Ухвала

від 24.10.2024 по справі 127/34901/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/34901/24

Провадження № 2/127/5130/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 доквартирно-експлуатаційноговідділу м.Вінниця про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 доквартирно-експлуатаційноговідділу м.Вінниця про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містить зазначення ціни позову;

- позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в позовній заяві, зокрема, щодо не виконання рішення суду, на день звернення до суду з цим позовом, в частині поновлення позивача на посаді.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України,позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також,дана позовназаява невідповідає вимогамст.177ЦПК України,а самепозивачем наданосуду копії-рішення Вінницькогоміського судуВінницької областівід 23.07.2024року тапостанови Вінницькогоапеляційного судувід 10.10.2024року усправі №127/17043/24,без відмітки пронабрання чинностіцими рішеннями судів.

Крім того, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.1цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас ст.5Закону України«Про судовийзбір» встановлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини 1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте за змістом приписів статей 94, 116, 117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей 1,2Закону Українивід 24березня 1995року «Прооплату праці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 97КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, позивач повинен сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, з розміром якого позивачу необхідно визначитись, але не менше 1211,20 грн.

Отже,позивачу слідсплатити судовийзбір врозмірі 1211,20 грн.за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA318999980313181206000002856, Код кваліфікації доходів бюджету: 22030101 (для сплати судового збору за розгляд справ до Вінницького міського суду Вінницької області).

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовноїзаяви ОСОБА_1 доквартирно-експлуатаційноговідділу м.Вінниця про стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу залишити безруху танадати позивачустрок дляусунення вказанихнедоліків до30жовтня 2024 року, але не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: