Ухвала

від 07.10.2024 по справі 947/24358/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/24358/24

Провадження № 1-кс/947/13639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000951 від 26.07.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шишківці Кіцманського району Чернівецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , без місця реєстрації, та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.

Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024160000000951 від 26.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 2012КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Положеннями статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім, у тому числі:транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

У той же час, статтею 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України. Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно із законом, є: використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням; використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку; нерозміщення та/або несвоєчасне розміщення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на своєму офіційному веб-сайті; не направлення та/або несвоєчасне направлення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до митних органів, податкових органів та інших державних органів; порушення органами, які безпосередньо проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, строків проведення відповідних видів контролю товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.

Разом з тим, положеннями статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що отримувачами гуманітарної допомоги зокрема є благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Відповідно до ст. 3, 5 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації" Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Зокрема сферами благодійної діяльності, серед інших є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів зокрема : - безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав; - безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права.

Статтею 6 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації" Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів, зазначених у абзаці п`ятому цього пункту.

Відповідно до абз. 3 п. 1 цієї ж Постанови, товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

В порушення вказаних вимог законодавства України, під час дії воєнного стану введеного на всій території України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.03.2024, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на отримання незаконного прибутку з метою власного збагачення, шляхом продажу предметів гуманітарної допомоги, а саме транспортних засобів, ввезених на територію України в спрощеному порядку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022, та до вказаної протиправної дії залучив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших невстановлених на теперішній час осіб для реалізації якого група осіб розробила злочинний план, який полягав у ввезені на територію України транспортних засобів під видом гуманітарної допомоги для використання Благодійною організацією«Благодійний фонд«ДДП-ЗСУкраїни» (кодЄДРПОУ 45044933) та подальшому продажі вказаних транспортних засобів фізичним особам в тому числі військовослужбовцям Збройних Сил України за готівкові грошові кошти.

Так, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою із невстановленими особами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 30.03.2024, організували прибуття до місця перетину державного кордону у пункті пропуску в межах зони діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 транспортних засобів VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_2 і VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_3 та подальше ввезення даихо транспортних засобів на митну території України, як предмету гуманітарної допомоги, отримувачем якого є Благодійна організація «Благодійний фонд «ДДП-ЗС України».

В подальшому, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на отримання прибутку від продажу предметів гуманітарної допомоги, діючи за попередньої змовою із невстановленими особами та на виконання спільного злочинного плану, ОСОБА_4 доручив ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що такі транспортні засоби є предметом гуманітарної допомоги та чинним законодавствам існує заборона щодо їх продажу та передбачена відповідальність за такі дії, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.07.2024 підшукати покупців на транспортні засоби VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_2 і VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_3 .

В подальшому, 17.07.2024, із посиланням на інформацію про те, що ОСОБА_7 здійснює продаж автомобілів, яку він отримав від мешканців АДРЕСА_2 , до останнього звернувся громадянин ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_9 мав на меті придбати транспортні засоби для власних потреб, у тому числі для подальшої безоплатної їх передачі Збройним силам України. Таким чином між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 була проведена телефонна розмова, у ході якої останній підтвердив, що він дійсно продає автомобілі і запропонував зустрітися для демонстрації наявних автомобілів.

17.07.2024 близько 13:00 ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний намір, спрямований на продаж транспортних засобів, які являються предметом гуманітарної допомоги, спільно з ОСОБА_7 , перебуваючи на території двору будинку АДРЕСА_3 продемонстрував два транспортні засоби Volkswagen Transporter, VIN НОМЕР_2 і Volkswagen Transporter, VIN НОМЕР_3 та повідомив, що їх загальна вартість складає 18000 доларів США. Також в ході розмови, повідомив, що вказані автомобілі не пройшли митне оформлення, проте підтвердивши намір продажу транспортних засобів, вказавши, що вони будуть оформлені, шляхом здійснення правочину, від Благодійної організації «Благодійний фонд «ДДП-ЗС України», а саме: реєстрація автомобілів на тимчасовий державний облік до кінця дії строку воєнного стану та отримання державних реєстраційних номерів України. Крім того, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 зазначивши вимогу для здійснення такої реєстрації шляхом надання фотозображень військових квитків двох військовослужбовців та зазначив, що для реєстрації автомобілів необхідно надати йому грошові кошти в сумі 200 доларів США.

На виконання усних вказівок групи осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, направлених на реалізацію злочинного умислу щодо отримання незаконного прибутку за продаж гуманітарної допомоги, 31.07.2024 близько 18 годин 20 хвилини ОСОБА_9 , перебуваючи на подвір`ї будинку, де проживає ОСОБА_4 , передав йому та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 доларів США і остаточно погодився на умови придбання транспортних засобів VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_2 і VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_3 до яких входило:- постановка транспортних засобів у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС України; - готівковий розрахунок визначеної ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вартості транспортного засобу від ОСОБА_9 у сумі 18 000 доларів США.

В подальшому ОСОБА_9 надав на вимогу ОСОБА_4 та

ОСОБА_7 інтернет зв`язком копію свого військового квитка та військового квитка ОСОБА_10 .

13.08.2024 приблизно о 14 годині 30 хвилин, реалізовуючи протиправний умисел направлений на отримання прибутку від продажу товару (предмету) гуманітарної допомоги та подальшого розподілу такого прибутку між собою та іншими невстановленими особами, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де відбулася зустріч між останніми та ОСОБА_9 , в ході якої ОСОБА_8 та ОСОБА_7 передали ОСОБА_9 два транспортні засоби VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_2 і VolkswagenTransporter, VIN НОМЕР_3 , достовірно усвідомлюючи, що такі транспортні засоби є предметом гуманітарної допомог та заздалегідь виготовлені наступні документи: тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_4 від 09.08.2024, ХХР № 038312 від 09.08.2024; комплект державних номерних знаків НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .

Після чого, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_4 отримав грошові кошти у сумі 18 000 доларів США, які у сумі із попереднім розрахунком становлять 18 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 13.08.2024 еквівалентно 752 504 гривням, 48 копійкам.

У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 фактично отримали та могли розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 752504 гривень, що згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Так, за вищевикладених обставин, 13.08.2024 ОСОБА_4 органом досудового розслідування було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 14.08.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, у значному розмірі.

25.09.2024 на підставі ухвали колегії суддів Одеського апеляційного суду відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання строком до 10.10.2024, в межах строку досудового розслідування, з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_4 та із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень.

07.10.2024 ухвалою слідчого судді Київвського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000951 від 26.07.2024 продовжено до 4 (чотирьох) місяців, а саме до 14.12.2024, включно.

У зв`язку з тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 10.10.2024, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки до повного, об`єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження необхідно провести комплекс слідчих (розшукових) дій та враховуючи те, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливо запобігати цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення звертається із даним клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, зазначивши, що викладені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник підозрюваного просив зменшити застований відносно ОСОБА_4 розмір застави, оскільки він є непомірним для підозрюваного. Крім того, стан здоров`я ОСОБА_4 погіршився та останній потребує негайного мединого обстеження. У зв`язку із чим, адвокат ОСОБА_11 заявив клопотання про направлення до військово-медичного клінічного центру Південного регіону для проходження медичного огляду на предмет можливості тримання на гаупвахті. Долучив копію клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

14.08.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на: протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол пред?явлення особи для впізнання за фотознімками,; протокол огляду інформації, яка міститься на мобільному телефоні ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол обшуку приміщення та прилеглоїї території автомийки в АДРЕСА_4 ,; протокол обшуку СТО «Авто хатка», розташованого в с. Великий Дальник; протокол допиту ОСОБА_12 ; протокол обшуку за місцем проживання керівника БО «БФ ДПП ЗС України» та автомобіля який перебуває у користуванні останнього; протокол допиту ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол отримання та ідентифікації грошових коштів від 31.07.2024.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Крім того, питання обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 перевірялася слідчим суддею при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

На підставі ухвали колегії суддів Одеського апеляційного суду відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 10.10.2024, в межах строку досудового розслідування.

Так, заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України, у вчиненні якого наразі обґрунтовано підозрюється останній, є тяжким злочином, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Також, слідчий суддя не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, з урахуванням чого ймовірно має широке коло зв`язків серед інших представників сил безпеки та оборони України, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Таким чином, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини дають слідчому судді підстави дійти висновку про продовження існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 . 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя погоджується із доводами клопотання, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується характером інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість.

Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою доводи клопотання, що з метою конспірації підозрюваний не повідомляв ОСОБА_9 (який є заявником у даному кримінальному провадженні) про природу походження майна, яке він йому продавав та вживав заходів для маскування своєї протиправної діяльності шляхом використання документів військовослужбовців.

В розрізі актуальності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків, зокрема й заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст.23, ст.224КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст.95КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до 10.10.2024, не видається можливим, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, перелік, яких міститься в клопотанні.

07.10.2024 ухвалою слідчого судді Київвського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування означеного кримінального провадження продовжено до 4 (чотирьох) місяців, а саме до 14.12.2024, включно.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу.

4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому щодо тверджень захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_11 про погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 в умовах утримання на Гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідчий суддя наголошує на тому, що право підозрюваного на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів слідчим суддею і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження, більш того, з метою дотримання такого права, слідчий суддя готовий сприяти усіма можливими способами забезпеченню підозрюваному повної, своєчасної та необхідної медичної допомоги в межах своїх повноважень, визначених чиннимКПК України.

Так, діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов`язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув`язнення.

Зокрема, відповідно достатті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення»тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержанняКонституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Згідностатті 11 цього Законумедичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом вимогстатті 21 вказаного Законуадміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.

Таким чином необхідність надання ОСОБА_4 необхідної спеціалізованої медичної допомоги чи додаткового медичного обстеження поза межами медичної частини Гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_5 не унеможливлює утримання обвинуваченого під вартою, натомість зобов`язує адміністрацію Державної установи «Київській слідчий ізолятор» забезпечити ув`язненому ОСОБА_4 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останнього, гарантованихстаттею 49 Конституції Українита статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

В той же час, враховуючи скарги підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне доручити керівництву керівництву ІНФОРМАЦІЯ_4 та Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях, іншої установи попереднього ув`язнення за місцем утримання ОСОБА_4 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення заявленого захисником клопотання частково.

4.5. Вирішення питання щодо розміру застави.

При вирішенні питання чи є попередньо визначений підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у сумі 757 000 гривень завідомо непомірним для нього та чи існують підстави для її зменшення, слідчий суддя, бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину та обставини кримінального правопорушення, а саме: вчинення підозрюваним тяжкого злочину, ймовірно вчиненого в умовах воєнного стану та пов`язаного із продажем товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, у значному розмірі, що на думку слідчого судді, безпосередньо несе загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України в період дії воєнного стану.

Водночас, враховуючи те, що підозрюваний не вніс визначену заставу у розмірі 757000 гривень, враховуючи доводи сторони захисту у судовому засіданні щодо незадвільного стану здоров`я підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави підлягає зменшенню до 166 (ста шістдесяти шести) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 502 648 (п`ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень.

Так, на переконання слідчого судді, зазначений розмір застави відповідає майновому стану підозрюваного ОСОБА_4 , обставинам кримінального провадження, є помірним та, в разі її внесення, цілком зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде тим пропорційним заходом, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо можливого переховування та перешкоджанню кримінальному провадженню існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню, строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід продовжити, зменшивши при цьому розмір застави, визначеної підозрюваному в якості альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000951 від 26.07.2024 відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 04.12.2024, в межах строку досудового розслідування, з утриманням на Гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним вартою ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 166 (сто шістдесят шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 502 648 (п`ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_7 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до04.12.2024, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1.прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Клопотання адвоката ОСОБА_11 про невідкладне проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Доручити керівництву ІНФОРМАЦІЯ_4 та Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях, іншої установи попереднього ув`язнення за місцем утримання ОСОБА_4 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.

Копію ухвали направити для виконання до Гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_5 та Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1