Рішення

від 16.10.2024 по справі 495/3423/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуСправа № 495/3423/17 Номер провадження 2/495/1392/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді Шевчук Ю.В.

при секретарі Бучка В.В.

представника позивача Державної службигеології танадр України - Кутакова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою Державної служби геології та надр України до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державне підприємство "Українська геологічна компанія" про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення пропущеного з поважних причини строку звернення до суду, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Державної служби геології та надр України звернувся 11 травня 2017 року до суду з позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державне підприємство "Українська геологічна компанія" про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення пропущеного з поважних причини строку звернення до суду.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 14.01.2002 року Затоківською селищною радою було прийнято Рішення №1002, яким затверджено акт інвентаризації земельної ділянки площею 0,4267 Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (далі - Причорномор ДРГП) від 26.04.2001 року та вирішено надати Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,4267 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз».

13.06.2002 року між Затоківською селищною радою (Орендодавець) та Причорномор ДРГП (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець на підставі рішення Затоківської селищної ради від 14.01.2002 року за № 1002 «Про надання в оренду земельної ділянки ПДРГ для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз» надає, а Орендар приймає у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 4 267 кв.м., в тому числі забудовані землі площею 4 267 кв.м., розташовані у Сонячному курортному районі смт. Затока, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз».

23.12.2011 року Затоківською селищною радою було прийнято Рішення №666, яким договір оренди землі було продовжено на 25 років.

У подальшому, ігноруючи факт наявності на земельній ділянці за кадастровим № 5110300000:02:019:0131 державного майна, а також наявності чинного договору оренди, який Причорномор ДГРП виконувало належним чином, Затоківська селищна рада 17.04.2014 року прийняла рішення №1920, яким рішення №666 від 23.11.2011 року було визнано таким, що втратило чинність та вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ПП «База відпочинку «Топаз».

29.09.2015 року Затоківська селищна рада прийняла рішення №3638, яким було поділено земельну ділянку за кадастровим №5110300000:02:019:0131 та передано її частини в приватну власність, зокрема, відповідно до виписок з рішення Затоківської селищної ради №3638 від 29.09.2015 року, було надано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення ОСОБА_2 - передана земельна ділянка №511030000:02:019:0163 - 0,0853 га, АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 - передана земельна ділянка №5110300000:02:019:0164 - 0,0853 га, АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 передана земельна ділянка №5110300000:02:019:0165 - 0,0853 га, АДРЕСА_3 ; ОСОБА_5 передана земельна ділянка № 5110300000:02:019:0166 - 0,0853 га, АДРЕСА_4 .

03.12.2015 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_6 (покупець) щодо земельних ділянок №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166.

10.02.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) щодо земельних ділянок №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166.

12.02.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 (від імені якого діяв ОСОБА_6 ) (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) щодо земельної ділянки № 511030000:02:019:0167 (площа 0,0853, адреса: АДРЕСА_5 ).

У лютому 2016 року ОСОБА_7 звернувся до органів із заявою, посвідченою приватним нотаріусом Сминтиною І.В., про об`єднання в одну земельну ділянку площею 0,4615 га з реєстрацією права власності на новосформовану земельну ділянку шляхом об`єднання згідно плану з присвоєнням їй нової юридичної адреси: АДРЕСА_6 .

Заява стосувалася земельних ділянок: №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166, які перебували у власності ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу від 10.02.2016 року за реєстровими №№ 162, 165, 168, 171, право власності на які зареєстровано за №№13202981, 13203649, 13204304, 13204870, реєстраційні номери об`єктів - 759080451103, 768800451103, 759096851103, 759049951103, а також 511030000:02:019:0174, 511030000;02:019:0167, які перебували у власності ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу від 12.02.2016 за реєстровими №№ 202, 205, право власності на які зареєстровано за №№ 13252411, 13251483, реєстраційні номери об`єктів - 842716251103, 8419377511103.

17.03.2016 року рішенням Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №31 було привласнено нову адресу новоутвореному майну земельної ділянки, загальною площею 0,4615 га - АДРЕСА_7 .

29.04.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) щодо земельної ділянки №51103000000:02:019:0195 площею 0,4615 га за адресою: АДРЕСА_7 .

Враховуючи вищевикладене, Затоківська селищна рада в порушення ст. 120 ЗК України, поділила земельну ділянку за кадастровим № 5110300000:02:019:0131 та передала у приватну власність земельні ділянки на яких знаходиться Державне майно, чим унеможливила його використання. Вказані порушення і стали підставою для звернення до суду позивачем в інтересах держави з відповідним позовом.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 було повернено заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22.06.2017 залишено без руху апеляційну скаргу представника Затоківської селищної ради Романенко Р.С. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.08.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Затоківської селищної ради Романенко Р.С. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.08.2017 призначено справу до розгляду.

Розпорядженням заступника керівника апарату апеляційного суду Одеської області №7088 від 21.11.2017 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017, справа передана до розгляду головуючому судді Кравець Ю.І., склад колегії суддів Журавльов О.Г., Комлева О.С.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30.11.2017 дану справу було прийнято до свого провадження колегією судової палати: головуючою суддею Кравця Ю.І., судді: Журавльова О.Г., Комлева О.С.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.12.2017 закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника Затоківської селищної ради Романенко Р.С. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2018 апеляційну скаргу на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі - повернуто заявнику Затоківській селищній раді.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.02.2018 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у даній справі було визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.08.2018 дану справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.08.2018 відкладено розгляд справи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.08.2018 апеляційну скаргу на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 15.05.2017 повернуто заявнику ОСОБА_3 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.10.2018 витребувано докази по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2018 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2018 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2019 прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2019 залишено без руху апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного суду №748 від 27.02.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019, справа передана до розгляду головуючому судді Ващенко Л.Г., склад колегії суддів Колесніков Г.Я., Сєвєрова Є.С.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.04.2019 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у даній справі було визнано неподаними та повернуто апелянтам.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.08.2019 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017 про відкриття провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного суду №4812 від 31.10.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019, справа передана до розгляду головуючому судді Вадовська Л.М., склад колегії суддів Ващенко Л.Г., Сєвєрова Є.С.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.11.2019 призначено справу до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.11.2019 провадження зупинено та справу передано до канцелярії суду для визначення судді для вирішення заяви про відвід суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.12.2019 поновлено провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05.03.2020 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Розпорядженням керівника Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №419 від 10.09.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019, справа передана до розгляду головуючому судді Мишко В.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.04.2020 прийнято цивільну справу до провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2020 заявлено самовідвід суддею Мишко В.В. та передано матеріали цивільної справи до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для подальшого розподілу.

Розпорядженням керівника Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №280 від 23.10.2020 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020, справа передана до розгляду головуючому судді Шевчук Ю.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.10.2020 прийнято цивільну справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2021 прийнято заяву про зміну підстав позову по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2021 замінено первісного відповідача Затоківську селищну раду на належного відповідача Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2021 витребувано докази по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2021 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.06.2021 витребувано докази по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.04.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2023 витребувано докази по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом допиту свідків.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_2 про залучення третьої особи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2023 призначено судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.11.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату апеляційного суду Одеської області №102 від 12.01.2024 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024, справа передана до розгляду головуючому судді Сєвєрової Є.С., склад колегії суддів Вадовська Л.М., Комлева О.С.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2023.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.02.2024 призначено справу до розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2023 скасовано, направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_2 про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Короткий виклад позицій сторін по справі

У судовому засіданні представник позивача Державної служби геології та надр України позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, однак 28.07.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити у повному обсязі.

У судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Причорноморського державного регіонального геологічне підприємство, Державного підприємства "Українська геологічна компанія" не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Верховний Суд України у Постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо длярозглядусправита ухваленнязаконногоіобґрунтованого рішення,вінможе,невідкладаючирозгляду справи,вирішитиспірпо суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Окрім того, суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченогост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Устатті 6Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Враховуючи, що дана справа перебуває в провадженні суду з 11 травня 2017 року, у сторін було достатньо часу для подання до суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, суд приходить до обґрунтованого висновку щодо можливості розгляду даної справи за наявними матеріалами та за відсутності інших учасників процесу.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14.01.2002 року Затоківською селищною радою було прийнято Рішення №1002, яким затверджено акт інвентаризації земельної ділянки площею 0,4267 Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (далі - Причорномор ДРГП) від 26.04.2001 року та вирішено надати Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,4267 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз».

13.06.2002 року між Затоківською селищною радою (Орендодавець) та Причорномор ДРГП (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець на підставі рішення Затоківської селищної ради від 14.01.2002 року за № 1002 «Про надання в оренду земельної ділянки ПДРГ для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз» надає, а Орендар приймає у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 4 267 кв.м., в тому числі забудовані землі площею 4 267 кв.м., розташовані у Сонячному курортному районі смт. Затока, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Топаз».

23.12.2011 року Затоківською селищною радою було прийнято Рішення №666, яким договір оренди землі було продовжено на 25 років.

Як зазначає позивач, ігноруючи факт наявності на земельній ділянці за кадастровим № 5110300000:02:019:0131 державного майна, а також наявності чинного договору оренди, який Причорномор ДГРП виконувало належним чином, Затоківська селищна рада 17.04.2014 року прийняла рішення №1920, яким рішення №666 від 23.11.2011 року було визнано таким, що втратило чинність та вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ПП «База відпочинку «Топаз».

У подальшому, 29.09.2015 року Затоківська селищна рада прийняла рішення №3638, яким було поділено земельну ділянку за кадастровим №5110300000:02:019:0131 та передано її частини в приватну власність, зокрема, відповідно до виписок з рішення Затоківської селищної ради №3638 від 29.09.2015 року, було надано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення - ОСОБА_2 - передана земельна ділянка №511030000:02:019:0163 - 0,0853 га, АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 - передана земельна ділянка №5110300000:02:019:0164 - 0,0853 га, АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 передана земельна ділянка №5110300000:02:019:0165 - 0,0853 га, АДРЕСА_3 ; ОСОБА_5 передана земельна ділянка № 5110300000:02:019:0166 - 0,0853 га, АДРЕСА_4 .

03.12.2015 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_6 (покупець) щодо земельних ділянок №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166.

10.02.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) щодо земельних ділянок №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166.

12.02.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 (від імені якого діяв ОСОБА_6 ) (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) щодо земельної ділянки № 511030000:02:019:0167 (площа 0,0853, адреса: АДРЕСА_5 ).

У лютому 2016 року ОСОБА_7 звернувся до органів із заявою, посвідченою приватним нотаріусом Сминтиною І.В., про об`єднання в одну земельну ділянку площею 0,4615 га з реєстрацією права власності на новосформовану земельну ділянку шляхом об`єднання згідно плану з присвоєнням їй нової юридичної адреси: АДРЕСА_6 .

Заява стосувалася земельних ділянок: №511030000:02:019:0163, №511030000:02:019:0164, №511030000:02:019:0165, №511030000:02:019:0166, які перебували у власності ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу від 10.02.2016 року за реєстровими №№ 162, 165, 168, 171, право власності на які зареєстровано за №№13202981, 13203649, 13204304, 13204870, реєстраційні номери об`єктів - 759080451103, 768800451103, 759096851103, 759049951103, а також 511030000:02:019:0174, 511030000:02:019:0167, які перебували у власності ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу від 12.02.2016 за реєстровими №№ 202, 205, право власності на які зареєстровано за №№ 13252411, 13251483, реєстраційні номери об`єктів - 842716251103, 8419377511103.

Як стверджуєпозивач,17.03.2016 року рішенням Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 17.03.2016 року №31 було привласнено нову адресу новоутвореному майну земельної ділянки, загальною площею 0,4615 га - АДРЕСА_7 .

29.04.2016 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) щодо земельної ділянки №51103000000:02:019:0195 площею 0,4615 га за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. ст.2,5 ЦПК України).

За змістом ст.11ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд зазначає, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третястатті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина другастатті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Згідно частини другоїстатті 51 ЦПК Україниякщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Як вбачається з матеріалів справи, Державна служба геології та надр України оскаржує рішення Затоківської селищної ради №3638 від 29.09.2015, яким було поділено земельну ділянку за кадастровим №5110300000:02:019:0131, згідно яких з користування позивача вибули земельні ділянки, у подальшому об`єднані в одну земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_9 , який не був залучений позивачем до участі у справі в якості відповідача.

Таким чином, у разі заявлення зазначених позовних вимог, Державна служба геології та надр України мала визначити, у якості відповідача, не тільки орган місцевого самоврядування, чиє рішення оскаржується, а і фізичну особу, яка набула право власності на нерухоме майно на підставі рішень Затоківської селищної ради, які є предметом оскарження.

При цьому, у разі ухвалення судового рішення на користь позивача, таке рішення суду мало б прямий вплив на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи - власника нерухомого майна, право власності якого на земельну ділянку не скасовано та є чинним, та який не був залучений до участі у справі, як відповідач.

Крім того, суд зазначає, що аналогічний висновок викладений у Постанові Одеського апеляційного суду від 22.11.2022 у справі №495/3425/17 за позовом Державної служби геології та надр України до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/9049/18 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними.

У постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року в справі № 640/16444/19 зазначено, що у разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

До подібнихвисновків дійшовВерховний Суду постановахвід 02вересня 2020року усправі №562/140/13-ц(провадження№ 61-8338св19)та від 24березня 2021року усправі №1316/364/12(провадження № 61-7023св20).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Конституцією Українипередбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Згідност.263 ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимогст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки суду.

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, за відсутності відповідного клопотання позивача суд позбавлений права за своєю ініціативою залучати до участі в справі належного відповідача та/або співвідповідача, при цьому незалучення фізичної особи, яка набула право власності на нерухоме майно до участі в справі саме як відповідача та/або співвідповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Також з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду вбачається, що навіть якщо певна особа залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення вказаної особи в якості співвідповідача не заявляв, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад відповідачів.

Ураховуючи наведене та вказані вище висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд відмовляє в позові Державної служби геології та надр України до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державне підприємство "Українська геологічна компанія" про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення пропущеного з поважних причини строку звернення до суду, а саме через незалучення до участі в справі в якості відповідача та/або співвідповідача фізичну особу, яка набула право власності на нерухоме майно на підставі рішень Затоківської селищної ради, які є предметом оскарження.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права повторно звернутись до суду з позовом, пред`явивши його до належних відповідачів.

Враховуючи підстави, з яких суд відмовляє в задоволенні позову, а також вказану вище практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав надавати оцінку по суті іншим доводам та аргументам позивача та відповідача, висловленим в заявах по суті справи та в судових засіданнях, а також іншим наданим суду доказам.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.19, 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 48, 51, 76, 77, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозовних вимогДержавної службигеології танадр Українидо Кароліно-Бугазькоїсільської радиБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Причорноморськедержавне регіональнегеологічне підприємство,Державне підприємство"Українськагеологічна компанія"про скасуваннярішення органумісцевого самоврядуваннята поновленняпропущеного зповажних причинистроку зверненнядо суду відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду складений та проголошений 24.10.2024 о 15 годині 30 хвилин.

Суддя Юлія ШЕВЧУК