Рішення

від 22.10.2024 по справі 916/2746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2746/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2746/24

за позовом: Комунального підприємства Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68002, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Торгова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 31619819)

до відповідача: Громадської організації Об`єднання адвокатів Адвокатура (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, буд. 13, код ЄДРПОУ 42323895)

про стягнення 65900,33 грн., -

Суть спору: Комунальне підприємство Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації Об`єднання адвокатів Адвокатура про стягнення 65900,33 грн., з яких: 57016,21 грн. основного боргу, 2270,98 грн. пені, 4785,52 грн. інфляційних втрат та 1827,62 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №132-Ч765 від 11.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2746/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим повідомленням з довідкою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою, а також на наявну в матеріалах справи електронну пошту відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/2746/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

11.10.2019 між Комунальним підприємством Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (електропостачальна організація, позивач) та Громадською організацією Об`єднання адвокатів Адвокатура (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії №132-Ч765.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору за цим договором енергопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення в обсягах відповідно до договору, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором; теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону (який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування).

Згідно з п.3.2.1 договору споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

За п.п. 5.1, 5.3, 5.4 договору облік споживання теплової енергії проводиться: по об`єктах, на яких встановлені прилади обліку теплової енергії - по цим приладам обліку, по об`єктах, які не мають приладів обліку - розрахунковим способом; споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії до 30-31 числа поточного місяця; межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2, акті розмежування балансової належності теплових мереж до цього договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

У відповідності до п.п. 6.1-6.8 договору на підставі рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 03.12.2018 №3375 Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 31.01.2018 №20 Про встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на послуги з централізованого опалення комунальному підприємству Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеської області з 18 грудня 2018 року встановлені двоставкові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб інших споживачів: умовно-постійна складова (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 40489,46 грн./Гкал/год в місяць з податком на додану вартість; нараховується щомісяця протягом року; умовно-змінна складова на теплову енергію - 1427,98 грн. за 1 Гкал з податком на додану вартість; нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці; розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку на підставі рішення уповноваженого органу (на момент укладення договору - Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області); розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін); розрахунковим періодом щодо сплати споживачем ціни наданих послуг за цим договором є календарний місяць; розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред`явлення енергопостачальною організацією рахунка на послугу (далі - рахунок) протягом 3 (трьох) банківських днів від часу отримання рахунка відповідно; орієнтовна вартість договору на рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 11602,18 грн. з ПДВ, в т.ч.: умовно-постійна складова 1749,12 грн./рік; умовно-змінна складова на теплову енергію - 9 853,06 грн.; обсяг теплової енергії в межах цього договору складає 6,9 Гкал; обсяг теплової енергії може бути зменшено або збільшено в залежності від фактичної спожитої теплової енергії.

Згідно з п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі: у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - для інших споживачів.

За п.п. 10.1, 10.3, 10.4 договору цей договір набирає чинності з 11.10.2019 та діє до 11.10.2020; припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії та відповідальності, встановленої цим договором; договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення; достроковим розірванням договору вважається розірвання договору протягом одного року з дати укладання цього договору.

Додаток №1 договору №132-Ч765 визначає реєстр об`єктів постачання теплової енергії - м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 13 (ГО ОА Адвокатура).

Додатки №2, 3 договору №132-Ч765 визначають межу балансової належності та умови припинення подачі теплової енергії. Також в матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт розмежування балансової належності теплових мереж до договору №132-Ч765.

В матеріалах справи також наявні підписані обома сторонами акти приймання передачі наданих послуг з постачання теплової енергії до договору №132-Ч765 за період з січня 2022 року по квітень 2024, а також наявні рахунки до них. Окрім того, до вказаних актів також додані рахунки за послуги з постачання, які визначають, зокрема, також заборгованість на початок кожного місяця, суму до сплати за місяць, а також загальну суму заборгованості з урахуванням попередніх періодів. Так, у рахунку за квітень 2024 року визначено суму до сплати з урахуванням заборгованості у розмірі 57016,21 грн.

Також, в матеріалах справи наявні докази направлення актів та рахунків засобами поштового та електронного зв`язку.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано та матеріали справи містять:

- розпорядження Чорноморської міської ради про початок/закінчення опалювальних сезонів 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024;

- рішення Чорноморської міської ради №270 від 29.10.2021 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з додатками (тарифи, перелік будівель); рішення Чорноморської міської ради №296 від 25.10.2022 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з додатками (тарифи, перелік будівель); рішення Чорноморської міської ради №307 від 24.10.2024 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з додатками (тарифи, перелік будівель);

- повідомлення щодо встановлення двоставкових тарифів на послуги постачання теплової енергії за договором №132-Ч765;

- відомості нарахувань та оплат за договором №132-Ч765 за період з січня 2022 року по травень 2024, відповідно до яких: всього нараховано 62832,83 грн., сплачено - 12000 грн., заборгованість 57016,21 грн.;

- відомості про оплати відповідачем за договором №132-Ч765 на суму 12000 грн, а також виписки по рахунках.

У претензії від 15.05.2024 позивач просив відповідача терміново погасити заборгованість за договором №132-Ч765 у розмірі 57016,21 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків за договором №132-Ч765, який підписаний з обох сторін та відповідно до якого станом на 14.05.2024 заборгованість на користь позивача становить 57016,21 грн.

Також в матеріалах справи наявні щомісячні розрахунки пені (за період: травень 2023 року по квітень 2024 року), 3% річних та інфляційних втрат (за період: січень 2022 року по квітень 2024 року), які за підрахунками позивача становлять: 2270,98 грн. пені, 4785,52 грн. інфляційних втрат та 1827,62 грн. 3% річних.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання теплової енергії №132-Ч765 щодо повної та своєчасної сплати послуг за період січня 2022 року - жовтня 2024 року стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч.1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов?язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов?язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Закон України Про теплопостачання регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону України Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за теплову енергію за спірний період, наслідок чого у відповідача наявна заборгованість у розмірі 57016,21 грн., що підтверджується за матеріалами справи, зокрема, підписаними обома сторонами актами наданих послуг, випискою по рахункам, підписаним актом звірки, та відповідачем вказана заборгованість не спростована, а отже позовні вимоги Комунального підприємства Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення з відповідача 57016,21 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата відповідачем пені передбачена п.7.2.3 договору.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, перевіривши здійснені позивачем розрахунки за визначені позивачем періоди, встановивши вірність розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань та наявність заборгованості, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, наявність права у позивача на отримання компенсації з боржника за невиконання зобов`язання, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог Комунального підприємства Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення з відповідача 2270,98 грн. пені, 1827,62 грн. 3% річних та 4785,52 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації Об`єднання адвокатів Адвокатура (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, буд. 13, код ЄДРПОУ 42323895) на користь Комунального підприємства Чорноморськтеплоенерго Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68002, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Торгова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 31619819) 57016 /п`ятдесят сім тисяч шістнадцять/ грн. 21 коп. основного боргу, 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. 98 коп. пені, 1827 /одну тисячу вісімсот двадцять сім/ грн. 62 коп. 3% річних, 4785 /чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять/ грн. 52 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля