Ухвала

від 22.10.2024 по справі 904/2104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.10.2024 м.Дніпро Справа № 904/2104/19 (904/2410/20)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання Логвиненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Ясніцька Т.С. (поза межами суду);

від відповідача: Міщук А.Ю. (в залі суду);

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 (повне рішення складено 24.11.2022, суддя Владимиренко І.В.) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Дніпропетровська область, місто Кам`янське,

до Державної податкової служби України, місто Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСЕРВІС-ПЛЮС", м. Одеса,

про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00

грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних під час виконання договору №14-1515-02 від 02.09.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат та Товариством з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат 1 263 549,00 грн. збитків та витрати зі сплати судового збору у сумі 18 953,24 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на доведення позивачем факту наявності збитків та їх розмір у сумі 1 263 549,00 грн., а також доведення, що виникнення таких збитків є об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України, яка протиправно не прийняла для реєстрації податкові накладні, за якими позивач мав би право включити суми податку до складу податкового кредиту, відтак і збитки позивача, які полягають у втраченому праві на включення сум податку до складу податкового кредиту, стали об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державна податкова служба України звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- Державна податкова служба України не є учасником господарських правовідносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, в даному випадку відсутні підстави для застосування ст.224 Господарського кодексу України;

- у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази втрати ПАТ Дніпровський металургійний комбінат права на податковий кредит з ПДВ у сумі 1 263 549 грн., зокрема акти контрольно-перевірочних заходів, судові рішення, якими встановлено даний факт;

- не реалізація позивачем всіх передбачених чинним законодавством способів захисту своїх прав жодним чином не доводить причинного зв`язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями ДПС України щодо реєстрації податкових накладних ТОВ Югсервіс-Плюс для реалізації права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту;

- відшкодування визначеної позивачем шкоди за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України здійснено з урахуванням бездіяльності третьої особи, в той же час як у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України саме на продавця покладено обов`язок зареєструвати податкову накладну;

- матеріали справи засвідчують відсутність будь-якої зацікавленості третьої особи ТОВ Югсервіс-Плюс у вичерпному виконанні покладеного податковим та договірним зобов`язання по господарській операції з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат в аспекті судової справи №826/20291/17, що цілком виключає відповідальність податкового органу у нібито втраті позивачем права на податковий кредит;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту самого порушення та зумовлює отримання необґрунтованої для позивача подвійної компенсації сум ПДВ, тоді як право ПАТ Дніпровський металургійний комбінат вже захищене судовим рішення по справі №826/10291/17.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (колегія суддів: Верхогляд Т.А. (доповідач), Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.) апеляційна скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 у справі №904/2104/19 (904/2410/20) залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2024 касаційну скаргу Державної податкової служби України задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20) скасовано. Справу № 904/2104/19 (904/2410/20) направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що:

- погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не здійснив повторного перегляду справи, не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, не дослідив належним чином докази у справі та не надав належну оцінку доводам Державної податкової служби України, наведених в апеляційній скарзі, зокрема, щодо того, що: відсутність складених податкових накладних жодним чином не позбавляє права покупця на включення сум ПДВ за договірними зобов`язаннями з продавцем до податкового кредиту в рамках визначених статтею 198 ПК України строків; адміністративні суди, застосувавши належний спосіб захисту у справі № 826/10291/17, відновили порушені права як ТОВ "Югсервіс-Плюс", так і Позивача; з моменту набрання рішеннями у справі № 826/10291/17 законної сили відсутнє "позбавлення права на формування податкового кредиту";

- крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи Державної податкової служби України, викладені у додаткових поясненнях у справі від 06.03.2023, які вказують на те, що, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, податкові накладні № 1 від 31.05.2017, № 1 від 30.06.2017, № 1 від 31.07.2017, виписані ТОВ "Югсервіс-Плюс", за рішенням суду у справі № 826/10291/17, зареєстровано в ЄДРПН, із автоматичним забезпеченням збільшення у ПАТ "ДМК" у Системі електронного адміністрування ПДВ суми податку на додану вартість, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, у розмірі зареєстрованих зазначених податкових накладних ТОВ "Югсервіс-Плюс";

- також, поза увагою суду залишено ту обставину, що сума ПДВ по зареєстрованих податкових накладних № 1 від 31.05.2017, № 1 від 30.06.2017, № 1 від 31.07.2017 у розмірі 1263 549,00 грн. включена ПАТ "ДМК" до податкового кредиту у складі податкової декларації з ПДВ за квітень 2023 та має статус прийнятої та перевіреної (додаткові пояснення від 30.05.2023).

Колегія суддів наголосила, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та завданою шкодою; вина боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов, цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

Втім, без дослідження доводів та обставин, на яких наголошував під час апеляційного провадження відповідач, без врахування висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновків про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного та відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 310 ГПК України постанова апеляційної інстанції скасована з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для розгляду справи №904/2104/19(904/2410/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 прийнято справу №904/2104/19(904/2410/20) до провадження вищенаведеним складом суду; розгляд справи у судовому засіданні призначено на 22.10.2024 на 14:00 год.

09.07.2024 від ліквідатора публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича надійшла заява про відмову від позову, в якій заявник просить суд прийняти відмову від позову публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Дніпропетровська область, місто Кам`янське, визнати нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 у справі №904/2104/19(904/2410/20).

Заява мотивована тими обставинами, що боржником підтверджуються обставини, наведені у постанові Верховного Суду: податкові накладні № 1 від 31.05.2017, №1 від 30.06.2017, № 1 від 31.07.2017, виписані ТОВ «ЮГСЕРВІС-ПЛЮС» зареєстровані в ЄДРПН, ПДВ по цим накладним (1 263 549,00 грн) включено ПАТ «ДМК» до податкового кредиту у складі податкової декларації за квітень 2023 року; відповідно до листа головного управління ДПС у Дніпропетровській області за боржником обліковується податковий борг в сумі 1 512 773,50 грн. (без врахування заборгованості щодо якої тривають судові спори); вказане виключає можливість отримання ПАТ «ДМК» компенсації ПДВ, який виник на підставі податкових накладних № 1 від 31.05.2017, №1 від 30.06.2017, № 1 від 31.07.2017. Таким чином, ПАТ «ДМК» не бачить сенсу в подальшому розгляді справи. При цьому, зборами комітету кредиторів боржника від 28.06.2024 прийнято рішення про погодження подачі ліквідатором заяви до суду щодо відмови від позову в межах справи №904/2104/19 (904/2410/20).

16.10.2024 від представника відповідача (апелянта) Ясніцької Т.С. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні 22.10.2024 представник сторін надали свої пояснення щодо скарги і заяви.

В судовому засіданні 22.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про прийняття відмови від позову.

Розглянувши заяву про відмову від позову та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Поряд з цим, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно із ст. 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог.

Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства.

Зі змісту наведених положень чинного процесуального законодавства можна дійти висновку, що підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, що суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам наслідки відмови позивача від позову, які встановлені ч. 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 274 ГПК України).

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Так, позов у цій справі подано у травні 2020 року Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» та підписано представником за довіреністю від 02.01.2020 №79 адвокатом Комановим Валерієм Валерійовичем.

Цією довіреністю генеральний директор Товариства Подкоритов О.Л. уповноважив адвоката Команова В.В. на представництво інтересів Товариства, в тому числі у будь-яких судах всіх ланок. Строк дії довіреності до 31.12.2020 включно.

В той же час, у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат.

Постановою господарського суду від 26.01.2022 у справі №904/2104/19 Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат, зокрема визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (свідоцтво від 28.02.2013 №193).

Ухвалою суду від 24.01.2023 продовжено ліквідаційну процедуру боржника та повноваження ліквідатора на 12 місяців, та в подальшому, ухвалою суду від 17.01.2024 ліквідаційну процедуру продовжено ще на 6 місяців.

З дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (стаття 59 Кодексу України з процедур банкрутства) зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

За приписами п.1 ч.1 ст.61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

За нормами чинного законодавства постанова, як вид судового рішення набуває чинності негайно після її оголошення.

Відтак, з 26.01.2022 припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зокрема директора (генерального директора) Товариства, і саме з цієї дати функції управління банкрутом (ПАТ «ДМК») виконує ліквідатор арбітражний керуючий Сокол О.Ю.

Згідно з ч.7 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

1) обрання голови комітету;

2) скликання зборів кредиторів;

3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;

3-1) визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство;

4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого;

5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута;

6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

7) інші питання, передбачені цим Кодексом.

Протоколом зборів комітету кредиторів ПАТ «ДМК» від 28.06.2024, які визнані повноважними відповідно до ст.48 КУзПБ, комітет кредиторів визнав безнадійною дебіторську заборгованість ДПС України у розмірі 1 263 549,00 грн (що є предметом спору у цій справі) та такою, що підлягає списанню з балансу ПАТ «ДМК»; вирішено погодити подачу ліквідатором заяви до суду про відмову від позову в межах справи №904/2104/19 (904/2410/20).

Відтак, заяву про відмову від позову погоджено комітетом кредиторів боржника ПАТ «ДМК» та подано Соколом О.Ю., тобто особою, що виконує функції керівника підприємства апелянта та останній в силу вимог закону може здійснювати юридично значимі дії від імені підприємства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача з необхідним обсягом повноважень, що відповідає вимогам статті 191 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає задоволенню.

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що відмова позивача від позову у цій справі має наслідком визнання нечинним рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б не допускали прийняття такої відмови або порушення будь-чиїх прав та обов`язків.

Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч.4 ст.7 ЗУ «Про судовий збір»).

Таким чином, за наявності відповідного клопотання апелянту (відповідачу) підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого ним судового збору за подачу скарги.

Керуючись ст. ст. 130, 191, 231, 234, 269, 270, 273, 274 285, 287 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича від 08.07.2024 № 01/324 про відмову від позову у справі №904/2104/19(904/2410/20) задовольнити.

Визнати нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 у справі №904/2104/19(904/2410/20).

Закрити провадження у справі № 904/2104/19(904/2410/20).

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення (22.10.2024) та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, у строки визначені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.10.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяА.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз