Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/8929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/8929/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР»

про стягнення 41 686, 19 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (надалі відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 41 686, 19 грн, з яких: 22 643, 18 грн пеня та 19 043, 01 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України та ст. 20, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором № 4600006443 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 25.08.2022, в частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/8929/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

07.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що відповідач виконував роботу в складних умовах воєнного стану, про що відомо позивачу (підтвердження лист про форс-мажорні обставини та сертифікат Торгово-промислової палати м. Києва (по іншому об`єкту, але з актуальним змістом для даного об`єкта). Вказує, що в процесі роботи над проєктом відповідач звертався до позивача щодо отримання додаткових вихідних даних, які замовник повинен надати до початку виконання робіт, однак відповіді на запити затримувались, що викликало затримку в виконанні робіт. Також зазначає, що по наданій проєктній документації до цих пір не ведеться будівництво, тобто затримка не принесла ніякої шкоди позивачу, а нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

13.08.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечує щодо доводів відповідача, що викладені у відзивах, та, зокрема, зазначає, що відповідачем у строк, передбачений п. 10.2. договору не виконано обов`язку щодо належного повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали виконанню зобов`язань за договором № 4600006443 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 25.08.2022, що позбавляє відповідача права посилатись на ці обставини, як на підставу звільнення від відповідальності. Також зазначає, що умовами договору не передбачений такий розділ, як строк погодження чи надання вихідних даних, тому враховуючи умови договору, цей строк входить у загальний термін виконаних робіт.

20.09.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли копія довідки банку про рух коштів між позивачем і відповідачем та письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2022 між позивачем (надалі замовник) та відповідачем (надалі підрядник) укладено договір № 4600006443 на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція системи блискавкозахисту Сумського проммайданчика Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів» (коригування ПД)» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (надалі роботи), зазначені в завданні на проєктування № 21.73.11 (надалі завдання на проєктування) (додаток № 1 до цього договору), а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 1.2. договору, склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проєктування (додаток № 1 до цього договору) та договірною ціною на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 1.3. договору, строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання проєктних робіт (надалі календарний графік) (додаток № 3 до цього договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 240 календарних днів з дати укладання договору.

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що ціна договору становить 226 702, 53 грн, крім того ПДВ (20 %) 45 340, 51 грн. Ціна договору з урахуванням ПІДВ (20 %) становить 272 043, 04 грн.

Підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам діючих нормативних документів, завданню на проєктування (додаток № 1 до цього договору), договірній ціні на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (додаток № 2) та умовам договору (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору, замовник зобов`язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати допуск до об`єкту (п. 4.4 договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Відповідно до п. 4.3. та п. 4.4. договору, місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проєктування (надалі об`єкт). Місцезнаходження об`єкта: В околицях с. Загірське, Сумського р-ну, Сумської обл.

Згідно з п. 4.11. договору, у разі настання об`єктивних, документально підтверджених, обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна додаткова угода.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що підрядник згідно із календарним графіком (додаток № 3 до цього договору), для проведення відомчої експертизи передає замовнику проєктну документацію з дотриманням вимог до подання проєктної документації на експертизи та їх проходження (додаток № 2 до завдання на проєктування).

Відповідно до п. 5.2. договору, замовник зобов`язаний провести відомчу експертизу отриманої згідно із п. 5.1. проєктної документації, за результатами якої надати на електронну адресу підрядника, вказану в пункті 15.10. цього договору, лист-повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації або лист з переліком зауважень та строком їх усунення, які підрядник зобов`язаний усунути та надати замовнику скориговану проєктну документацію.

Згідно з п. 5.3. договору, після усунення підрядником всіх зауважень замовника до проєктної документації та отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи, підрядник ініціює подання проєктної документації на експертизу в експертну організацію, про що укладає відповідний договір.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що за кожний етап виконаних робіт підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт.

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи (етап роботи) та протягом 5 робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт за відповідний етап роботи або надати мотивовану відмову від його підписання (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 6.6. договору, підрядник зобов`язаний попередити замовника, якщо його розпорядження можуть нести небажанні наслідки, а також інформувати замовника про виявлення неможливості отримання очікуваних результатів роботи.

У п. 6.7. договору сторони передбачили, що підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проєктування (додаток № 1 до цього договору) та умов даного договору.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.

Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 10.2. договору, сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 10.3. договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або обставин не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2023 (включно), в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 12.1. договору).

Згідно з п. 12.2. договору, закінчення строку його дії не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Додатком № 3 до договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за договором, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в два етапи, всього за 240 календарних днів та вартістю 272 043, 04 грн, а саме:

- І етап робіт «Інженерно-геодезичні вишукування» вартістю 54 782, 53 грн без ПДВ починається з дати укладання договору та закінчується протягом 60 календарних днів;

- ІІ етап робіт «Розробка стадії «Робочий проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» вартістю 171 920, 00 грн без ПДВ починається з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 180 календарних днів.

26.12.2022 сторони склали акт № 1 здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт за договором про те, що підрядник відповідно до умов договору виконав роботи по І етапу календарного плану «Інженерно-геодезичні вишукування» на загальну суму 65 739, 04 грн (54 782, 53 грн (вартість виконаних робіт) + 10 956, 51 грн (ПДВ). Крім цього, в акті вказано, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Сторони претензій одно до одної не мають.

24.07.2023 сторони склали акт № 2 здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт за договором про те, що підрядник відповідно до умов договору виконав роботи по ІІ етапу календарного плану «Розробка стадії «Робочий проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» на загальну суму 206 304, 00 грн (171 920, 00 грн (вартість виконаних робіт) + 34 384, 00 грн (ПДВ). Крім цього, в акті вказано, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Сторони претензій одно до одної не мають.

Вказані акти підписані кваліфікованим електронним підписом представників сторін без зауважень та заперечень.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, в якій вказав, що відповідачем допущено прострочення у виконанні робіт по І та ІІ етапу на 90 календарних днів, а тому вимагав перерахувати грошові кошти в загальній сумі 41 686, 19 грн (22 643, 18 грн (пеня) + 19 043, 01 грн (штраф) за порушення умов договору та невиконання роботи в строки, встановлені календарним графіком виконання робіт.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 643, 18 грн пені та 19 043, 01 грн штрафу.

Підставами позову є порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного виконання робіт за договором на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 890 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до пункту 1.3. договору та календарного графіку, відповідач повинен був закінчити І етап робіт «Інженерно-геодезичні вишукування» протягом 60 календарних днів з дати укладання договору, тобто 24.10.2022 (25.08.2022 + 60 календарних днів). Однак, акт № 1 здачі-приймання І етапу робіт був підписаний сторонами лише 26.12.2022, тобто відповідач виконав роботи по І етапу з простроченням на 62 дні.

Разом з цим, відповідач повинен був закінчити ІІ етап робіт «Розробка стадії «Робочий проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» протягом 180 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання), тобто 26.06.2023 (26.12.2022 (акт № 1 здачі-приймання І етапу) + 180 календарних днів) (з урахуванням того, що 24.06.2023 вихідний день, а саме субота). Однак, акт № 2 здачі-приймання ІІ етапу робіт був підписаний сторонами лише 24.07.2023, тобто відповідач виконав роботи по ІІ етапу з простроченням на 28 дні.

Тобто, І та ІІ етапи робіт виконані відповідачем з порушенням строку їх виконання на 90 календарних днів (62 (І етап) + 28 (ІІ етап). Факт виконання робіт з простроченням на 90 календарних дні відповідачем не заперечуються.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 1.3. договору, строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання проєктних робіт (надалі календарний графік) (додаток № 3 до цього договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 240 календарних днів з дати укладання договору.

Тобто, з урахуванням п. 1.3. договору, відповідач зобов`язувався виконати роботи впродовж 240 календарних днів з дати укладання договору, тобто до 24.04.2023 включно (25.08.2022 (дата укладання договору) + 240 календарних днів) (з урахуванням того, що 22.04.2023 вихідний день, а саме субота).

За змістом ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати роботи на загальну суму 272 043, 04 грн, у строк до 24.04.2023.

У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт (п. 8.3. договору).

Позивач вказує, що відповідачем несвоєчасно виконано роботи на суму 272 043, 04 грн, оскільки І та ІІ етапи робіт виконані відповідачем з порушенням строку їх виконання на 90 календарних днів (62 (І етап) + 28 (ІІ етап), а тому позивачем заявлено до стягнення 22 643, 18 грн 0,1 % пені за загальний період з 25.10.2022 по 23.07.2023 та 19 043, 01 грн штрафу (7 % х 272 043, 04 грн).

Враховуючи дату укладання договору між сторонами (25.08.2022), згідно із календарним графіком, у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу передбачених п. 8.3. договору за І етапом з 25.10.2022, оскільки як вже було встановлено судом, відповідач повинен був закінчити І етап робіт до 24.10.2022.

Також у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу передбачених п. 8.3. договору за ІІ етапом з 25.04.2023, оскільки відповідно до пункту 1.3. договору, відповідач зобов`язувався виконати роботи впродовж 240 календарних днів з дати укладання договору, тобто до 24.04.2023 включно.

Перевіривши розрахунок 0,1 % пені в сумі 22 643, 18 грн за загальний період з 25.10.2022 по 23.07.2023, судом встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає умовам договору та законодавству, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 22 643, 18 грн підлягають задоволенню.

Також перевіривши розрахунок штрафу в сумі 19 043, 01 грн (7 % х 272 043, 04 грн (вартість незакінчених робіт), судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 19 043, 01 грн підлягають задоволенню.

Одночасно, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що відповідач звільняється від відповідальності у зв`язку із обставинами непереборної сили (форс-мажором), оскільки відповідач виконував роботу в складних умовах воєнного стану, про що відомо позивачу (підтвердження лист про форс-мажорні обставини та сертифікат Торогово-промислової палати м. Києва (по іншому об`єкту, але з актуальним змістом для даного об`єкта), з огляду на таке.

Згідно із статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Так, пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 10.2. договору, сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 10.3. договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або обставин не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія Російської Федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише в разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Наведене вище в сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21.

Доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем надано суду сертифікат № 3000-23-1750 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» Київською торгово-промисловою палатою № 17/03-4/311 від 10.04.2023, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та порушення нормального виробничого циклу на підприємстві внаслідок оголошення повітряних тривог на території м. Києва і відключення електроенергії на підприємстві.

Однак, зазначеним сертифікатом засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 10.10.2022 по 10.02.2023 для Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (відповідача) за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (позивачем) договором про закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обґрунтування № 2106000131 від 29.06.2021, тоді коли предметом розгляду даної справи є неналежне виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором № 4600006443 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 25.08.2022.

Отже, сертифікат № 3000-23-1750 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 4600006443 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 25.08.2022.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку та строк, визначені в п. 10.2. договору.

Крім цього, судом також враховано, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку, зокрема, не підтверджено неможливості виконувати свої зобов`язання за договором у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що він звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, через введення воєнного стану в Україні, що є форс-мажорною обставиною є необґрунтованими, оскільки відповідач, внаслідок неповідомлення позивача про неможливість виконання своїх обов`язків, не має права посилатися на зазначені обставини відповідно до п. 10.2. договору.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача стосовно того, що затримка у виконанні робіт виникла через затримку позивача у наданні відповідей на запити щодо отримання додаткових вихідних даних, які замовник повинен надати до початку виконання робіт, з огляду на таке.

Так, пунктом 4.11. договору передбачено, що у разі настання об`єктивних, документально підтверджених обставин, сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна додаткова угода.

При цьому, зі змісту наявного в матеріалах справи листування сторін судом не вбачається, що відповідач ініціював питання продовження строків виконання робіт за договором.

Також суд зазначає, що умовами договору не передбачений такий розділ, як строк погодження чи надання вихідних даних, а тому враховуючи умови договору, цей строк входить у загальний термін виконаних робіт.

Відповідачем також не надано й належних доказів звернення до позивача в порядку п. 6.6. договору з інформуванням про виявлення неможливості отримання очікуваних результатів роботи, можливе сповільнення або призупинення виконання робіт.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що наведені відповідачем доводи жодним чином не спростовують його обов`язку своєчасно виконувати роботу у відповідності до завдання та строків.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 22 643, 18 грн пені та 19 043, 01 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 40, офіс 61, ідентифікаційний код 33308672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) 22 643 (двадцять дві тисячі шістсот сорок три) грн 18 коп. пені, 19 043 (дев`ятнадцять тисяч сорок три) грн 01 коп. штрафу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань