ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3712/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д., розглянувши матеріали справи №916/3712/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Юніс-ІС (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 71, код ЄДРПОУ 37550302)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ріхтік Дмитра Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 118457,50грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Юніс-ІС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ріхтік Дмитра Олеговича про стягнення.
Ухвалою суду від 27.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3712/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тощо.
Копія ухвали суду направлена відповідачу Фізичній особі-підприємцю Ріхтік Дмитру Олеговичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та була вручена 11.09.2024р.
11.09.2024р. від Фізичної особи-підприємця Ріхтік Дмитра Олеговича надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнані у повному обсязі.
21.10.2024р. за вх. №№38029/24, 38100/24 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Юніс-ІС надійшли клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та об`єднання справи.
23.10.2024р. від представника Фізичної особи-підприємця Ріхтік Дмитра Олеговича надійшли заперечення на заяву Позивача про розгляд за правилами загального провадження та об`єднання справи № 916/3712/24 зі справою № 916/3711/24.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020 року, серед іншого, між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніс-ІС (далі Замовник; Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ріхтік Дмитром Олеговичем (далі - Підрядник; Відповідач) було укладено Договір підряду про надання послуг (робіт) (далі Договір), за умовами якого Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати певний перелік робіт, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її. Роботою, що виконується, зокрема, є: будівельно-монтажні роботи; покриття підлоги й облицювання стін; установлення сталевих конструкцій; гнуття сталевої арматури; укладання цегли та каменю; малярні роботи на території Замовника за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 7 Г.
До вказаного Договору було укладено кошториси та акти приймання передачі, в яких визначено найменування робіт із визначенням їх вартості, а також найменування матеріалів, які надаються замовником, із визначенням їх вартості.
Як зазначено Позивачем, деякі із кошторисів та актів, наявних в матеріалах справи, містять підрозділи із назвою Лівий фасад, Центральний фасад, до яких віднесено роботи щодо ремонту фасаду. Крім того, у кошторисах та актах також вказано роботи, які стосуються фасаду, однак, вони не віднесені до відповідного підрозділу, який об`єднує роботи по фасаду (тобто, віднесені до інших підрозділів).
Як встановлено під час судового розгляду справи, Підрядником (Відповідач у справі) перелік робіт на території ТОВ Юніс-ІС: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 7 Г, були виконані, однак Позивач зазначає про невідповідність виконаних підрядних робіт якості, обумовленій сторонами в договорі підряду та просить суд стягнути збитки в сумі 118 457,5 грн, необхідні для відновлювального ремонту.
Позивачем було встановлено, що після проведеного ремонту фасаду на ньому з`явилися тріщини. У зв`язку з виявленням вказаних недоліків, замовники, з якими були укладені договори підряду за вищевказаною адресою, в тому числі й Позивач, звернулися із спільною заявою про проведення експертизи для визначення причин, через які виникли ці недоліки, об`єму та вартості робіт, які були виконані підрядниками, а також об`єму та вартості матеріалів, які були використані підрядниками для виконання робіт по фасаду за кожним із договорів. Однак, остаточного висновку експертизи на день звернення з позовом отримано не було.
Таким чином, заявлена Позивачем сума збитків встановлена відповідно до кошторису від 01.11.2020 р., в якому міститься вказівка фасадні роботи та матеріали виконавця й визначено їх перелік і вартість, а також зазначена сума в розмірі 118 457,5 грн. У акті приймання передачі щодо вказаних робіт від 30.11.2020р. також вказано цю суму та такий самий перелік робіт та матеріалів.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про припинення суб`єкта господарювання ФОП Ріхтік Дмитра Олеговича 24.05.2022 за його власним рішенням, про що внесений відповідний запис № 2005560060001148693. У зв`язку з чим Відповідач зазначає, що Позивачем помилково у позовній заяві визначено статус Відповідача, як фізичної особи-підприємця, що не відповідає відомостям, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вимогам п.2 ч.3 ст.162 ГПК України щодо відомостей, які повинні міститися у позовній заяві, внаслідок чого наявні підстави для закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Крім того, Відповідач вказує, що доводи Позивача щодо неналежного виконання робіт не підтверджені належними та допустимими доказами, як не доведено і наявність збитків, а також те, що такі збитки виникли з вини неналежного виконання робіт відповідачем, а претензія щодо недоліків робіт надійшла у формі позовної заяви через чотири роки після виконання робіт.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Судом встановлено, що 24.05.2024 року Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що викладені у відзиві доводи Відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням суб`єкта господарювання судом до уваги не приймаються.
Крім того, суд звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.
Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. Вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Отже, Позивач, з урахуванням положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, у контексті спірних правовідносин повинен довести факт невиконання (неналежного виконання) умов договору підряду - протиправної поведінки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між збитками позивача та діями відповідача.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 24.07.2018 у справі №916/2408/17.
Разом з тим, як вбачається з зібраних у справі доказів та встановлено під час судового розгляду справи, роботи ремонту фасаду відповідачем виконані та прийняті позивачем у справі без будь-яких зауважень, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями Кошторису від 01.11.2020р. та Актом надання послуг від 30.11.2020р., підписаних сторонами та скріплених печатками. Щодо відповідності обумовленої сторонами в Договорі якості робіт, то належних доказів невідповідності виконаних робіт щодо ремонту фасаду суду не подано.
В клопотанні про розгляд справи за правилами загального провадження та об`єднання справи № 916/3712/24 зі справою № 916/3711/24 Позивач зазначає, що в прохальній частині позовної заяви було зазначено про продовження строку на подання висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з чим вважає, що існує необхідність переходу до загального позовного провадження з метою отримання вказаного висновку. Також, Позивач вбачає необхідність об`єднання справи №916/3712/24 зі справою №916/3711/24 у зв`язку з тим, що відповідачем у рамках обох справ є Ріхтік Д., а предмети спору в обох справах є пов`язаними між собою.
Відповідно ч.3 ст.12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У ч.5 ст.12 ГПК України вказано, що малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При цьому, частиною 3 цієї ж статті зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що при відкритті провадження було враховано ціну позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі та встановив, що дана справа не підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки відноситься до категорії малозначних, а тому підлягає розгляду саме за правилами спрощеного позовного провадження.
Також, відповідно до п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач просить продовжити строк на подання висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, надавши в якості доказів копію першої сторінки направленої до судового експерта заяви на проведення будівельно-технічної експертизи від 17.08.2021р.
Однак, суд вважає, що Позивачем не надано належних доказів, підтверджуючі проведення вказаної судової експертизи, оскільки до матеріалів справи не було долучено квитанції про її оплату, не зазначено строків її проведення, тощо. Крім того, за доводами Позивача, експертиза знаходиться на етапі виконання, тому висновку експерта наразі не існує, що суперечить вимогам п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, оскільки в процесі розгляду справи можуть бути надані тільки ті докази, які існують на момент подання до суду позовної заяви.
За таких обставин, суд вважає, що висновок експерта у даній справі не може бути наданий в процесі розгляду справи, що також свідчить про відсутність підстав для переходу до загального позовного провадження.
Крім того, суд звертає увагу, що Позивач разом із позовною заявою мав право звернутися до суду із відповідним клопотанням про призначення судової експертизи. Однак, вказаного клопотання до суду не надходило.
Згідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Суд зазначає, що підстави для призначення судової експертизи за власною ініціативою є відсутніми, оскільки матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували здійснення неякісних робіт, у зв`язку з чим у суду не виникає сумнівів щодо якості їх виконання, а тому немає необхідності щодо наявності спеціальних знань для з`ясування існуючих обставин.
У зв`язку з викладеним, суд відхиляє вимогу Позивача про продовження строку на подання висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Суд звертає увагу, що у справі №916/3712/24 та №916/3711/24 різний склад позивачів, а також наявний інший відповідач. Крім того, предметом розгляду вказаних позовів є різні договори, в яких інший предмет доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд встановив відсутність підстав для об`єднання позовів №916/3712/24 та №916/3711/24 в одне провадження.
Беручи до уваги вищевказане, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання позивача про про розгляд справи за правилами загального провадження та об`єднання справ в одне провадження.
За таких обставин, зібрані у справі докази в їх сукупності не свідчать про існування всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача у справі до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків. Крім того, позивачем не доведено у даному випадку наявності протиправної поведінки відповідача, обгрунтованості заявленої до стягнення як збитки суми та існування причинного зв`язку, що є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Юніс-ІС до Фізичної особи-підприємця Ріхтік Дмитра Олеговича - відмовити повністю.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.Д. Найфлейш
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122542783 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Найфлейш В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні