Ухвала

від 24.10.2024 по справі 914/1295/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року Справа №914/1295/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Матущак О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги не учасника справи Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України №11/3/1-74246вих23 від 06.09.2023 (вх. суду від 11.09.2023 №01-05/2878/23)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 (повний текст рішення складено 15.07.2016, суддя Трускавецький В.П., м. Львів)

у справі №914/1295/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник", с. Воютичі, Самбірський р-н., Львівська обл.,

про визнання права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16 позов задоволено частково. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" (адреса: вулиця Хуторівка, будинок 23, місто Львів, Львівська область,79031; ідентифікаційний код 34559276) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою місто Львів, вулиця Авіаційна, 7, а саме: 1/10 частини адмінбудинку літ.А-2, площею 312,6 м.кв., що становить 31,26 м.кв.; 9/10 частини будівлі побутового корпусу літ. Е-1, площею 43,1 м.кв., що становить - 38,79 м.кв.; 1/10 частини складу літ.3-1, площею 272,0 м.кв., що становить - 27,2 м.кв.; навіс літ.И-1, площею 95,6 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ї-1, площею 293,0 м.кв., що становить - 29,3 м.кв.; 1/10 частини гаражу літ.М-1, площею 503,4 м.кв., що становить - 50,34 м.кв.; склад літ.Є-1, площею 29,3 м.кв.; навіс літ.К-1, площею 173,4 м.кв.; акумуляторна літ.Л-1, площею 34,1 м.кв.; адміністративний будинок літ.Н-1, площею 79,5 м.кв.; 1/10 частини котельні літ.О-1, площею 203,1 м.кв., що становить - 20,31 м.кв.; 1/10 частини гаражів літ.П-1, площею 399,7 м.кв., що становить 39,97 м.кв.; 1/10 частини їдальні літ.Р-1, площею 399,6 м.кв., що становить - 39,96 м.кв.; 1/10 частини складу літ.С-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 1/10 частини складу літ.У-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ф-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 9/10 частини відкритого складу літ.Х-1, площею 246,8 м.кв., що становить - 222,12 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ц-1 площею 330,6 м.кв., що становить - 33,06 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ч-1, площею 330,6 м.кв., що становить - 33,06 м.кв.; склад літ.А1-1, площею 17,6 м.кв.; навіс літ.Б1-1, площею 34,2 м.кв.; (навіс) склад літ.В1-1, площею 15,5 м.кв.; навіс літ.Ю-1, площею 224,7 м.кв.; 1/10 частини будівлі побутового призначення літ.Щ-2, площею 254,1 м.кв., що становить - 25,41 м.кв.; 1/10 частини приміщення цеху ізоляції літ.Я-2, площею 427,1 м.кв., що становить 42,71 м.кв. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 задоволено апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України №11/3/1-74246вих23 від 06.09.2023 (вх. суду від 11.09.2023 №01-05/2878/23) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14"до Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник" про визнання права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" на користь Офісу Генерального прокурора 115 956,06 гривень судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 914/1295/16 скасовано Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу від 18.09.2023 у справі № 914/1295/16 та направлено cправу до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова мотивована тим, що здійснення апеляційним господарським судом апеляційного розгляду за умови поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції без врахування доводів усіх учасників справи та оцінки наданих ними доказів щодо поважності/неповажності причин пропуску строку, не може вважатися законним та вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскаржуваної постанови апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження з направленням справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Бойко С.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №914/1295/16 задоволено заяву судді Бойко С.М. про самовідвід та передано апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі №914/1295/16 для здійснення повторного автоматизованого розподілу для заміни судді Бойко С.М. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків:

Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні на час постановлення у 2016 році рішення суду першої інстанції у цій справі були визначені ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до частини першої статті 91 цієї редакції ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, були можливими лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

Нова редакція ГПК (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), на відміну від попередньої, а саме стаття 272 Кодексу, містить новелу, яка надає право та встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) містить норми, які встановлюють особливості введення в дію нової редакції ГПК. За своєю правовою природою ці норми є темпоральними, які забезпечують належне запровадження та дію в часі нових процесуальних норм задля регулювання відповідних відносин, а з іншого боку - визначають межі дії процесуальних норм (задля регулювання відносин) в редакції Кодексу, що втратила чинність.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 118 ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII).

Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції можна було подати протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційну скаргу на рішення суду можна було подати протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишалися без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знаходив підстав для поновлення строку, про що постановляв ухвалу (частини перша, друга статті 93 ГПК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення проголошене 11.07.2016, повний текст рішення складено 15.07.2016. Перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 розпочинається з 16.07.2016 та завершується 04.08.2016. Отже, скаржником пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції в справі.

В прохальній частині апеляційної скарги Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення, у зв`язку з тим, що він ознайомився з матеріалами справи №914/1295/16 та оскаржуваним рішенням суду лише 17.08.2023, отже, про наявність підстав для захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України у даній справі йому стало відомо лише 17.08.2023.

Окрім цього, 01.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" надійшли письмові пояснення у яких позивач звертає увагу, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №32/77т апеляційний суд у п. 5.4. Постанови зазначає, що 19.10.2016 від Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: ТОВ «СБУ-14» та Автогаражний кооператив №15 Галицького району м. Львова. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 вказані особи були залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Вказане, на думку позивача, свідчить, що як держава в особі Міністерства оборони України, так і Генеральна прокуратура були обізнані про наявність рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі №914/1295/16 - принаймні із 19.10.2016 року, оскільки встановивши тоді, що право власності на частину нерухомого майна по вул. Авіаційній, 7 у м. Львові було зареєстровано за ТОВ «СБУ-14» - Генеральна прокуратура намагалася залучити ТОВ «СБУ-14» у якості відповідача у справі №32/77т - про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній із 15.12.2017) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Здійснюючи тлумачення вказаної норми процесуального права, Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі № 40/223-05 виснував те, що положення ч. 2 ст. 261 ГПК України не свідчать про безумовний обов`язок суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, неповідомленою про розгляд справи або незалученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із аналізу положень цієї статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі № 40/223-05 дійшов висновку про те, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні положень ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (II) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заступник Генерального прокурора звертається з апеляційною скаргою в даному випадку в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як особи, яку не було залучено до участі у справі, а отже, на нього не поширюється присічний річний строк, визначений ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройними Силами України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

3 урахуванням фактичних обставин, установлених рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №32/77, будівлі та споруди військового містечка по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові мають статус нерухомого військового майна, а Міністерство оборони України законодавчо наділене повноваженнями щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних із володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних потреб.

Згідно із ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Окрім цього, ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).

За змістом частини другої статті 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах.

Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80) та інші).

Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27)).

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що враховуючи вимоги ст. 129 Конституції України та статус спірного майна, а також засади пропорційності господарського судочинства, передбачені ст. 2 ГПК України клопотання заступника Генерального прокурора підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16 пропущено з поважних причин та такий підлягає поновленню.

Розглянувши подані матеріали апеляційної скарги (з урахуванням клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження), апеляційний суд встановив, що такі відповідають вимогам ст.ст.258-259 ГПК України та є достатніми для відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 262, 267, 268 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоволити.

Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України №11/3/1-74246вих23 від 06.09.2023 (вх. суду від 11.09.2023 №01-05/2878/23) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16.

2. Призначити розгляд справи на 05.11.2024 о 10:45 год у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Львів, вулиця Личаківська, 81, зал судового засідання №4.

3. Сторонам подати відзиви на апеляційну скаргу та докази надсилання скаржнику (надання) копії відзивів та доданих до них документів протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.

Матущак О.І.