Постанова

від 24.09.2024 по справі 399/189/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 399/189/23

провадження № 22-ц/4809/932/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційними скаргами Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю « Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2024 року (суддя Лях М.М.) у справі за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство» Конярство України» про визнання недійсними рішень, визнання недійсними договору оренди землі, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

встановив:

У березні 2023 року заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за якою виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку та подальша передача у приватну власність, всупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство» України». Реєстрація права комунальної власності за Онуфріївською селищною радою відбулась на підставі рішення № 860 від 15.06.2021. Державний реєстратор Онуфріївської селищної ради за заявами селищної ради 23.06.2021 зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

Онуфріївська селищна рада безоплатно передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради, який 03.08.2021 здійснив реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на майно вчинено запис 4335402.

17.02.2022 ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0608, з ТОВ «Агродар ЛТД», за яким останній набув права оренди земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років до 17.02.2032, право оренди земельної ділянки 27.05.2022 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46955230.

Проте, станом на дату набрання чинності вищезазначеним Законом спірна земельна ділянка була та на час звернення в суд є державною формою власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність і в подальшому в оренду. Зазначав, що за вказаним фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001679 від 11 серпня 2021 року за ч.5 ст.191 КК України.

Вказував, що у 1947 році було засновано Онуфріївський кінний завод №175, який з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області. Запис, вчинений у 1973 році у Державній земельній книзі, порядковий номер 13, у розділі 3 - «Землі радгоспів», в 5 колонці «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу №175. Загальна площа - 4206,6 га. Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 13 липня 1992 року №81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно з якою за ДП «Онуфріївський кінний завод №175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради, загальною площею 2211,7 га, у тому числі, сільськогосподарських угідь площею 1809,1 га. За даними ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки загальною площею 3688,79 га (з них площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради). Вказане право виникло у попередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод №175» до 1990 року.

Прокурор зазначав, що Онуфріївський кінний завод №175 з 30-х років був правомірним постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3688,79 га (з них 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради), та надані до суду копії архівних документів підтверджують наявність права користування у Онуфріївського кінного заводу №175 на землі, розташовані на території Онуфріївської селищної ради, а також те, що ніхто не позбавляв підприємство такого права.

ДП «Конярство України» засноване відповідно до наказу Міністерства аграрної політики №510 від 19 серпня 2010 року «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. У подальшому, на підставірозпорядження КМУ №2305-р від 01 грудня 2010 року «Про деякі питання розвитку конярства»танаказу Міністерства аграрної політики України від 01 лютого 2011 року №33 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства»ДП «Онуфріївський кінний завод №175» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до п.2 вказаногонаказуДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод №175». 11 серпня 2011 року комісією з реорганізації підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стало правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод №175», на підставі якого до ДП «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками загальною площею 3688,79 га, у тому числі на території Онуфріївської селищної ради площею 2137,59 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га. Вказані обставини встановлені постановою ВГСУ від 02 листопада 2015 року у справі 912/1677/14, а тому відповідно до ч.5 ст.82ЦПКУкраїни є такими, що не підлягають доказуванню.

У довідцівідділу Держкомземув Онуфріївськомурайоні Кіровоградськоїобласті від07 лютого 2012року №47зазначено,що ДП«Конярство України»на правіпостійного користуванняналежить 2137,59га натериторії Онуфріївськоїселищної ради.Про належністьна правіпостійного користуванняДП «КонярствоУкраїни» земельна територіїОнуфріївської селищноїради свідчитьте,що наказомГУ Держгеокадаструв Кіровоградськійобласті від09 лютого 2018 року №11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради, орієнтовним розміром 1939,8000 га, у тому числі 1571,3000 га ріллі, 185,6000 га сіножаті, 98,5000 га пасовищ, 63,3000 га земель під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу розробило відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до Держгеокадастру внесені відомості про сформовані земельні ділянки. Навів перелік наказів, відповідно до яких ДП «Конярство України» зареєстровало право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, загальною площею 1378,2826 га.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.09.2021 при проведенні перевірки виявлено порушення вимог земельного законодавства в діяльності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо реєстрації права комунальної власності, а у подальшому передачі у власність земель, у тому числі й земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_1 .

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано схематичне зображення місця розташування земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради. Вказана схема була основою для видачі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.02.2018 № 11-287/14-18-СГ, яким було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939, 8000 гектарів.

За вказаною схемою беззаперечно вбачається, що територія, де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, входить у землі, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». На підтвердження вказаного Українським незалежним інститутом судових експертиз проведено земельно-технічну експертизу.

В обґрунтування звернення до суду прокурор зазначив, що статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 суперечить чинному законодавству, оскільки до суду надаються докази на підтвердження того, що ДП «Конярство України» є належним постійним користувачем земель державної форми власності на території Онуфріївської селищної ради і таке користування їм не припинялось та визнається державою. У даному випадку спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі видачі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, а тому існують всі правові підстави для визнання незаконними оспорюваних рішень про передачу у власність земельних ділянок.

За таких обставин, оспорюючи правомірність переведення земельної ділянки у комунальну власність, передачу її у приватну власність, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки укладено у порушенням вимог закону, а ефективним способом поновлення державного інтересу буде визнання недійсним договору оренди землі, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.

Стосовно земель державної власності, що використовуються спеціальними суб`єктами - ДП «Конярство України», установлено пріоритет права власності Українського народу над правом приватної власності. Тобто законно набути права власності на зазначену категорію земельних ділянок фізичні особи не могли.

Зазначили, що власник земельної ділянки набув такого права власності у спосіб, який має вигляд законного лише за формальною ознаками, оскільки юридичне оформлення такого права стало можливим у результаті прийняття Онуфріївською селищною радою незаконних рішень про передачу земельних ділянок у приватну власність, а тому в даному випадку відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив суд:

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 15 червня 2021 року №860 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608;

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 26 липня 2021 року №1572, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608;

- визнати недійсним договір оренди від 17 лютого 2022 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0608;

- витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з незаконного володіння ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права власності ОСОБА_1 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 43365402) та іншого речового права - права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 46955230) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградськолї області від 30 січня 2024 року позов задоволено частково.

Суд вирішив витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Онуфріївська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи щодо моменту набуття позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою, а судом при винесенні рішення неправильно застосовано до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Прийняте селищною радою рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки та реєстрація такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не порушує права позивача, оскільки останній сам визначив та сформував дану земельну ділянку для передачі у приватну власність.

Суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки факту відсутності рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування, адже станом на серпень 2011 року спірна земельна ділянка у постійному користуванні ні в ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» ні у його правонаступника ДП «Конярство України» не перебували, а мало місце лише фактичне використання земель.

Наданий позивачем висновок експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі Інструкція), адже у вступній частині висновку зазначено, що експерт відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку обізнаний, хоча Інструкцією в цьому питанні передбачено посилання саме на приписи Кримінального кодексу України.

Крім того, під час проведення експертизи експерту не надавались оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної документації та документації із землеустрою на земельні ділянки.

Для проведення дослідження експертом з власної ініціативи було залучено інженера-геодезиста ОСОБА_2 , яким проводилися геодезичні роботи, що суперечить вимогам Інструкції, а сам експерт дійшов до з`ясування питань права, що власне заборонено робити експерту.

Прийняте Онуфріївською селищною радою рішення не порушує прав ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, адже селищна рада завершила процес надання спірної земельної ділянки у приватну власність, який був розпочатий власне позивачем, а наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, яким був наданий дозвіл на розробку проектів щодо відведення у власність земельних ділянок, є чинним та має вирішальне значення для даної справи.

Крім того, рішення суду першої інстанції порушує права ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на мирне володіння майном за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), втручання у права відповідачів є непропорційним меті, що свідчить про те, що вжиття непропорційного заходу, особливо без будь-якої схеми компенсації, не задовольняє вимог охорони майна згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Також на вказане рішення подано апеляційну скаргу ТОВ «Агродар ЛТД», в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо оберту нерухомого майна від 09.03.2023 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 площею 2 га 03.08.2021 зареєстровано за ОСОБА_1 , а 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 17.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ АГРОДАР ЛТД /т.1, а.с. 25-28/.

Рішенням позачергової сьомої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1572 ОСОБА_1 за його клопотанням передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, в т.ч. 2, 0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада /т.1 а.с. 29/.

Згідно договору оренди землі від 17.02.2022 земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 00 га, кадастровий № 3524655100:02:000:0608 передана орендодавцем ОСОБА_1 в оренду ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років /т. 1 а.с. 30-35/.

Згідно витягу з державного реєстру досудових розслідувань № 420221000000001679 від 11.08.2021 року до реєстру внесено відомості про вчинене правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» ОСОБА_3 від 05.08.2021 року щодо вчинення службовими особами Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області розтрати державного майна /т. 1 а.с.36/.

Листом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 28.09.2021 року № 10-11-0.61-5521/2-21 в.о. начальника управління звернувся до Кіровоградської обласної прокуратури з проханням здійснити процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом звернення з відповідними позовами до суду про неправомірності дій Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації комунальної форми власності на земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Конярство України» та в подальшому передачі їх у приватну власність, зокрема і з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 /т. 1 а.с. 37-48/.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Державного підприємства «Конярство України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, згідно якої касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської обласної прокуратури залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 912/1677/14 господарського суду Кіровоградської області залишено без змін /т. 1 а.с. 49-57/.

Рішенням шостої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу Андрію Юрійовичу звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатку та відповідний реєстр /т. 1 а.с. 58 - 68/.

Згідно листа Кіровоградської обласної прокуратури за вих. № 15/1-716вих-21 від 19.10.2021 заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури витребувано з Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 10.11.2021 року копії документів землеустрою, що розроблялись ДП «Конярство України», копії проектів землеустрою, які розроблялись ДП «Конярство України» на 58 земельних ділянок по 2 га, накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження проектів землеустрою ДП «Конярство України» та передачу у постійне користування земельних ділянок на території Онуфіївської селищної ради, зокрема й тих, кадастрові номери яких вказані в запиті, дані чи надходили на погодження проекти землеустрою, розроблені Онуфріївською селищною радою на згадані вище земельні ділянки або ж на інші, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», копії документів, що підтверджують факт постійного користування ДП «Конярство України» земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради з 2011 року, місце їх розташування, дані чи проведено Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради та їх результати, дані про те, які заходи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжито до поновлення інтересів держави чи плануються /т. 1, а.с. 69-72/.

З наданої ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 0-11-0.6-6401/2-21 відповіді від 10.11.2021 вбачається, що протягом 2019-2020 років Державним підприємством «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблявся проект щодо передачі земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 4536, 4438 га. Станом на 18.03.2021 ДП «Конярство України» звернулось до ГУ з клопотанням про затвердження Проекту землеустрою, за результатами чого було підготовлено наказ та затвердження Проект на загальну площу 4282, 1288 га та передано у постійне користування ДП «Конярство України» 119 земельних ділянок. На виконання п. 2 доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення» від 09.06.2021 за № 22-28-0.133-6840/2-21, Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області виявлено, що державним реєстратором Суржиком Дмитром Миколайовичем внесено відомості до Державного реєстру речових прав комунальну форму власності за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, на земельні ділянки, які фактично є державною формою власності та фактично входять до земель, які надані у постійне користування ДП «Конярство України». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зазначена державна реєстрації права власності була здійснена на підставі рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 09.07.2021 за № 307, чим грубо порушили земельне законодавство в частині п. 24 Перехідних положень земельного кодексу України /т. 1 а.с. 73-75/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 630-ДК від 15 листопада 2021 року визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області вимог земельного законодавства України встановленого порядку набуття та реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель, переданих із державної власності у комунальну. Про виконання цього наказу доповісти керівнику ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 15.12.2021 /т. 1 а.с. 77-78/.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 від 14.12.2021 виявлені порушення Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України, а саме, при прийнятті рішення від 15 червня 2021 року № 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» та рішень від 26 липня 2021 року «Про передачу у власність земельних ділянок» № 1517-1574 порушено вимоги ст. 122 Земельного кодексу України та пункт 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Крім того, рішенням восьмої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1572 ОСОБА_1 за його клопотанням передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, в т.ч. 2, 0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 /т. 1 а.с. 79-94/.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 в справі № 340/2241/22 за позовом Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства від 20.12.2021 № 630-ДК/0024/КВ/06/01/-21, залишено без змін /т. 1 а.с. 95-104/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1812/14-21-СГ від 08 липня 2021 року визначено здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Юридичному управлінню ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області здійснити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав /т. 1 а.с. 105-107/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09 лютого 2018 року надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності /т. 1 а.с. 108-109/.

Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020, № 11-15375/14-20-СГ від 30.10.2020, № 11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-16551/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020, № 11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020 Державному підприємству «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області /т. 1 а.с. 110-119/.

Листом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 15/1-811 вих-21 від 09.12.2021 зазначено про виявлення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області порушень в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Крім того, директор ДП «Конярство України» звертався до органів прокуратури щодо питання правомірності розпорядження Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області земельними ділянками, оскільки рішенням Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку, серед яких 58 земельних ділянок, на які визнано право комунальної власності, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608, якими Онуфріївська селищна рада фактично розпорядилась. Оскільки з вказаних документів неможливо зробити висновок, чи входять вищевказані 58 земельних ділянок до тієї площі земель, які перебували у постійному користуванні ДП, та на які надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, витребувано від ДП «Конярство України» в строк до 30.12.2021 зазначені в листі документи /т. 1 а.с. 120 -123/.

У відповідь на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ДП «Конярство України» за вих. 2022-01-17/9 від 17.01.2022 надало: наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09.02.2018, яким надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради. Орієнтовний розмір земельних ділянок 1939, 8000 га та інші документи згідно зазначеного переліку /т. 1 а.с. 124-236/.

На підставі передавального акта від 11 серпня 2011 року від ДП Онуфріївський кінний завод № 175 до Державним підприємством «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року /т. 1 а.с. 232-236/.

Висновком експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 повністю накладаються на поле № НОМЕР_1 , яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно передавального акта від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175» /т. 1 а.с. 237-250 т. 2 а.с. 1-28/.

14.01.2022 № за 15/1-9вих-22 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури Нестерова О. повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позови до суду про визнання недійсними рішень ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування 58 земельних ділянок, вказаних в листі, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 /т. 2 а.с. 30-31/.

На викопіюваннях земельних ділянок з публічної кадастрової карти України зображено місце розташування земельних ділянок, в тому числі і спірної /а.с. т. 2 а.с. 32-37/.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 14.11.2022 та 09.01.2023 Державне підприємство «Конярство України» є правокористувачем земельних ділянок з кадастровими № 3524655100:02:000:0616, 3524655100:02:000:0632, 3524655100:02:000:0630, 3524655100:02:000:0626, 3524655100:02:000:0622, 3524655100:02:000:0685 /т.2, а.с. 38-55/.

У Державній земельній книзі під № 13 міститься запис про те, що Онуфріївському кінзаводу № 175 за період з 1973 по 1982 роки були передані землі у постійне користування в розмірі 42006. У довідці про розміри землекористування і розподіл земель по вгіддях колгоспу (радгоспу) Конзаводу 175 Онуфріївського району Кіровоградської області станом на 01.11.1980 всього земель в межах плану 44240 га /т. 2 а.с. 56-61/.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21682/15 (910/12376/21) від 25.07.2022 задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Конярство України" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398467735246 /т. 2 а.с. 180-191/.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 залишено без змін /т. 2 а.с. 192-205/.

У відповідності до звітної податкової декларації з плати за землю ДП «Конярство України», філія «Онуфріївський кінний завод № 175» ДП «Конярство України» є платником земельного податку /т. 2 а.с. 206-215/.

Відділом № 4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області на адвокатський запит від 16.08.2022 повідомлено, що станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району не зареєстровані /т. 2 а.с. 234/.

Державний архів Кіровоградської області листом № 192/335/01-40 від 18.10.2022 повідомляє, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні /т. 2 а.с. 235/.

Державним архівом Кіровоградської області 21.10.2022 за № 198/344/01-40 на адвокатський запит від 19.10.2022 надіслано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Онуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами», за яким кінзаводу № 175 в постійне користування були передані землі в смузі відводу залізниці Олександрії дистанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах /т. 2 а.с. 236, 237/.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 11.11.2022 № 211/373/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1962, 1967-1969 роки та у документах архівного фонду «Світловодська районна рада Кіровоградської області» (до складу Світловодського/Кремгесівського району входив розформований Онуфріївський район) за 1963-1966 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутнє /т. 2 а.с. 238/.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 17.11.2022 № 214/385/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1970-1975 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 239/.

08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих № 164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проект відведення земельної ділянки площею 100, 9 га Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», яких вилучаються земельні ділянки та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства вирішено погодитись з проектом відведення земель загальною площею 100, 9 га в постійне користування, з них: орної 60, 1 га, садів 17, 1 га, лісосмуг 0, 9 га, вулиць 4, 7 га, присадибних земель 18, 1 га, з землекористування колгоспу «Зоря» /т. 2 а.с. 240, 241/.

У повідомленні Державного архіву Кіровоградської області № 1/1/01-40 від 03.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 242/.

Державним архівом Кіровоградської області у повідомленні № 4/5/01-40 від 18.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 243/.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 330-УБД та 331-УБД від 19.04.2021 надано дозвіл переліченим громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 26, 0000 га, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, орієнтованим розміром земельної ділянки по 2, 0000 га кожному з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, згідно поданих клопотань /т. 2 а.с. 244-250, т. 3 а.с. 1-9/.

20 квітня 2021 року ТОВ «Тектоареал» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 52, 0000 га відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 330-УБД та № 331-УБД /т. 3 а.с. 10-13/.

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь держави.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937 (далі - Конституція УРСР від 30.01.1937), органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих. Виконавчими і розпорядливими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є вибирані ними виконавчі комітети. Згідно ст. 73 Конституції УРСР від 30.01.1937, Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території.

Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності, а ради депутатів виступали як органи державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР і відповідно повноваження на розпорядження державними землями мали Виконавчі комітети відповідних рад.

Також, згідно ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР, прийнятого 08.07.1970 року та введеного в дію з 01.01.1971, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У пункті 8.4. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №916/2675/15 зауважено, що за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 29.11.1922, Земельного кодексу УРСР від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 порядок передачі та набуття права постійного користування на землі державної власності протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в постійне користування, яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо).

Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

Відповідно до пункту 24 розділу Х «Прикінцеві положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована статтею 117 Земельного кодексу України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема: підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який також розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове до трьох років, довгострокове від трьох до десяти років) та безстрокове користування.

Приписами Земельного кодексу України (пункт 7 розділу "Перехідні положення") та постанови Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 №562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Земельного кодексу УРСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства.

Надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення, яке провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 16 Земельного кодексу УРСР 1970 року).

Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею (ст. 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013).

Згідно з чинною редакцією статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема: державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо.

При цьому Закон України "Про Державний земельний кадастр" у пунктах 2, 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції, чинній на час реєстрацією за Радою прав на спірну земельну ділянку) передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо. Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Разом з тим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №903/704/20.

Станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод №175» та за його правонаступником ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт на право власності не видавався.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 912/757/19 Верховний Суду зазначив, що у земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке набуто у встановленому порядку, як неоформлення права постійного користування земельною ділянкою відсутня.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельноїділянки напідставі заявиземлекористувача приймаєрішення проприпинення правакористування земельноюділянкою,про щоповідомляє органидержавної реєстрації.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно достатті 152 Земельного кодексуУкраїни держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїта законів України.

Згідно зістаттею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першоїстатті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частина другастатті 19 КонституціїУкраїнивизначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістомстатті 388ЦК Україниякщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу.

Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті387,388,1212 ЦК України).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням Онуфріївської селищної ради № 1572 від 26.07.2021 передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3524655100:02:000:0608) із земель сільськогосподарського призначення,що знаходиться заадресою: Кіровоградська область, Олександрійський район Онуфріївська селищна рада (т. 1 а.с.29).

Державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0608 здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 03.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1572 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43365402 (т.1 а.с.26).

ОСОБА_1 після передачі йому у власність спірної земельної ділянки не використовував її для ведення особистого селянського господарства, а передав в оренду ТОВ «Агродар ЛТД», за яким 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди від 17.02.2022, строком на 10 років до 17.02.2032, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46955230 (т.1 а.с. 27).

Судом не було встановлено наявності доказів добровільної відмови ДП «Конярство України» від права постійного користування земельною ділянкою державної форми власності, що виключало віднесення спірної земельної ділянки до земель комунальної власності і розпорядження нею без згоди власника - держави є незаконним.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Зогляду навикладене,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновкупро те,що передачаспірної земельноїділянки увласність ОСОБА_1 із подальшоюреєстрацією заним прававласності єнезаконно,а томупідлягає витребуваннюз йоговолодіння на користьвласника держави.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься вдругому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосуванняпередбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Право держави витребувати земельну ділянку, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 та право оренди ТОВ «Агродар ЛТД» з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами осіб, які зазнали такого втручання.

За таких обставин, суд вважає, що втручання держави у права ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом.

Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 483/2263/19 (провадження № 61-13973св21) та від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21).

Безпідставними є доводи апеляційних скарг на невідповідність наданого до суду позивачем експертного висновку вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, оскільки суд вважає що вказаний висновок відповідає вимогам Інструкції, а з самого змісту висновку не вбачається з`ясування експертом питань права.

Отже, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційні скарги Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» залишити без задоволення.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.10.2024.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський