Рішення

від 23.10.2024 по справі 916/3168/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3168/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у справі №916/3168/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кіктенко Світлани Павлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59Д" (65122, Одеська обл., місто Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59Д; код ЄДРПОУ 40587458);

про стягнення 124 795,21 грн.

1. Суть спору: 16.07.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3236/24) ФОП Кіктенко Світлани Павлівни до відповідача ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення у будинку № 59-Д по вулиці Академіка Вільямса, місто Одеса, загальною площею 127,5 м2) від 13.12.2023 р. у загальному розмірі 124 795,51 грн, з яких: 113 709,66 грн становить сума боргу, 8 969,40 грн пеня нарахована на суму боргу, 1 125,21 грн інфляційних витрат та 991,24 грн 3% відсотків річних нарахованих на суму боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення між ФОП Кіктенко С.П. та ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" в частині сплати орендної плати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України.

Вказана ухвала була направлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується відповідними довідками які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.115-116).

Даною ухвалою було запропоновано відповідачу в строк до 12.08.2024 подати до суду відзив на позовну заяву.

Однак до суду відзив на позовну заяву від ОСББ "Вільямса 59Д" не надходив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Фізичної особи-підприємця Кіктенко Світлани Павлівни.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що з 13.04.2005 вона здійснює господарську діяльність як фізична-особа підприємець. Одним із видів підприємницької діяльності позивачки є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Позивач вказує що їй на праві власності належить нежитлове приміщення загальною площею 127,5 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59Д.

Також позивачем зазначається, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 916/1735/23, було визнано укладеним Договір найму (оренди) нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 127,5 м2 (далі - Договір) між фізичною особою-підприємцем Кіктенко Світланою Павлівною та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 59Д», а саме у редакції, запропонованій ФОП Кіктенко С.П.

Позивач вказує, що згідно умов даного договору, ФОП Кіктенко С.П., як орендодавець, передає ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д», як орендарю, в строкове платне користування нежитлове приміщення, загально площею 127,5 м.2, натомість орендар зобов`язується сплачувати оренду плату в розмірі 15 000,00 грн щомісячно, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця.

Як зазначено позивачем, у зв`язку із тим, що вказаний договір оренди було визнано укладеним з 13.12.2023, відповідач мав внести орендну плату за наступні періоди:

8 709,66 грн за грудень 2024;

15 000,00 грн за січень 2024;

15 000,00 грн за лютий 2024;

15 000,00 грн за березень 2024;

15 000,00 грн за квітень 2024;

15 000,00 грн за травень 2024;

15 000,00 грн за червень 2024;

15 000,00 грн авансовий платіж за липень 2024.

Таким чином, позивач зазначає, що станом на 12.07.2024 р. загальна сума заборгованості ОСББ «Вільямса 59Д» перед ФОП Кіктенко С.П. за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення від 13.12.2023 становить 113 709,66 грн, у якості підтвердження чого надає до суду розрахунок заборгованості ОСББ «Вільямса 59Д» перед ФОП Кіктенко С.П.

У зв`язку з не сплатою заборгованості відповідачем, позивач нарахував на суму заборгованості пеню 8 969,40 грн, інфляційні витрати в розмірі 1 125,21 грн та 3 % річних 991,24 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що ним неодноразово було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги щодо погашення заборгованості, однак дані вимоги були залишені без відповіді відповідача.

3.2. Аргументи ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця Кіктенко Світлани Павлівни РНОКПП НОМЕР_1 , є 96.02. Надання послуг перукарнями та салонами краси (т. 1, а.с. 16-17).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.02.2005, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежилі приміщення технічного поверху загальною площею 127,5 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 32).

Постановою Південно-західного господарського апеляційного суду від 13.12.2023 по справі № 916/1735/23, встановлено, що у зв`язку із тим, що ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" фактично користується нежитловим приміщенням власником якого є ОСОБА_1 , але не сплачує орендну плату за це приміщення, 06.04.2021 ФОП Кіктенко С.П. направила до ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" письмову пропозицію укласти Договір найму (оренди) нежитлового приміщення.

Після направлення даної оферти щодо укладення договору оренди нежитлового приміщення, ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" продовжив використовувати спірне приміщення, не звільнив його, не надіслав орендодавцю протокол розбіжностей або письмову відмову від укладення договору, що можна розцінювати як мовчазну згоду відповідача зі всіма істотними умовами відповідного договору.

У зв`язку із цим, вказаною постановою Південно-західного господарського апеляційного суду було визнано укладеним між ФОП Кіктенко Світланою Павлівною та ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" Договір найму (оренди) нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 127,5 кв.м. в редакції, що викладена в резолютивній частині постанови (т.1, а.с. 36-47).

Відповідно до п. 1.1. Договору найму (оренди) ФОП Кіктенко С.П. (Орендодавець) передає ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" (Орендар) в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 127,5 кв.м. на строк дії протягом одного року з моменту підписання.

Згідно п. 2.2.11. та п. 2.2.12. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором, та відшкодовувати Орендодавцю витрати за користування Орендарем електроенергією (за показами лічильників). Такі розрахунки (відшкодування) мають бути здійснені протягом З (трьох) банківських днів з моменту пред`явлення Орендодавцем відповідних рахунків на оплату.

Пунктами 3.1.-3.4. Договору передбачається, що сума орендної плати становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) на місяць.

Орендна плата починає нараховуватись після підписання Акту приймання-передачі.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця.

Орендна плата сплачується Орендарем по день припинення дії цього Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, за прострочення виконання Орендарем грошових зобов`язань у встановлений цим договором строк, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 1% від суми боргу, але не більше подвійної ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6.1.-6.2. Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє протягом 1 року.

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Також пунктами 8.9. та 8.10. Договору, передбачається, що всі спори, що можуть виникнути з виконанням цього Договору вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

Як вбачається із копії ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 по справі № 916/1735/23 вказану постанову Південно-західного апеляційного господарського суду було оскаржено ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" до Верховного суду (т.1, а.с. 89-101).

Вказаною ухвалою Верховного Суду, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" було закрито, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, у зв`язку із тим, що підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підтверджена не була.

Таким чином, господарським судом встановлено що Договір найму (оренди) нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 127,5 кв.м вважається укладеним між ФОП Кіктенко С.П. та ОСББ "ВІЛЬЯМСА-59Д" від 13.12.2023.

На виконання умов вказаного Договору найму (оренди) ФОП Кіктенко С.П. було виставлено ОСББ "ВІЛЬЯМСА-59Д" рахунок-фактуру № 15 від 12.07.2024, за яким відповідач повинен сплатити 113 709,66 грн, послуги оренди нежитлового приміщення за період з грудня 2023 (18 днів) по липень 2024 включно (т. 1, а.с. 48), а саме:

8 709,66 грн оренда нежитлового приміщення за грудень 2023 (18 днів);

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за січень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за лютий 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за березень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за квітень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за травень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за червень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за липень 2024.

Як вбачається, із копії опису вкладення у цінний лист за № 6505300117089 представник ФОП Кіктенко С.П. адвокат Б. Клачок було направлено на адресу ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" лист-повідомлення від 11.01.2024 про необхідність внесення орендної плати за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення у буд. АДРЕСА_2 . Загальною площею 127, 5 кв.м. від 13.12.2023 (т. 1, а.с. 26).

Із поштової квитанції кур`єрської служби KisExpres від 02.02.2024 вбачається, що позивачем було здійснено направлення листа повідомлення від 02.02.2024 на адресу ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д", який не було вручено у зв`язку з відсутністю отримувача за вказаною адресою (т.1, а.с. 18-20).

Із поштової квитанції кур`єрської служби KisExpres від 19.04.2024 вбачається, що позивачем було здійснено направлення листа повідомлення від 18.04.2024, щодо погашення заборгованості за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення у буд. АДРЕСА_2 . Загальною площею 127, 5 кв.м., на адресу ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д", який не було вручено у зв`язку з відмовою голови ОСББ отримувати вказане повідомлення (т.1, а.с. 21-23).

Також, із матеріалів справи вбачається, що представником позивача було направлено на адресу електронної пошти відповідача, на адресу ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д", яка вказана в позовній заяві як електронна пошта відповідача, вимогу ФОП Кіктенко С.П. про погашення заборгованості за договором найму від 02.07.2024 (т. 1, а.с. 31).

Доказів про надання відповідачем відповіді на вищезазначені вимоги або доказів виконання вищезазначених вимог, матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1,2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

У постанові Південно-західного господарського апеляційного суду від 13.12.2023 по справі № 916/1735/23, зазначаєть що у зв`язку із тим, що ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" фактично користується нежитловим приміщенням власником якого є ОСОБА_1 , але не сплачує орендну плату за це приміщення. Також даною постановою визнано укладеним між ФОП Кіктенко Світланою Павлівною та ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" Договір найму (оренди) нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 127,5 кв.м., яке на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Згідно умов даного Договору найму (оренди), ФОП Кіктенко С.П. передає ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 127,5 кв.м. на строк дії протягом одного року з моменту підписання, натомість ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

У постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином обставини щодо правовідносин оренди між Фізичною особою-підприємцем Кіктенко Світланою Павлівною та ОСББ "ВІЛЬЯМСА 58Д", які встановлені постановою Південно-західного господарського апеляційного суду від 13.12.2023 по справі № 916/1735/23 не підлягають доказуванню в даній справі та визнаються судом преюдиційним фактом.

Окрім того, згідно рахунку-фактури № 15 від 12.07.2024, ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" виник борг у розмірі 113 709,66 грн, за послуги оренди нежитлового приміщення за період з грудня 2023 (18 днів) по липень 2024 включно (т. 1, а.с. 48), а саме:

8 709,66 грн оренда нежитлового приміщення за грудень 2023 (18 днів);

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за січень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за лютий 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за березень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за квітень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за травень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за червень 2024;

15 000,00 грн оренда нежитлового приміщення за липень 2024.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем під час розгляду справи не було спростовано наявності між сторонами правовідносин оренди, правомірності нарахування орендної плати а також розміру заборгованості який заявлено до стягнення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку та розміру заявленої вимоги суд доходить до висновку про правомірність нарахованого розміру орендної плати, яку повинен був сплатити відповідач та про необхідність стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 113 709,66 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3 % річних суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1,2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 991,24 грн та інфляційних втрат у сумі 1125,21 грн, за вибрані позивачем періоди, судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було встановлено судом, пунктом 4.1. Договору передбачено, що за прострочення виконання Орендарем грошових зобов`язань у встановлений договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 1 % від суми боргу, але не більше подвійної ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 8969,40 грн, суд встановив що він є арифметично не правильним, у зв`язку із чим судом здійснено власний розрахунок, та встановлено, що пеня яка повинна бути нарахована на заборгованість відповідача становить суму 8944,62 грн.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під іншими учасниками господарських відносин слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 викладено висновок про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам справи. Так, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Таким чином, відповідач є юридичною особою створеною співвласниками, в тому числі фізичними особами, звичайними громадянами, будинку в якому вони проживають, з метою забезпечення життєдіяльності будинку для проживання в ньому та належного використання усіма співвласниками спільного майна. При цьому, здійснення господарської діяльності такою юридичною особою направлене на забезпечення виконання такої мети а не на систематичне отримання прибутку.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру пені до 500,00 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строку оплати за оренду приміщення, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне здійснення орендної плати в розмірі 500,00 грн.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Кіктенко Оксани Павлівни обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, однак підлягають частковому задоволенню у зв`язку зі зменшенням суми пені.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59Д" (65016, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59Д; код ЄДРПОУ 40587458) на користь фізичної особи-підприємця Кіктенко Світлани Павлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг в розмірі 113 709/сто тринадцять тисяч сімсот дев`ять/грн 66 коп., пеню в розмірі 500/п`ятсот/грн 00 коп., 3 % річних в розмірі 991/дев`ятсот дев`яносто одна/грн 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 125/одна тисяча сто двадцять п`ять/грн 21 коп., а також 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 23 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська