Постанова

від 23.10.2024 по справі 645/1792/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 645/1792/21

провадження № 22-ц/818/2529/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року, постановлену суддею Мартиновою О.М., -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства.

03 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій остання просить суд заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження:

1/2 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 347225763101, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0181, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616906363101, загальна площа земельної ділянки 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

4/5 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 243521863101, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616940763101, загальна площа земельної ділянки 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення його заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що правочини на підставі яких була проведена формальна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на об?єкти нерухомого майна, про заборону відчуження яких вона просить, є нікчемними, а рішення незаконними та протиправними. Вважає, заходи забезпечення позову, які вона просить застосувати жодним чином не порушать та не вплинуть на законні права, свободи та інтереси ОСОБА_3 . Відсутність доказів на підтвердження наміру сторони відчужити спірне майно не є підставою для відмови у забезпеченні позову.

Вказує, що спірне майно було придбано у період шлюбу з ОСОБА_1 та на даний момент зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 , який у разі відсутності забезпечення позову, матиме можливість розпорядитись цим майном шляхом відчуження третім особам до ухвалення судового рішення по суті спору, що у свою чергу ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Також звертає увагу на те, що в рамках цивільної справи №644/1482/22 ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2023 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, вжито заходи забезпечення позову щодо спірного майна. Разом з тим, наразі вказані судові рішення оскаржуються в касаційному порядку, а тому не має гарантій того, що ці судові рішення не будуть скасовані та збережуться вжиті заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що останньою не наданого жодного належного та допустимого доказу того, що дії відповідача ОСОБА_3 за її зустрічною позовною заявою спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Проте, погодитися із таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини 1статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2019 року у справі № 554/1893/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц, від 13 січня 2020 року у справі№922/2163/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Пунктом 2 частини 1 статті 150ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Матеріали справи свідчать, що у вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства, в якому, з урахуванням останніх уточень просила суд:

І.Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

1) 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 ;

2) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 6310138500:09:059:0181, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) 4/5 частини квартири АДРЕСА_5 ;

4) 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,12га, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, цільове призначення для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

ІІ. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на:

1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 ;

1/4 частини квартири АДРЕСА_4 ;

1/2 частину квартири АДРЕСА_7 ;

1/4 частину закінченого будівництвом та введеного в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, право власності на яке не зареєстроване - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

1/2 частину квартири АДРЕСА_8 , перша черга будівництва, секція А1 ( АДРЕСА_9 );

1/2 частину земельної ділянки, площею 0,12 га, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

1/4 частину земельної ділянки, площею 0,1га, кадастровий помер 6310138500:09:059:0181, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

2/5 частини квартири АДРЕСА_5 .

ІІІ. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки ОСОБА_1 в статутному капіталі господарського товариства ТОВ «ТВОРЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «СОНЯШНИК», що складає суму у розмірі 18600грн.

ІV. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь вартість 1/4 частини легкового автомобіля марки «Peugeot Partner», 2016 року випуску, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 72090.

Таким чином, предметом розгляду у справі є вимоги майнового характеру.

При цьому, звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, відносно частини спірного майна, а саме щодо:

1/2 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 347225763101, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0181, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616906363101, загальна площа земельної ділянки 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

4/5 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 243521863101, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616940763101, загальна площа земельної ділянки 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що вищевказане нерухоме майно, придбано нею та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя та в інтересах сім`ї, на даний момент спірне нерухоме майно на праві власності належать іншій особі ОСОБА_3 , яке він набув в результаті примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова. Так, 21 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В. було винесено постанови та акти про передачу стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 645/3596/20 від 24 листопада 2020 року майна, приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., на підставі актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданих приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В., 21 грудня 2020 року було посвідчено свідоцтва про право власності на вищевказане нерухоме майно, зареєстровані в реєстрі за № 2048, 2049, 2050 та 2051. Вважає, що оскільки зазначене нерухоме майно придбане нею та ОСОБА_1 у період шлюбу, за спільні кошти подружжя та в інтересах сім`ї, то це майно є їх спільною сумісною власністю, а тому з моменту придбання вказаного майна їй належать речові права на дані об`єкти нерухомого майна. Зазначає, що через численні грубі порушення приватним виконавцем норм чинного законодавства України, при передачі вищевказаного нерухомого майна ОСОБА_3 , яке є спільною сумісною власністю подружжя, спірне нерухоме майно вибуло з володіння поза її волею.

Вважає, що ОСОБА_3 , як особа, за якою формально зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, що є предметом даного позову, має об`єктивну реальну можливість вчинити дії, які можуть в подальшому утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення зустрічного позову.

На думку позивача, вказаний захід забезпечення позову жодним чином не вплине на права та інтереси третіх осіб та не обмежить право відповідача на користування нерухомим майном.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 вересня 2024 року отриманих на запит суду, вбачається, що за відповідачем ОСОБА_3 на праві приватної власності зареєстроване наступне нерухоме майно, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову у даній заяві:

1/2 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 347225763101, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0181, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616906363101, загальна площа земельної ділянки 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

4/5 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 243521863101, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616940763101, загальна площа земельної ділянки 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеного у заяві про забезпечення позову нерухомого майна, власником (співвласником) якого є відповідач ОСОБА_3 , є необхідними, достатніми та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідач ОСОБА_3 в будь-який момент має можливість відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на користь позивача.

Разом з тим, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 фактично просить визнати за собою, в порядку поділу майна подружжя, право власності на: 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ; 1/4 частину земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:09:059:0181; 2/5 частини квартири АДРЕСА_5 ; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, тому колегія суддів вважає, що необхідно заборонити відчуження саме цього нерухомого майна.

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Крім того, колегія суддів наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню із задоволенням заяви про забезпечення позову.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст.374, ст.376, ст.381,382,383,384 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити відчуження:

1/4 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 347225763101, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0181, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616906363101, загальна площа земельної ділянки 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

2/5 частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 243521863101, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:09:059:0182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616940763101, загальна площа земельної ділянки 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядкубезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова