Рішення

від 22.10.2024 по справі 924/626/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа № 924/626/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Мельницької Н.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ-СТОР", м. Хмельницький

до WEESTEP SP. ZO. O., ul. Karczunkowska, nr 42, lok. ---, miejsc. Warszawa, kod 02-871, kraj Polska

про стягнення 53 654, 80 дол. США основного боргу та 53 654,80 дол. США пені за контрактом №WPL30122021 від 30.12.2021 року, розірвання контракту,

представники сторін:

позивача: адвокат Талалай А.С. - згідно ордеру серії ВХ №1054292 від 28.11.2023 року;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін. Заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суд з позовом, у якому просить розірвати Контракт №WPL30122021 від 30.12.2021 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ-СТОР» та WEESTEP SP. ZO. O.; стягнути 53 654, 80 дол. США основного боргу та 53 654,80 дол. США пені за контрактом №WPL30122021 від 30.12.2021 року.

Вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати проданого позивачем товару згідно Контракту.

08.05.2024 року від представника позивача надійшло клопотання з проханням закрити провадження у справі №924/626/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 53 654,80 дол. США у зв`язку з його сплатою відповідачем; судові витрати у відповідній частині покласти на відповідача.

08.08.2024 року на адресу суду надійшло підтвердження про отримання 14.03.2024 року уповноваженим працівником відповідача Liubov Khasanova документів, надісланих із клопотанням про вручення від 28.11.2023 року.

В судовому засіданні 22.10.2024 року повноважний представник позивача вимоги позову щодо стягнення 53 654,80 дол. США пені та розірвання контракту підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судовому розгляді справи, відзиву на позов не подав, належним чином повідомлений про судовий розгляд справи згідно підтвердження вручення від 22.07.2024 року. Жодних клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.06.2023 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ-СТОР", м. Хмельницький до WEESTEP SP. ZO. O., ul. Karczunkowska, nr 42, lok. ---, miejsc. Warszawa, kod 02-871, kraj Polska про стягнення 53 654, 80 дол. США основного боргу та 53 654,80 дол. США пені за контрактом №WPL30122021 від 30.12.2021 року, розірвання контракту; призначено підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 28 листопада 2023 року; зобов`язано ТОВ «Ві-Стор» подати до суду: три екземпляри нотаріально засвідченого перекладу польською мовою ухвали суду про відкриття провадження в справі, позовної заяви з доданими до неї документами та клопотання про вручення судових документів. Ухвалено після надходження від позивача зазначених в ухвалі документів через Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернутися до компетентного органу Республіки Польща із Клопотанням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів (ухвали суду про відкриття провадження в цій справі, позовної заяви з доданими до неї документами) відповідачу - WEESTEP SP. ZO. O., ul. Karczunkowska, nr 42, lok. ---, miejsc. Warszawa, kod 02-871, poczta Warszawa, kraj Polska, NIP: 1231454285, numer KRS: 0000812500. Також зупинено провадження в справі № 924/626/23 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 28 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 28.11.2023 року відкладено підготовче засідання у справі №924/626/23 на 15 год. 00 хв. 16 квітня 2024 року. Зупинено провадження в справі № 924/626/23 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 16 квітня 2024 року.

Ухвалами суду від 16.04.2024 року поновлено провадження у справі №924/626/23, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2024 року. Зупинено провадження в справі № 924/626/23 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 22.10.2024 року.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року поновлено провадження у справі №924/626/23.

3. Фактичні обставини спору, встановлені судом.

30.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ-СТОР" (продавець) та WEESTEP SP. ZO. O. (покупець) укладено контракт №WPL30122021 (далі - договір), за умовами якого протягом строку дії цього контракту продавець продає, а покупець купує товар - взуття відповідно до рахунку-фактури (інвойсу), які підписують сторони на кожну партію товару і які є невід`ємною частиною цього контракту.

Загальна вартість за цим контрактом складається з сумарної ціни партій товару, поставлених протягом строку дії цього контракту відповідно до інвойсів до цього контракту. Загальна вартість за цим контрактом становить 250 000,00 дол. США на рік (п. 4.1. договору).

Оплата товару здійснюється в такому порядку: 100% від ціни товару, яка зазначена в інвойсі - покупець зобов`язаний сплатити в день завантаження товару на транспорт перевізника покупця (факт завантаження товару на транспорт перевізника покупця підтверджується підписом перевізника покупця на товарно-транспортній накладній (CMR)) (п. 4.2. договору).

Оплата товару проводиться в доларах США у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Датою сплати товару вважається дата отримання платежу на рахунок продавця (п.п. 4.3. та 4.4. договору).

У п. 5.1. договору передбачено, що строк дії цього контракту 10 років з моменту його підписання.

У розділі 6 договору сторонами погоджено умови поставки товару.

Так, поставка товару здійснюється на умовах FCA - місто Хмельницький (INCOTERMS - 2010); місце виконання цього контракту - м. Хмельницький, Україна. Місце поставки за цим контрактом - м. Хмельницький, Україна (склад продавця) (п.п. 6.1. - 6.2. договору).

Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, зазначеного в інвойсі, коли він передав перевізнику на складі продавця у м. Хмельницькому (п. 6.3. договору).

Згідно п. 6.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових (фінансових) зобов`язань, передбачених цим контрактом, покупець на вимогу продавця зобов`язаний сплатити продавцеві пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення виконання зобов`язання, але не більше ніж 1 рік.

Відповідно до п. 10.1. договору усі правовідносини, які виникають з цього контракту або пов`язані з ним, в тому числі, пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього контракту, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення контракту, відповідальності сторін за цим контрактом, регулюються цим контрактом та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. До цього контракту застосовується матеріальне право України.

Спори між сторонами розглядаються в господарських судах України відповідно до матеріального і процесуального права України (п. 10.3. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Позивачем сформовано для оплати відповідачем рахунки-фактури № від 02.01.2022 року на суму 36480,00 дол. США; №14 від 08.04.2022 року на суму 30950,00 дол. США; №17 від 25.05.2022 року на суму 28600,00 дол. США; інвойси №18 від 08.06.2022 року на суму 37125,00 дол. США; №22 від 08.07.2022 року на суму 26859,00 дол. США; №23 від 08.07.2022 року на суму 9840,00 дол. США; №24 від 01.08.2022 року на суму 22560,00 дол. США; №25 від 31.08.2022 року на суму 17536,00 дол. США; №28 від 07.09.2022 року на суму 27164,8 дол. США; №30 від 21.09.2022 року на суму 31033,6 дол. США; №34 від 07.10.2022 року на суму 17780,00 дол. США; №41 від 05.12.2022 року на суму 14560,00 дол. США; №8 від 31.03.2023 року на суму 25364,00 дол. США.

Позивачем відправлено товар згідно міжнародних товарно-транспортних накладних від 24.01.2022 року (інвойс №2 від 02.01.2022 року); від 08.04.2022 року (інвойс №14 від 08.04.2022 року); від 26.05.2022 року (інвойс №17 від 25.05.2022 року); від 09.06.2022 року (інвойс №18 від 08.06.2022 року); від 11.07.2022 року (інвойс №22 від 08.07.2022 року); від 11.07.2022 року (інвойс №23 від 08.07.2022 року); від 01.08.2022 року (інвойс №24 від 01.08.2022 року); від 01.09.2022 року (інвойс №25 від 31.08.2022 року); від 08.09.2022 року (інвойс №28 від 07.09.2022 року); від 21.09.2022 року (інвойс №30 від 21.09.2022 року); від 07.10.2022 року (інвойс №34 від 07.10.2022 року); від 05.12.2022 року (інвойс №41 від 05.12.2022 року); від 31.03.2023 року (інвойс №8 від 31.03.2023 року).

З вищевикладеного, у зв`язку з несплатою відповідачем отриманого від позивача товару, останній звернувся з даним позовом до суду.

Після звернення до суду з даним позовом відповідачем сплачено позивачу згідно платіжних інструкцій від 17.07.2023 року 13795,00 дол. США; від 29.08.2023 року 14585,00 дол. США; від 29.09.2023 року 10364,00 дол. США; від 10.11.2023 року 15025,00 дол. США.

4. Позиція суду.

4. 1. Щодо юрисдикції даного спору.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 р., зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.

Відповідно до п. 10.1 договору усі правовідносини, які виникають з цього контракту або пов`язані з ним, в тому числі, пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього контракту, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення контракту, відповідальності сторін за цим контрактом, регулюються цим контрактом та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. До цього контракту застосовується матеріальне право України.

Спори між сторонами розглядаються в господарських судах України відповідно до матеріального і процесуального права України (п. 10.3. договору).

Отже, сторони досягли домовленості про розгляд спору за місцем виконання договору, а саме в Господарському суді Хмельницької області.

4. 2. Щодо стягнення основного боргу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» , якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.

Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

З матеріалів справи стверджується, що 30.12.2021 року у м. Хмельницькому між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ-СТОР" та WEESTEP SP. ZO. O. укладено контракт №WPL30122021, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання з продажу відповідачу товару (взуття), а відповідач, в свою чергу, зобов`язався оплачувати товар на умовах договору.

Відповідно до ст. ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У п. 4.2. договору сторони дійшли згоди, що оплата товару здійснюється в такому порядку: 100% від ціни товару, яка зазначена в інвойсі - покупець зобов`язаний сплатити в день завантаження товару на транспорт перевізника покупця (факт завантаження товару на транспорт перевізника покупця підтверджується підписом перевізника покупця на товарно-транспортній накладній (CMR)).

Із наявних в матеріалах справи міжнародних товарно-транспортних накладних від 07.10.2022 року, від 05.12.2022 року та від 31.03.2023 року вбачається, що товар згідно інвойсів №34 від 07.10.2022 року на суму 17780,00 дол. США, №41 від 05.12.2022 року на суму 14560,00 дол. США та №8 від 31.03.2023 року на суму 25364,00 дол. США прийнято відповідачем до перевезення 07.10.2022 року, 05.12.2022 року та 31.03.2023 року відповідно.

Проте, на час звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем не в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання за контрактом та частково оплачено товар згідно інвойсу від 07.10.2022 року на суму 4040,00 дол. США, товар за інвойсами від 05.12.2022 року та від 31.03.2023 року не оплачений, чим створено заборгованість в розмірі 53 654,80 дол. США.

Після звернення до суду з даним позовом відповідачем сплачено позивачу 53 769,00 дол. США за товар, поставлений згідно контракту від 30.12.2021 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Так, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Приймаючи до уваги врегулювання спірних у даній справі правовідносин шляхом сплати основної заборгованості в розмірі 53 654,80 дол. США, та відсутність у сторін спірних питань з даного приводу, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у справі №924/626/23 в частині 53 654,80 дол. США основного боргу, що має наслідком задоволення відповідного клопотання позивача та закриття провадження у справі у відповідній частині.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

4.3. Щодо стягнення пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Сторони у п. 6.2. договору погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових (фінансових) зобов`язань, передбачених цим контрактом, покупець на вимогу продавця зобов`язаний сплатити продавцеві пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення виконання зобов`язання, але не більше ніж 1 рік

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні (частина перша статті 524 ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 757/6367/13-ц дійшла правового висновку, що оскільки виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, умови договору передбачали сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу, а сторони ці умови не оспорювали, то разом зі стягненням з фізичних осіб-поручителів заборгованості в іноземній валюті суд мав право стягнути й пеню в іноземній валюті.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц вже зауважувала, що правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Відповідно до частин 1-3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі № 922/290/24 зазначив, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 дійшла висновку, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано позовну заяву, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним / неукладеним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину,

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки Контракт № 30122021 не було визнано недійсним і зміст його умов свідчить про те, що його недійсність не встановлена законом (тобто він не є нікчемним), умови договору, в тому числі, про сплату пені в доларах США, відповідають чинному законодавству, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем пені в розмірі, погодженому в договорі, а саме, 1% від суми боргу за кожен день прострочення терміном до 1 року.

Судом перевірено розрахунок пені, вміщений позивачем у позовній заяві, та встановлено, що ТОВ "ВІ-СТОР" нараховано пеню в межах суми, допустимої до стягнення, тому 53 654,80 дол. США пені підлягають стягненню з відповідача, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

4.4. Щодо розірвання Контракту №WPL30122021 від 30.12.2021 року.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19, від 10.12.2019 у справі № 926/1557/18, від 29.01.2020 у справі № 920/221/19.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Як встановлено вище та вбачається із вміщеної у позовній заяві таблиці продажів та оплат, відповідач систематично здійснює оплати за куплений у позивача товар із значним простроченням, та створює заборгованість.

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом,

- розірвання договору;

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

У пунктах 106-107 постанови від 05.10.2022 р. у справі № 925/1225/20 Верховний Суд указав на те, що істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну. Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Отже, оскільки законодавець визначає ціну однією із істотних умов договору купівлі-продажу, то основний інтерес особи, яка здійснює відчуження майна у власність іншої особи, полягає в отриманні плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (продавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні відповідного договору купівлі-продажу.

З огляду на викладене, істотне порушення покупцем умов договору купівлі-продажу щодо своєчасного та повного внесення оплати за об`єкт продажу згідно з загальними нормами договірного права є належною та достатньою правовою підставою для розірвання зазначеного договору в судовому порядку.

Оскільки в даному випадку має місце підтвердження факту істотного порушення відповідачем договору купівлі-продажу у вигляді несвоєчасних та неповних оплат купленого у позивача товару, що позбавило продавця того, на що він розраховував при укладенні договору (своєчасного отримання плати за товар), суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання Контракту №WPL30122021 від 30.12.2021 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ-СТОР» та WEESTEP SP. ZO. O.

4. 5. Висновки суду.

З всього вищевикладеного, провадження у справі №924/626/23 в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю, позов про стягнення пені та розірвання контракту суд задовольняє в повному обсязі.

Суд також враховує, що у разі, якщо грошове зобов`язання визначене в іноземній валюті та позивач просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

закрити провадження у справі №924/626/23 в частині стягнення 53 654,80 дол. США заборгованості за Контрактом №WPL30122021 від 30.12.2021 року.

Позов про стягнення 53 654,80 дол. США пені та розірвання контракту задовольнити.

Розірвати Контракт №WPL30122021 від 30.12.2021 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ-СТОР» (Україна, 29000, м. Хмельницький, вул. Гастелло, буд. 10/5, кВ. 10, код ЄДРПОУ 44572031) та WEESTEP SP. ZO. O. (ul. Nadrzeczna 16, H-1/C26. 05-552 Wolka Kosowska, Poland, Region: 384811979, NIP: 1231454285; KRS: 0000812500).

Стягнути з WEESTEP SP. ZO. O. (ul. Karczunkowska, nr 42, lok. ---, miejsc. Warszawa, kod 02-871, kraj Polska, Region: 384811979, NIP: 1231454285; KRS: 0000812500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-СТОР» (Україна, 29000, м. Хмельницький, вул. Гастелло, буд. 10/5, кВ. 10, код ЄДРПОУ 44572031) 53 654,80 дол. США (п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят чотири дол. США 80 центів) пені за Контрактом №WPL30122021 від 30.12.2021 року, 61 546,45 грн. (шістдесят одну тисячу п`ятсот сорок шість грн. 45 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.10.2024 року

СуддяМ.В. Музика