Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/10531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/10531/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» (01001, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 8-А, офіс 200; ідентифікаційний код: 35417607)

доПриватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код: 20043260)

про стягнення 262000,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» про стягнення 262000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 262000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10531/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що умовами Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 сторони погодили, що експертне дослідження повинно бути здійснене відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223.

Однак, надані позивачем висновки не відповідають вказаній Методиці.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

23.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

25.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

30.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 між Приватним акціонерним товариством «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» (виконавець) укладено Договір №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по наданню послуг зі складання висновку експертного комплексного комісійного дослідження матеріального збитку та втраченої вигоди після влучання 28.05.2023 дроном ударного типу у будівельні конструкції замовника за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що спричинило їх пошкодження, пошкодження комунікацій, сировини та матеріалів, готової продукції тощо, яке буде проведене:

- судовим експертом Коріньком Миколою Даниловичем, доктором економічних наук, професором, який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», свідоцтво № 1005 від 14.07.2006, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, термін дії безстроково, про присвоєння кваліфікації судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», стаж експертної роботи з 2003 року (- головою комісії);

- судовим експертом Мухіним Олексієм Олександровичем, кандидатом економічних наук, Заслуженим економістом України, Віце-Президентом «Союзу експертів України», який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку І звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», (свідоцтво № 1746 від 02.10.2015, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, дійсне до 07.10.2024), стаж експертної роботи з 2015 року (- членом комісії);

- фахівцем (експертом) Мухіним Олексієм Олександровичем, який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію оцінювача за усіма напрямами та спеціалізаціями оцінки майна і майнових прав сертифікат від 10.07.1999 № 1361; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 10.10.2013 № 10948; посвідчення про підвищення кваліфікації за напрямом: «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» від 10 серпня 2023 р. МФ №13226-ПК; «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» від 27 червня 2023 р. ЦМК № 4031-ПК, свідоцтво визнаного європейського оцінювача (Recognised European Valuer), видане TEGoVA REV-UA/UABVS/2023/9 01.06.2018 р. Досвід практичної діяльності - понад 23 роки (- членом комісії);

- фахівцем (експертом) Мельник Христиною Ігорівною, яка має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка в матеріальній формі» та спеціалізаціями в межах напряму: «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», «Оцінка машин та обладнання», «Оцінка колісних транспортних засобів», «Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 03 жовтня 2015 року МФ № 89, виданий ФДМУ та М1Б; за напрямом оцінки майна «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об єкти інтелектуальної власності» кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 03 жовтня 2015 року ЦМК № 9, видане ФДМУ та М1Б; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 11 листопада №229; посвідчення про підвищення кваліфікації за напрямом: «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» від 10 серпня 2023 р. МФ №13224-ПК; «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» від 27 червня 2023 р. ЦМК № 4030-ПК, Досвід практичної діяльності - понад 8 років (- членом комісії);

- судовим експертом Лиценком Михайлом Володимировичем, який має вищу будівельно-технічну освіту - спеціаліст, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.6. «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд». 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки», стаж експертної роботи з 2012 року (- членом комісії).

Відповідно до п. 1.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 строк надання послуг за договором становить 60 (шістдесят) робочих днів від дати підписання цього договору та за умови виконання пунктів 2.2 та 3.3.1. цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.04.2024) строк надання послуг за договором становить 150 робочих днів від дати підписання цього договору та за умови виконання пунктів 2.2 та 3.3.1. цього договору.

У п. 1.3 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 сторони погодили, що надання послуг та їх результат має відповідати зокрема вимогам «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої наказом Фонду державного майна від 18.10.2022 №3904/1223.

Відповідно до п. 2.1 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 загальна вартість послуг, зазначених у цьому Договорі становить 350000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.04.2024) загальна вартість послуг, зазначених у цьому договорі, становить 437000,00 грн.

Оплата за послуги здійснюється замовником у такому порядку: аванс у розмірі 50% договірної ціни замовник сплачує протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору, остаточна оплата у вигляді 50% договірної ціни протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту приймання-передавання наданих послуг відповідно до положень Розділу 4 цього договору (п. 2.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023).

Відповідно до п. 2.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.04.2024) оплата за послуги здійснюється замовником у такому порядку: аванс у сумі 175000,00 грн. замовник сплачує протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору, остаточна оплата у сумі 262000 00 грн. без ПДВ сплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту приймання-передавання наданих послуг відповідно до положень Розділу 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 після завершення надання послуг, передбачених цим договором, виконавець передає замовнику Висновок експертного дослідження у паперовій формі у двох примірниках та електронній формі на флеш-носії.

Згідно з п. 8.1 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2023 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Додатковою угодою №1 від 15.04.2024 сторони продовжили строк дії Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 до 31.12.2024.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 262000,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що умовами Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 сторони погодили, що експертне дослідження повинно бути здійснене відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223. Однак, надані позивачем висновки не відповідають вказаній Методиці.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №3273/19 від 23.05.2023, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У Загальних засадах оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії російської федерації (додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації) зазначено, що висновок експерта - складений відповідно до вимог законодавства документ, що містить докладний опис проведених судовим експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед судовим експертом, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про судову експертизу».

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Проведення судової експертизи, що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії російської федерації, визначених цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку. При цьому в дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються усі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку. Організаційні засади проведення судовими експертами експертних досліджень визначаються законодавством з питань судово-експертної діяльності.

Виконавці оцінки збитків мають право доступу до об`єкта оцінки, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для проведення оцінки, отримують пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки, від замовника оцінки та інших осіб і здійснюють огляд об`єкта оцінки, зокрема з використанням технічних засобів та інформаційних джерел (геопросторові дані, цифрові картографічні матеріали, дані дистанційного зондування Землі та їх похідних продуктів, фотоматеріали, відеоматеріали та інше).

Особистий огляд об`єкта оцінки проводиться оцінювачем суб`єкта оціночної діяльності, який проводить незалежну оцінку збитків, або судовим експертом, який проводить експертизу, за умови наявності доступу до такого об`єкта (на дату оцінки здійснено розмінування, доступ до майна наявний, безпечний тощо), а також у разі, коли документів про об`єкт оцінки, що надаються замовником оцінки, та інформаційних джерел, необхідних для проведення незалежної оцінки збитків, недостатньо.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією російської федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків.

Збитки в бухгалтерському обліку відображаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України, або Міжнародних стандартів фінансової звітності залежно від того, яку концептуальну основу використовує підприємство для звітування.

Висновок експерта - документ, який є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) судовим експертом відповідно до Закону України «Про судову експертизу».

У п. 7 Методики визначено, що оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб`єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою.

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 виконавець 20 лютого 2024 року позивач отримав від відповідача звернення щодо проведення експертного будівельно-технічного та комісійного економічного дослідження матеріального збитку та втраченої вигоди після влучання 28.05.2023 року дроном ударного типу у будівельні конструкції АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

В своєму зверненні замовник зазначив, що в рамках Договору № 006/09-23 від 29 вересня 2023 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» звертається до виконавця з проханням провести експертне будівельно-технічне дослідження і надати Висновок експерта з питання:

1) Який розмір шкоди, завданої ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», у зв`язку із пошкодженням будівлі виробничого корпусу літера «А» та будівлі експедиції з вбуд. АБК літера «а7», розташованих за адресою: м. Київ, вулиця Заболотного Академіка, будинок 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, визначений в розмірі необхідних потреб на відновлення станом на дату виконання експертного будівельно-технічного дослідження?

Крім того, відповідач просив позивача провести комісійне експертне економічне дослідження і надати Висновок експертів із таких питань:

1) Чи підтверджується документально втрата товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актами інвентаризації ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», в кількісних та вартісних показниках по причині влучання 28.05.2023 року дрону ударного типу у будівельні конструкції ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України на дату виконання експертного економічного дослідження? Якщо підтверджується, то визначити у вартісному виразі розмір збитків.

2) Чи підтверджується документально транспортно-заготівельні витрати ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», за період червень-вересень 2023 року, в вартісних показниках, що були понесені на визнані непридатними для використання у процесі виробництва тютюну та тютюнової сировини, непридатність яких встановлена за актами інвентаризації, по причині влучання 28.05.2023 року дрону ударного типу у будівельні конструкції ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України на дату виконання експертного економічного дослідження? Якщо підтверджується, то визначити у вартісному виразі розмір збитків.

3) Чи підтверджується документально витрати ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», за період липень-листопад 2023 року, в вартісних показниках, що були понесені на ремонт та відновлення електронавантажувачів та електроштабелерів, які були пошкоджені, по причині влучання 28.05.2023 року дрону ударного типу у будівельні конструкції ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України на дату виконання експертного економічного дослідження? Якщо підтверджується, то визначити у вартісному виразі розмір збитків.

4) Чи підтверджується наданими на дослідження документами та матеріалами розмір недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) від 33 днів вимушеного простою ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» через ліквідацію наслідків обстрілу, по причині влучання 28.05.2023 року дрону ударного типу у будівельні конструкції ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 35 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України на дату виконання експертного економічного дослідження? Якщо підтверджується, то визначити у вартісному виразі розмір упущеної вигоди.

Судом встановлено, що 08.07.2024 позивач направив відповідачу на виконання умов Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023

- Висновок експерта №241-12.2023-1005 від 10.06.2024 за результатами проведення експертного комісійного економічного дослідження та

- Висновок експерта №376/04.24 від 30.04.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження.

Крім того, позивачем було направлено відповідачу для підписання Акт приймання-передавання наданих послуг, в якому зазначено, що вартість послуг становить 437000,00 грн, з яких відповідачем оплачено вже 175000,00 грн. Сума, яка підлягає оплаті, становить 262000,00 грн, що сплачується протягом 3-х робочих днів з дати підписання сторонами акту.

Вказані документи були отримані відповідачем 09.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0311332395292.

Згідно з п. 4.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 одночасно з передачею Висновку виконавець передає Акт приймання-передавання наданих послуг.

Замовник зобов`язаний прийняти послуги та підписати наданий виконавцем Акт приймання-передавання наданих послуг, або надати вмотивовану відмову від підписання та вказати зауваження у строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів із моменту одержання від виконавця Висновку експертного дослідження та підписаного з боку виконавця Акту приймання-передавання наданих послуг (п. 4.3 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023).

У листі №132 від 10.07.2024 відповідач повідомив позивача, що згідно з п. 1.3 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 надання послуг та їх результат має відповідати вимогам Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 №3904/1223.

Однак, як зазначив відповідач у вказаному листі, дослідивши інформацію, яку ТОВ «Бізнес Ассіст» вважає результатом наданих послуг, відповідач вважає, що надані матеріали не відповідають умовам договору, а тому не можуть бути прийняті у повному обсязі з огляду на те, що Методика при дослідженнях застосована у мінімальному обсязі і не переважає над іншими положеннями нормативно-правових актів. Надані висновки експерта не містять обґрунтування необхідності та доцільності застосування інших нормативно-правових актів, процедури, що визначені Методикою не відображено.

Відповідач повідомив, що судовим експертом Лиценком М. В. за результатами експертного будівельно-технічного дослідження зроблено висновок, що розмір шкоди, завданий будівлям і спорудам підприємства, становить 198511,27 доларів США та 222619,14 доларів США. Ця сума не є коректною оскільки станом на день складання висновку підприємством вже витрачено на термінові роботи (усуненню аварійних ділянок та об`єктів) по відновленню орієнтовно 1200000 доларів США. Також заплановано продовження робіт по відновленню будівель і споруд, вартість яких становитиме попередньо мінімум 2000000,00 доларів США. З висновку вбачається, що судовий експерт не дослідив у повному обсязі пошкодження, завдані замовнику, і вказана сума категорично не відповідає дійсності.

З наданих висновків експертів неможливо встановити яким методом та на підставі яких нормативно-правових актів фактично зроблено висновки.

З огляду на викладене відповідач зауважив, що якість наданих висновків експертів не відповідає вимогам договору і вони, відповідно, не можуть бути використані замовником з метою звернення до судових, зокрема міжнародних інстанцій.

За таких обставин, відповідач у листі віх. №132 від 10.07.2024 з посиланням на п. 4.4 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 повідомив про відмову від підписання Акту приймання-передавання наданих послуг.

При цьому, відповідач зобов`язав позивача виконати дослідження та викласти їх результат у відповідності до «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 у строк 3 робочі дні (відповідно до п. 4.4 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023).

У листі від 17.07.2024 позивач не погодився з вказаними запереченнями відповідача та вказав на необґрунтованість відмови відповідача від прийняття результатів проведеної експертизи та підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Листом вих. №143 від 24.07.2024 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з неузгодженою думкою сторін стосовно відповідності наданих результатів експертного дослідження Методиці, виникла необхідність передати спірні матеріали на дослідження незалежної компетентної сторони, про результати чого буде повідомлено позивача.

Суд зазначає, що у п. 19 Загальних засадах оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії російської федерації (додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації) зазначено, що рецензування актів про оцінку збитків здійснюється у випадках, визначених законом, а також на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді акта оцінки, за наявності конфліктів, спорів. Таке рецензування забезпечується Фондом державного майна або його регіональними відділеннями.

Рецензування звітів про оцінку збитків є обов`язковим у разі, коли об`єктом оцінки є майно, яке належить до державної або комунальної форми власності. У такому випадку рецензування забезпечується Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та проводиться рецензентами, що працюють у Фонді державного майна та його регіональних відділеннях, або експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів. В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки, за наявності конфліктів, спорів тощо.

У разі виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків, а саме визначеного розміру збитків, професійної оціночної діяльності оцінювача суб`єкта оціночної діяльності, який проводив незалежну оцінку збитків, зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитків встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків (акту оцінки збитків).

Крім того, у Методиці зазначено, що рецензування звітів про оцінку збитків є обов`язковим у разі, якщо об`єктом оцінки є майно, яке належить до державної або комунальної форми власності. У такому випадку рецензування забезпечується Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами місцевого самоврядування (якщо об`єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження майном і у складі яких працюють оцінювачі, та проводиться рецензентами, що працюють у Фонді державного майна України, його регіональних відділеннях, органах місцевого самоврядування (якщо об`єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), або експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів. В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки, за наявності конфліктів, спорів тощо та проводиться експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів.

У разі виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків), зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитку встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків.

Якщо за результатом проведення рецензування звіту про оцінку збитків встановлено, що оцінка є неякісною (недостовірною), оцінка майна здійснюється повторно.

Таким чином, з наведеного вбачається, що в спірних правовідносинах рецензування актів про оцінку (Висновку експерта №241-12.2023-1005 від 10.06.2024 за результатами проведення експертного комісійного економічного дослідження та Висновку експерта №376/04.24 від 30.04.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження) не є обов`язковим, так як майно не належить до об`єктів державної чи комунальної власності.

При цьому, таке рецензування може бути проведено за зверненням заінтересованої особи (за наявності конфліктів, спорів, тощо) експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів, а не Фондом державного майна.

В даному контексті, враховуючи подане відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Означена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Як вбачається з поданого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи, відповідач просить проведення експертизи доручити Експертній раді «Всеукраїнського об`єднання «Українське товариство оцінювачів» (Україна, 01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, оф. 209).

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1) Чи відповідають у повному обсязі Висновки судових експертів Мухіна О.О., Корінько М. Д. і Лиценка М. В. вимогам «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої наказом ФДМУ від 18.10.2022 № 3904/1223?

2) Чи відображені у дослідницькій частині Висновків експертів всі, пов`язані з оцінкою збитків обов`язкові процедури, які визначені пунктом 4 розділу ІІ Методики?

3) Чи в повній мірі методика оцінки збитків, яка була застосована у Висновках експертів, відповідає основним методичним вимогам розділу ІІІ Методики, зокрема, вимозі пункту 2 розділу ІІІ щодо розрахунку розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна як різниці між значеннями вартості такого об`єкта до та після заподіяння йому шкоди?

4) Чи враховує застосована при проведенні експертних досліджень методика оцінки збитків, завданих майну АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», особливості визначення розміру реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження та знищення нерухомого майна, рухомого майна, пошкодження, втрати та (або) знищення товарно-матеріальних запасів, які встановлені, відповідно, пунктами 3, 4 і 6 розділу ІІІ Методики, а також визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку, передбачені розділом IV Методики.

5) Якщо ні, то саме в чому полягають такі невідповідність і неврахованність, які зазначені вище?

Суд критично оцінює вказане клопотання відповідача, так як воно спрямоване на отримання саме рецензії на спірні висновки, складені позивачем, а не на проведення будь-якого експертного дослідження.

До того ж, зважаючи на питання, які ставляться відповідачем, та спірні правовідносини, суд вважає недоведеними доводи відповідача взагалі щодо можливості проведення експертизи з поставлених ним питань.

Однак, як вже зазначалось судом, рецензування актів про оцінку може бути проведено за зверненням заінтересованої особи (за наявності конфліктів, спорів, тощо).

За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у даній справі судової експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся саме до Фонду державного майна України та просив роз`яснити, чи відповідають надані позивачем спірні висновки Методиці визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженій наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223.

Як додатки відповідачем були надані Фонду державного майна України Висновок експерта №241-12.2023-1005 від 10.06.2024 за результатами проведення експертного комісійного економічного дослідження та Висновок експерта №376/04.24 від 30.04.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження.

У листі від 20.08.2024 №10-58-22894 Фонд державного майна України повідомив, що відповідно до абзацу третього пункту сьомого розділу І Методики, судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Проте, як зазначено у листі, в наданих матеріалах відсутній документ (висновок експерта або експертне дослідження), в якому визначена вартість реальних збитків і упущеної вигоди, який відповідав би вимогам Методики.

При цьому, у вказаному листі Фондом державного майна України зазначено, що відповідно до законодавства про судову експертизу перевірка об`єктивності, правдивості висновку експерта належить до повноважень центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, експертно-кваліфікаційних комісій, фахівців науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, які мають кваліфікацію судового експерта та визначений законодавством стаж практичної роботи за відповідною спеціальністю.

Фонд державного майна України повідомив відповідача, що на рецензування надано Висновки експертів, які складені судовими експертами відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу».

Таким чином, з огляду на зазначене та враховуючи повноваження Фонду у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, визначені пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України повернув відповідачу надані останнім матеріали без розгляду.

При цьому, Фонд державного майна України порадив відповідачу для забезпечення перевірки Висновків експертів та отримання висновку щодо їх об`єктивності та правдивості звернутися до Міністерства юстиції України як органу державної влади, що регулює діяльність судових експертів.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, відмова відповідача підписувати акт виконаних робіт (наданих послуг), приймати результати послуг (робіт) та сплачувати грошові кошти мотивна виключно тим, що, на думку відповідача, що висновки не відповідають Методиці визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223.

Як вже зазначалось судом, заперечення на позовні вимоги за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу.

Як зазначено в Загальних засадах оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії російської федерації (додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації), а також в Методиці уразі виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків, а саме визначеного розміру збитків, професійної оціночної діяльності оцінювача суб`єкта оціночної діяльності, який проводив незалежну оцінку збитків, зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитків встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків (акту оцінки збитків).

Однак, відповідачем не надано суду рецензії, складеної відповідним органом на Висновок експерта №241-12.2023-1005 від 10.06.2024 за результатами проведення експертного комісійного економічного дослідження та Висновок експерта №376/04.24 від 30.04.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження.

З листа Фонду державного майна України від 20.08.2024 №10-58-22894, на який посилається відповідач, не вбачається однозначно, що Фонд державного майна України дав якусь чітку відповідь на запит відповідача.

Так, в одному абзаці Фонд державного майна України зазначає, що в наданих матеріалах відсутній документ (висновок експерта або експертне дослідження), в якому визначена вартість реальних збитків і упущеної вигоди, який відповідав би вимогам Методики.

В іншому абзаці Фонд державного майна України повертає відповідачу надані останнім матеріали без розгляду.

А в наступному абзаці Фонд державного майна України порадив відповідачу для забезпечення перевірки Висновків експертів та отримання висновку щодо їх об`єктивності та правдивості звернутися до Міністерства юстиції України як органу державної влади, що регулює діяльність судових експертів.

До того ж, як встановлено судом, в спірних правовідносинах рецензування актів про оцінку (Висновку експерта №241-12.2023-1005 від 10.06.2024 за результатами проведення експертного комісійного економічного дослідження та Висновку експерта №376/04.24 від 30.04.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження) може бути проведено за зверненням заінтересованої особи (за наявності конфліктів, спорів, тощо) експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів, а не Фондом державного майна.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (відповідної рецензії, тощо) на підтвердження своїх заперечень відносно того, що складені позивачем висновки не відповідають Методиці визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин мотивованої відмови підписувати надісланий позивачем акт виконаних робіт, з огляду на що спірний акт вважається підписаним, а відповідач повинен здійснити оплату наданих позивачем послуг у строки, встановлені Договором №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.1 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.04.2024) загальна вартість послуг, зазначених у цьому договорі, становить 437000,00 грн.

Оплата за послуги здійснюється замовником у такому порядку: аванс у розмірі 50% договірної ціни замовник сплачує протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору, остаточна оплата у вигляді 50% договірної ціни протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту приймання-передавання наданих послуг відповідно до положень Розділу 4 цього договору (п. 2.2 Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 262000,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» за Договором №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023 у сумі 262000,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» заборгованості у розмірі 262000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №916/101/23 зазначила, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта-шоста, сьома, дев`ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

17.07.2024 між адвокатським об`єднанням «Горда і партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» (замовник) укладено Договір №102 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надати правову допомогу замовнику в вирішенні правовідносин, які склались між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» та правоохоронними органами і державними закладами України, фізичними та юридичними особами всіх форм власності, судами.

Відповідно до п. 3 Договору форма оплати передоплата. Вартість послуг визначається за обоюдною згодою сторін і зазначається в рахунках-фактурах, які сплачуються замовником в строк 3 банківських днів з моменту отримання.

Як вбачається з матеріалів справи,

1) адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру №23 від 17.07.2024 на суму 4000,00 грн (вивчення наданих замовником матеріалів, проведення консультації з питань господарських взаємовідносин між позивачем та відповідачем по Договору №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023),

2) адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру №24 від 30.07.2024 на суму 4000,00 грн (підготовка претензії до Приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»),

3) адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру №29 від 26.08.2024 на суму 10000,00 грн (підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором №006/09-23 на проведення експертного комплексного комісійного дослідження від 29.09.2023).

За результатами наданих адвокатським об`єднанням послуг між сторонами були складені акти наданих послуг на загальну суму 18000,00 грн., яка була у повному обсязі сплачена позивачем на користь адвокатського об`єднання, що підтверджується платіжними інструкціями та виписками з рахунків, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Відповідачем не було подано заяви про зменшення розміру адвокатських витрат, заявлених до стягнення позивачем.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу адвокатських витрат позивачем включено витрати на підготовку претензії про сплату заборгованості 4000,00 грн.

Однак, суд зазначає, що у спірних правовідносинах підготовка та надсилання вказаної претензії ніяким чином не вплинули на вирішення спору, в тому числі і на строк оплати (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), з огляду на що суд вважає, що позивачем не обґрунтовано необхідності та реальної дійсності понесення таких витрат, у зв`язку з чим відсутні підстави покладати їх на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 14000,00 грн.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 3144,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції №5660 від 27.08.2024 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3930,00 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом (3144,00 грн), у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 786,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код: 20043260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» (01001, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 8-А, офіс 200; ідентифікаційний код: 35417607) грошові кошти у розмірі 262000 (двісті шістдесят дві тисячі) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 3144 (три тисячі сто сорок чотири) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ассіст» (01001, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 8-А, офіс 200; ідентифікаційний код: 35417607) судовий збір у розмірі 786,00 грн, сплачений за платіжною інструкцією №5660 від 27.08.2024.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак