Рішення

від 23.10.2024 по справі 912/3561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокум.Кропивницький Справа № 912/3561/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер»

до фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни,

про стягнення 120000 грн збитків,

за участю:

- секретаря судового засідання Рудченко І.О.,

- представників сторін: позивача Гриценко Ю.В., відповідача Захарченка І.В.,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

03.12.2019 ТОВ «Макхолдер» звернулося з позовом до ФОП Демченко І.В. про стягнення 120000 грн спричинених збитків.

У якості обґрунтування власної позиції ТОВ «Макхолдер» вказало, що:

- йому належить право власності на торговий знак: «Укрзолото», що засвідчене свідоцтвом № 124382 від 25.06.2010;

- у процесі здійснення господарської діяльності товариство установило факт використання торгового знаку ФОП Демченко І.В. шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 13,

- підтвердженням цього факту є товарний чек від 24.10.2019, розрахункова квитанція 019416 та фото розміщення вивіски у місці розташування торгової точки;

- наведені обставини установлені за результатами розгляду судами справи № 912/3033/19;

- товариство не має договірних відносин з ФОП Демченко І.В. щодо ліцензійного використання торгового знаку та не надавало їй відповідних прав;

- оскільки ФОП Демченко І.В. без належних прав використовувала торговий знак, то спричинила збитки у сумі 120000 грн, які складають суму можливого отримання прибутку у разі укладення ліцензійного договору, підтвердженням чому є договір в аналогічних правовідносинах з ФОП Матвійко І.В. та також обставини, установлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2022 у справі № 912/3562/19 за його участі щодо розміру роялті у період з 01.07.2019 до 01.07.2020.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА

ФОП Демченко І.В. відзив на позов не подала, проте у поясненнях позовні вимоги не визнала та зазначила, що ТОВ «Макхолдер» не надало доказів завданих збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 120000 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ТА РІШЕННЯ

Ухвалою від 21.12.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв, у тому числі відзиву на позов. Проте, сторони процесуальних заяв (відзиву на позов, відповіді на відзив чи заперечення) у встановлені судом строк не подали.

Ухвалою від 20.01.2020 суд зупинив провадження у справі до часу набрання законної сили рішенням у справі № 912/3033/19. Після зміни судді у справі суд одночасно поновив та зупинив провадження у справі ухвалою від 11.06.2020. У подальшому 26.08.2024 суд відповідною ухвалою поновив провадження у справі.

Після поновлення провадження у справі суд здійснив її розгляд у підготовчому засіданні, яке відбулося 25.09.2024, а розглянув справу по суті у судовому засіданні 23.10.2024.

При цьому, на стадії підготовчого провадження (у засіданні) суд відхилив клопотання ТОВ «Маркхолдер» про поновлення строку на подачу доказів та їх залучення до справи, оскільки вони подані не у встановлений законом строк, а клопотання про поновлення строку є необґрунтованим, оскільки у відповідності до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з позовною заявою, а за частиною 4 цієї ж статті у випадку якщо доказ не може бути поданий у цей строк з об`єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у відповідний строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Так, разом з позовом (03.12.2019) ТОВ «Макхолдер» не подало доказів виконання договору № 2490 від 10.10.2019, укладеного з ФОП Матвійко І.В., проте надало їх до суду зі сплином значного часу, а саме 27.08.2024. При цьому, при подачі позову до суду ТОВ «Макхолдер» не повідомляло суд у встановленій формі про неможливість подачі доказів у визначений законом строк та не заявляло клопотання про надання додаткового строку для їх подачі.

У якості обґрунтування несвоєчасної подачі доказів (платіжних доручень та наказів) ТОВ «Макхолдер» зазначило, що платіжні доручення про перерахування грошових коштів отримало від ФОП Матвійко І.В. лише у квітні 2022 року, а накази № 345/л та № 213/л відповідно 01.07.2019 та 01.07.2020.

Такі твердження ТОВ «Малкхолдер» викликають сумнів у достовірності, оскільки грошові кошти за платіжними дорученнями воно почало отримувати за цими ж платіжними дорученнями, а тому володіло інформацією про виконання ФОП Матвійко І.В. своїх зобов`язань за договором № 2490 від 10.10.2019 станом на дату подачі позову до суду.

До початку розгляду справи по суті ТОВ «Макхолдер» подало клопотання про залучення до матеріалів справи наказу № 213/л від 01.07.2020. Це клопотання суд відхилив, оскільки товариство при наданні доказу порушило приписи статті 80 ГПК України щодо порядку подачі доказів, а саме з першою процесуальною заявою, а причина запізнення не є поважною.

Під час розгляду справи по суті суд також розглянув заяву ФОП Демченко І.В. про залишення позову без розгляду у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами позивачем. За результатами розгляду заяви суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки звернення до суду з позовом є правом позивача, а безпосередньо дії ТОВ «Макхолдер» з реалізації такого права не вказують на зловживання.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

13.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд у справі № 912/3033/19 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» до фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про заборону використання знаків для товарів та послуг, ухвалив постанову, якою заборонив ФОП Демченко І.В. використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення «УКРЗОЛОТО», що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 шляхомнанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

У відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які установлені цією постановою не підлягають повторному доказуванню у межах розгляду справи, що розглядається, оскільки у ній беруть участь як ТОВ Макхолдер», так і ФОП Демченко І.В., тобто особи, які приймали участь у справі № 912/3033/19, а також нею установленні обставини щодо цих осіб.

Зокрема, за змістом постанови:

- ТОВ «Маркхолдер» на час звернення з позовом по цій справі до господарського суду належало право власності на торговий знак «УКРЗОЛОТО», що зареєстрований для категорії товарів «Ювелірні вироби» (клас 14 Міжнародного класифікатора товарів та послуг);

- право власності на знак засвідчене свідоцтвом № 124382, зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарі і послуг 25.06.2010;

- у відповідності до інформації опублікованої у виданні у сфері інтелектуальної власності «Промислова власність» Бюлетень № 19, 2019, ТОВ «Макхолдер» було власником Торгового знаку згідно рішення № 25921;

- ТОВ «Макхолдер» стало відомо про незаконне використання Торгового знаку шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 ; за місцем розташування ювелірного магазину господарську діяльність з продажу ювелірних виробів здійснювала ФОП Демченко І.В.;

- у підтвердження цих обставин до справи надані товарний чек від 24.10.2019, розрахункова квитанція № 019416, фото розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки, наказ № 2177 від 30.10.2019 про проведення перевірки, акт фіксації № 2 від 06.11.2019, свідоцтво про право власності та інші докази; у роздрукованому товарному чеку від 24.10.2019 міститься адреса, за якою здійснено продаж: АДРЕСА_1 , та вказана інформація щодо товару: підвіс срібло, 925, артикул 11019, вага 1,00, штрих 11286110, вартість 102 грн; у розрахунковій квитанції серія АВБ № 019416 від 24.10.2019 зазначений товар: підвіс срібло, ціна 102 грн, та вказана назва суб`єкта підприємницької діяльності - Демченко Ірина та її РНКОПП 2370900127, що відповідає даним, які ідентифікують ФОП Демченко І.В.; на фото відображене розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки; відповідно до акту фіксації № 2 від 06.11.2019 встановлене використання торгового знаку «УКРЗОЛОТО» за адресою: АДРЕСА_1 , за якою розташований ювелірний магазин з наявною вивіскою з позначенням «УКРЗОЛОТО», у ювелірному магазині господарську діяльність з продажу ювелірних виробів здійснює ФОП Демченко І.В;

- згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 18.08.2020 р. № 3621/20-53/20440/20-53 позначення «УКРЗОЛОТО», що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів та послуг «УКРЗОЛОТО», зареєстрованим за свідоцтвом України № 124382 щодо споріднених товарів і послуг, визначених у Додатку до Висновку; позначення «УКРЗОЛОТО», що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є використанням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382; позначення (написи) «УКРЗОЛОТО», які розташовані на вивісках ювелірного магазину на будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , є відтворенням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010;

- ФОП Демченко І.В. здійснювала свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 (вона ж Шевченка, 13) на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення № 4 від 09.11.2017, укладеного з ТОВ «ІНКОПМАРК-Х ЛТД»; на підставі додаткової угоди від 21.01.2020 до договору оренди частини нежитлового приміщення № 4 від 09.11.2017 сторони дійшли згоди про його розірвання з 15.02.2020 і в цей день за актом приймання-передачі орендоване приміщення у ТОВ «ІНКОПМАРК-Х ЛТД» повернуто ФОП Демченко І.В;

- зображення логотипу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на будинку по АДРЕСА_2 демонтовано у лютому 2020 року; 15.02.2020 ФОП Демченко І.В. припинила діяльність в частині нежитлового приміщення площею 70 кв.м по АДРЕСА_3 ) через припинення дії договору оренди;

- право власності на торгову марку «УКРЗОЛОТО» за Свідоцтвом від 25.06.2010 № 124382 ТОВ «Маркхолдер» відчужив на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», ця інформація підтверджується Договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) від 30.06.2021; з роздруківки з інформаційного порталу Українського інституту інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) щодо бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № 124382 (публікація в Бюлетені від 27.10.2021 р. № 43) вбачається, що власником свідоцтва є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

Поряд з цим, 14.07.2022 Господарський суд Кіровоградської області ухвалив рішення у справі № 912/3562/19 за позовом ТОВ «Маркхолдер» до ФОП Колісник К.С. про стягнення 120000 грн збитків, яким позовні вимоги задовольнив.

У відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які установлені цим рішенням не підлягають повторному доказуванню у межах розгляду справи, що розглядається, оскільки у ній бере участь ТОВ Макхолдер», тобто особа, які приймала участь у справі № 912/3562/19, а також ним установленні обставини щодо цієї особи.

Зокрема, рішенням у справі № 912/3562/19 суд установив, що ТОВ «Маркхолдер» затвердило розмір винагороди роялті ліцензіата за один календарний рік у сумі 120000 грн на період з 01.07.2019 по 01.07.2020.

Крім викладеного суд установив, що 10.10.2019 ТОВ «Маркхолдер» уклало з фізичною особою-підприємцем Матвійко Ігорем Володимировичем ліцензійний договір № 2490.

За умовами договору, які впливають на вирішення спору:

- ТОВ «Маркхолдер», виступаючи у якості ліценціар, надає дозвіл у вигляді невиключної ліцензії ФОП Матвійку І.В., як ліцензіату, на використання знаку для товарів і послуг: «УКРЗОЛОТО» при розповсюдженні товарів, наданні послуг (пункти 1.1., 1.2. договору);

- зображення товарного знаку міститься у додатку № 1 до договору, у ньому вказаний і розмір та порядок сплати винагороди за надання права на використання знака (пункт 1.3, договору);

- територія дії невиключної ліцензії м. Одеса (пункт 1.8.);

- строк дії ліцензії з 10.10.2019 до 10.10.2020 (пункт 1.9.);

- ліцензіатові надається дозвіл на використання Знаку наступним чином: позначення Знаком однієї торгівельної площі де він здійснює діяльність з реалізації ювелірних виробів, а саме за адресою: м. Одеса, вул.. Грецька, буд. 52 (пункт 2.1.);

- строк дії договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 10.10.2020 (пункт 5.2.).

Як слідує з Додатку № 1 до договору від 10.10.2019:

- сума винагороди роялті Ліцензіата за оди календарний рік, починаючи з 10.10.2019 становить 120000 грн без ПДВ (пункт 2);

- розмір винагороди Ліцензіат має сплатити Ліцензіарові до останнього місяця строку, в якому відбуватиметься використання Знаку (пункт 3).

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо бездозвільного використання ФОП Демченко І.В. права на торгівельний знак

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (частина 1 статті 495 Цивільного кодексу України).

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 495 ЦК України).

Порядок охорони прав на знаки для товарів і послуг урегульований відповідний законом - Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

За змістом положень цього Закону:

- набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом; обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг (пункти 3, 4 статті 5);

- права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки; свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом (частини 1, 2 статті 16);

- використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки (частина 4 статті 16);

- свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою (частина 5 статті 16);

- власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору; ліцензійний договір повинен містити, зокрема, інформацію про способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів і послуг власника свідоцтва і він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови; договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами (частини 8 та 9 статті 16);

- будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України; на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки (частини 1, 2 статті 20).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, з-поміж інших способів, шляхом відшкодування збитків (частина 2 статті 20 Господарського кодексу України).

З наведених правових положень слідує, що:

- свідоцтво підтверджує набуття права на торговельну марку; воно надає його власнику право використовувати її, у тому числі шляхом передачі дозволу на використання будь-якій іншій особі на підставі ліцензійного договору;

- будь-яке посягання на права власника свідоцтва, у тому числі використання торгівельної марки без його згоди, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодувати власнику свідоцтва заподіяних збитків.

У цьому контексті суд установив, що ТОВ «Маркхолдер» станом на час подачі позову до суду володіло торговельним знаком «УКРЗОЛОТО» (зареєстрованим для категорії товарів «Ювелірні вироби», клас 14 Міжнародного класифікатора товарів та послуг), що підтверджується Свідоцтвом № 124382, зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарі і послуг 25.06.2010, а тому йому належали права відповідного користування торгівельним знаком.

Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом (частина 3 статті 426 ЦК України).

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору (пункт 2 частини 1 статті 1107 ЦК України).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону (частина 1 статті 1109 ЦК України).

Отже, з огляду на викладене, ТОВ «Маркхолдер» мало право передавати права за Свідоцтвом № 124382, іншим особам.

У цьому контексті Суд установив, що ТОВ «Маркхолдер» не передавало право на користування Свідоцтвом № 124382 ФОП Демченко І.В., а тому, фактично, таке використання є позадоговірним та без наявного дозволу. Відповідна обставина бездозвільного використання торгівельного знака підтверджується постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 912/3562/19, якою суд заборонив ФОП Демченко І.В. використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення «УКРЗОЛОТО».

Щодо завданих збитків бездозвільним використанням торгівельного знаку

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (частина 1 статті 217 ГК України). У сфері господарювання застосовуються, з поміж інших, штрафна санкція у вигляді відшкодування збитків (частина 2 статті 217 ГК України).

У зв`язку з наведеним, передбачена Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (частини 1, 2 статті 20) відповідальність у вигляді відшкодування збитків за є за своєю юридичною природою є штрафною санкцією.

Безпосередньо порядок майнової відповідальності у випадку спричинення збитків у сфері господарювання встановлений положеннями статей 224, 225 та 226 ГК України.

Зокрема, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1 статті 224 ГК України); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, серед іншого, неодержавний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (частина 1 статті 225 ГК України).

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (стаття 226 ГК України).

За загально прийнятим визначенням збитками є об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ учасника правовідносин, що обмежує його інтереси і проявляється у витратах, втраті або пошкодженні майна, а також у сумі неодержавних доходів.

Таким чином, неодержавні доходи потерпілою від порушення зобов`язань стороною, складають збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні.

Поряд з цим, за змістом частин першої та другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2019 у справі № 920/85/18 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що:

- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини,

- відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань,

- для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача,

- вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Отож, для можливості застосування майнової відповідальності у вигляді стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, обов`язковим є доведення наявності елементів складу правопорушення, а тому на ТОВ «Маркхолдер» покладається доведення протиправної поведінки ФОП Демченко І.В. у бездозвільному користуванню торгівельним знаком, причинного зв`язку між таким користуванням та збитками (у вигляді упущеної вигоди), а також безпосередньо доведеністю самого розміру збитків. Натомість, на ФОП Демченко І.В., при запереченнях проти стягнення збитків, покладається доведення відсутності вини у бездозвільному користуванню торгівельним знаком.

У спорі протиправність поведінки ФОП Демченко І.В. у бездозвільному користуванню торгівельним знаком підтверджується вказаними обставинами та доказами, які установлені при розгляді справи № 912/3562/19, а саме обставинами реалізації ювелірних товарів у магазині, в якому здійснювала господарську діяльність з продажу ювелірних виробів ФОП Демченко І.В., під торговим знаком «УКРЗОЛОТО», який був розміщений на вивісці ювелірного магазину за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому цим же судовим рішенням установлено, що ТОВ «Маркхолдер» не надавало ФОП Демченко І.В. дозволу на використання товарного знаку.

У свою чергу, наслідком бездозвільного користування торгівельним знаком виявилося неотримання ТОВ «Маркхолдер» коштів у вигляді винагороди (роялті) у випадку укладення відповідного ліцензійного договору. Підтвердженням цій обставині є укладений між ТОВ «Маркхолдер» ліцензійний договір № 2490 від 10.10.2019 з ФОП Матвійком І.В., який, фактично, урегульовує подібні правовідносини щодо користування торгівельним знаком «УКРЗОЛОТО». За цим договором сума винагороди складає 120000 грн та вона є аналогічною сумі, яку ТОВ «Маркхолдер» вважало за можливе отримати у випадку укладення такого ж договору з ФОП Демченко І.В. При цьому, факт сплати чи несплати винагороди ФОП Матвійком І.В. ТОВ «Маркхолдер» не має значення для вирішення питання про упущену вигоду, оскільки головним є очікування володільця торгівельного знаку щодо отримання певної суми винагороди у випадку передачі прав на його користування. Очікування щодо отримання суми винагороди у розмірі 120000 грн також підтверджується встановленням у ТОВ «Маркхолдер» суми винагороди на період з 01.07.2019 по 01.07.2020 відповідно до обставин, які установлені судом у справі № 912/3562/19. Більш того, ФОП Демченко І.В. не надала доказів невідповідності суми винагороди в умовах використання торгівельного знака у м. Кропивницькому.

Безпосередньо ФОП Демченко І.В. не надала доказів відсутності її вини у бездозвільному використанні торгівельного знаку, а тому не довела її відсутність.

На підставі зазначеного суд виснує, що ФОП Демченко І.В. використовувала торгівельний знак без згоди ТОВ «Макхолдер» чим позбавила його права одержати дохід у вигляді ліцензійного платежу, який воно могло отримати, якби його право надавати згоду на використання товарного знаку не було порушено. У випадку, якщо б права ТОВ «Макхолдер» не були порушені, за звичайних обставин воно могло б одержати від ФОП Демченко І.В. 120 000 грн доходу.

Таким чином, наведені обставини підтверджують порушення, допущене ФОП Демченко І.В, її вину у цьому порушенні, причинно-наслідковий зв`язок між допущеним та завданими збитками, а також суму упущеної вигоди у розмірі 120000 грн, яка складає суму завданих збитків ТОВ «Маркхолдер».

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та обставин справи суд уважає, що:

- оскільки ТОВ «Маркхолдер» не передавало право на користування Свідоцтвом № НОМЕР_1 ФОП Демченко І.В. щодо користування торгівельним знаком «УКРЗОЛОТО», тому, таке використання останнім є бездозвільним;

- бездозвільне використання торгівельним знаком ФОП Демченко І.В. допущене при наявності її вини, та воно причинило для ТОВ «Маркхолдер» правові наслідки у вигляді упущеної вигоди у сумі 120000 грн, що складає збитки у цій сумі, які вона повинна сплатити.

За таких обставин та висновків позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати ТОВ «Маркхолдер» на сплату судового збору у сумі 1921 грн, які на підставі положень статті 129 ГПК України покладаються на ФОП Демченко І.В..

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26-г, ідентифікаційний код 42772934) 120000 грн спричинених збитків та 1921 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення Суд склав 24.10.2024

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити ТОВ "Маркхолдер" та ФОП Демченко І.В. в електронній формі до електронних кабінетів.