Рішення

від 11.10.2024 по справі 636/6984/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/6984/24 Провадження 2/636/2392/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визнання права власності на гараж,-

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визнання права власності на самовільно побудований гараж АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у 2000році вінсамочинно збудувавгараж зпогребом розміром8,80м.х 5,15м (площ)для збереженнялегкового автомобіля.Рішенням ХІІсесії ХХVІскликання Кочетоцькоїселищної радиЧугуївського районуХарківської областівід 25.06.2004року «Проприсвоєння поштовоїадреси індивідуальнимгаражам,які розташованів сел.Кочеток буловстановлено поштовуадресу індивідуальномугаражу: АДРЕСА_2 ,гараж № НОМЕР_1 .Рішенням Кочетоцькоїселищної радиЧугуївського районуХарківської областівід 06.07.2004року «Продозвіл ОСОБА_1 оформити правовуі технічнудокументацію насамовільно зробленебудівництво гаражу№ НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 »надано дозвілна оформленняправової ітехнічної документаціїна побудованийгараж.За йогозаявою комунальнимпідприємством «ЧугуївськеМБТІ» булопроведено обстеженнягаражу,а потім27.09.2022року виготовленийтехнічний паспортна йогоім`я,в якомузазначено самовільнебудівництво гаражуз погребом,позначеного відповіднолітерою «Д»та погреба,позначеного літерою«Г»,розташований заадресою: АДРЕСА_2 . Технічний паспорт на гараж за адресою: АДРЕСА_2 від 27.09.2022 року, виданий на його ім`я, містить опис основних конструктивних елементів гаражу: фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер. Площа гаражу літ. «Д» становить 45,32 кв. м, площа погребу літ. «Г» 12,76 кв. м.

В даний час позивач вирішив узаконити будівлю гаражу, однак, зареєструвати право власності на своє ім`я на вищезазначений гараж з погребом він не може через відсутність в нього дозвільної документації на будівництво і в зв`язку з цим змушений звернутися з позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Чугуївської міської ради Харківської області, у судове засідання не з`явився, надав відповідну заяву про розгляд справи без участі представника, заперечень проти позову не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у 2000 році ОСОБА_1 самочинно збудував гараж з погребом розміром 8,80 м. х 5,15 м (площ)для збереження легкового автомобіля.

Рішенням ХІІ сесії ХХVІ скликання Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області від 25.06.2004 року «Про присвоєння поштової адреси індивідуальним гаражам, які розташовані в сел. Кочеток» було встановлено поштову адресу індивідуальному гаражу: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 .

Рішенням Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області від 06.07.2004 року «Про дозвіл ОСОБА_1 оформити правову і технічну документацію на самовільно зроблене будівництво гаражу № НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 » надано дозвіл на оформлення правової і технічної документації на побудований гараж.

За заявою ОСОБА_1 комунальним підприємством«Чугуївське МБТІ»27.09.2022року виготовленийтехнічний паспортна йогоім`я,в якомузазначено самовільнебудівництво гаражуз погребом,позначеного відповіднолітерою «Д»та погреба,позначеного літерою«Г»,розташований заадресою: АДРЕСА_2 . Технічний паспорт на гараж за адресою: АДРЕСА_2 від 27.09.2022 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , містить опис основних конструктивних елементів гаражу: фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер. Площа гаражу літ. «Д» становить 45,32 кв. м, площа погребу літ. «Г» 12,76 кв. м.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N6-1328цс15 зазначено, що згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

На підставі ст. 376 ЦК суди, розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки.

Право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК України).

Тобто, позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підставі ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас згідно із ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно у разі якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам а також те, що на теперішній час за таких обставин єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача є спосіб визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, з послідуючим прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного на теперішній час законодавства.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво яке проведено з дотриманням стандартів, які дозволяють надійну та безпечну експлуатацію об`єкта, та не порушують права інших осіб, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 18, 133, 141-142, 206, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доЧугуївської міськоїради Харківськоїобласті провизнання прававласності нагараж - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на самовільно побудований гараж літ. "Д" площа - 45,32 кв.м. та погреб літ. «Г» площа 12,76 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя