Ухвала

від 24.10.2024 по справі 925/746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року м. Черкаси справа № 925/746/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Олійника Руслана Васильовича (с. Бузівка, Жашківський район, Черкаська область) до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м. Черкаси) про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання незаконним та скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії фізичній особі-підприємцю Олійнику Руслану Васильовичу, яке оформлене протоколом № 000022/1 від 17.10.2023 засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 007750 від 17.10.2023.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.10.2024 позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії фізичній особі-підприємцю Олійнику Руслану Васильовичу, яке оформлене протоколом № 000022/1 від 07.03.2024 засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 007750 від 17.10.2023 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь фізичної особи-підприємця Олійника Руслана Васильовича 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вирішено не було.

21.10.2024 за вх. № 16016/24 в суд надійшла заява представника позивача від 18.10.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь позивача, фізичної особи-підприємця Олійника Руслана Васильовича 80000,00 грн судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 244 ГПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

В судових засіданнях представником позивача усно було не заявлено про намір подати докази про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Зазначення ж у прохальній частині позову та у заяві про ухвалення додаткового рішення узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 по справі №160/16902/20.

Частиною 1 та частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що у заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Враховуючи наведене, для вирішення клопотання позивача, суд дійшов висновку залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без руху та встановити позивачу десятиденний строк для виправлення допущених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи - підприємця Олійника Руслана Васильовича від 18.10.2024 про ухвалення додаткового рішення залишити без руху.

Надати фізичній особі - підприємцю Олійнику Руслану Васильовичу 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення заяви без руху для усунення недоліків, а саме надати суду пояснення:

- про яку суму стягнення адвокатських витрат йде мова у заяві від 18.10.2024;

- докази подання суду до закінчення судових дебатів заяви (усної чи письмової) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та

- наявність поважних причин неможливості подати докази фактичного надання адвокатських послуг та понесення таких витрат до закінчення судових дебатів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.М. Спаських