°) нахилів корпусу за змінц становить до 172 при нормі 51-100 відноситься до ІІІ класу 2 ступеня важкості трудового процесу. За показниками напруженості трудового процесу (особливий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 1478 від 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 встановлений наступний діагноз: радикулопатія попереково-крижова L5, S1, і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійним больовим і м`язові-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня).

У довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 197589 від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності безтерміново, причина інвалідності - професійне захворювання.

З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 105823 від 19 жовтня 2022 року вбачається, що ступінь втрати працездатності позивача становить 60% з 14 жовтня 2022р., з датою переогляду - безтерміново.

Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2786/570 КНП «Поліклінічне об`єднання м. Кропивницького» Поліклінічне відділення №1, ОСОБА_1 з 14 вересня 2022 року по 23 вересня 2022 року проходив лікування у стаціонарі з діагнозом: : радикулопатія попереково-крижова L5, S1, і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійним больовим і м`язові-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня).

З виписки із медичної картки амбулаторного хворого №87, ДЗ «СМСЧ №19 МОЗ України», ОСОБА_1 з 10 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року проходив лікування з діагнозом а) основний: остеоартроз обох ліктьових суглобів 1-2 ст. ПФС 1-2 ст.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого №1827, КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради», ОСОБА_1 з 07 червня 2022 року по 17 червня 2022 року проходив лікування з діагнозом: ХОЗЛ ІІ група В, прогресуючий перебіг, інфекційне загострення, середньої важкості, УМКЛ: ДН І-ІІ. Емфізема легень. Пневмофіброз.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

За ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо- геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я, їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як працівнику, належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

В силу ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Аналізуючи наведені вище докази, суд вважає доведеним, що позивачу спричинено ушкодження здоров`я внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК», що призвело до виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13 цієї постанови роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд зазначає, що у зв`язку із вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища об`єктивно викликають у позивача переживання, страждання, стрес та депресію.

Таким чином, суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який він пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача (більше 16 років), ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання (60%), розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, призначення позивачу третьої групи інвалідності безтерміново, характер професійних захворювань, їх наслідки для здоров`я позивача.

Керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити позов частково та визначити розмір компенсації в сумі 150 000,00 грн., що на переконання суду відповідатиме завданій позивачу моральній шкоді через незворотність впливу негативних наслідків професійного захворювання на стан його здоров`я та подальше життя позивача.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Згідно із законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом, який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду крім сум,що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. В даному випадку мова йде про відшкодування шкоди, завданої платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим вони не включаються до загального оподатковуваного доходу платника податків.

У відзиві на позов, представник відповідача посилався на те, що 06 лютого 2023 року між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та позивачем укладено договір про відшкодування моральної шкоди № 18/718-3. Відповідно до зазначеного договору, сторони узгодили одноразову грошову виплату позивачу у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отриманого ним професійного захворювання у розмірі 6500 грн.

Сторони узгодили, з чим погодився позивач, що ДП «СхідГЗК» сплачує йому у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання 6500 грн.

Сторони дійшли згоди, що позивач відмовляється від будь яких намірів стягнення на його користь інших сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП «СхідГЗК».

Зобов`язання відповідача перед позивачем виникло внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю. Метою зобов`язань із заподіяння шкоди, в першу чергу, є відновлення стану потерпілого; необхідною умовою наявність самої шкоди, яка виражається у зменшенні здатності потерпілого до праці, додаткових витратах.

Положеннями ч. 3 ст. 6 ЦК України однозначно передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами, а ч. 3 ст. 23 ЦК України визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

Отже, зважаючи на те, що відносини між сторонами носять деліктний характер, закон покладає на суд повноваження визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, то задля належної охорони життя та здоров`я позивача, відновлення його стану, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, не враховуючи положення згаданого договору.

Виплата позивачеві 6500 грн. у відшкодування моральної шкоди на підставі договору не є перешкодою для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди заподіяної профзахворюванням.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 150 000грн, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що він зазнає у зв`язку з погіршенням здоров`я, оскільки встановлення відсотків втрати працездатності безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 150 000 грн. У стягненні решти суми на відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1500 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 150 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат в дохід держави судовий збір в розмірі 1 500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787.

Повний текст судового рішення складено 24.10.2024 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда