Рішення

від 24.10.2024 по справі 147/1062/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1062/24

Провадження № 2/147/355/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 жовтня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Ободівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ободівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування Ободівської сільської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ободівської сільської ради, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , 1992 року народження, відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

22 липня 2024 року за повідомленням поліцейського офіцера громади, спеціалісти служби у справах дітей та фахівець із соціальної роботи прибули в сім`ю ОСОБА_1 , яка на момент прибуття фахівців була з ознаками похмілля та не заперечувала, що напередодні вживала алкогольні напої із знайомими як у себе вдома так і у знайомого чоловіка. Дитина була голодна, в брудному одязі, також наявні опрілості на тілі та укуси комах. У кімнатах не прибрано, посуд та одяг дитини брудні.

ОСОБА_1 через асоціальну поведінку ухиляється від виконання батьківських обов`язків, нестримана у спілкуванні, зловживає алкогольними напоями. Спеціалісти служби у справах дітей неодноразово відвідували ОСОБА_1 та встановили факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків стосовно своєї новонародженої дитини. Лікар педіатр Тростянецької АЗПСМ ОСОБА_3 повідомляла, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у неї під наглядом, однак всі потрібні щеплення для дитини відповідного віку зробити немає можливості через протипоказання -дитина не добирає у вазі, на що було звернуто увагу матері. Мати рекомендацій лікаря не виконувала.

Враховуючи обставини, які негативно впливали на дитину та становили небезпеку для її життя, умови в яких перебувала дитина в сім`ї ОСОБА_1 , з метою проведення заходів для забезпечення прав дитини рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 22.07.2024 та рішенням виконавчого комітету Ободівської сільської ради ОСОБА_2 було влаштовано до КНП «Тульчинський обласний спеціалізований БД для дітей з ураженням ЦНС та порушенням ВОР».

Крім того, на розгляді Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її трьох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку із тим, що відповідачка є жінкою працездатного віку, а також беручи до уваги встановлений факт ухилення від виконання свої обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

Ухвалою від 08.08.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 11.09.2024 підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання у його відсутності, вказавши що позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.

Третя особа на стороні позивача в судове засідання не з`явилася, представник третьої особи надав суду заяву, в які просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання, які були призначені на 28.08.2024, 11.09.2024, 02.10.2024. 22.10.2024, не з`явилась. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи шляхом скерування судових повісток за місцем її реєстрації, однак судові повістки повернулися на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також було здійснено виклик відповідачки до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачкою не було подано відзиву на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що належно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено24 жовтня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 22 жовтня 2024 року, датою ухвалення даного рішення є саме 24 жовтня 2024 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Ободівською сільською радою 12.04.2024. ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її матір`ю є ОСОБА_1 (а. с. 4).

Із довідки про державну реєстрацію народження від 12.04.2024 №2 встановлено, що відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 11).

В матеріал справа міститься довідка Новоободівського старостинського округу Ободівської сільської ради, видана 01.08.2024 №804 (а.с. 26), з якої вбачається, що ОСОБА_1 1992 року народження, за час проживання на території Ободівської сільської ради зарекомендувала себе, як людина з проблемною поведінкою, яка веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, схильна до протиправних дій, маючи чотирьох дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Також, відповідно до інформації КНП «Тростянецький ЦПМСД» від 29.07.2024 №214, дитина ОСОБА_2 , за останній період не добирала у вазі, на що було звернуто увагу матері, однак рекомендацій мати не виконувала, в зв`язку з чим дитині не були зроблені щеплення через тимчасові покази.

Відповідно до Акту оцінки потреб сім`ї, складеного за результатами проведення в період з 16.07.2024 по 22.07.2024 оцінки потреб сім`ї, за критеріями типу складності випадку визначено, як складний випадок (а.с. 13).

Із висновку оцінки потреб сім`ї затвердженого директором комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Ободівської сільської ради» установлено, що сім`я ОСОБА_1 потребує надання соціальної послуги- соціального супроводу в зв`язку з складними життєвими обставинами (а. с. 17).

Із актів обстеження умов проживання від 09.04.2024 та 12.07.2024, які проводилися на підставі графіку рейдів обстеження та усного повідомлення сусідів ОСОБА_1 , з метою обстеження умов проживання ОСОБА_2 та виконання батьківських обов`язків, установлено, що було проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , де за результатами бесіди і висновку визначено, що умови проживання та виховання для дитини не створені; санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні, матір була з ознаками похмілля, під очима мала синці від побоїв, матері рекомендовано припинити вживання алкоголю та зустрічі з сумнівними компаніями, а також не залишати дитину без нагляду (а. с. 9,10).

Відповідно до рішень виконавчого комітету Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 30.07.2024 ОСОБА_2 вирішено відібрати із сім`ї матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою її життю та здоров`ю при подальшому перебуванні в сім`ї матері та влаштувати до КНП «Тульчинський обласний спеціалізований БД для дітей з ураженням ЦНС та порушенням ВОР» на цілодобове перебування(а. с. 29, 30).

У висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 30.07.2024, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ободівської сілської ради Гайсинського району Вінницької області 30.07.2024 №791, у зв`язку з виявленим обставинами, які негативно впливають на розвиток дитини та встановленням факту свідомого та умисного невиконання батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування виконкому Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав. (а. с. 31, зворотня ст.).

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що відповідачка умисно ухиляється від виховання та утримання своєї дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, що підтверджує повну відсутність відповідального ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов`язків та просить позбавити її батьківських прав та стягувати з неї аліменти.

При прийнятті рішення суд керується наступними правовими нормами.

Позивач має право на звернення до суду з даним позов в силу норм ст. 165 СК України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України та Конвенцією.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Так, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зі змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - постанова ПВСУ від 30.03.2007 року № 3), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осі, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 цієї постанови).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (абз. другий п. 16 постанови ПВСУ від 30.03.2007 року № 3).

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Встановлені фактичні обставини даної справи та оцінені докази свідчать про те, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема не забезпечує належною матеріальною допомогою, медичним обслуговуванням, не створює жодних умов для нормального фізичного та духовного розвитку дитини. Зазначені обставини є свідченням винної поведінки відповідачки та умисним ухиленням нею від виховання дитини у такій мірі, що це дає достатні підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Факт умисного та свідомого невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України підтверджується матеріалами справи.

Протилежного відповідачкою не доведено, доводів позовної заяви не спростовано, жодних дій, які б свідчили про бажання відповідачки здійснювати виконання своїх батьківських прав та обов"язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 не вчинено.

З моменту пред`явлення даного позову ставлення відповідачки до виконання нею своїх батьківських обов`язків та до дитини не змінилося, вона і надалі ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, доводів позовної заяви не спростувала. Вона не бажає змінювати своє ставлення до дитини, не вживає для цього жодних заходів, що свідчить про її байдуже ставлення до результату розгляду даного позову.

На думку суду, така поведінка відповідачки свідчить про свідоме невиконання нею своїх батьківських обов`язків.

Будь-яких об`єктивних причин такого ставлення до дитини, до їх інтересів, виховання, а також причин, які б виправдовували таку негативну поведінку відповідачки, судом не встановлено.

Тому, суд вважає, що відповідачка самоусунулися від виконання покладених на нею батьківських обов`язків по матеріальному забезпеченню та вихованню дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, умисно ухиляється від їх виконання.

Відтак, з урахуванням всього викладеного вище, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положенням ч. 1 ст. 183 ЦПК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги інтереси дитини, суд дійшов до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду 06.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття, які слід перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач при зверненні до суду не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із положень ст. 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 150, 155, 157, 164 - 165, 180 - 183 СК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Органу опіки та піклування Ободівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ободівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття, які слід перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Зобов`язати Орган опіки та піклування Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав також неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи

Позивач - Органу опіки та піклування Ободівської сільської ради місцезнаходження: с. Ободівка, вул. Ватутіна, 8, Гайсинського району Вінницької області ЄДРПОУ 04331107.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей Ободівської сільської ради, місцезнаходження: вул. Дружби, 20, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 44096404

Суддя О.М. Почкіна