Рішення

від 14.10.2024 по справі 916/2023/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2023/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2023/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача 1. Фермерського господарства СВА-АГРО (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Калініна, буд. 169, код ЄДРПОУ 42685463); 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, Код ЄДРПОУ 00013480)

про стягнення 1 008 788,33грн.

Представник:

Від позивача: Шевченко А.О. довіреність;

Від відповідачів: не з`явились;

Від третьої особи не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства СВА-АГРО та до ОСОБА_1 про стягнення 1 023 788,33грн.

Ухвалою від 13.05.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК було залишено без руху.

21.05.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №20336/24) від Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2023/24 в порядку загального позовного провадження. Крім того відповідною ухвалою суду до участі в справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Міністерство фінансів України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідачі в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень, які містяться в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву до Господарського суду Одеської області від відповідачів до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Поряд з цим, представник відповідача 1 в судове засідання 09.09.2024р. з`явився та надав клопотання про залучення доказів, згідно якого останній просив суд залучити до матеріалів справи низку платіжних інструкцій що підтверджують часткову сплату заборгованості.

Ухвалою суду від 14.10.2024р. провадження у справі №916/2023/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до Фермерського господарства СВА-АГРО та до ОСОБА_1 за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство фінансів України в частині стягнення частини заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000грн. та частини заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 12 000грн. було закрито.

19.06.2024р. за вх. №24128/24 до суду третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких останній з вимогами зазначеними в заяві згоді, розгляд справи просить здійснювати за відсутністю представника третьої особи .

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.05.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК (далі за текстом Позивач) та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ СВА-АГРО (далі Відповідач-1) було укладено кредитний договір 42685463-КД-1 (далі за текстом Кредитний договір) відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 1 500 000 грн. (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення 01.11.2022 (пп. А.3., 1.2., 2.2.3. Кредитного договору).

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

26.05.2022 на поточний рахунок Відповідача-1 29099014935729 було перераховано кредитні кошти у розмірі 1 500 000 грн., що підтверджується копіями виписки по рахунку 20633004915589.

25.05.2022 між Позивачем та Відповідачем-1 також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі за текстом Додаткова угода) відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,23 %річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (12міс)+6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентнох ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу-1 було відкрито рахунок 29099014935729 (п. А.4. Кредитного договору).

В подальшому, як вказує позивач 13.10.2022 року та 31.05.2023 року між Позивачем та Відповідачем-1 були укладені Договори про внесення змін до Кредитного договору № № 42685463- КД-1 від 25.05.2022 р. Відповідно до Договорів про внесення змін до Кредитного договору № 42685463-КД-1 від 25.05.2022 р., погашення кредиту позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною договорів. Кінцевий термін повернення кредиту 01.12.2023 року (включно) (п. 2 Договору про внесення змін від 31.05.2023 р. до Кредитного договору № 42685463-КД-1 від 25.05.2022 р.).

25.05.2022 між Позивачем та ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) було укладено договір поруки № 42685463-ДП-1/1(далі Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку припинення Боржника, та/або заміни боржника в зобов`язанні/ зобов`язаннях за Кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов`язання/зобов`язань Боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Кредитного договору за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами Кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні

В подальшому, 13.10.2022 року та 31.05.2023 року між Позивачем та Відповідачем-2 були укладені Договори про внесення змін до Договору поруки № 42685463-ДП-1/1від 25.05.2022 року.

Відповідно до підпункту в пункту 1 Додаткової угоди Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 зі змінами (далі - Порядок надання державних гарантій). При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі за текстом Гарант) та АТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (далі за текстом Договір гарантії), відповідно до п. 6. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора (АТ КБ ПРИВАТБАНК) безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальником (у т.ч. Відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 31. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 35. Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитору суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору, на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії, загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії, гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору та здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

Згідно із п. 38. Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом.

Відповідно до п. 39. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до Позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідно до підпункту г п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

05.01.2024 року Позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ УКЕКСІМБАНК (Агента) Вимога на сплату за Гарантією № 210 від 05.01.2024 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 від 05.04.2022 на суму 1 013 559,96 грн.

08.01.2024 року Позивачем було направлено повідомлення Відповідачу -1 про надсилання вимоги на сплату за Гарантією № 210 від 05.01.2024 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 від 05.04.2022 Гаранту.

05.02.2024 року Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 853559,96 грн.

23.02.2024р., 01.03.2024р. та 20.03.2024р. Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості та урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за Кредитним договором станом на 29.03.2024 склала 234 228,37 грн., з яких: 197389,99 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 36838,38 грн. - заборгованості за процентами. Заборгованість Відповідача-1 перед державним бюджетом склала 789 559,96 грн.

Поряд з цим, під час розгляду справи в суді відповідачем 29.04.2024 було здійснено оплату на суму 15 000грн., що мало наслідком закриття провадження по справі в цій частині.

Як вказує позивач на даний час заборгованість за тілом кредиту складає 194389,99 грн., заборгованість за процентами складає 36838,38 грн. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією становить 777559,96 грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частинами 1 та 2 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Приписами статті 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

В свою чергу, частиною 1 статті 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

При цьому приписи частини 1 статті 569 ЦК України встановлюють, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

З викладених у позовній заяві обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, вбачається, що Відповідач-1 порушив своє зобов`язання, що полягає у несплаті чергового платежу відповідно до графіку Кредитного договору.

ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність, як поручитель Фермерського господарства СВА-АГРО, за невиконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором.

Своє право на стягнення за зворотною вимогою за сплаченою гарантією до боржника Гарант реалізує шляхом наділення Позивача повноваженнями на стягнення з Відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми. (пункти 38,40 Договору гарантії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимого щодо солідарного стягнення з Фермерського господарства СВА-АГРО та ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 194 389,99 грн., заборгованості за процентами у розмірі 36 838,38 грн., заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 777 559,96 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Фермерського господарства СВА-АГРО (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Калініна, буд. 169, код ЄДРПОУ 42685463); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, Код ЄДРПОУ 00013480) задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства СВА-АГРО (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Калініна, буд. 169, код ЄДРПОУ 42685463) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість яка виникла з кредитного договором №42685463-КД-1 від 25.05.2022р. а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 194 389(сто дев`яносто дев`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять)грн. 99коп., заборгованість за процентами у розмірі 36 838 (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять вісім)грн. 38 коп. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 777 559 (сімсот сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять)грн. 96коп.

3. Стягнути з Фермерського господарства СВА-АГРО (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Калініна, буд. 169, код ЄДРПОУ 42685463) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 052 (шість тисяч п`ятдесят дві)грн. 73коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 052 (шість тисяч п`ятдесят дві)грн. 73коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна