Ухвала

від 23.10.2024 по справі 441/2577/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2577/24

2-о/441/170/2024

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

23.10.2024 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Франків Андріяни Володимирівни, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Славської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а :

адвокат Франків А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулався до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту утримання падчерки ОСОБА_3 , відомості про батька якої записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто зі слів матері, мотивуючи тим, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , дружина має дочку ОСОБА_3 , яка проживає разом з ними та перебуває на утриманні заявника. Просила встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки встановлення цього факту йому необхідне для вирішення питання щодо звільнення від проходження військової служби.

Вирішуючи питання про відкриття провадженні у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладений у пункті 8 статті 7СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, рішенням у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13) Європейський суд з прав людини, установивши порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Статтею 141СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частини 1 статті 268 СК України,мачуха,вітчим зобов`язаніутримувати малолітніх,неповнолітніх падчерку,пасинка,які зними проживають,якщо уних немаєматері,батька,діда,баби,повнолітніх братівта сестерабо ціособи зповажних причинне можутьнадавати їмналежного утримання,за умови,що мачуха,вітчим можутьнадавати матеріальнудопомогу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №5від 31.03.1995року «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2020 (справа №200/14136/17, провадження №61-15965св19) також виснував, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно зі ст.318ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідне заявникові для вирішення питання про звільнення від проходження військової служби.

Разом з тим, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту перебування на утриманні не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Вітчим зобов`язаний утримувати падчерку. Жоден нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати безумовну участь у вихованні та піклуванні.

Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо усиновлення/визнання батьківства. Крім того, судом під час розгляду справи про усиновлення або ж вирішенні спору про визнання батьківства у позовному провадженні щодо участі особи у вихованні дитини береться до уваги ставлення до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до заявника/позивача, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні такої справи.

Таким чином, обов`язок утримувати неповнолітню дитину покладено, як на матір дитини так і її вітчима, за умови, що останній проживає з дитиною.

Відповідно до ч. 7 ст.19ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів заявника або створення умов для здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.

Вимоги заявника про встановлення факту утримання падчерки не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст. 293, 315 ЦПК України.

Факт, про встановлення якого просить заявник, не породжує для нього жодних особистих немайнових чи майнових прав, не підтверджує наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що є завданнями окремого провадження.

Заявник просить встановити факт не з метою підтвердження особистих немайнових чи майнових прав, а з метою звільнення з військової служби в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 4 ст.315ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Оскільки з обставин, які заявник вказує в заяві, вбачається спір про право, суд дійшов висновку про те, що у відкритті провадження за заявою адвокат Франків А.В. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення необхідно відмовити.

Керуючись ст. 186, 260, 315 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

у відкритті провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Франків Андріяни Володимирівни, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Славської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Суддя Перетятько О.В.