Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/10297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/10297/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 7, офіс 2) до Корпорації «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АРСЕНАЛ» (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8) про стягнення 1 508 572,58 грн,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2024 в системі «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител» сформовано позовну заяву до Корпорації «Науково-виробниче об`єднання «Арсенал» про стягнення 1 508 572,58 грн та 21.08.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2023 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору ВК-2 від 26.09.2022 року на поставку (закупівлю) товарів, пунктом 5 якої визначено, що різницю коштів від отриманої попередньої оплати товарів за договором у сумі 21 251 030,40 грн з ПДВ та встановленої договірної вартості товарів за Договором у сумі 19 908 113,76 грн з ПДВ, що складає 1 342 916,64 грн з ПДВ виконавець зобов`язується протягом 10 ти банківських діб з моменту укладання цієї додаткової угоди повернути на рахунок замовника.

Позивач зазначає, що вказаний пункт додаткової угоди відповідачем не виконано, грошові кошти не повернуто, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача 1 508 572,58 грн, з яких 1 342 916,64 грн - сума основного боргу, 106 563,08 грн - інфляційних витрат, 59 092,86 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 26.08.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2024.

У судове засіданні 03.10.2024 представник позивача прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/10297/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

У судове засідання 17.10.2024 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 17.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител» (далі позивач, замовник) та Корпорацією «Науково-виробниче об`єднання «Арсенал» (далі відповідач, виконавець) укладено договір на поставку (закупівлю) товарів № ВК-2 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується виготовити і поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені у специфікації товарів (додаток 1 до договору), а замовник прийняти через 1285 військове представництво МО України: 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 (далі представництво замовника) та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна вартість товарів на момент укладання договору без урахування податку на додану вартість становить 19 460 649,20 грн. Податок на додану вартість становить 3 892 129,84 грн. Договірна вартість товарів за договором з урахуванням податку на додану вартість 23 352 779,04 грн.

Загальна вартість продукції за цим договором зазначена у Специфікації (додатк 1 до договору) (п. 2.3 договору).

За умовами п. 2.4 договору замовник оплачує поставлену продукцію за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у Протоколі погодження договірної ціни на поставку продукції (додаток 2 до договору).

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставлених товарів протягом 30 банківських днів після пред`явлення виконавцем рахунку на оплату товарів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки замовника від Міністерства оборони України).

Розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати на строк не більше як 6 місяців у розмірі до 97% від вартості товарів за договором (за умови отримання замовником попередньої оплати до державного контракту №403/1/22/106 від 07.04.2022 на товар, що поставляється за цим договором). У разі проведення попередньої оплати товари поставляються не пізніше терміну, зазначеного у Специфікації (п. 2.10 договору).

Відповідно до п. 2.12 договору у разі нездійснення замовником попередньої оплати у термін до 01.05.2022 сторони коригують строк поставки товарів, зазначених у Специфікації шляхом укладання додаткової угоди.

Датою виконання умов договору є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару за договором (п.3.8 договору).

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 договору замовник має право зменшувати обсяг товару, зазначений в специфікації, та загальну вартість договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 (п. 10.1 договору).

Додатком № 2 до договору сторони уклали Протокол погодження договірної ціни одиниці продукції за договором №ВК-2 від 26.09.2022, за яким договірна ціна продукції склала 23 352 779,04 грн, в тому числі ПДВ 3 892 129,84 грн.

Також матеріали справи містять погоджену сторонами Специфікацію товарів (додаток №1 до договору).

13.10.2022 на виконання умов договору позивачем здійснено оплату за поставку товару у розмірі 21 251 030,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 519 від 13.10.2022.

08.02.2023 додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили замінити у специфікації товарів (додаток 1 до договору) строк поставки товару з 10.02.2023 на 17.02.2023.

16.02.2023 уповноважені представники сторін підписали акт прийому-передачі продукції за договором №ВК2 від 26.09.2022 без будь-яких зауважень.

Водночас, згідно з видатковою накладною №9 від 17.02.2023, підписаною повноважними представниками сторін, загальна вартість поставленого товару становить 19 908 113,76 грн, в т.ч. ПДВ 3 318 018,96 грн.

17.02.2023 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №ВК-2 від 26.09.2022, відповідно до якої, зокрема, виклали п. 2.1 договору у новій редакції: «Договірна вартість товарів без урахування податку на додану вартість становить 16 590 094,80 грн. Податок на додану вартість становить 3 318 018,96 грн. Договірна вартість товарів за договором з урахуванням податку на додану вартість складає 19 908 1113,76 грн.

Також у протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до договору) ціну без урахування ПДВ « 19 460 649,20» замінили на « 16 590 094,80», ціну з урахуванням ПДВ « 23 352 779,04» замінили на « 19 908 113,76».

Пунктом 5 додаткової угоди №2 від 17.02.2023 сторони погодили, що різницю коштів від отриманої попередньої оплати товарів за договором у сумі 21 251 030,40 грн з ПДВ та встановленої договірної вартості товарів за договором у сумі 19 908 113,76 грн з ПДВ, що складає 1 342 916,64 грн з ПДВ, виконавець зобов`язується протягом 10-ти банківських діб з моменту укладання цієї додаткової угоди повернути на рахунок замовника.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач вказаний пункт додаткової угоди не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача 1 508 572,58 грн, з яких 1 342 916,64 грн - сума основного боргу, 106 563,08 грн - інфляційних витрат, 59 092,86 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями п. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2022 на виконання умов договору позивачем здійснено оплату за поставку товару у розмірі 21 251 030,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 519 від 13.10.2022.

Водночас, згідно з видатковою накладною №9 від 17.02.2023, підписаною повноважними представниками сторін, загальна вартість поставленого товару становить 19 908 113,76 грн, в т.ч. ПДВ 3 318 018,96 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди №2 від 17.02.2023 сторони погодили, що різницю коштів від отриманої попередньої оплати товарів за договором у сумі 21 251 030,40 грн з ПДВ та встановленої договірної вартості товарів за договором у сумі 19 908 113,76 грн з ПДВ, що складає 1 342 916,64 грн з ПДВ, виконавець зобов`язується протягом 10-ти банківських діб з моменту укладання цієї додаткової угоди повернути на рахунок замовника.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем на рахунок позивача матеріали справи не містять.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 342 916,64 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 106 563,08 грн - інфляційних витрат, 59 092,86 грн. - 3 % річних.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за період з березня 2023 року по серпень 2024 року на суму боргу 1 342 916,64 грн та встановлено, що сума інфляційних втрат становить 115 259,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 106 563,08 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах позовних вимог.

Щодо суми 3% річних, судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено його правильність.

Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1 508 572,58 грн, з яких 1 342 916,64 грн - сума основного боргу, 106 563,08 грн - інфляційних витрат, 59 092,86 грн. - 3 % річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Корпорації «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АРСЕНАЛ» (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, код ЄДРПОУ 34690805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення (Святослава Хороброго), будинок 7, офіс 2, код ЄДРПОУ 30488631) суму основного боргу у розмірі 1 342 916 (один мільйон триста сорок дві тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 106 563 (сто шість тисяч п`ятсот шістдесят три) грн 08 коп., 3 % річних у розмірі 59 092 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`яносто дві) грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 22 628 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн 59 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ