Рішення

від 15.10.2024 по справі 906/879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/879/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" до Відділу освіти молоді та спорту Черняхівської селищної ради

про стягнення 1014 095,93грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Черняхівської селищної ради 1014095,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №43 від 06.02.2023.

В якості правових підстав прокурор зазначає, зокрема, ст.258, 526, 530, 610,612,714, ст.193, 275 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 12.09.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 15.10.2024 о 12:00.

04.10.2024 до суду від позивача надійшла заява №27/09-09 від 27.09.2024 про повернення з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання 15.10.2024 не з`явився; через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2024 також не прибув. Водночас, 24.09.2024 (засобами електронного зв`язку) і 02.10.2024 поштою від останнього надійшла заява про визнання позову в повному обсязі, в якій, зокрема, викладено клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Відповідно до ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, у підготовчому засіданні 15.10.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

06.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (Постачальник, позивач) та Відділом освіти, молоді та спорту Черняхівської селищної ради (Споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №43 (далі - Договір) (а.с. 7-12).

Згідно з п.1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) (п.1.2 Договору).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу з моменту погодження зміни Постачальником ОСР і до 31.12.2023 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 Договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.5.1-5.4 Договору ціна цього договору становить 4119920,00грн, у тому числі ПДВ 686653,33грн. Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника". Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку №1 до договору. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію Споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Згідно з п.5.11 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалося постачання електричної енергії згідно поданих заявок. Заявки Споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах календарного місяця.

По закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору (п.5.12 Договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється, за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі електроенергії не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії (п.5.13 Договору).

Відповідно до п.5.14 Договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Пунктом 6.2 Договору передбачено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у частині розрахунків (п.13.1 Договору).

29.01.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору про постачання електричної енергії №43 від 06.02.2023, якою продовжено Договір на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% від суми Договору, визначеної в ньому, а також визначено обсяг електричної енергії з 01.01.2024 по 31.03.2024 (а.с.24).

На виконання Договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 4002935,55грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі електричної енергії (а.с.27-40).

За поставлену електроенергію відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме - на суму 2988839,62грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції (а.с.50-103).

За вказаних обставин, позивач, посилаючись на наявну у відповідача перед ним суми боргу в розмірі 1014095,93грн, звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення вказаної заборгованості.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1ст.175 ГК України).

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії №43 від 06.02.2023.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст.712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У п.1.2 Договору також зазначено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно п.26, 68, 84 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем і передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п.1.1.1).

Відповідно до п.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За визначенням п.1.1.2 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої/переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки; споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п.1.2.7 ПРРЕЕ).

У п.1.2.15 ПРРЕЕ зазначено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 ПРРЕЕ).

Згідно ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У п.5.2.1, 5.5.5 ПРРЕЕ також передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Подібні приписи також викладені у п. 4.5 ПРРЕЕ.

Пунктом 4.1 ПРРЕЕ також передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

За приписами п.4.14 ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).

В укладеному між сторонами договорі погоджено порядок та строки оплати отриманої електричної енергії. Зокрема, згідно п.5.13 Договору оплата за електричну енергію здійснюється, за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі електроенергії не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як судом зазначалося вище, станом на день звернення позивача до суду, в зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 1014095,93грн (4002935,55грн (вартість поставленої електроенергії) - 2988839,62грн (часткова сума проплат відповідача)).

Варто зазначити, що 24.09.2024 (засобами електронного зв`язку) і 02.10.2024 поштою від останнього надійшла заява №794/01-13 від 29.09.2024 про визнання позову в повному обсязі (а.с.126-128). Вказана заява підписана керівником Відділу освіти, молоді та спорту Черняхівської селищної ради Кирийчук Н.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як зазначено у ч.1, 2 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Частиною 4 статті 191 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приписами ч.3 ст.185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду, суд дійшов висновку, що згідно з вищенаведеними нормами ГПК України позов позивача слід задовольнити за результатами підготовчого провадження.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містяться у ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Повернення судового збору здійснюється згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зі змінами).

Звертаючись з позовом до суду, позивачем надано копію платіжної інструкції №1590 від 12.08.2024 про сплату 15211,44грн (а.с. 107).

Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому на нього покладається судовий збір у розмірі 7605,72грн (15 211,44грн : 2).

04.10.2024 за вх.№01-44/2831/24 до суду від позивача надійшла заява №27/09-09 від 27.09.2024 про повернення з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору (а.с.131-132).

Отже, позивачу підлягають поверненню з Державного бюджету України 7605,72грн судового збору.

Керуючись ст.123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти молоді та спорту Черняхівської селищної ради (11700, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Черняхів (з), Рад Майдан, буд. 2, ідентифікаційний код 44124829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 86-В, кв.1, ідентифікаційний код 42827548):

- 1 014 095,93грн заборгованості;

- 7 605,72грн судового збору.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 86-В, кв.1, ідентифікаційний код 42827548) з Державного бюджету України 7 605,72грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №1590 від 12.08.2024, про що постановити ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.10.24

Суддя Шніт А.В.

Направити:

1 - позивачу через електронний кабінет

2- відповідачу (код ЄДРПОУ 44124829) (рек.)