Ухвала

від 21.10.2024 по справі 611/911/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/911/24

Провадження №2/611/308/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2024 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про визнання батьківства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №611/911/24 між суддями від 01 жовтня 2024 року, справу передано судді Коптєву Ю.А.

Відповідно до наказу в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області «Про надання відпустки» від 30 вересня 2024 року №02-04/17 суддя Коптєв Ю.А. перебував у відпустці з 07.10.2024 по 18.10.2024.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

При перевірці наявності підстав щодо залишення позовної заяви без руху суддею перевіряються відповідність форми, змісту та порядку подання заяви вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.

Судом встановлено, що даний позов сформовано та подано через систему «Електронний суд».

За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС), учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області має зареєстрований кабінет, що третій особі була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет" або в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв`язку.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Тобто в інших випадках, позивач повинен подати до суду примірник позовної заяви з додатками для направлення учасникам процесу.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати відомості щодо направлення позовної заяви з додатками у відповідності до вимог цивільного процесуального закону.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та впливає на можливість порушення судом провадження у справі.

Крім того, згідно з п. п. 2, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адреса проживання відповідача як ВПО зазначена: АДРЕСА_1 , тоді як зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 вказано, як АДРЕСА_2 .

Варто відмітити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» чітко визначений перелік документів, до яких вносяться відомості про місце проживання особи, а саме - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідно до абз.2 пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 №509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, абзацом першим пункту 9 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016, визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 до цієї Постанови.

А відтак, оскільки додана до заяви довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, до якого вносяться відомості про місце проживання особи, перелік яких чітко визначено статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати адресу вказану в довідці ВПО, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання.

Позивач зазначає в позові, що він вважає себе батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 , бажає визнати батьківство щодо них, з внесенням відповідних записів до актів цивільного стану про народження.

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 27 травня 2022 року виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з якого вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст.135СК України (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ № 96/5від 12.01.2011.

Так, відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.

Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Порядку, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка що визнає своє батьківство відносно дитини та жінки, яка є матір`ю дитини, яка в заяві підтверджує що певний чоловік є батьком дитини.

Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.

Позивачем в позові не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство між сторонами. В позові не викладено, ким не визнається, чи оспорюється право позивача на батьківство, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.

Позивачем не надано суду підтвердження про звернення сторін до органів державної реєстрації актів цивільного стану у відповідності до вимог ст. 126 СК України.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви просить внести зміни до актового записів про народження дітей. Разом з тим, позивачем, відділ державної реєстрації цивільного стану в позовній заяві взагалі не визначений як учасник справи.

Крім того, варто зазначити, що в силу ч. 1, ч. 4 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, позивачу необхідно виконати і положення ч. 1, ч. 4 ст. 53 ЦПК України.

Також п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагається зазначати в позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначати щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Також варто зазначити, що відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, жодна із копій додатків не засвідчена у встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України порядку. Окремо звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача.

Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

З позовної заяви вбачається, що вона містить чотири самостійні вимоги немайнового характеру (визнання батьківства щодо двох дітей та внесення змін до двох актових записів), за три з яких позивачем не сплачено судовий збір.

Виходячи із вищевикладеного, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 3220,80 грн. та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про визнання батьківства, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Коптєв