Ухвала

від 23.10.2024 по справі 922/3709/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

23.10.2024м. ХарківСправа № 922/3709/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали позовної заяви по справі

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, вул. Грушевського Михайла, буд. 3А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Київщини" (61038, м. Харків, в`їзд Білостоцький, буд. 3) про стягнення 57713,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Київщини" про стягнення за період з 16 травня 2022 року по 24 липня 2024 року заборгованість за надані послуги постачання теплової енергії та абонплату в розмірі 56186,64 грн., за надані послуги технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем в розмірі 1527,17 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивач просить суд визнати справу малозначною та розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наступне.

Статтями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами частини 1 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та у абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.11.2011 №9-рп/2011.

Суд зазначає, що юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Так, приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів. У розумінні наведеної норми процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №917/1212/21 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З огляду на викладене, суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 та враховує, що до спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір стосується як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, застосовується виключна підсудність. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо, а тому відповідні позови пред`являються до суду за місцезнаходженням такого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №462/7217/18, від 17.10.2019 у справі №461/6956/17 та від 25.05.2020 у справі № 643/4648/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у червні 2023 р. позивачу стало відомо, що нежитлове приміщення у житловому будинку площею 71.8 кв.м. за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 1, яке належить до комунальної власності Броварської міської ради, перебуває в оренді у ТОВ "Фармація Київщини" на підставі договору оренди об`єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади №26-22 від 16.05.2022, укладеного між Управлінням з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області (орендодавець), ТОВ "Фармація Київщини" (орендар) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області "Житлово-експлуатаційна контора-4" (балансоутримувач).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору орендодавець та балансоутримувач на підставі аукціону (протокол №LLE001-UA-20220126-70000, який сформовано 15.02.2022) передають, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення у житловому будинку площею 71,8 кв.м., за адресою: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 1, що належить до об`єктів комунальної власності Броварської міської територіальної громади.

Крім того, зазначено, що до житлового будинку, в якому знаходиться орендоване відповідачем майно, позивач надає наступні послуги: постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, згідно рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 24.11.2020 №877 та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, згідно рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 01.03.2013 №94. Житловий будинок оснащений загальнобудинковим засобом обліку теплової енергії (загальнобудинковим лічильником).

Разом з тим, зазначено, що публічний договір приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії опубліковано на офіційних сайтах Броварської міської ради та КП "Броваритепловодоенергія" 27.10.2021 та вважається акцептованим споживачем, який отримав послугу та не відключився від системи у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 "Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води". Умови опублікованого (укладеного) публічного договору приєднання відповідають умовам типового індивідуального договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Вказує, що за спірний період тарифи на теплову енергію для потреб споживачів категорії "інші споживачі" затверджені рішеннями виконавчого комітету Броварської міської ради №775 від 29.09.2021 та №534 від 12.10.2022 на рівні 3254,57 грн/Гкал без ПДВ. та рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради №813 від 10.10.2023 на рівні 3 306,55 грн/Гкал без ПДВ. Розмір абонплати на послугу з постачання теплової енергії встановлено Наказами КП "Броваритепловодоенергія" від 01.11.2021 №353/1 та від 30.06.2022 №224 у розмірі 19,825 грн. без ПДВ щомісяця та від 31.12.2023 №507 у розмірі 19,80 грн. без ПДВ щомісяця.

Водночас позивач звертає увагу, що рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 24.11.2020 №877 "Про визначення комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого постачання та централізованого водовідведення", виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м. Бровари визначено позивача. Акцентує увагу, що відповідачу послуги надаються безперебійно, оскільки позивач постійно забезпечує розподіл, регулювання подачі теплової енергії вищезазначеного будинку єдиним технологічно-централізованим процесом, відповідно до діючих норм. Не сплачуючи вчасно заборгованість, відповідач наносить позивачу збитки, які належать до комунальної власності м. Бровари.

Відповідно до додатку №1 заяви-приєднання №1862 до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії визначено перелік послуг, ліміти та договірні навантаження ТОВ "Фармація Київщини" відносно нежитлового приміщення в житловому будинку за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1.

Також, відповідно до додатку №1 до договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем житлового будинку №1884 визначено характеристику об`єкта будівлі ТОВ "Фармація Київщини" відносно нежитлового приміщення в житловому будинку за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1., загальна площа 71,8 кв.м.

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що внаслідок невиконання умов договору та зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати у відповідача обліковується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за період з 16 травня 2022 р. по 24 липня 2024 р. у розмірі 56186,64 грн. При цьому позивач також зазначає, що послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем нежитлового приміщення в будинку №1 по вул. Ярослава Мудрого в м. Бровари відповідачем отримано, а тому відповідач зобов`язаний оплатити дані послуги в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені правові висновки Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії та абонплату, а також за надані послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем за об`єктом нерухомого майна, яке знаходиться у м. Бровари, Київська область, суд дійшов обґрунтованого висновку, що дана позовна заява підлягає розгляду з дотриманням правил виключної підсудності Господарським судом Київської області.

Між тим, вище наведені обґрунтовані висновки суду щодо необхідності розгляду даної позовної заяви з дотриманням правил виключної підсудності Господарським судом Київської області підтверджуються також відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень. Так, в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/3208/23 за позовом Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Київщини", предметом розгляду якої були спірні правовідносини за договором оренди об`єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади №26-22 від 16.05.2022, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Я.Мудрого, 1.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За наведених обставин суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заява №29458/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься господарський позов.

Разом з тим, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the UnitedKingdom) від 21.02.1975 р., заява №4451/70). "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за його природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 16.06.2001 року, заява №28249/95, § 53).

Між тим, суд наголошує, що статтею 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції. Поряд з цим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №918/572/19, від 12.10.2021 у справі №910/6902/20.

З огляду на зазначене, щоб рішення було законним, недостатньо правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, необхідно, щоб справу розглянув повноважний суд із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства щодо підсудності у межах компетенції конкретного суду.

Таким чином, передання справи за належною підсудністю не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є безумовною гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, а законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання норм процесуального права щодо підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 9 статті 176 ГПК України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 176, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Київщини" про стягнення 57713,81 грн. передати за підсудністю до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 23.10.2024 р.

Суддя Сальнікова Г.І.