Рішення

від 24.10.2024 по справі 922/3076/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3076/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра" (49107, м. Дніпро, вул. Пушкіна генерала, 1, код ЄДРПОУ 44324560) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.П.С." (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, 14, код ЄДРПОУ 25182344) про стягнення 501 182,87грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 02.08.2022 по 31.07.2024 у розмірі 369694,08грн та 3% річних від простроченої суми за період з 02.08.2022 по 20.08.2024 у розмірі 131 488,79грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тривалим невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 922/1981/22, що набрали законної сили. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та її розгляд ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет.

Проте будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 у справі№922/1981/22 за договором про постачання електричної енергії споживачу №303/НР/ХОЕ від 22.10.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.П.С." (відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" стягнуто 2134 852,54грн заборгованості за електричну енергію, 337283,60грн пені, 356415,12грн збитків від інфляції, 38064,18грн 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 42 999,23грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.23 у справі № 922/1981/22 змінено в частині позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, та стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" суму основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021 № 303/НР/ХОЕ в розмірі 2134852,54грн, пеню в розмірі 56 535,36грн, інфляційні втрати в розмірі 278763,76грн, три проценти річних в розмірі 27 839,06грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 39 997,30грн.

04.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра" (новий кредитор, позивач) укладено договір № 12 купівлі-продажу майнового права - права вимоги (далі - договір цесії), відповідно до умов предметом даного договору є майнові права - права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.П.С." (боржник), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл".

За умовами п.1.3 договору цесії первісний кредитор відступає належні йому майнові права, а позивач повністю приймає на себе майнові права - права вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 по справі № 922/1981/22, наказом Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення суду від 06.03.2023, постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №922/1981/22 на підставі договору № 303/НР/ХОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

Пунктом 1.4 договору цесії встановлено, що за цим договором позивач повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання грошових зобов`язань за основним боргом у сумі 2537988,02грн і пред`явити їх до сплати боржнику.

Сума основного боргу складається з:

- 2 134 852,54грн основної заборгованості;

- 278763,76грн інфляційних втрат;

- 56 535,36грн пені;

- 27 839,06грн 3% річних;

- 39 997,30грн зі сплати судового збору.

Відповідно до п.1.6, п.1.7 договору цесії сторони погодили, що цей договір не є договором про надання послуг, зокрема, не є договором факторингу в розумінні ст.1077 ЦК України; жодне з положень даного договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться сторонами па виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням первісного кредитора новим кредитором, і розглядаються виключно як узгоджена ними вартість майнових прав.

Разом з підписанням цього договору первісний кредитор, за умовами п.2.1 договору цесії, передає позивачу оригінали первинних та інших документів на підтвердження права вимоги за основним договором в сумі та розмірах, визначених у п.1.4 цього договору. Факт передачі права вимоги, первинної документації та інших документів оформлюється Актом прийому-передачі - Додаток № 1, який є невід`ємним додатком цього договору та підписується сторонами або їх уповноваженими представниками.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.1 договору цесії).

05.10.2023 між первісним кредитором та позивачем до договору цесії укладено додаткову угоду № 1 до договору цесії, якою сторони виклали п.1.3, 1.4 договору цесій у новій редакції, а саме:

"п.1.3. За цим договором первісний кредитор відступає належні йому майнові права, а новий кредитор повністю приймає на себе майнові права - права вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 по справі № 922/1981/22, наказом Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення суду від 06.03.2023, постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №922/1981/22 на підставі договору № 303/НР/ХОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, а також можливість в майбутньому нараховувати на суму основного боргу пеню, 3% річних та інфляційні втрати і пред`явити їх до сплати боржнику.

п.1.4. За цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання грошових зобов`язань за основним боргом у сумі 2537988,02грн, а також можливість в майбутньому нараховувати на суму основного боргу пеню, 3% річних та інфляційні втрати і пред`явити їх до сплати боржнику.

Сума основного боргу складається з:

- 2134852,54грн основної заборгованості;

- 278 763,76грн інфляційних втрат;

- 56 535,36грн пені;

- 27 839,06грн 3% річних;

- 39 997,30грн зі сплати судового збору".

Листом від 17.10.2023 позивач повідомив відповідача про набуття права вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 2537988,02грн за рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023, наказом Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення суду від 06.03.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №922/1981/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і Довіра" замінено стягувача у наказі Господарського суду Харківської області від 06.03.2023 по справі № 922/1981/22 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра".

Оскільки до теперішнього часу рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №922/1981/22 є не виконаними, а заборгованість відповідача в розмірі 2134852,54грн вартості електричної енергії залишається непогашеною, позивач на суму основного боргу за період з 02.08.2022 по 13.08.2024 здійснив нарахування 3% річних, які складають 131 488,79грн та період з серпня 2022 року по липень 2024 року збитків від інфляції на суму 369 694,08грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 303/НР/ХОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, укладеного між первісним кредитором та відповідачем та наявність у нього заборгованості на суму 2134852,54грн з оплати електричної енергії встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 922/1981/22.

Також, ухвалою суду від 06.11.2023 у справі № 922/1981/22 встановлено факт передачі права вимоги первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" за рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2023, наказом Господарського суду Харківської області від 06.03.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра", у зв`язку з чим у справі № 922/1981/22 було замінено сторону виконавчого провадження.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач продовжує не виконувати зобов`язання по оплаті вартості електричної енергії, не виконуючи рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 922/1981/22.

Частинами 1, 3 ст.202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Так, ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на які заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 02.08.2022 по 13.08.2024 у сумі 131 488,79грн, судом встановлено, що позивач неправильно визначив кількість днів прострочення за період з 01.01.2024 по 13.08.2024, так, кількість днів прострочення за вказаний період складає 226 дні, а не 233 за розрахунком позивача, у зв`язку з чим загальна кількість днів прострочення складає 743 дні.

Суд, за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснивши свій розрахунок 3% річних за період з 02.08.2022 по 13.08.2024 на суму боргу в розмірі 2 134 852,54грн, дійшов висновку, що загальний розмір 3% річних дорівнює 130 263,88грн, який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1224,91грн суд відмовляє.

Перевіривши правомірність нарахування збитків від інфляції за період з серпня 2022 року по липень 2024 року у сумі 369 694,08грн, судом вбачається, що даний розрахунок є арифметично правильним, позивач має право на заявлену суму, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Що стосується судових витрат зі сплати судового збору за подання позову до суду, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.П.С." (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, 14, код ЄДРПОУ 25182344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра" (49107, м. Дніпро, вул. Пушкіна генерала, 1, код ЄДРПОУ 44324560) - 130263,88грн 3% річних, 369 694,08грн збитків від інфляції, 7 499,37грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1224,91грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" жовтня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк