ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.10.2024Справа № 910/8316/24
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліберті
Україна
(04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б;
ідентифікаційний код: 31991183)
доТовариства з обмеженою відповідальністю ДОБРО-ПІЦЦА
(03035, м. Київ, вул. Мокра, буд. 16-А;
ідентифікаційний код: 44651301)
простягнення 254 224,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ліберті Україна (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРО-ПІЦЦА (далі-відповідач) про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору №6241/О від 28.11.2022 у загальному розмірі 254 224,43 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8316/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2024 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету від 10.07.2024.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8316/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
28 листопада 2022 року між ТОВ «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (надалі Товариство, Орендодавець, Позивач) та ТОВ «ДОБРО-ПІЦЦА» (надалі Орендар, Відповідач) було укладено Договір № 6241/О оренди майна (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає Орендарю, а Орендар приймає в строкове платне користування майно відповідно до умов Договору (надалі Майно). Згідно п. 1.2. Договору, Майно надається в оренду для його використання у господарській діяльності Орендаря.
Відповідно до п. 2.1. Договору, найменування Майна, його характеристики (модель, серійний номер, тощо), кількість та погоджена вартість, умови надання в оренду (розмір орендної плати, місце розміщення та інші) визначаються Сторонами в актах прийому-передачі та протоколах узгодження вибірки та ціни оренди майна.
Пункт 2.3. Договору, вказує, що Майно передається за Актом прийому-передачі в оренду на строк дії даного Договору. На виконання умов Договору, 30.11.2022 Позивач передав, а Відповідач отримав наступне обладнання:
1. Кавомашина Dr.Coffee Coffeebar Plus-B, серійний номер 211222082, в кількості 1 шт., погодженою вартістю 2255,00 євро, що еквівалентно 86366,50 грн за офіційним курсом продажу євро по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України на 29.11.2022, місце розташування обладнання вул. Еспланадна, 30А, м. Київ.
2. Охолоджувач молока з контейнером для молока з кришкою BR9CN серійний номер BR9CNE62B2110V00166, в кількості 1 шт., погодженою вартістю 265,00 євро, що еквівалентно 10149,50 грн за офіційним курсом продажу євро по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України на 29.11.2022, місце розташування обладнання вул. Еспланадна, 30А, м. Київ.
Дане обладнання передано Позивачем та отримано Відповідачем в робочому стані, у повній комплектації та готовим до його використання, про що Сторонами було підписано Акт №6241/О/1 прийому-передачі (надалі Акт) та Протокол узгодження вибірки та ціни оренди майна №1 від 29.11.2022 (надалі Протокол). Дані документи підписані обома Сторонами без будь-яких претензій та зауважень, а підписи скріплено відтисками печаток (копія акту та протоколу додається).
Умовами Акту передбачено, що орендна плата за користування майном нараховується з моменту отримання майна у користування, а саме з « 30» листопада 2022 року (п. 2).
Згідно п. 4.1. Договору, розмір орендної плати за Договором зазначається у Протоколі узгодження вибірки та ціни оренди майна, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до підписаного між Сторонами Протоколу, орендна плата за один місяць користування обладнанням становить:
- 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок разом з ПДВ за кавомашину Dr.Coffee Coffeebar Plus-B, серійний номер 211222082;
- 1,00 (одна) гривня 00 копійок разом з ПДВ за охолоджувач молока з контейнером для молока з кришкою BR9CN, серійний номер BR9CNE62B2110V00166.
Пунктом 3.2.5. Договору, передбачено, що Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до умов Договору.
Умовами п. 4.2. Договору, встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно не пізніше 15 числа кожного поточного місяця безготівковим способом на рахунок Орендодавця, вказані у Договорі, на підставі рахунку-фактури Орендодавця. Факт неотримання Орендарем рахунку-фактури не є обставиною, яка звільняє Орендаря від обов`язку сплати орендної плати.
Відповідно п. 1 Протоколу передбачено, що Орендар зобов`язується купувати у Орендодавця не менше ніж 50 кілограм зернової кави з асортименту ТМ «Libertys» на місяць, відносно кожної одиниці обладнання Dr.Coffee Coffeebar Plus-B, що знаходиться в оренді.
Пунктом 3.2.2. Договору зазначено, що Орендар зобов`язується придбавати всі інгредієнти, продукти, аксесуари та допоміжні товари для виготовлення і подачі напоїв, які повинні виготовлятись за допомогою Майна, виключно у Орендодавця, відповідно до умов, вказаних в Протоколах узгодження вибірки та ціни оренди майна.
Звертаючись до суду із позовом, Позивач вказує, що згідно вище вказаного Акту прийому-передачі, Протоколу узгодження вибірки та ціни оренди майна та умов Договору оренди майна у Відповідача виник обов`язок з своєчасної та повної сплати орендної плати за користування відповідним обладнанням Позивача.
Умовами п. 4.3. Договору, визначено, що у випадку, якщо даний Договір укладається Сторонами після п`ятнадцятого числа місяця, то Орендар одноразово сплачує орендну плату за фактичну кількість днів, яка залишилася до кінця місяця, що триває.
Згідно п. 4.4. Договору, зазначено, що перед отриманням майна за Актом Орендар додатково сплачує Гарантійний платіж у розмірі орендної плати за повний календарний місяць. Зазначена сума в наступному буде зарахована як орендна плата за користування майном протягом останнього місяця оренди за Договором, або може бути використана Орендодавцем для покриття будь-яких боргів Орендаря, що виникли в результаті неналежного виконання останнім умов даного Договору.
Відповідно п. 4.6. Договору, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату незалежно від того чи є його господарська діяльність прибутковою, чи ні.
Пунктом 2.6. Договору, передбачено, що у разі порушення Орендарем умов цього Договору, Орендодавець може тимчасово або остаточно вилучити Майно‚ надане в оренду‚ після попереднього письмового повідомлення Орендаря не менше‚ ніж за 3 (три) робочі дні.
Згідно п. 2.16. Договору, визначено, що у разі порушення Орендарем умов цього Договору, Орендар зобов`язується негайно припинити використання орендованого Майна та інформаційних матеріалів, повернути все або окремо визначене Майно протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надсилання відповідної письмової вимоги Орендодавця. На дату подання цієї позовної заяви дане майно (обладнання) знаходиться у користуванні Відповідача.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із позовом, позивач стверджує, що починаючи з лютого місяця 2023 року, Відповідач систематично порушував умови Договору щодо оплати щомісячних платежів за користування обладнанням, у зв`язку з цим, Позивачем, 26 лютого 2024 року було надіслано на адресу Відповідача претензію за вихідним №115-24 щодо повернення орендованого майна, сплати заборгованості та розірвання Договору оренди майна № 6241/О від « 28» листопада 2022 року. За змістом цієї претензії Відповідача було попереджено про умови припинення Договору оренди, надано 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання претензії на повернення переданого в оренду обладнання та вимога про невідкладне погашення заборгованості. Дана претензія Відповідачем не отримана, про що є відмітка оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» «За даною адресою адресат відсутній» (копія повернутого листа додається) та даний лист повернуто відправнику (Позивачу) 19.03.2024.
Відповідно до п. 9.8. Договору, зазначено, що у разі зміни будь-яких реквізитів Сторін (адреса, банківські, зміна статусу платника податку тощо) Сторони невідкладно повідомляють одна одну про такі зміни, та за необхідності вносять зміни у Договір. Згідно п. 9.5. Договору, передбачено направлення Стороною кореспонденції іншій Стороні за адресою, вказаною у цьому Договорі та/або додатках до нього та/або вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вважається направленням за належною адресою. У разі, якщо поштову кореспонденцію не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином отримав кореспонденцію. Отже, можна вважати, що Відповідач 19.03.2024 отримав вищевказану претензію.
Пунктом 7.3.3. Договору, передбачено, що даний Договір може бути припинений за ініціативою Орендодавця, із письмовим повідомленням Орендаря не менше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати такого припинення дії Договору. Договір вважається припиненим після спливу не менш як 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про дострокове припинення цього Договору або настання будь-якої із обставин, передбачених п. 9.5 цього Договору, що не потребує будь-якого додаткового оформлення такого припинення Сторонами.
Умовами п. 7.3.5. Договору, визначено, що сторони погодили, що підтвердженням належної передачі повідомлення про дострокове припинення цього Договору вважається поштове підтвердження про його вручення іншій Стороні, або підпис представника іншої Сторони про його отримання, або повідомлення поштового органу (кур`єрської служби) про неможливість вручення повідомлення про дострокове припинення цього Договору за адресою Сторони, вказаною в Договорі або про інші обставини, передбачені п. 9.5 цього Договору.
Позивач стверджує, що Договір оренди майна № 6241/О від 28 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Компанія «Ліберті Україна» та ТОВ «ДОБРО-ПІЦЦА» є припиненим після спливу 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання Відповідачем вищезазначеної претензії (вих. № 115 від 26 лютого 2024 року), тобто з 25 березня 2024 року.
Згідно п. 2.17. Договору, після закінчення терміну дії Договору або у разі дострокового припинення його дії, Орендар зобов`язаний повернути Майно Орендодавцю у справному стані та з повним обладнанням, у якому таке Майно було передано Орендарю в оренду, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту розірвання (припинення) Договору. Повернення Майна Орендодавцю підтверджується Актом прийому-передачі‚ який складається і підписується Сторонами. Таким чином, Орендар (Відповідач) мав повернути майно до 27 березня 2024 року.
За твердження Позивача, Відповідач не виконав свої зобов`язання, як в частині повернення наданого в оренду обладнання, так і в частині сплати заборгованості за користування цим обладнанням. Відповідно до п. 3.3.5. Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати орендної плати, виконання інших договірних зобов`язань. У зв`язку вищевикладеним, заборгованість Відповідача за користування обладнанням станом на 25 березня 2024 року, склала 19 174,06 грн..
На виконання п. 4.4. Договору, Відповідачем 29.11.2022 був сплачений гарантійний платіж в розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомість за листопад 2022 року.
Враховуючи п. 4.5. Договору, який передбачає, то Орендодавець має право за власним рішенням в односторонньому порядку покрити будь-яку прострочену заборгованість Орендаря за даним Договором, витрати на ремонт майна та будь-які інші витрати за рахунок Гарантійного платежу, то Позивач приймає рішення в односторонньому порядку зарахувати сплачений Відповідачем гарантійний платіж у розмірі 1 500,00 грн в рахунок простроченої заборгованості, яка станом на 25.03.2024 склала 19 174,06 грн. Отже, з урахування сплаченого гарантійного платежу станом на 25.03.2024 заборгованість Відповідача склала 17 674,06 грн з урахування ПДВ.
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором оренди майна. Відповідач в установлений Договором не здійснив сплату на користь позивача орендної плати, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість в сумі 17 674,06 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по договору оренди майна №6241/О від 28.11.2022 настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 17 674,06 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати Відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктами оренди за Договором.
Нормами статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 Господарського кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями чинного законодавства).
Тобто, важливою умовою застосування судом певного способу захисту права або інтересу є його належність - встановлення судом тих обставин, що вжиття саме обраного позивачем способу захисту спроможне поновити порушені права особи, що звертається до суду з відповідним позовом.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що в даному випадку позивач просив суд застосувати спосіб захисту, передбачений п. 5 ч. 2 ст.16 ЦК України, а саме: примусове виконання обов`язку в натурі.
Такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Враховуючи наведені положення законодавства і обставини правовідносин сторін, встановлені судом, та зважаючи, що позивач належними доказами довів наявність невиконання зобов`язання щодо повернення із користування обладнання на підставі акту прийому-передачі обладнання № №6241/О/1 від 30.11.2022 відповідно до договору №6241/О від 28.11.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав про зобов`язання відповідача повернути позивачу обладнання на підставі акту прийому-передачі.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення із Відповідача 109 029,82 грн штрафу у розмірі повної вартості майна (п. 5.4. Договору); 118 306,45 грн штрафу за порушення умов п. 5.8. Договору; 5 173,08 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 460,89 грн 3% річних; 578,13 грн інфляційних втрат.
Стосовно заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Умовами п. 5.4. Договору вказано, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від нього сплатити штраф у розмірі подвійної місячної орендної плати за строк такого прострочення, якщо він не перевищує 1 (одного) місяця. У разі, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна у строк понад 1 (один) місяць, Орендар повинен сплатити штраф у розмірі повної вартості Майна.
За твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростовано Відповідачем, Орендар (Відповідач) мав повернути майно до 27 березня 2024 року, проте станом на дату звернення до суду із позовом не було виконано Відповідачем, то враховуючи п. 5.4. Договору, починаючи з 27 березня 2024 року по 27 квітня 2024 року (включно), Відповідач має сплатити Позивачу штраф у розмірі подвійної місячної орендної плати, що складає: (1500,00 + 1,00) х 2 = 3002,00 грн.
Також, Відповідач не виконав обов`язку щодо повернення майна у строк понад 1 (один) місяць, а тому Відповідач повинен сплатити Позивачу штраф у розмірі повної вартості майна (п.5.4. Договору). Погоджена вартість майна обладнання встановлена в Акті прийому-передачі №6241/О/1 від 30.11.2022, а саме: - вартість кавомашини Dr.Coffee Coffeebar Plus-B (серійний номер 211222082) становить 2255,00 євро, що еквівалентно 97 564,38 грн за офіційним курсом продажу євро по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України на дату подання цього позову (01.07.2024), - вартість охолоджувача молока з контейнером для молока з кришкою BR9CN (серійний номер BR9CNE62B2110V00166) становить 265,00 євро, що еквівалентно 11 465,44 грн за офіційним курсом продажу євро по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України на дату подання цього позову (01.07.2024), Станом на 01.07.2024 згідно офіційного курсу Національного Банку України, 1 (один) євро дорівнює 43,2658 грн. Отже, враховуючи умови п. 5.4. Договору, у разі не виконання Відповідачем обов`язку щодо повернення майна у строк понад 1 (один) місяць, Відповідач має сплатити на користь Позивача штраф у розмірі повної вартості майна, яка склала 109 029,82 грн.
Згідно п. 5.8. Договору, за порушення умов, передбачених п. 3.2.2. Договору та/або обсягів, передбачених Протоколом узгодження вибірки та ціни оренди майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплату штрафу у розмірі 150 гривень 00 коп. за кожен кілограм (чи іншу одиницю виміру продукції, вказану у Протоколі узгодження вибірки та ціни оренди майна) недобору продукції, передбаченої п. 3.2.2. цього Договору протягом календарного місяця на кожну одиницю обладнання, але у будь-якому разі не менше 500 (п`ятиста) гривень 00 копійок. З моменту отримання обладнання Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання передбачені п. 3.2.2. Договору та умови п. 1. Протоколу узгодження вибірки та ціни оренди майна №1 від 29.11.2022, у зв`язку із цим, з 01 грудня 2022 року по 24 березня 2024 року включно до Відповідача застосовуються штрафні санкції передбачені п. 5.8. Договору, а саме: Загальний розмір штрафу складає 118 306,45 грн. Отже, відповідно до п. 5.8. Договору, Відповідач має сплатити Позивачу штраф у розмірі 118 306,45 грн.
Згідно п. 5.1. Договору, у разі порушення зобов`язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує другій Стороні у повному обсязі збитки, завдані в результаті такого порушення. За твердженням Позивача, станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідач не сплатив Позивачу заборгованість за користування обладнанням та не здійснив повернення орендованого обладнання та продовжує ним користуватися.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.2. Договору, у разі прострочення сплати орендної плати за цим Договором Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від простроченої суми. Пунктом 9.1. Договору, Сторони домовилися, що для вимог про стягнення з Орендаря суми основного боргу та штрафних санкцій застосовується строк позовної давності 3 (три) роки.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафів штрафу (п. 5.4. Договору) та штрафу за порушення умов п. 5.8. Договору, нарахованих на суму боргу та встановив, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню у повному обсязі.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача ; 3002,00 грн штраф у розмірі подвійної орендної плати (п. 5.4. Договору); 109 029,82 грн штраф у розмірі повної вартості майна (п. 5.4. Договору); 118 306,45 грн штраф за порушення умов п. 5.8. Договору; 5173,08 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 460,89 грн. 3% річних; 578,13 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.
За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму саме основного боргу у розмірі 17 674,06 грн. починаючи з 02.07.2024 до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України.
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 02.07.2024 і до моменту повного виконання рішення пеню за Договором оренди майна №6241/О від 28.11.2022, за такою формулою: Пеня = сума основного боргу х подвійна облікова ставка НБУ / календарну кількість днів у році х кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» (Ідентифікаційний код юридичною особи: 44651301, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Мокра (Кудряшова), буд. 16А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код юридичною особи: 31991183).
В порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 02.07.2024 і до моменту повного виконання рішення 3% річних за Договором оренди майна №6241/О від 28.11.2022, за такою формулою: Проценти = сума боргу х 3% / кількість днів у році х кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму 3% річних з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» (Ідентифікаційний код юридичною особи: 44651301, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Мокра (Кудряшова), буд. 16А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код юридичною особи: 31991183). Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» основного боргу, пеня та 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився.
Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРО-ПІЦЦА (03035, м. Київ, вул. Мокра, буд. 16-А; ідентифікаційний код: 44651301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліберті Україна (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код: 31991183) 17 674,06 грн. основного боргу, 3002,00 грн штраф у розмірі подвійної орендної плати, 109 029,82 грн штраф у розмірі повної вартості майна; 118 306,45 грн штраф за порушення умов п.5.8. Договору; 5173,08 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 460,89 грн. 3% річних; 578,13 грн. інфляційних втрат та 6910,18 грн. - судового збору.
4. В порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 02.07.2024 і до моменту повного виконання рішення пеню за Договором оренди майна №6241/О від 28.11.2022, за такою формулою: Пеня = сума основного боргу х подвійна облікова ставка НБУ / календарну кількість днів у році х кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» (Ідентифікаційний код юридичною особи: 44651301, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Мокра (Кудряшова), буд. 16А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код юридичною особи: 31991183).
5. В порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 02.07.2024 і до моменту повного виконання рішення 3% річних за Договором оренди майна №6241/О від 28.11.2022, за такою формулою: Проценти = сума боргу х 3% / кількість днів у році х кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму 3% річних з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» (Ідентифікаційний код юридичною особи: 44651301, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Мокра (Кудряшова), буд. 16А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код юридичною особи: 31991183). Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-ПІЦЦА» основного боргу, пеня та 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився.
6. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОПІЦЦА» (Ідентифікаційний код юридичною особи: 44651301, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Мокра (Кудряшова), буд. 16А) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (адреса місцезнаходження: 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 31991183) обладнання, передане у користування згідно з Договором оренди майна №6241/О від 28.11.2022, а саме: кавомашину Dr.Coffee Coffeebar Plus-B (серійний номер 211222082) 1 одиниця; охолоджувач молока з контейнером для молока з кришкою BR9CN (серійний номер BR9CNE62B2110V00166) 1 одиниця.
7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
СуддяМ.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122541925 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні