Рішення

від 25.09.2024 по справі 308/11566/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11566/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Микуланинець О.І.,

представника відповідача Селеша О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовомадвоката Дербака Юрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Закарпатської митниці Державної митної служби України, про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Дербак Ю.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України, про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Позовну заяву мотивує тим, що 15.05.2024 в.о. начальника Закарпатської митниці розглянувши матеріали справи про порушення митних правил №00192/30500/24 за ознаками вчинення гр.. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України, постановив визнати винним гр.. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу 9 884,94 грн.

позивач категорично не згідний з оскаржуваною Постановою, вважає її протиправною та такою, яка підлягає зміні, оскільки згідно постанови та протоколу про порушення митних правил: 30.03.2024 року о 11 год. 25 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Астей» Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль марки «Lexus», моделі «NX300H», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 республіки НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що повертався з Словаччини в Україну, де перебував у приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені товари іноземного виробництва загальною вагою 208 кг, а саме: двадцять упаковок по 10,40 кг кожний згідно маркування вказаного на упаковці бетонна плитка торгівельної марки «STEGU Country», країна виробництва - Польща. Виявлений товар знаходився у багажному відсіку транспортного засобу. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття дверей багажного відсіку автомобіля.

Вартість виявленого товару згідно рахунку 292.2 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 30.03.2024 становить 12 379,64 грн.

При цьому, під час провадження у справі відповідач не врахував товарний чек на вилучений протоколом про ПМП товар, який був наданий ОСОБА_1 . представнику митного органу та визначив самостійно вартість переміщуваного товару, який згідно висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та дослідження Держмитслужби становить 32949,80грн. (застосував штраф 30% від вартості - 9 884,94 грн.).

На переконання позивача, під час винесення оскаржуваної постанови відповідач повинен був врахувати вартість зазначену у відповідному товарному чеку та вказану ним же у протоколі про порушення митних правил та застосувати стягнення у вигляді штрафу розміром 3 713,89 три

З урахуванням наведеного позивач просить суд постанову у справі про порушення митних правил №0192/30500/24 в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30% вартості товару, що становить 9884, 94 грн. - змінити на накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30% вартості товару, що становить 3 713, 89 грн.

17.07.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають через правомірність оскаржуваної постанови, оскільки згідно висновку експерта Закарпатського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби № 142000-3800-0083 від 19.04.2024 року вартість виявленого товару становить 32949,80 грн., за курсом НБУ станом на 30.03.2024 року складає 777,72 євро. Відтак розмір накладеного штрафу на ОСОБА_1 повинен становити 9884,94 грн. Відповідач стверджує, що необхідно врахувати саме вартість товару встановлену висновком експерта. Заявлена позивачем вартість не відповідає дійсності, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Селеш О.Я. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив у позові.

Позивач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак від його представника адвоката Дербака Ю.Ю. до суду надійшла заява, в які просить суд розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

У відповідності до вимог ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положеньст.458МК України порушенням митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність..

Відповідно до ч.1ст.494МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 495МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил та винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0192/30500/24 за частино 2статті 471 Митного кодексу України.

Зі змісту протоколу та постанови слідує, що 30.03.2024 року о 11 год. 25 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Астей» Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль марки «Lexus», моделі «NX300H», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 республіки НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що повертався з Словаччини в Україну, де перебував у приватних справах.

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені товари іноземного виробництва загальною вагою 208 кг, а саме: двадцять упаковок по 10,40 кг кожний згідно маркування вказаного на упаковці бетонна плитка торгівельної марки «STEGU Country», країна виробництва - Польща. Виявлений товар знаходився у багажному відсіку транспортного засобу. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття дверей багажного відсіку автомобіля.

Загальна вартість виявленого товару згідно з висновком експерта Закарпатського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби № 142000-3800-0083 від 19.04.2024 року становить 32949,80 грн., що за курсом НБУ станом на 30.03.2024 року складає 777,72 євро.

Таким чином ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які переміщуються ним через митний кордон України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 471 МК України та відносно нього було застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (32949,80), що становить 9884,94 грн.

Вартість виявленого товару митним органом була встановлена на підставі висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 142000-3800-0083 від 19.04.2024 року.

При цьому, згідно долученої до матеріалів копії квитанції про оплату від 27.03.2024 року, вилучений товар був придбаний позивачем за ціною 292,20 євро.

Позивач не заперечує факт вчинення правопорушення, однак не згідний, що митний орган при накладенні стягнення не врахував фактичну вартість вилученого товару в сумі 292,20 євро, що згідно курсу НБУ станом на 30.03.2024 становить 12 379,64 грн.

Санкцією ч. 2 ст.471МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

В основу визначення розміру штрафних санкцій відповідачем покладено висновок № 142000-3800-0083 від 19.04.2023 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, відповідно до якого загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил № 0192/20500/24 становить 32949,80 грн.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.ч.1, 3, 4 ст.368МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

З огляду на положення ст.ст.49, 368МК України вартість переміщуваних ОСОБА_1 вилучених товарів правильно визначати на підставі квитанції про оплату товару від 27.03.2024 року, яка не спростована і обґрунтованого сумніву не викликає.

У зв`язку із цим, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення слід керуватися саме даною квитанцією.

Санкція ч.2 ст.471МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів.

Отже, за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, ОСОБА_1 має понести стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (12379,64 грн.), що становить 3713,89 грн. (12379,64х 0,3).

Частинами 1 та 2статті 77КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на такі законодавчі приписи, судом у межах своїх повноважень встановлено підстави для зміни застосованого щодо ОСОБА_1 стягнення в сторону пом`якшення з урахуванням вартості товару згідно квитанції про оплату товару від 27.03.2024 року.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимогистатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись ст.ст.2,6,72-77,241,243,244,245,246,250,271,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Дербака Юрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Закарпатської митниці Державної митної служби України, про скасування постанови в справі про порушення митних правил задовольнити.

Змінити захід накладеного на ОСОБА_1 стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, постановою заступника начальника Закарпатської митниці Козюберди Володимира Віталійовича № 0192/30500/24 від 15.05.2024 року із штрафу в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (32949,80), що становить 9884,94 грн. на штраф в розмірі 30 відсотків вартості не задекларованих товарів (12379,64 грн.), що становить 3713,89 грн. (три тисячі сімсот тринадцять грн. вісімдесят дев`ять коп.).

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Закарпатська митниця Держмитслужби України, код ЄДРПОУ 43337207, місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та проголошено 30.09.2024 року о 15 год. 45.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул