Рішення

від 24.10.2024 по справі 639/6665/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024

м.Харків

Справа № 639/6665/23

провадження 2/639/282/24

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1

представник позивача- ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представники відповідача- ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3 особа- Служба у справах дітей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у листопаді 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , 3 особа-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі до 2008 року, мають неповнолітню дочку ОСОБА_6 , яка проживає з позивачем та повністю знаходяться на її утриманні. З часу припинення шлюбних відносин, коли дитині виповнилось два місяці та по теперішній час, відповідач вихованням дочки не займався, нею зовсім не цікавився , з власної ініціативи самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, жодної участі у навчанні та розвитку не приймав, ніколи з нею не спілкувався та не бачився , навіть заборонив своїм родичам спілкуватися з дитиною, матеріальної допомоги не здійснював, рішення суду про стягнення аліментів не виконував, всі витрати на утримання дитини несе позивач самостійно. Крім того, позивач вказує, що у січні 2022 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , який займається вихованням дитини і донька вважає його батьком та не хоче носити прізвище та по батькові відповідача.

У письмових поясненнях позивач стверджувала, що з серпня 2008 р. по 26.12.2019, окрім жовтня 2009 року, коли відповідач сплатив 200 грн., свідомо ухилявся від сплати коштів на утримання доньки, обмежуючи її у праві на повноцінне життя та всебічний розвиток, що зазначено у вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 03.04.2020 та навіть після цього не вживав жодних заходів щодо налагодження стосунків з дитиною і протягом 16 років не виявляв будь-якої турботи про дитину.Відповідач з`явився в судове засідання тільки 24.07.2024, вперше побачивши дитину, не підійшов до неї, не привітався. Ніяких перешкод у спілкуванні з донькою його ніколи не чинилось. Факт заперечення відповідача проти позову не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив всі обставини, викладені позивачем та не заперечував проти того, що 16 років не цікавився дитиною.

Відповідач ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на час розірвання шлюбу доньці виповнилось півтора року, він намагався зустрітися з дитиною, проте йому перешкоджала позивач, негативно налаштовувала доньку.Фінансово не мав можливості забезпечити аліментні зобов`язання. Вважає, що позивачем не обґрунтовано, яким чином позбавлення батьківських прав сприятиме інтересам дитини та захисту її прав, не доведено його винної поведінки та нехтування своїми обов`язками ( а.с. 56-58).

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, невідповідність тверджень відповідача щодо намагання зустрітися з дитиною, що не підтверджена належними доказами та суперечить інформації з навчальних закладів. Вироком суду встановлено, що у період з серпня 2008 року по 26.12.2019 ОСОБА_3 діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї доньки ОСОБА_6 , свідомо не здійснював виплати аліментів та участі у вихованні доньки не приймав, матеріальну чи будь-яку іншу допомогу доньці не надавав, обмежуючи її в праві на повноцінне життя та всебічний ( фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Вирок суду є обов`язковими для суду, що розглядає про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок на підставі ч.6 ст. 82 ЦПК України ( а.с. 64-65).

За клопотанням Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, ухвалою суду від 21.02.2024 залучено в якості третьої особи Служба у справах дітей Харківської районної адміністрації Харківської області.Ухвалою суду від 07.03.2024, за клопотанням позивача залучено Службу у справах дітей Височанської селищної ради ( а.с. 114,134).

3 особа-Служба у справах дітей Службу у справах дітей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області направила суду заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування, додавши висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав ( а.с.146).

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення сторін, думку неповнолітньої ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 19 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області. Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 07 лютого 2007 року ( а.с. 12,13).

За інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м.Харкова , Єдиного державного демографічного реєстру інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 відсутні.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області ( а.с. 10).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2008 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця, починаючи з 17.03.2008 року до досягнення дитиною повноліття.Як випливає з розрахунків заборгованості по аліментам , складених державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, заборгованість зі сплати аліментів складає 275430,96 грн., штраф на користь стягувача- 137715,43 грн. Станом на 03.10.2023 жодного платежу боржником з березня 2019 року не здійснено ( а.с. 15-16, 25-28).

Вироком Жовтневогорайонного судум.Харковавід 03квітня 2020року ОСОБА_3 визнано виннимза ч.1ст.164КК Українита призначенопокарання увиді 80годин громадськихробіт.Вироком встановлено,що ОСОБА_3 вчинив зліснеухилення відсплати встановленихрішенням судукоштів наутримання дитини(аліментів)колишній дружині ОСОБА_9 на доньку ОСОБА_6 та уперіод з29.08.2008року по26.12.2019року,окрім жовтня2009р.,коли сплативодин раз200грн.,діючи умисно,з метоюухилення відсплати встановленихрішенням судукоштів, свідомо не здійснював виплати аліментів та участі у вихованні доньки не приймав, матеріальну чи будь-яку іншу допомогу доньці не надавав, обмежуючи її в праві на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. При цьому, ОСОБА_3 у період з липня 2015 року по березень 2016 року включно офіційно працював на ПП «БІАГР та мав заробіток, але ігноруючи поступово зростаючу помісячну та річну заборгованість у зв`язку з несплатою аліментів, умисно не сплачував встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини протягом 141 місяця. В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 загальна заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_6 до досягнення нею повноліття відповідно до розрахунку від 26.12.2019 станом на зазначену дату склала 141118, 80 грн. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним та пояснив, що скоїв злочин при обставинах наведених вище. Фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, а також наслідки злочину не оспорював ( а.с. 17-23).

Відповідно до виключно позитивної характеристики ОСОБА_6 ,учениці 11 класу, наданої КЗ «Покотилівський ліцей «Промінь» Височанської селищної ради Харківського району» мати дитини ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки, завжди відвідує батьківські збори, входить до складу батьківського активу. Батько, ОСОБА_3 жодного разу не приходив до навчального закладу, ніколи не цікавився навчальними успіхами. Вихованням дитини займається лише мати ( а.с. 32).

Довідкою КЗ «Височанський ліцей № 1» Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 31.10.2023 підтверджено, що за період навчання ОСОБА_6 з 1 по 4 клас ( 2013 р. по 2017 р.), батька ОСОБА_3 у школі жодного разу не зустрічали, він не приходив та не цікавився навчальними успіхами дитини( а.с. 36).

В судовому засіданні 24.07.2024, на якому був присутній відповідач, він підтвердив, що не виконував свої батьківські обов`язки протягом 16,5 років, оскільки не працював та знаходиться на утриманні своїх батьків-пенсіонерів, проте не згоден з позбавленням його батьківських прав, хоче налагодити контакт з донькою, але не знає як та ніяких дій для цього не здійснював.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Вирок суду в кримінальному провадженні, яке набрало законної сили, є обов`язковими для суду про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою ( ч.ч 1, 6 ст. 82 ЦПК України).

Положеннястатті 171 Сімейного кодексувизначають, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Неповнолітня ОСОБА_6 , 2007 року народження, в судовому засіданні підтримала позов своєї матері ОСОБА_1 , наполягала на позбавленні ОСОБА_3 батьківських прав, пояснивши, що свого біологічного батька вона не знає та не вважає його батьком, оскільки він її не виховував, ніколи не бачив, не телефонував, не спілкувався, а побачивши перед судовим засіданням навіть не привітався. Стверджує, що не бажає з ним спілкуватися або зустрічатись в подальшому, він є для неї сторонньою особою ,тому намагається оформити зміну свого прізвища та по батькові.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 соромно за те, що він не виховував дитину, матеріально не допомагав, але він хоче змінити свою поведінку і навіть оформив на користь дочки заповіт 23.07.2024, тобто напередодні судового засідання, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач ОСОБА_3 , 1983 р. народження є здоровою, працездатною особою, місце його проживання не зареєстровано, не працює та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та рішення суду та йому не соромно перебувати нібито на утриманні своїх батьків, які самі в силу віку потребують виконання відповідачем обов`язку щодо піклування та утримання непрацездатних батьків згідно ст. 51 Конституції України, ст. 202 Сімейного кодексу України.Навіть після ухвалення вироку суду відповідач не змінив свою поведінку та відкрито ігнорує обов`язок щодо сплати аліментів на неповнолітню доньку.

При цьому, несплата аліментів слугуватиме лише додатковим доказом в сукупності з іншими доказами у справі про позбавлення батьківських прав, а не самостійною підставою позбавлення батьківських прав.

Що стосується наданого заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 23.07.2024 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Литвин Г.Р., яким відповідач на випадок своєї смерті все своє майно заповідає доньці ОСОБА_10 , 2007 року народження, то це є спробою створити видимість можливості зміни свого відношення до дитини , оскільки ОСОБА_3 не має ніякого нерухомого та рухомого майна і в будь-який час може скасувати або скласти новий заповіт ( а.с. 208).

Викладені у відзиві на позов аргументи щодо перешкоджання ОСОБА_3 у 2008 р. зустрічам з дитиною та спілкування з нею, тобто по причинам, незалежним від нього, суд вважає хибними.Як зазначила позивач, вона ніколи не створювала перешкод відповідачу у зустрічах з донькою та приймати участь в її житті і бажала цього, проте відповідач ніякого інтересу не проявляв, не намагався побачити доньку і навіть заборонив своїм батькам і родичам спілкуватись з нею. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Крім того, неповнолітня дитина знаходиться в тому віці, коли відповідач мав можливість, при бажанні, приїхати до неї , навідатись до школи за одинадцять років її навчання, дізнатись засоби зв`язку та брати участь у її вихованні і постійно спілкуватись.

У разі наявності перешкод у спілкуванні з дитиною батько має застосовувати усі можливі заходи захисту своїх прав та прав своєї дитини, зокрема шляхом своєчасного звернення до органу опіки та піклування, а також до суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 у справі №390/1418/17, провадження №61-18755св20 про позбавлення батьківських прав, відповідачне скористався способами захисту своїх прав як батька, не надав до суду доказів намагання брати участь у вихованні дитини, він не ініціював питання про встановлення способу та порядку участі у вихованні сина, а отже, погодився з відсутністю необхідності у спілкуванні та вихованні дитини саме ним як батьком. Саме поведінка відповідача, яка полягала у тривалій бездіяльності, призвела до настання для нього негативних наслідків позбавлення батьківських прав.

Відповідно до висновку № 3/01-36 від 18.03.2024439 від 14.12.2023 року Служби у справах дітей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області , 18.03.2024 комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Височанської селищної ради розглянуто питання про доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , досліджені надані матеріали, вислухано ОСОБА_1 . Батько дитини на засідання комісії не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки не сповістив.Службою та комісією встановлено факт самоусунення батька від виконання його батьківських обов`язків і надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ( а.с. 148).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

За положеннями частин першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовного його неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , позивач посилалась, зокрема, на те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не приймає участі у житті доньки з народження, не забезпечує необхідного утримання дитини, не цікавиться її здоров`ям, навчанням та розвитком.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19.

Матеріалами цивільної справи доведене винне свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками відносно доньки ОСОБА_6 , 2007 року народження, пасивне і байдуже ставлення до утримання та виховання дитини, що не заперечується відповідачем, порушення ним права дитини на належне батьківське виховання є підставою для позбавлення його батьківських прав .Збереження батьківських прав за особою, відсутньою у житті дитини створює стан невизначеності, що не сприятиме нормальному психічному та емоційному розвитку неповнолітньої.

Тому суд вважає, що задоволення позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_6 , сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини.

ОСОБА_3 не довів реального бажання зміни своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею. Участь відповідача тільки в одному судовому засіданні також свідчить про, що він і в подальшому не змінить своє ставлення до доньки.

Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав, з урахуванням його поведінки, не достатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними. Наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17, провадження № 61-46449св18, від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17, провадження № 61-2861св20.

За правиламист.ст.133,141ЦПК Українипонесені судові витрати, пов`язані зі зверненням позивача до суду , підлягають стягненню з відповідача, а саме судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3 особа- Служба у справах дітей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Рішення можебути оскарженев апеляційномупорядку доХарківського апеляційного суду протягомтридцяти днівз дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 );

Відповідач- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2 );

Третя особа-Служба усправах дітейВисочанської селищноїради Харківськогорайону Харківськоїобласті (ЄДРПОУ 43956718, смт.Високий Харківського району Харківської області, вул.Бульварна, 12).

Повне судове рішення складено 24.10.2024.

СУДДЯ -