Ухвала

від 24.10.2024 по справі 917/1611/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

24.10.2024 Справа № 917/1611/24

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали №917/1611/24

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601

до Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. І. Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 39 053,42 грн,

встановив:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" до Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення 39 053,42 грн збитків, спричинених аварією (сходження з рейок 12-го вагону №76720143 при слідуванні поїзда №3404) (вх. № 1686/24 від 25.09.2024 року).

Позов обґрунтований таким:

- 14.11.2023 року при слідуванні поїзда №3404 відбулося саморозчеплення між 12 та 13 вагонами в складі поїзда та сходження з рейок першим за напрямком руху поїзда візком внаслідок зламу бокової рами №14 2565 2013 вагону №76720143 (цистерни 4 - вісна);

- комісією з розслідування аварії встановлено, що причиною сходження 12 вагону №76720143 є злам бокової рами №2565, яка виготовлена у 2013 році заводом №14 АТ "Кременчуцький сталеливарний завод";

- причиною зламу бокової рами в зоні R-55 буксового прорізу стала наявність втомної тріщини, яка виникла у місці ливарного дефекту у результаті недотримання вимог ОСТ 32.183-2001, п. 9.4 ПТЕ залізниць України та телеграфної вказівки ТТ ЦВ-32-695-2006 при виготовленні. Протиправність поведінки підтверджується звітом філії "Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту залізничного транспорту АТ "Укрзалізниця",

- сходження вагонів завдало матеріальні збитки позивачу на суму 39 053,42 грн.

Ухвалою від 30.09.2024 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.10.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13571) із запереченнями проти задоволення позовних вимог. У відзиві відповідач також зазначив, що для визначення причини зародження втомної тріщини, зламі деталі "Рама бічна"№2565 та сходженні з рейок вагону №76720143 необхідно провести незалежну експертизу сталі за хімічним складом та фізико - механічними властивостями, у тому числі металографічним дослідженням, в органі акредитованому НААУ на право проведення робіт з оцінки відповідності залізничної продукції. Проведення експертизи просив доручити Випробувальному центру продукції вагонобудування та ливарного виробництва для вагонобудування Державного підприємства "Український науково - дослідний інститут вагонобудування".

Також відповідач просив проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до акту Господарського суду Полтавської області від 14.10.2024 року встановлено відсутність додатку № 5 до відзиву, що поданий через систему "Електронний суд".

15.10.2024 року до суду через засоби поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 40-21/133 від 10.10.2024 року, вх. № 13711 від 15.10.2024 року), який є ідентичний вищезазначеному відзиву, поданому через систему "Електронний суд".

18.10.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 13874 від 18.10.2024 року ), де підтримано позовні вимоги.

22.10.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 14051), в яких вказано, що позивачем не доведено протиправних дій (бездіяльності) відповідача, а також наголошувалось на проведенні експертного дослідження саме в незалежній спеціалізованій організації, а не в організації, яка підпорядковується одному з учасників даної справи ("Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інституту залізничного транспорту АТ "Укрзалізниця" підпорядковується безпосередньо позивачу та є його філією).

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, справи, у яких ціна позову не перевищує 302 800,00 грн.

За правилами статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи з критеріїв, визначених ч. 5 ст. 12 ГПК України, поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні, а тому дана справа визнається судом малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі статті 247 ГПК України. З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про необхідність розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з частиною 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

За приписами ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Втім, дане клопотання не є безумовною підставою для розгляду справи з викликом сторін з огляду на наведені вище приписи процесуального закону.

Суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач не позбавлений права подати відзив у встановлений судом строк, виклавши власні заперечення, обґрунтування та пояснення по суті спору із наданням відповідних доказів щодо їх обґрунтованості, або подання клопотання про призначення судової експертизи у справі, у порядку, визначеному ГПК України. У випадку подання відповідних пояснень та відзиву у порядку та у строки, встановлені ухвалою суду та нормами ГПК України, зазначеним у вказаних документах обставинам, а також доданим доказам на підтвердження викладених доводів, судом буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що суд при розгляді справи оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності незалежно від форми здійснення судочинства (спрощеного чи загального позовного провадження), що відповідає вимогам частин 1, 2 статті 2 ГПК України, відповідно до яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та малозначність даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача. Відтак справа підлягає подальшому розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, суд приймає до уваги наступне.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява №61679/00 від 01.06.2006), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК України).

На підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Виходячи із вищенаведених обставин у сукупності, суд доходить висновку про те, що для правильного вирішення даного спору та встановлення фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, необхідним є призначення у справі судової інженерно - технічної експертизи.

Згідно із ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

За положеннями ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При цьому, експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали справи для проведення експертизи.

На підставі п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Таким чином, витрати з проведення судової експертизи суд покладає на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮУ ( вул. Липинського, 54, м. Львів).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Отже вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Беручи до уваги вищенаведене, приймаючи до уваги необхідність дотримання встановлених ГПК України строків розгляду спору, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням судової інженерно - технічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 73, 77, 98, 99, 100, 182, 228, 233-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про призначення судової експертизи.

3. Призначити у справі № 917/1611/24 судову інженерно - технічну експертизу.

4. Доручити проведення судової інженерно - технічної експертизи експертам Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮУ ( вул. Липинського, 54, м. Львів).

5. Поставити на вирішення судового експерта наступні питання:

- чи відповідає матеріал рами бічної № 2565 вимогам ОСТ 32.183-2001, ТТ ЦВ-32-695-2006 (хімічний склад, механічні властивості, мікроструктура);

- визначити час розвитку тріщини та причини зародження;

- чи можливо було виявити тріщину при проведенні технічного обслуговування вагона в ПТО Фастів експлуатаційного вагонного депо Козятин 13.11.2023 року;

- чи можливо було виявити зародження дефекту при проведенні обов`язкового неруйнівного контролю під час проходження ремонтів вагону № 76720143.

6. Витрати з проведення судової експертизи покласти на Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод". Зобов`язати відповідача здійснити попередню оплату експертизи відповідно до виставленого рахунку.

Для проведення судової експертизи направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮУ копії документів з матеріалів справи № 917/1611/24.

7. Відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

8. Провадження у справі 917/1611/24 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

9. Зобов`язати судового експерта надіслати сторонам у справі належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи.

10. Копію ухвали направити сторонам, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз ( вул. Липинського, 54, м. Львів).

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу підписано 24.10.2024 року.

Суддя О. М. Тимощенко