Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/6523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/6523/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення коштів у розмірі 62 838,87 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - Страхова компанія) 62 838,87 грн, з яких: 56 539,46? грн - страхове відшкодування, 2 240,09 грн - пеня, 1 840,01 грн - 3% річних, 2 219,31 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором добровільного страхування ризиків. Пов`язаних експлуатацією наземного транспортного засобу, №046.1617497.210 від 25.05.2022

у частині своєчасної та повної виплати страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхових випадків щодо застрахованих транспортних засобів:

- 09.12.2022 з транспортним засобом ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- 06.03.2023 з транспортним засобом DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- 07.03.2023 з транспортним засобом RENAULT LOGAN VAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- 03.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- 16.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Також Товариством заявлено клопотання про витребування доказів у Страхової компанії:

1) засвідчені належним чином копії страхових актів, які були складені відповідачем, за наслідками розгляду заяв позивача про настання страхових випадків, що сталися:

- 09.12.2022 - дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу позивача вантажного автомобілю марки ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 та виплату страхового відшкодування №б/н від 13.12.2022;

- 06.03.2023 - за участі застрахованого транспортного засобу позивача вантажного автомобілю марки DAF FT CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 та виплату страхового відшкодування №б/н від 09.03.2023;

- 07.03.2023 - за участі застрахованого транспортного засобу позивача вантажного автомобілю марки Renault Logan Van, реєстраційний номер НОМЕР_3 та виплату страхового відшкодування №б/н від 10.03.2023;

- 03.03.2023 - дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу позивача вантажного автомобілю марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 та виплату страхового відшкодування №б/н від 07.03.2023;

- 16.03.2023 - за участі застрахованого транспортного засобу позивача вантажного автомобілю марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 та виплату страхового відшкодування № 27545 від 17.03.2023;

2) засвідчену належним чином копію листа-відповіді вих. №0166.206.23.10-002445.06р. з візуалізацією кваліфікаційного електронного підпису підписанта листа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6523/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання позивача про витребування доказів.

20.06.2024 через систему "Електронний суд" від Страхової компанії надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє просило суд закрити провадження в даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України - у зв`язку з постановленням судом ухвали від 22.04.2024 у справі №910/4576/24.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд залишає його без задоволення, з огляду на таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2);

є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення (пункт 4);

є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 5).

За частиною 2 статті 175 ГПК України суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі у випадках, визначених пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, якщо відповідне рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу було скасовано і розгляд справи в тому самому третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі виявився неможливим.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/4576/24 позовну заяву Товариства до Страхової компанії про стягнення 62838,87 грн було повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України - у зв`язку з порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що порядок та підстави закриття провадження у справі врегульовано статтею 231 ГПК України, а статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви.

Згідно з частиною 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Натомість, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (частина 8 статті 174 ГПК України).

Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/4576/24 позовну заяву Товариства до Страхової компанії про стягнення 62838,87 грн було повернуто, а не закрито провадження у справі №910/4576/24, й інших підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 231 та пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК України, які б зумовлювали закриття провадження у даній справі судом не встановлено, останній дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання Страхової компанії про закриття провадження.

21.06.2024 через систему "Електронний суд" Товариство подало відповідь на відзив, в якій позивач підтримав свої позовні вимоги та зазначив про безпідставність доводів відповідача про закриття провадження в цій справі. Також позивач наголосив, що відзив відповідача не містить жодних заперечень, якими б спростовувалися обставини, викладені у позові.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Товариства обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

25.05.2022 між Товариством (далі за текстом договору - Страхувальник, Вигодонабувач) та Страховою компанією (далі за текстом договору - Страховик) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.1617497.210, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням, визначеним цим Договором (Частина І або Додаток до Договору) наземним транспортним засобом (далі - ТЗ), у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, та додатковим обладнанням (далі - ДО), встановленим на ньому - страхування транспортного засобу (КАСКО). Страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається у відповідності з умовами, зазначеними в Частині І Договору (або Додатку до Договору) та Частині II Договору.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3. Договору страховий випадок - це передбачена Договором подія (ризик, визначений обраною Страхувальником Програмою страхування та зазначений в Частині І Договору (або Додатку до договору), що відбулася в період дії Договору, з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику/Вигодонабувачу на умовах Договору. Страховик у межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов`язані з компенсацією за втрату або за відновлювальний ремонт ТЗ/ДО, шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов Договору. Страховик також відшкодовує витрати, передбачені в Частині І Договору (або Додатку до Договору), спричинені страховим випадком. Такими можуть бути витрати, пов`язані з оплатою:

необхідних і доречних дій з рятування застрахованого ТЗ та/або ДО та запобігання чи зменшення розміру збитку (підпункт 3.3.1.);

вартості послуг (витрат) за отримання документів, що стосуються страхового випадку та/або визначають розмір збитку (підпункт 3.3.2.);

вартості послуг (витрат) за транспортування пошкодженого ТЗ з місця події до найближчого авторизованого/спеціалізованого для конкретного ТЗ місця ремонту у випадку неможливості його пересування по дорогах загального користування своїм ходом. (Дія цього пункту не поширюється на вантажні автомобілі, автобуси та сільськогосподарську техніку) (підпункт 3.3.3.);

вартості інших послуг/робіт, передбачених Програмою страхування (підпункт 3.3.4.).

Згідно з пунктом 5.6. Договору ліміт відшкодування Страховика за КАСКО (ДО) встановлений відповідно до визначеної Програми та може бути, зокрема "НАЛ" - неагрегатний ліміт відшкодування. Страхова сума є лімітом відшкодування Страховика по кожному страховому випадку. Договір припиняє дію з моменту виплати страхового відшкодування по одному випадку в розмірі, еквівалентному розміру страхової суми за вирахуванням франшизи, або у випадку конструктивної, фактичної загибелі, або настанні страхового випадку за ризиком НЗ. Договір діє до кінця обумовленого в Частині І (Додатку до Договору) строку в рамках страхової суми, якщо розмір одноразово виплаченого страхового відшкодування менший встановленої Договором страхової суми (за вирахуванням франшизи), окрім випадків виплати страхового відшкодування при конструктивній/фактичній загибелі або при незаконному заволодінні ТЗ.

Згідно з пунктами 12.4.3. та 12.4.4. Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк та у розмірі, визначеному згідно з Договором, а також відшкодувати витрати в порядку і на умовах Договору, понесені Страхувальником/Вигодонабувачем при настанні страхового випадку для запобігання або зменшення збитків, за умови, що це документально підтверджено.

У разі невиконання або неналежного виконання Страхувальником обов`язків за цим договором Страховик зобов`язаний сповістити про це Вигодонабувача у термін 3-и (три) робочі дні з того дня, КОЛИ Страховику стане про це відомо; при наданні (надсиланні)Страхувальнику листів та документів за цим Договором або у зв`язку з ним одночасно надавати (надсилати) Вигодонабувачеві копії зазначених листів та документів (підпункт 14.4.10. пункту 12.4. Договору).

Розділами 13 та 14 Договору визначено порядок дій Страхувальника при настанні події, що має ознаки страхового випадку, та перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитків, а Розділом 16 - причини відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 15.1. Договору після одержання всіх необхідних документів рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком у термін до 10-ти (десяти) робочих днів з дати отримання останнього документа. Протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дати прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Страхувальнику відсилається відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі відсутності будь-якого з документів, передбачених Розділом 14 Параграфу 1 Частини II Договору, Страховик може прийняти рішення про попередню виплату частини страхового відшкодування. В цьому випадку остаточна виплата страхового відшкодування здійснюється після отримання від компетентних органів або Страхувальника або його довіреної особи документів, яких не вистачає для прийняття Страховиком остаточного рішення.

За умовами пункту 15.4. Договору виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку за ризиком НЗ, здійснюється протягом 7-ми (семи) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату. Таке рішення оформлюється страховим актом.

25.05.2022 позивачем подано заяву на страхування (Додаток №1 до Договору).

У Частині І Договору сторони узгодили умови страхування: застраховані транспортні засоби визначаються у Додатку №2 до цього Договору. Вид страхування - добровільне страхування наземного страхування (КАСКО). Вид франшизи - безумовна, ліміт відшкодування - неагрегатний (НАЛ). Знос1 - не враховується (1 - при повній загибелі (конструктивній чи фізичній) або незаконному заволодінні ТЗ страхове відшкодування виплачуться з урахуванням зносу). Франшиза: пп. а-д - 0%; п. е2 "НЗ" - незаконне заволодіння ТЗ (крадіжка, грабіж, розбій) (2 - безумовна франшиза. Зазначений розмір безумовної франшизи поширюється на страхові випадки за ризиком НЗ та/або за будь-якими ризиками при повній загибелі (конструктивній чи фізичній) ТЗ). Страховий платіж - 303789,73 грн. Розмір платежу - 25 315,81 грн. Кількість платежів - 12. Строк оплати до 28 числа місяця. Строк дії з 00:00 29.05.2022 по 24:00 28.05.2023.

04.11.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №5, якою, зокрема збільшено страховий платіж до 323 904,87 грн, змінено строки та розміри платежів, а також викладено Додаток №2 до Договору у новій редакції.

Відповідно до Додатку №2 до Договору (у редакції Додаткової угоди №5 від 04.11.2022) позивачем застраховано транспортні засоби, зокрема:

- ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

На виконання договірних зобов`язань щодо внесення страхових платежів за Договором Товариством сплачено на користь Страхової Компанії:

27.05.2022 згідно платіжного доручення №2713 на суму 25 315,82 грн;

28.06.2022 згідно платіжного доручення №3941 на суму 25 315,81 грн;

27.07.2022 згідно платіжного доручення №5133 на суму 25 222,31 грн;

26.08.2022 згідно платіжного доручення №6101 на суму 24 792,75 грн;

28.09.2022 згідно платіжного доручення №6989 на суму 24 792,75 грн;

13.10.2022 згідно платіжного доручення №7339 на суму 7 103,25 грн;

27.10.2022 згідно платіжного доручення №7730 на суму 24 767,67 грн;

10.11.2022 згідно платіжного доручення №7995 на суму 1 789,90 грн;

25.11.2022 згідно платіжного доручення №8315 на суму 27 467,44 грн;

27.12.2022 згідно платіжного доручення №9161 на суму 27 467.44 грн;

27.01.2023 згідно платіжного доручення №928 на суму 27 467,44 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було здійснено заліки взаємних однорідних вимог на суму 82 402,29 грн, що підтверджується довідками Страхової компанії №1461.206.22.03-000082.01 від 11.01.2023 (на суму 12 420,37 грн) та №1625.206.22.04-000199.01 від 02.02.2023 (на суму69 981,92 грн).

Товариство звернулося до Страхової компанії із заявами про настання страхових випадків та виплати страхових відшкодувань за Договором.

У заяві від 13.12.2022 зазначено, що 09.12.2022 стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія Товариства ОСОБА_1 , внаслідок чого майну Позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , паспорту водія та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00012085 від 08.12.2022, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №448182 від 09.12.2022 та схеми місця ДТП.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №1646.206.22.06-002459.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 22 083,70 грн по страховій події, яка сталася 09.12.2022 із транспортним засобом марки ГАЗ 32213, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У заяві від 09.03.2023 зазначено, що 06.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія Товариства ОСОБА_2 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , копію паспорту та посвідчення водія, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00014642 від 06.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0166.206.23.10-002445.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 14 297,54 грн по страховій події, яка сталася 06.03.2023 із транспортним засобом марки DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У заяві від 10.03.2023 зазначено, що 07.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія Товариства ОСОБА_3 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 , копію паспорту та посвідчення водія.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0168.206.23.11-002440.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 5 766,00 грн по страховій події, яка сталася 07.03.2023 із транспортним засобом марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У заяві від 07.03.2023 зазначено, що 03.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія товариства ОСОБА_4 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 , паспорту та посвідчення водія, подорожнього листа вантажного автомобіля від 02.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0160.206.23.09-002447.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 1 400,44 грн по страховій події, яка сталася 03.03.2023 із транспортним засобом марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У заяві від 17.03.2023 зазначено, що 16.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія Товариства ОСОБА_5 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 , паспорту та посвідчення водія, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00014984 від 16.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 03.07.2023 вих. №0182.206.23.12-002448.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 12 991,78 грн по страховій події, яка сталася 16.03.2023 із транспортним засобом марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Зі змісту листів-відповідей вбачається, що неможливість виплати страхових відшкодувань пов`язана із наявністю в структурі власності Страхової компанії кінцевого бенефіціарного власника, який є резидентом російської федерації, видаткові операції з банківських рахунків страхової компанії наразі знаходяться під обмеженням та не здійснюються обслуговуючими банками відповідно до постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". При цьому, відповідач також вказав на те, що у нього достатньо грошових резервів задля виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем у майбутньому та після відновлення банками можливості здійснення видаткових операцій кошти будуть якнайшвидше перераховані на вказаний Товариством рахунок. Крім цього, відповідач зазначив, що вищезазначене нормативне обмеження являється обставиною непереборної сили у розумінні статті 617 ЦК України, відтак Страхова компанія звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором.

У зв`язку з несплатою Страховою компанією страхового відшкодування за Договором добровільного страхування ризиків, пов`язаних експлуатацією наземного транспортного засобу, №046.1617497.210 від 25.05.2022, Товариство звернулося з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 56 539,46? грн страхового відшкодування, 2 240,09 грн пені, 1840,01 грн 3% річних та 2 219,31 грн інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Як було раніше зазначено, 25.05.2022 між Товариством (далі за текстом договору - Страхувальник, Вигодонабувач) та Страховою компанією (далі за текстом договору - Страховик) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.1617497.210, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням, визначеним цим Договором (Частина І або Додаток до Договору) наземним транспортним засобом (далі - ТЗ), у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, та додатковим обладнанням (далі - ДО), встановленим на ньому - страхування транспортного засобу (КАСКО). Страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається у відповідності з умовами, зазначеними в Частині І Договору (або Додатку до Договору) та Частині II Договору.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3. Договору страховий випадок - це передбачена Договором подія (ризик, визначений обраною Страхувальником Програмою страхування та зазначений в Частині І Договору (або Додатку до договору), що відбулася в період дії Договору, з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику/Вигодонабувачу на умовах Договору. Страховик у межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов`язані з компенсацією за втрату або за відновлювальний ремонт ТЗ/ДО, шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов Договору. Страховик також відшкодовує витрати, передбачені в Частині І Договору (або Додатку до Договору), спричинені страховим випадком. Такими можуть бути витрати, пов`язані з оплатою:

необхідних і доречних дій з рятування застрахованого ТЗ та/або ДО та запобігання чи зменшення розміру збитку (підпункт 3.3.1.);

вартості послуг (витрат) за отримання документів, що стосуються страхового випадку та/або визначають розмір збитку (підпункт 3.3.2.);

вартості послуг (витрат) за транспортування пошкодженого ТЗ з місця події до найближчого авторизованого/спеціалізованого для конкретного ТЗ місця ремонту у випадку неможливості його пересування по дорогах загального користування своїм ходом. (Дія цього пункту не поширюється на вантажні автомобілі, автобуси та сільськогосподарську техніку) (підпункт 3.3.3.);

вартості інших послуг/робіт, передбачених Програмою страхування (підпункт 3.3.4.).

Згідно з пунктом 5.6. Договору ліміт відшкодування Страховика за КАСКО (ДО) встановлений відповідно до визначеної Програми та може бути, зокрема "НАЛ" - неагрегатний ліміт відшкодування. Страхова сума є лімітом відшкодування Страховика по кожному страховому випадку. Договір припиняє дію з моменту виплати страхового відшкодування по одному випадку в розмірі, еквівалентному розміру страхової суми за вирахуванням франшизи, або у випадку конструктивної, фактичної загибелі, або настанні страхового випадку за ризиком НЗ. Договір діє до кінця обумовленого в Частині І (Додатку до Договору) строку в рамках страхової суми, якщо розмір одноразово виплаченого страхового відшкодування менший встановленої Договором страхової суми (за вирахуванням франшизи), окрім випадків виплати страхового відшкодування при конструктивній/фактичній загибелі або при незаконному заволодінні ТЗ.

У Частині І Договору сторони узгодили умови страхування: застраховані транспортні засоби визначаються у Додатку №2 до цього Договору. Вид страхування - добровільне страхування наземного страхування (КАСКО). Вид франшизи - безумовна, ліміт відшкодування - неагрегатний (НАЛ). Знос1 - не враховується (1 - при повній загибелі (конструктивній чи фізичній) або незаконному заволодінні ТЗ страхове відшкодування виплачуться з урахуванням зносу). Франшиза: пп. а-д - 0%; п. е2 "НЗ" - незаконне заволодіння ТЗ (крадіжка, грабіж, розбій) (2 - безумовна франшиза. Зазначений розмір безумовної франшизи поширюється на страхові випадки за ризиком НЗ та/або за будь-якими ризиками при повній загибелі (конструктивній чи фізичній) ТЗ). Страховий платіж - 303789,73 грн. Розмір платежу - 25 315,81 грн. Кількість платежів - 12. Строк оплати до 28 числа місяця. Строк дії з 00:00 29.05.2022 по 24:00 28.05.2023.

Таким чином, даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором страхування, за яким, відповідно до статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 3 частини статті 988 ЦК України у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Близька за змістом норма міститься у пункті 1 частини 1 статті 92 Закону України "Про страхування".

Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно з частинами 1-4 статті 102 Закону України "Про страхування" договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Обов`язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування.

У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Згідно з пунктами 12.4.3. та 12.4.4. Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк та у розмірі, визначеному згідно з Договором, а також відшкодувати витрати в порядку і на умовах Договору, понесені Страхувальником/Вигодонабувачем при настанні страхового випадку для запобігання або зменшення збитків, за умови, що це документально підтверджено.

У разі невиконання або неналежного виконання Страхувальником обов`язків за цим договором Страховик зобов`язаний сповістити про це Вигодонабувача у термін 3-и (три) робочі дні з того дня, коли Страховику стане про це відомо; при наданні (надсиланні)Страхувальнику листів та документів за цим Договором або у зв`язку з ним одночасно надавати (надсилати) Вигодонабувачеві копії зазначених листів та документів (підпункт 12.4.10. пункту 12.4. Договору).

Розділами 13 та 14 Договору визначено порядок дій Страхувальника при настанні події, що має ознаки страхового випадку, та перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитків.

Відповідно до пункту 15.1. Договору після одержання всіх необхідних документів рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком у термін до 10-ти (десяти) робочих днів з дати отримання останнього документа. Протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дати прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Страхувальнику відсилається відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі відсутності будь-якого з документів, передбачених Розділом 14 Параграфу 1 Частини II Договору, Страховик може прийняти рішення про попередню виплату частини страхового відшкодування. В цьому випадку остаточна виплата страхового відшкодування здійснюється після отримання від компетентних органів або Страхувальника або його довіреної особи документів, яких не вистачає для прийняття Страховиком остаточного рішення.

У випадках, коли надані документи суперечать один одному або не дають можливості однозначно з`ясувати обставини, причини, характер, розмір збитку, особу, винну в настанні події - строк прийняття рішення може бути подовжений до 45-ти (сорока п`яти) робочих днів з дати отримання останнього документа для з`ясування обставин події, що має ознаки страхового випадку, про що Страховик письмово повідомляє Страхувальника/Вигодонабувача (пункт 15.2.Договору).

За умовами пункту 15.4. Договору виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку за ризиком НЗ, здійснюється протягом 7-ми (семи) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату. Таке рішення оформлюється страховим актом.

Порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати передбачено статтею 104 Закону України "Про страхування", статтею 991 ЦК України та Розділом 16 Договору.

Крім цього, 04.11.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №5, якою, зокрема збільшено страховий платіж до 323 904,87 грн, змінено строки та розміри платежів, а також викладено Додаток №2 до Договору у новій редакції.

Відповідно до Додатку №2 до Договору (у редакції Додаткової угоди №5 від 04.11.2022) позивачем застраховано транспортні засоби, зокрема:

- ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Як було раніше встановлено, у зв`язку з настанням страхових випадків щодо застрахованих транспортних засобів:

- 09.12.2022 з транспортним засобом ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- 06.03.2023 з транспортним засобом DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- 07.03.2023 з транспортним засобом RENAULT LOGAN VAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- 03.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- 16.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 ,

Товариство звернулося до Страхової компанії із заявами про настання страхових випадків та виплати страхових відшкодувань за Договором.

У заяві від 13.12.2022 зазначено, що 09.12.2022 стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія Товариства ОСОБА_1 , внаслідок чого майну Позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , паспорту водія та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00012085 від 08.12.2022, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №448182 від 09.12.2022 та схеми місця ДТП.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №1646.206.22.06-002459.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 22 083,70 грн по страховій події, яка сталася 09.12.2022 із транспортним засобом марки ГАЗ 32213, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У заяві від 09.03.2023 зазначено, що 06.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія Товариства ОСОБА_2 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , копію паспорту та посвідчення водія, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00014642 від 06.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0166.206.23.10-002445.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 14 297,54 грн по страховій події, яка сталася 06.03.2023 із транспортним засобом марки DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У заяві від 10.03.2023 зазначено, що 07.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія Товариства ОСОБА_3 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 , копію паспорту та посвідчення водія.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0168.206.23.11-002440.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 5 766,00 грн по страховій події, яка сталася 07.03.2023 із транспортним засобом марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У заяві від 07.03.2023 зазначено, що 03.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія товариства ОСОБА_4 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 , паспорту та посвідчення водія, подорожнього листа вантажного автомобіля від 02.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 29.06.2023 вих. №0160.206.23.09-002447.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 1 400,44 грн по страховій події, яка сталася 03.03.2023 із транспортним засобом марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У заяві від 17.03.2023 зазначено, що 16.03.2023 стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу позивача автомобіля марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія Товариства ОСОБА_5 , внаслідок чого майну позивача було завдано матеріальні збитки.

До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 , паспорту та посвідчення водія, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію подорожнього листа вантажного автомобіля №ПЛ-00014984 від 16.03.2023.

У своєму листі-відповіді від 03.07.2023 вих. №0182.206.23.12-002448.06 Страхова компанія зазначила про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед Товариством в строки визначені в Договорі щодо сплати 12 991,78 грн по страховій події, яка сталася 16.03.2023 із транспортним засобом марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Зі змісту вищезазначених листів-відповідей вбачається, що Страхова компанія погоджується із заявленими розмірами страхових відшкодувань у загальному розмірі 56539,46? грн внаслідок настання страхових випадків щодо застрахованих транспортних засобів:

- 09.12.2022 з транспортним засобом ГАЗ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 (страхове відшкодування на суму 22 083,70 грн);

- 06.03.2023 з транспортним засобом DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 (страхове відшкодування на суму 14 297,54 грн);

- 07.03.2023 з транспортним засобом RENAULT LOGAN VAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 (страхове відшкодування на суму 5 766,00 грн);

- 03.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 (страхове відшкодування на суму 1 400,44 грн);

- 16.03.2023 з транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 (страхове відшкодування на суму 12 991,78 грн).

Крім цього, згідно з частиною 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Судом встановлено, що у своєму відзиві на позовну заяву Страхова компанія не вказує ані про порушення Страхувальником положень Договору в частині виконання всіх необхідних дій задля виплати страхового відшкодування, зокрема, передбачені розділами 13, 14 Договору, ані вказує про наявність обставин які б слугували підставами для відмови у здійсненні страхових виплат, передбачених статтею 104 Закону України "Про страхування", статтею 991 ЦК України чи Розділом 16 Договору, а також не заперечує щодо вищезазначених розмірів страхових відшкодувань по застрахованих транспортних засобах позивача.

Крім цього, матеріали справи також не містять жодного письмового повідомлення відповідача про неналежне виконання позивачем обов`язків за цим договором, надісланого у порядку підпункту 12.4.10. пункту 12.4. Договору.

Єдина підстава, яка на думку відповідача, виключає можливість здійснити виплату страхового відшкодування пов`язана із наявністю в структурі власності Страхової компанії кінцевого бенефіціарного власника, який є резидентом російської федерації, видаткові операції з банківських рахунків страхової компанії наразі знаходяться під обмеженням та не здійснюються обслуговуючими банками відповідно до постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

Так, пунктом 15 вказаної постанови постановлено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку (підпункт 7 пункту 15).

Крім цього, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником відповідача є ОСОБА_6 , громадянство: АДРЕСА_1 .

Таким чином, обмеження, встановлені пунктом 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі.

Крім цього, обмеження видаткових операцій, які введені Національним банком України, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку виконання договірного зобов`язання та не можуть слугувати підставами для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором та підлягають врахуванню лише при вирішенні питання про притягнення відповідача до відповідальності за порушення такого зобов`язання.

У той же час, відповідач також вказав на те, що у нього достатньо грошових резервів задля виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем у майбутньому та після відновлення банками можливості здійснення видаткових операцій кошти будуть якнайшвидше перераховані на вказаний Товариством рахунок.

Отже, суд вважає, що вищезазначені посилання відповідача щодо об`єктивної неможливості виконання грошових зобов`язань є необґрунтованими та спрямовані на ухилення від виконання своїх зобов`язань по виплаті страхового відшкодування.

Також суд відзначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, які би підтверджували факт надання експедиторських послуг відповідачу, не усуває обов`язок відповідача заперечувати проти доводів позивача про надання спірних послуг шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що надані позивачем докази є більш вірогідними.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо здійснення страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 56 539,46? грн, строк сплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв`язку із несвоєчасною сплатою страхового відшкодування, позивачем нараховано до стягнення 2 219,31 грн інфляційних втрат та 1 840,01 грн 3% річних, з яких:

1) 1 285,42 грн - інфляційні втрати, нарахованих за період з 06.01.2023 по 27.03.2024 на суму боргу у розмірі 22 083,70 грн, 819,97 грн - 3% річних, нарахованих за період з 06.01.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 22 083,70 грн;

2) 387,52 грн - інфляційні втрати, нарахованих за період з 04.04.2023 по 27.03.2024 на суму боргу у розмірі 14 297,54 грн, 427,46 грн - 3% річних, нарахованих за період з 04.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 14 297,54 грн;

3) 156,28 грн - інфляційні втрати, нарахованих за період з 05.04.2023 по 27.03.2024 на суму боргу у розмірі 5 766,00 грн, 171,44 грн - 3% річних, нарахованих за період з 06.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 5 766,00 грн;

4) 37,96 грн - інфляційні втрати, нарахованих за період з 31.03.2023 по 27.03.2024 на суму боргу у розмірі 1 400,44 грн, 42,33 грн - 3% річних, нарахованих за період з 31.03.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 1 400,44 грн;

5) 352,13 грн - інфляційні втрати, нарахованих за період з 12.04.2023 по 27.03.2024 на суму боргу у розмірі 12 991,78 грн, 378,81 грн - 3% річних, нарахованих за період з 13.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 12 991,78 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши надані позивачем розрахунок інфляційних втрат та процентів річних за відповідні періоди, який також не заперечувався відповідачем, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 840,01 грн 3% річних та 2 219,31 грн інфляційних втрат, відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Крім цього, у зв`язку із несвоєчасною сплатою страхового відшкодування, позивачем нараховано до стягнення 2 240,09 грн пені, з яких:

1) 998,18 грн - пеня, нарахована за період з 06.01.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 22 083,70 грн;

2) 520,43 грн - пеня, нарахована за період з 04.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 14 297,54 грн;

3) 208,73 грн - пеня, нарахована за період з 06.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 5 766,00 грн;

4) 51,54 грн - пеня, нарахована за період з 31.03.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 1 400,44 грн;

5) 461,21 грн - пеня, нарахована за період з 13.04.2023 по 01.04.2024 на суму боргу у розмірі 12 991,78 грн.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Згідно з частиною 7 статті 102 Закону України "Про страхування" та статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з пунктом 20.1. Договору за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу.

У силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У той же час, суд звертає увагу позивача, що за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом установили, що за Договором сторони не погодили іншого строку нарахування пені, ніж передбачений статтею 232 ГК України.

При цьому, судом також враховано, що Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 7, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Проаналізувавши приписи статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України, суд констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 останній був відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Із системного тлумачення вказаних приписів законодавства випливає, що пеню можна нараховувати до дати, яка наступить пізніше: або до останнього дня дії карантину (30.06.2023) або до дня, який наступить через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий товариством розрахунок, суд вважає його необгрунтованим, оскільки не відповідає вищезазначеним положенням законодавства.

За розрахунок суду, обґрунтований розмір пені становить 2,91 грн, з яких

1) 1,06 грн - пеня, нарахована за період з 06.01.2023 по 30.06.2023 на суму боргу у розмірі 22 083,70 грн;

2) 0,84 грн - пеня, нарахована за період з 04.04.2023 по 03.10.2023 на суму боргу у розмірі 14 297,54 грн;

3) 0,29 грн - пеня, нарахована за період з 06.04.2023 по 05.10.2023 на суму боргу у розмірі 5 766,00 грн;

4) 0,07 грн - пеня, нарахована за період з 31.03.2023 по 30.09.2023 на суму боргу у розмірі 1 400,44 грн;

5) 0,65 грн - пеня, нарахована за період з 13.04.2023 по 12.10.2023 на суму боргу у розмірі 12 991,78 грн.

Оскільки вимога про стягнення пені у розмірі 2 237,18 грн є необґрунтовано, тому суд відмовляє у задоволені позову в цій частині.

Зазначення відповідачем у листах-відповідях про настання для нього обставин непереборної сили не беруться судом до уваги, оскільки у порушення приписів статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та положень пунктів 20.2, 20.3. Договору на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа. Крім цього, судом також встановлено, що всупереч вказаним приписам законодавства та умов договору у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази належного та у визначений строк повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 22; ідентифікаційний код 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вулиця Шопена, будинок 1 А; ідентифікаційний код 34626750) 56 539 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн 46 коп. страхового відшкодування, 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок) грн 01 коп. 3% річних, 2 219 (дві тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 31 коп. інфляційних втрат, 2 (дві) грн 91 коп. пені та 2 290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн 18 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ