Рішення

від 14.10.2024 по справі 912/1392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1392/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1392/24

за позовом: Фермерського господарства "Коваля Віталія Петровича", с. Скалева, Новоархангельський район, Кіровоградська область, 26112

до відповідача: Новоархангельської селищної ради, вул. Центральна, 31, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська область, 26100

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники сторін:

від позивача - Овчаренко Я.О., адвокат, ордер серія ВІ№1221980 від 03.06.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Яношевський В.П., самопредставництво, посадова інструкція, паспорт №001815621 від 02.05.2018 (в режимі відеоконференції).

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

Фермерське господарство "Коваля Віталія Петровича" (ФГ "Коваля В.П.) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Бербеги Оксани Миколаївни (реєстратор Бербега О.М.) та до Новоархангельської селищної ради про наступне:

- визнати за ФГ "Коваля В.П." право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523686000:02:000:2240, площею 35,0501 га;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Новоархангельської селищної ради - Бербеги Оксани Миколаївни від 29.04.2024 за №72866316 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523686000:02:000:2240 за суб`єктом: ФГ "Коваля В.П.";

- зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Новоархангельської селищної ради Бербегу Оксану Миколаївну зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523686000:02:000:2240, площею - 35,0501 га, за суб`єктом: ФГ "Коваля В.П.".

В обґрунтування підстав позову позивач послався на відмову у державній реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Коваля В.П.", яка надавалась для створення фермерського господарства, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 06.06.2024 позовну заяву залишено без розгляду та встановлено строк для усунення недоліків.

За змістом заяви від 17.06.2024 про усунення недоліків позивач вказав на те, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення реєстратора та зобов`язання реєстратора зареєструвати право пред`явлено до реєстратора Бербеги О.М. та до Новоархангельської селищної ради.

Ухвалою від 18.06.2024 суд відкрив провадження у справі № 912/1392/24 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

17.07.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 07.08.2024.

07.08.2024 підготовче засідання відкладено до 22.08.2024.

21.08.2024 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати за ФГ "Коваля В.П." право постійного користування земельною ділянкою та визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора.

У підготовчому засіданні 22.08.2024 представник позивача підтримав зазначену заяву та вказав, що вказане уточнення є фактично відмовою від позову в частині.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.08.2024.

26.08.2024 позивач подав заяву про відмову від позову в частині визнання незаконним та скасування рішення реєстратора. Позивач просить виключити зі складу відповідачів реєстратора Бербегу О.М. та надав письмові пояснення, в яких вказав на те, що Новоархангельська селищна рада, яка діє через уповноважену особу реєстратора, не визнає набуття позивачем права постійного користування з мотивів відсутності правовстановлюючих документів. Позивач зазначає про необхідність вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У підготовчому засіданні 28.06.2024 суд постановив ухвалу про прийняття відмови позивача від позову в частині вимог про зобов`язання реєстратора зареєструвати право постійного користування та про визнання незаконним і скасування рішення реєстратора. Провадження у справі в частині вказаних вимог закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою від 28.06.2024 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.09.2024.

24.09.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В засіданні суду представником відповідачем Новоархангельською селищною радою позовні вимоги усно заперечено з підстав невідповідності площі земельної ділянки та заявлено усно заяву про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні суд надав можливим позивачу подати письмові пояснення щодо обставин заперечень відповідача, викладених усно. В засіданні суду оголошено перерву до 04.10.2024.

01.10.2024 до суду надійшли письмові пояснення позивача на усні заперечення відповідача, в яких вказано на те, що заперечення відповідача з приводу невідповідності площі земельної ділянки спростовуються наявними у справі доказами. Позивач зазначає, що його право порушено з моменту відмови у проведені державної реєстрації права, окрім того, до такої категорії спорів строк позовної давності не застосовується, що підтверджується судовою практикою у справі №369/6892/15-ц.

03.10.2024 відповідач подав заперечення на пояснення позивача, в яких вказав про невідповідність земельної ділянки кадастровий номер 3523686000:02:000:2240 земельній ділянці, наданій за державним актом. Відповідач вважає, що державний реєстратор діяв відповідно до вимог законодавства, а посилання позивача на державного реєстратора як на позицію Новоархангельської селищної ради є неприпустимим та не входить до компетенції державного реєстратора.

04.10.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому протокольною ухвалою прийняв пояснення позивача і відповідача та оголосив перерву до 14.10.2024.

14.10.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В засіданні суду представником позивача позовні вимоги про визнання права постійного користування, які пред`явлено до Новоархангельської селищної ради, підтримано повністю. Представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування.

Розпорядженням Новоархангельської районної державної адміністрації № 135 від 10.11.1992 надано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 54,6 га, про що оформлено Державний акт на право постійного користування серії КР № 000039 від 27.10.1995 (а.с.14, 24).

Згідно зазначеної в Державному акті кількісної характеристики земельної ділянки, така земельна ділянка складається: 41,9 га ріллі, 1,8 га пасовища, 2,8 га покрита лісом, 8,0 га чагарники, 0,1 га під дорогами.

Вказаний Державний акт містить запис про зміни в землекористуванні на підставі рішення сесії Скалівської сільської ради від 17.02.2001 № 38-а, площа 6,85 га.

Відповідно до наданого до справи Державного акта на право приватної власності на землю серії КР 000024 від 28.08.2002, на підставі рішення Скалівської сільської ради від 17.02.2001 № 38-а земельна ділянка площею 6,85 га надана у власність ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 35).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).

Державний акт на право приватної власності на землю серії КР 000024 від 28.08.2002 містить відмітку про видачу нотаріусом свідоцтва від 17.09.2010 на спадщину за законом, на підставі якого право власності на земельну ділянку згідно вказаного Державного акта перейшло до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках.

Згідно довідки Скалівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області № 218 від 14.08.2018, ФГ "Коваля В.П." з 1992 року безперервно, відкрито, добросовісно, постійно та систематично користується земельною ділянкою загальною площею 54,6 га, яка знаходиться в с. Скалева на основі розпорядження Представника Президента України № 135 від 10.11.1992 (а.с. 40, 41).

За запитом адвоката Овчаренко Я.О. Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано документи з Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які перебувають у державній власності на території Скалівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3523686000:02:000:2240 площею 35,0501 га (а.с. 15-23).

На підставі вказаної Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 29.10.2013 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3523686000:02:000:2240 в Державному земельному кадастрі (а.с. 26-31).

Відповідно до Звіту про посівні площі за 2023 рік, ФГ "Коваля В.П." використовує посівні площі розміром 35,05 га землі (а.с. 42-44).

Згідно податкової декларації за 2023 рік ФГ "Коваля В.П." розраховує плату за землю площею 35,0540 га (а.с. 53-55).

30.04.2024 ФГ "Коваля В.П." подано заяву про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523686000:02:000:2240 за ФГ "Коваля В.П." (а.с. 32).

Рішенням Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_4 від 29.04.2024 № 72866316 відмовлено в проведені реєстраційних дій з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно (а.с. 33).

Наведені вище обставини та відмова в реєстрації права стали підставою звернення ФГ "Коваля В.П." до суду з позовом у даній справі. Позивач також посилається на заперечення відповідачем права постійного користування під час розгляду справи та необхідність вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо права постійного користування землею.

Земельний кодекс України 1991 року в редакції на дату отримання ОСОБА_1 земельної ділянки передбачав, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства. (ст. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України 1991 року у зазначеній редакції, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N 2009-XII, який діяв на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки та створення ФГ "Коваля В.П." передбачав, що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства (ст. 7 Закону).

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку (ст. 9 Закону).

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась ОСОБА_1 не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.

19 червня 2003 року прийнято новий Закон України №937-ІV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

Згідно із частиною 1 ст. 5, частиною 1 ст. 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, після набуття чинності новим Законом України "Про фермерське господарство" можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства (постанова від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки від використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства, земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

Таким чином, ФГ "Коваля В.П." з моменту державної реєстрації та набуття прав юридичної особи набуло як правомочності володіння і користування земельною ділянкою, яка надавалась для створення фермерського господарства, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

01.01.2022 року набув чинності новий Земельний кодекс України пункт 6 розділу Х "Перехідні положення" якого передбачав, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі. Право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

За приписами ст. 92 Земельного кодексу України у чинній редакції право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Підстави припинення права постійного користування наведені в ст. 141 Земельного кодексу України і за висновком Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 05.11.2019 року у справі № 906/392/18 такі підстави є вичерпними.

Земельне законодавство (як чинне на момент створення ФГ "Коваля В.П.", так і дотепер) не передбачає такої підстави припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як смерть громадянина - засновника фермерського господарства (ФГ).

Таким чином, у разі смерті громадянина - засновника ФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку

Отже, набута гр. ОСОБА_1 земельна ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства зберігається за ФГ "Коваля В.П." до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

2. Щодо визнання права на спірну земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права.

Оспорення права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується іншою особою.

Згідно предмета спору у справі, що розглядається, позивач просить визнати право постійного користування на земельну ділянку площею 35,0501 га, яка, за твердженням позивача, знаходиться в межах земельної ділянки площею 54,6 га, що надавалась гр. ОСОБА_1 в постійне користування для ведення фермерського господарств.

Відповідач заперечив позовні вимоги, вказуючи про невідповідність земельних ділянок з підстав суттєвих відмінностей в частинах, які були від`єднанні від основної ділянки, та через збільшені кількості поворотних точок.

Суд враховує, що за ст. 32 Земельного кодексу України в редакції на дату передачі земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

З наведеного слідує, що будь-який член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України у зазначеній вище редакції, вказані обставини не визначено як правова підстава для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Отже, у разі зазначених вище змін, обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не змінюється.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19.

Як встановлено матеріалами справи, гр. ОСОБА_1 за рішенням Скалівської сліьської ради від 17.02.2021 № 38 надано у власність земельну ділянку площею 6,85 га, про що оформлено Державний акт серії КР № 000024 від 28.08.2002. Вказана земельна ділянка виділена саме із земельної ділянки, що надавалась для ведення фермерського господарства, про що свідчить відмітка в Державному акті на право постійного користування серії КР № 000039 від 27.10.1995 в розділі "Зміни в землекористуванні".

Як вже зазначено, одержання членом фермерського господарства у власність земельної ділянки із земель ФГ "Коваля В.П." не припинило право постійного користування вказаного господарства на іншу частину земельної ділянки згідно Державного акта від 23.10.1995.

Разом з цим, зазначене пояснює відмінність між площами земельної ділянки, на яку позивач просить визнати право постійного користування, та земельною ділянкою, яка надавалась в постійне користування.

Згідно пояснень позивача та що узгоджується з кількісною характеристикою земель, що надавались в постійне користування, площа земельної ділянки, на яку претендує позивач, це рілля за мінусом 6,85 га, наданих у власність гр. ОСОБА_1 . Згідно вказаної площі позивач виключає земельні ділянки, що надавались в постійне користування за Державним актом, а саме: 1,8 га пасовищ, 2,8 га покриті лісом, 8,0 га під чагарниками, 0,1 га під дорогами.

Заперечення відповідача зводяться до власної порівняльної оцінки графічного зображення земельної ділянки, згідно наданих позивачем доказів, що є недостатнім для стверджуваного відповідачем висновку про суттєву відмінність земельних ділянок.

Так, згідно наданого позивачем витягу з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель слідує, що земельна ділянка площею 35,0501 га (рілля) розташована в межах земельної ділянки 41,9000 га (рілля). Зазначення за змістом вказаної документації про відмінність меж та площ не виключає співпадіння земельних ділянок, оскільки, як встановлено, щодо земельної ділянки площею 41,9000 га відбулись зміни, а саме виділення земельної ділянки площею 6,85 га, що вже призвело до зміни координат поворотних точок.

Крім того, земельна ділянка площею 54,6 га надавалась в постійне користування ще в 1995 році, а тому зміна кількості поворотних точок, як вказує відповідач, могла відбуватись в силу різноманітних обставин, у тому числі тих, які не вплинули на фактичну зміну меж земельної ділянки (наприклад, перерахунок координат із однієї системи координат в іншу, тощо).

Суд наголошує, що за статтею 79 ГПК України введено стандарт вірогідності доказів, що на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд констатує, що під час розгляду справи відповідач не клопотав про необхідність призначення судової експертизи для дослідження питання зіставлення меж розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3523686000:02:000:2240 з межами земельної ділянкою згідно Державного акта на право постійного користування.

Поряд з цим, надані позивачем докази на підтвердження обставин співпадіння меж земельної ділянки є більш вірогідними ніж докази (твердження) відповідача. Відповідач не подав до справи жодного доказу, які б доводили фактичну зміну меж земельної ділянки.

Разом з цим, заперечення відповідача у справі свідчать про невизнання та оспорення права ФГ "Коваля В.П." постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 3523686000:02:000:2240, що потребує захисту шляхом визнання такого права.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності відхиляється судом, оскільки позов про визнання права зумовлений триваючим порушенням зі сторони іншої особи, якою таке право не визнається та оспорюється. При винесенні рішення за позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою суд не створює нових правовідносин, а лише підтверджує наявність вказаного права у позивача, набуте раніше на законних підставах, яке відповідач не визнає та оспорює.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання за ФГ "Коваля В.П." права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523686000:02:000:2240, площею 35,0501 га.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача Новоархангелську селищну раду та стягується на користь ФГ "Коваля В.П.".

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує подання представником позивача в засіданні суду 14.10.2024 усно заяви згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, з підстав чого призначає судове засідання для вирішення вказаного питання.

Відповідач під час розгляду справи не заявив про понесення будь-яких судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 129, 197, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Коваля Віталія Петровича" (с. Скалева, Новоархангельський район, Кіровоградська область, 26112, ідентифікаційний код 22216410) право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523686000:02:000:2240, площею 35,0501 га.

Стягнути з Новоархангельської селищної ради (вул. Центральна, 31, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська область, 26100, ідентифікаційний код 04367217) на користь Фермерського господарства "Коваля Віталія Петровича" (с. Скалева, Новоархангельський район, Кіровоградська область, 26112, ідентифікаційний код 22216410) 2 422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити засідання суду для вирішення питання щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу на 29.10.2024 о 12:00 год.

Строк подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Забезпечити участь представника Фермерського господарства "Коваля Віталія Петровича" у справі №912/1392/24 у судовому засіданні для вирішення питання щодо судових витрат 29.10.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_2

Забезпечити участь представника Новоархангельської селищної ради у справі №912/1392/24 у судовому засіданні для вирішення питання щодо судових витрат 29.10.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_3

Провести засідання суду, призначене для вирішення питання щодо судових витрат на 29.10.2024 о 12:00 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду засобами підсистеми ЄСІТС за допомогою свого Електронного кабінету і власних технічних засобів або у приміщенні іншого суду і за допомогою технічних засобів суду. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розроблена адміністратором ЄСІТС та розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Фермерському господарству "Коваля Віталія Петровича" та Новоархангельській селищній раді до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 24.10.2024.

Суддя В.В.Тимошевська