Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/7163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/7163/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран Буд" (01030, місто Київ, вулиця Ярославів Вал/Івана Франка, будинок 11/1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" (58023, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 259, квартира 55)

про стягнення 265 448 грн 06 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран Буд" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" про стягнення 265 448 грн 06 коп. заборгованості за договором на проведення робіт № ДМ-36/2020 від 03.06.2020.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на проведення робіт № ДМ-36/2020 від 03.06.2020 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 166 680 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 80 712 грн 06 коп. інфляційних втрат та 17 056 грн 00 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 відкрито провадження у справі № 910/7163/24, та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентакран Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" було укладено договір № ДМ-36/2020 на проведення робіт, предметом якого є проведення виконавцем власними або залученими силами робіт з монтажу, демонтажу, доставці, вивозу чотирьох баштових кранів Linden-Comansa 10LC140, Linden-Comansa 10LC140, Linden-Comansa 10LC110, Potain MC235B (в подальшому - "кран", "баштовий кран"), монтажу анкерних пристроїв і хрестоподібної бази, виконання проектних та інших робіт згідно додатків № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до даного договору на об`єкті будівництва за адресою м. Київ, пр. С.Бандери, 36

Згідно з пунктом 3.1. договору перелік та вартість робіт за договором визначається на підставі додатків до договору.

Пунктом 3.2 договору сторонами погоджено, що загальна сума робіт і послуг за договором згідно додатків № 1, № 3, № 5, № 7 (без врахування вартості роботи автокрану) становить:1 343 730,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 223 955 грн 00 коп. До загальної суми робіт не включена вартість роботи автокрану. Ціни можуть збільшуватись в тому числі, але не виключно, в залежності від вартості робіт та послуг на аналогічному ринку послуг тощо. Збільшення ціни не може поширюватись на роботи, за які проведена 100% попередня оплата.

У відповідності до пункту 3.5 договору усі розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Сторони за додатковою угодою можуть передбачити інші форми розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України.

Робота автокрану оплачується замовником окремо авансовим платежем (100% передоплата) в сумі згідно виставленого рахунку протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виставлення рахунку (пункт 3.6 договору).

Відповідно д пункту 3.7. договору замовник зобов`язаний прийняти належним чином виконані роботи, підписати Акт виконаних робіт (наданих послуг) впродовж 5 календарних днів з моменту отримання відповідного акту, або в цей самий строк надати виконавцю обґрунтовану письмову відмову в прийнятті робіт. У разі безпідставної односторонньої відмови у прийнятті та/або підписанні Акту виконаних робіт (наданих послуг) замовником, Акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним замовником та прийнятим у повному обсязі після завершення п`яти днів від дати отримання такого Акту виконавцем або відмови від отримання Акту, надісланого кур`єрською службою, або цінним листом з описом вкладення. Доказом відмови від отримання Акту буде вважатись повернутий виконавцю цінний лист з описом вкладення та поштовою відміткою про повернення, або повернутий кур`єрською службою лист з Актом та ТТН.

Згідно пункту 5.4. договору, договір починає діяти з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за даним договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами послуги.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг щодо роботи автокрану, між сторонами був підписаний Акт наданих послуг № 501 від 16.12.2020 на загальну суму 166 680 грн 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 166 680 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 05.01.2021 по 03.06.2024, нараховано 80 712 грн 06 коп. інфляційних втрат та 17 056 грн 00 коп. 3 % річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що не визнає обставини щодо підписання акту надання послуг № 501 від 16.12.2020 на загальну суму 166 680 грн 00 коп., оскільки з візуального огляду долученого позивачем до позовної заяви копії Акту вбачається, що останній підписаний лише зі сторони позивача та зі сторони відповідача містить лише факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Надаючи оцінку поданому позивачем акту в контексті заперечень відповідача, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача стосовного того, що подані позивачем докази викликають сумніви з приводу їх достовірності та ймовірно є підробленими, оскільки підпис з боку представника відповідача в акті скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд", що надає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

У даному випадку суд також враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18, згідно якої, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, накладних, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій.

У постановах від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Суд наголошує на тому, що відповідач, стверджуючи про те, що підписи з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" на спірному акті виконані за допомогою факсиміле з боку відповідача не уповноваженою на те особою, жодним чином не оспорює факту наявності на первинних документах печатки його підприємства, її автентичності, не надає доказів, що вона вибула з його відання незаконним шляхом.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в підтвердження фактів протиправності використання печатки підприємства відповідача чи доказів її втрати, або іншого її вибуття з відання цієї юридичної особи у 2020-2021 роках.

Доказів звернення відповідачем до правоохоронних органів, у зв`язку із втратою чи викраденням печатки матеріали також справи не місять.

Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Наявність на документі печатки, якщо належними та допустимими доказами не доведено протиправності її використання, є свідченням участі особи в укладенні правочину, видачі документу, на якому міститься відтиск печатки. Подібні висновку містяться у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 07.11.2019 у справі № 754/15193/16-ц, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

З урахуванням зазначеного вище, беручи до уваги повну відповідальність відповідача за законність використання його печатки, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказового підтвердження факту втрати чи викрадення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" та, як наслідок, її використання поза волею цієї юридичної особи, суд приходить до висновку, що відтиск печатки на спірному акті є свідченням участі особи у здійсненні господарських операцій за цим документом.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг автокрана за договором на проведення робіт № ДМ-36/2020 від 03.06.2020 та факту наявності заборгованості за отримані послуги, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 166 680 грн 00 коп.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 80 712 грн 06 коп. інфляційних втрат та 17 056 грн 00 коп. 3 % річних, суд зазначає наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 80 712 грн 06 коп. інфляційних втрат та 17 056 грн 00 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінтербуд" (58023, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 259, квартира 55, ідентифікаційний код 39212408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран Буд" (01030, місто Київ, вулиця Ярославів Вал/Івана Франка, будинок 11/1, ідентифікаційний код 41356390) 166 680 (сто шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості, 17 056 (сімнадцять тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. 3% річних, інфляційних втрат, 80 712 (вісімдесят тисяч сімсот дванадцять) грн 06 коп. та 3 966 (три тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяН.Плотницька