Ухвала

від 07.08.2024 по справі 450/3638/18

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3638/18 Провадження № 2/450/722/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державного акту про право власності на землю

в с т а н о в и в :

в провадженніПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті знаходитьсяцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державного акту про право власності на землю.

09.11.2018 року відкрито провадження у справі.

13.07.2021 року справу призначено до судового розгляду.

В судовезасідання призначенена 09.01.2024року,20.02.2024року,07.08.2024року сторонапозивача вкотре нез`явилася,про причинисвоєї неявкисуд неповідомила,хоч належнимчином повідомляласьпро часта місцерозгляду справи що підтверджують поштові відправлення судових повісток № 0600235765230, № 0600277539605, клопотань про розгляд справи у відсутності позивача на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №461/3580/15-ц (провадження №61-20847св19), який викладений у постанові від 02 вересня 2020 року.

Ч.1 ст. 44 цього кодексу встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зважаючи на викладене, чергову неявку позивача в судове засідання суд визнає зловживанням процесуальними правами та затягуванням строків розгляду справи. Приймаючи дане рішення, суд виходить з того, що позивачем до клопотань про відкладення розгляду справи не долучено доказів неявки в судові засідання з поважних причин.

Відтак, неявку позивача в судові засіданняна 09.01.2024 року, 20.02.2024 року, 07.08.2024 року судвизнає повторною, тричіпідряд, у зв`язку з цим, безпідставною, оскільки стороною ненадано підтверджень щодо об`єктивності підстав неявки в судовізасідання.

За змістом ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Це уявляється вірнимдії суду залежать від дій позивача. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Враховуючи вищенаведене,та щовід позивачане надходилозаяв пророзгляд справиза відсутностісторони позивача,підстав поважностіїї відсутностіу судовихзасіданнях судомне встановлено,враховуючи,що сторонив розумніінтервали часумають вживатизаходів,щоб дізнатисьпро станвідомого їмсудового провадження,враховуючи,що відсутністьсторони позивачазумовлює порушенняправ відповідача,щодо розглядусправи урозумні строки,враховуючи відсутністьу судувідомостей прозацікавлення стороноюпозивача провадженняму їїсправі,та тещо повноваженнясуду залишитипозовну заявубез розглядуне єдискреційним,та єобов`язком,а неправом суду,суд приходитьдо висновку,що позовнузаяву ОСОБА_1 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державного акту про право власності на землю, слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державного акту про право власності на землю, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

СуддяЄ. О. Данилів