Рішення

від 21.10.2024 по справі 130/956/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/593/2024

130/956/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 позивач звернулась до суду з цим позовом, в якому просила постановити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач являється бабусею малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Мати дітей - ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, матеріально дітям не допомагає.

Відносно своїх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідач є одинокою матір`ю, батько дітей записаний зі слів матері. В доньки ОСОБА_4 є офіційний батько - відповідач ОСОБА_3 , який перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 12.09.2006 по 18.03.2008.

Діти бачать батьків вкрай рідко, останній раз приблизно в січні 2024 року. Батьки спілкуватись з дітьми та приймати участь у їх вихованні, надавати кошти на їх утримання не бажають.

Позивач зареєстрована разом з дітьми в с. Рів Жмеринського району Вінницької області, де наразі проживають батьки дітей - відповідачі, позивачу невідомо. Дітям забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Відповідачі жодним чином не були позбавлені інформації щодо перебування дітей разом з позивачем. Окрім того, позивач жодним чином не перешкоджала у спілкуванні та прийманні участі у вихованні дітей. Таким чином вищевикладені обставини свідчать про небажання відповідачів виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей. Така поведінка відповідачів суперечить нормам як СК України так і Закону України «Про охорону дитинства», що стало підставою для звернення до суду з указаним позовом.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідачі відзиву на позов не подавали.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

02.04.2024 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

29.04.2024 недоліки позову позивачем усунені, в зв`язку з чим ухвалою судді від 23.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.06.2024. Витребувано у третьої особи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх дітей.

26.06.2024 розгляд справи відкладено на 18.09.2024.

21.08.2024 на адресу суду надійшло рішення органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх дітей.

18.09.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 21.10.2024.

21.10.2024 позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану позовну заяву та просила задовольнити її з підстав, викладених в позові.

Представник третьої особи органу опіки і піклування (служби у справах дітей) виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві представник Лавріненко Ю.В. просила розгляд справи проводити у її відсутність

Відповідно до позовної заяви та відомостей виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідачу направлялись судові документи та повістки за вищевказаною адресою, проте на адресу суду повернулись поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.72-74, 92-94).

Відповідач ОСОБА_3 викликався до суду через оголення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки у нього відсутнє зареєстроване місце проживання. Одночасно відповідачу ОСОБА_3 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями документів на останню відому адресу місця проживання, зазначену в позовній заяві, проте на адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 40-41).

Згідно з положеннями частини 7 та 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Суд за погодженням з позивачем на підставі ч.3 ст.211 ЦПК України, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідачів та представника третьої особи.

Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с.5-6).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до копії довідки Рівського старостинського округу від 27.03.20245 № 01-12-2024/111, ОСОБА_13 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . За даною адресою також зареєстровані та проживають діти: ОСОБА_2 : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Діти проживають разом з бабусею та знаходяться на її утриманні (а.с.12), що також стверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи (а.с.13-15).

Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 18.03.2008. Після розірвання шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_2 » (а.с.16).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано 12.09.2006. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с.17).

Згідно висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно її дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_3 , відносно його дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самоусунулись від догляду та виховання дітей, порушуючи тим самим ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», свідомо ухиляються від виховання та утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позбавлення їх батьківських прав є доцільним. Висновок затверджений рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області №333 від 16.08.2024 (а.с.67-69).

Також, в судовому засіданні була допитані свідки.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердили, що відповідачі не піклуються, не доглядають та не цікавляться своїми дітьми, зловживають алкогольними напоями. Їх діти проживають разом з бабусею ОСОБА_1 , яка здійснює догляд за дітьми, піклується про них та доглядає на постійній основі.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Мотиви суду. Норми права, які застосовані судом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (статті 51 Конституції України).

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків.

Згідно з ст. 8Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з вимогами статті 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з частинами 4 - 6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної Постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.

Відповідно до частини 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Суд погоджується із висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не виконують своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично самоусунулись. Тому на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що свідоме і тривале нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідачів та є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Разом з тим, застосовуючи такий крайній захід як позбавлення батьківських прав, суд роз`яснює відповідачам, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати слід залишити за позивачем як вона того просила.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,відносно її неповнолітніх дітей:

- доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ),

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ),

ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий, паспорт Серія НОМЕР_8 ),

Служба у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринська,вул. Київська, буд. 1А, ЄДРПОУ 38051926).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 24.10.2024