Ухвала

від 24.10.2024 по справі 922/3760/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

24.10.2024м. ХарківСправа № 922/3760/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявник ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) боржникХарківський національний університет імені В.Н. Каразіна (місцезнаходження: 61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 4; код ЄДРПОУ: 02071205) за вимогою про стягнення 833,80 грн.ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (заявник) звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна заборгованості в сумі 833,80 грн. за Договором розподілу природного газу №200104SB-1132-23 від 19.07.2023.

Також заявник просить суд покласти на боржника виплати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для видачі судового наказу, враховуючи наступне.

У відповідності до ч.2 ст.12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Дослідивши заяву стягувача, судом встановлено, що у вступній частині заяви, заявником зазначено ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Разом з цим, у прохальній частині зави про видачу судового наказу заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорохподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (місцезнаходження: 61109, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1; ІК: 45051254).

З вищезазначеного вбачається, що вступна частина заяви про видачу судового наказу не відповідає її прохальній частині.

Отже, суд дійшов висновку про порушення стягувачем п.2 ч.2 ст.150 ГПК, а саме невірного зазначення повного найменування (для юридичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.

Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

У відповідності до вимог ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 148, п.2 ч.2 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна заборгованості в сумі 833,80 грн. за Договором розподілу природного газу №200104SB-1132-23 від 19.07.2023 на підставі п. 1 ч.1, ст. 152 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 24.10.2024.

СуддяРильова В.В.

Справа №922/3760/24