Постанова

від 22.10.2024 по справі 916/3560/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3560/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, Г.І. Діброви,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від позивача: Рева Д.С.

від відповідачів: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса)

у справі №916/3560/24

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1)Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна»;

2)державного реєстратора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Швець Наталії Вікторівни;

3)державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрова Л.О.,

про визнання недійсними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просила:

-визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформленого протоколом від 01.02.2019 №2;

-визнати недійсним та скасувати рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 07.06.2022, зареєстроване в Реєстрі за №№3050, 3051, що стало підставою для вчинення реєстраційної дії від 24.06.2022 №1005521070019001072, вчиненої державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Швець Н.В.;

-визнати недійсним та скасувати рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 03.06.2023, зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора від 08.12.2023 №1005521070025001072, державний реєстратор Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрова Л.О.

Короткий зміст оскаржуваної суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернуто без розгляду. Відмовлено у відкритті провадження у справі щодо відповідача-2 (державного реєстратора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Швець Наталії Вікторівни) та відповідача-3 (державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрова Л.О.).

Ухвала суду в частині повернення позовної заяви мотивована тим, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, визначених частиною четвертою статті 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві позивачем об`єднано декілька вимог, які не пов`язані між собою ані підставою виникнення (вказані позивачем правовідносини виникли з різних рішень), ані поданими доказами, і при цьому зазначені позивачем позовні вимоги не співвідносяться як основні та похідні позовні вимоги, що є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі щодо відповідача-2 та відповідача-3, суд зазначив, що оскільки виходячи із суб`єктного складу сторін, державні реєстратори не можуть бути сторонами у даній господарській справі, так як характер даного спору не передбачає такого суб`єктного складу, спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що, в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно із пунктом 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд вказав про інші недоліки поданої заяви, а саме, незазначення позивачем відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також незазначення положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права, як одночасне визнання недійсним та скасування, зокрема, рішення загальних зборів кооперативу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 та направити справу до Господарського суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послалась на те, що оскаржувані рішення відповідача є нерозривно пов`язаними між собою та мають бути оскаржені в одному судовому процесі, адже прийняття першого незаконного рішення загальних зборів у 2019 році, на якому нібито було обрано уповноважених представників кооперативу, мало наслідком прийняття двох рішень зборами цих незаконних уповноважених представників у 2022 та 2023 роках. В даному випадку перша позовна вимога про скасування рішення від 2019 року є основною, яка створює підставу та заявлення похідних вимог про скасування двох рішень уповноважених представників від 2022 та 2023 року.

Також скаржник не погодилась із твердженням суду про те, що державні реєстратори не можуть бути учасниками господарських спорів, посилаючись на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 зазначила, що державний реєстратор може бути відповідачем у справі, яка розглядається за правилами господарського судочинства.

Крім того, позивач зазначила, що суд першої інстанції, вказавши про невірне формулювання позовних вимог позивачем внаслідок застосування конструкції «про визнання недійсним та скасування рішення», фактично вдався до оцінки викладеного способу захисту, обраного позивачем, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 26.08.2024 за вх.№3272/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, Г.І. Діброви.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/3560/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3560/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, апеляційний суд ухвалою від 23.09.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/3560/24. Встановив учасникам справи строк до 07.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснив учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередив учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду та призначив розгляд апеляційної скарги на 22.10.2024 о 10:00 год.

В судове засідання 22.10.2024 з`явився представник позивача та надав усні пояснення, відповідно до яких підтримував доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану.

Відповідачі про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали, що в силу частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.

Також відповідачі не скористались своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просила:

-визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформленого протоколом від 01.02.2019 №2;

-визнати недійсним та скасувати рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 07.06.2022, зареєстроване в Реєстрі за №№3050, 3051, що стало підставою для вчинення реєстраційної дії від 24.06.2022 №1005521070019001072, вчиненої державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Швець Н.В.;

-визнати недійсним та скасувати рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 03.06.2023, зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора від 08.12.2023 №1005521070025001072, державний реєстратор Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрова Л.О.

Частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

За змістом частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

У той же час, аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах четвертій, п`ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсними та скасування трьох рішень, а саме: рішення загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 01.02.2019 №2; рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 07.06.2022; рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 03.06.2023.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою, оскільки прийняття рішення загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 01.02.2019 №2, на якому було обрано уповноважених представників відповідного кооперативу, мало наслідком прийняття двох інших рішень зборами цих уповноважених представників, а саме, 07.06.2022 та 03.06.2023.

Отже, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 01.02.2019 №2, є основною, а вимоги про визнання недійсним та скасування рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 07.06.2022, та рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «ЛАГУНА», оформлене протоколом від 03.06.2023, є похідними від неї.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві.

У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обраного позивачем способу захисту та про те, що державні реєстратори не можуть бути учасниками у даній справі, оскільки відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права та визначати належних учасників справи. Ці питання мають вирішуватись на інших стадіях господарського процесу.

Колегія суддів наголошує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Висновки суду апеляційної інстанції

Таким чином, доводи скаржника про порушення Господарським судом Одеської області норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із частиною третьою статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Господарського суду Одеської області зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасуванню із передачею матеріалів на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Слід зазначити, що оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами за статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/3560/24 скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 передати Господарському суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.10.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяГ.І. Діброва