Постанова

від 24.10.2024 по справі 519/734/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/734/24 3-в/519/18/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року м. Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

У С Т А Н О В И В:

Представник скаржника звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Южненського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м.Одеса) Прасолової А.С. від 17.09.2024 про відкриття виконавчого провадження №76053308 з примусового виконання постанови Южного міського суду Одеської області №519/734/24 від 06.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, 130 ч.1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

При дослідженні матеріалів вищезазначеної заяви судом було встановлено, що постановою Южного міського суду Одеської області №519/734/24 від 06.06.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також вказаною постановою суду постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Постановою державного виконавця Южненського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м.Одеса) Прасолової А.С. від 17.09.2024 відкрито виконавчого провадження №76053308 з примусового виконання постанови Южного міського суду Одеської області №519/734/24 від 06.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, 130 ч.1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Проте КУпАП не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, які уповноважені здійснювати таке примусове виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що вимоги про оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців в межах виконавчого провадження здійснюється у спеціальному порядку, що визначається законодавством.

Водночас юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

Пунктами 1, 4 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України. Норми цієї статті є спеціальними при розгляді справ щодо оскарження рішень державного виконавця в адміністративних справах.

Згідно із ч.1, 5 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 зазначено, що імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Вказані правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18, від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1288/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1034/15-ц.

Тобто, адміністративний суд розглядає позовні заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця у випадку, якщо такими актами державного виконавця порушуються права, свободи та інтереси учасників виконавчого провадження, а також якщо відсутній інший порядок судового оскарження таких актів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що нормами КУпАП не передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця у порядку судового контролю за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд доходить до висновку, що оскарження рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за постановою про накладення адміністративного стягнення, строк пред`явлення до виконання якої закінчився, є вимогою позовного характеру, яка стосується правомірності дій суб`єкта владних повноважень та має розглядатися адміністративним судом у порядку КАС України, а не КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.304,305 КУпАП, ЗУ «Про виконавче провадження», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська