Рішення

від 22.10.2024 по справі 914/2098/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 Справа № 914/2098/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Національний лісотехнічний університет України в особі відокремленого підрозділу Страдчівського навчально виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетта», м. Червоноград, Львівська обл.,

про: стягнення 75 454,24 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко І.В.; -

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Національний лісотехнічний університет України в особі відокремленого підрозділу Страдчівського навчально виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетта» про стягнення 75 454,24 грн.

Ухвалою від 03.09.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 08.10.2024.

Ухвалу суду від 03.09.2024 відповідач отримав, що підтверджується трекінг номером відправлення АТ «Укрпошта» 0600959007893, долученим до матеріалів справи.

В судове засідання 22.10.2024 з`явився представник Позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити, відповідач не з`явився, причин не явки не вказав.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її вирішення.

В судовому засіданні 22.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором купівлі продажу № 65/159-2022 від 04.11.2022, в частині оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим у відповідача виник борг в сумі 40 000,03 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 27 410,64 грн - пені, 5 496,68 грн інфляційних втрат та 2546,89 грн 3% річних.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, доказів виконання договору чи сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04 листопада 2022 року між Страдчівським навчально-виробничим лісокомбінатом Національного лісотехнічного університету України (далі продавець) та ТзОВ «Палетта» (далі покупець) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 65/159-2022. Згідно умов якого продавець продає , а покупець купує продукцію, в подальшому Товар, що названий в Додатку до цього Договору, на умовах вказаних в Договорі. (п. 1.1 Договору)

Відповідно до пункту 1.2 договору сторони визначили, що товаром за цим договором є: лісоматеріали круглі, дров`яна деревина для промислового використання, дров`яна деревина для непромислового використання, пиломатеріали листяних та хвойних порід, згідно стандартів ДСТУ ЕN гармонізованих з європейськими нормами, які вводяться з 01.01.2019.

Згідно п. 2.1, 2.2 продавець зобов`язується передати Покупцеві Товар зазначений в Додатку до цього Договору на умовах передбачених цим Договором. Покупець зобов`язується прийняти Товар від Продавця і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором.

Оплата за Товар здійснюється по узгодженню сторін, розрахунки на кожну партію Продукції, що відвантажується у відповідності до заявки Покупця здійснюється шляхом передоплати або оплати з відстрочкою платежу. Ціна на товар погоджується між сторонами окремо на кожну партію продукції, та вказується у відпускних накладних. Термін можливої відстрочки оплати не може перевищувати 5 календарних днів від дня поставки товару Покупцю (п. 6.1.)

Позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 547 924,18 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи: видатковими накладними № ЛУ-504003-01330 від 17.11.2022 року на суму 59 975, 93 грн; ТТН серія ЛУА № 031836 від 27.12.2022 року на суму 44 479, 13 грн; ТТН серія ЛУА № 022715 від 13.01.2023 року на суму 65 927, 63 грн; Т`ГН серія ЛУА № 032266 від 24.07.2023 року на суму 74 464, 14 грн; ТТН серія ЛУА № 032276 від 31.07.2023 року на суму 52 840, 45 грн; ТТН серія ЛУА № 032316 від 21.08.2023 року на суму 70 142, 87 грн; ТТН серія ЛУА № 032359 від 07.09.2023 року на суму 60 742, 72 грн; ТТН серія ЛУА № 032379 від 18.09.2023 року на суму 70 033, 46 грн.

Відповідачем частково оплачено поставлений Товар на суму 507 924, 15 грн, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи № 1166 від 22.11.2022, № 1254 від 09.01.2023, № 1273 від 23.01.2023, № 2PL714235 від 10.04.2023, № 1170 від 25.04.2023, № 1177 від 05.05.2023, № 1205 від 07.06.2023, № 1211 від 13.06.2023,№ 1242 від 20.07.2023, № 1252 від 26.07.2023, № 1262 від 01.08.2023, № 2PL313802 від 25.08.2023, № 1298 від 06.09.2023, № 1301 від 13.09.2023, № 1306 від 19.09.2023, № 1333 від 10.10.2023, № 1346 від 23.10.2023, № 1369 від 17.11.2023, № 1400 від 22.12.2023, № 1426 від 28.02.2024, № 2PL485431 від 05.03.2024, № 2PL472906 від 05.03.2024.

07.06.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією № 232, в якій просив погасити 40 000,03 грн заборгованості з оплати поставленого товару.

Станом на дату подання позовної заяви поставлений позивачем відповідачу товар був оплачений лише частково в розмірі 507 924,15 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 40 000,03 грн. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 410,64 грн - пені, 5 496,68 грн інфляційних втрат та 2546,89 грн 3% річних.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів погашення заборгованості.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору купівлі продажу № 65/159-2022 від 04.11.2022.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі - продажу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 547 924, 18 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними та ТТН.

Як встановлено судом, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару та сплатив такий тільки частково в розмірі 507 924, 15 грн. Заборгованість на момент подання позову до суду складала 40 000,03 грн

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 40 000,03 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 27 410,64 грн - пені, 5 496,68 грн інфляційних втрат та 2546,89 грн 3% річних за вказані позивачем періоди, суд зазначає наступне.

Щодо стягнення пені.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до п. 11.2 Договору в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

Належним чином дослідивши умови Договору, суд встановив, що п. 11.2. Договору не містить іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання" тощо.

Відтак, умову, передбачену у п. 11.2. укладеного сторонами у цій справі Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, від якого Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення.

При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. (Постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20)

Відповідно до матеріалів справи, позивачем здійснено нарахування пені з 24.09.2023 року по 24.03.2024.

Одночасно суд зазначає, що сторони засвідчили у договорі строк оплати, а саме передоплату, відтак строк оплати настає у покупця з моменту поставки товару в силу положень ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно матеріалів справи, остання поставка товару відбулася 18.09.2023, що підтверджується ТТН № 032379 від 18.09.2023 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України). Відтак, строк нарахування пені повинен обчислюватися з 24.09.2023 року (з наступного дня після поставки товару) до 24.03.2024 (як встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, враховуючи вищевикладене, обраний позивачем період та суму боргу, встановлений законом шестимісячний строк для нарахування пені, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 6467,01 грн, в задоволенні решти відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 2546,89 грн за період з 24.09.2023 року по 24.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 5 496,68 грн за період з 24.09.2023 року по 24.03.2024.

Суд здійснивши перевірку нарахувань позивача, зазначає що такий здійснено не вірно,тому до стягнення підлягає 3% річних у розмірі 1095,97 та інфляційні втрати в розмірі 2798,78 грн. В стягненні решти нарахованих 3% річних та інфляційних втрат відмовити за безпідставністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 40 000,03 грн основного боргу, 6467,01 грн пені, 1 095,97 грн 3% річних та 2 798,78 грн інфляційних втрат. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2021,03грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетта» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Б. Хмельницького, будинок 71А, код ЄДРПОУ 40251625) на користь Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України (81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Міцкевича, 15, код ЄДРПОУ 02070602) 50361,76 грн та 2021,03 грн судового збору.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2024 р.

СуддяЗапотічняк О.Д.