Постанова

від 16.10.2024 по справі 925/1165/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1165/16(925/422/23)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

Підприємства «Дойче Аграртехнік» - Соловйова А.М., Зеленського В.В.,

ПАТ "Жашківський маслозавод" - Лозовського В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Підприємства «Дойче Аграртехнік»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024

та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024

у справі № 925/1165/16(925/422/23)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» в особі арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

до Підприємства «Дойче Аграртехнік»

про стягнення 4 907 695,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 відкрито провадження у справі №925/1165/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" (далі - ПАТ "Жашківський маслозавод", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Каплю С.В.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2019 ПАТ "Жашківський маслозавод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Провадження у справі №925/1165/16 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Ліквідатор ПАТ «Жашківський маслозавод», арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської з позовом до Іноземного підприємства «Дойче Аграртехнік» (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 в сумі 4 907 695,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час виконання повноважень ліквідатора банкрута було встановлено, що між ПАТ «Жашківський маслозавод» та Підприємством «Дойче Аграртехнік» укладено договір поворотної фінансової допомоги №241 від 17.12.2014.

30.12.2015 сторонами було укладено додаткову угоду № 3, згідно якої позичальник зобов`язується повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018.

На виконання договору ПАТ «Жашківський маслозавод» перерахувало на користь Підприємства «Дойче Аграртехнік» 3 963 041,00 грн поворотної фінансової допомоги, однак відповідачем перераховані грошові кошти не були повернуті позивачу у строк до 31.12.2018.

Від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності, мотивована тим, що додаткова угода № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги №241 від 17.12.2014 директором відповідача ОСОБА_1 не підписувалась, а отже не може бути належним письмовим доказом у справі, а тому відповідач ставить питання про застосування спливу строку позовної давності до спірних правовідносин про стягнення з відповідача на користь позивача 4 907 695,02 грн. за договором поворотної фінансової допомоги №241 від 17.12.2014, який сплинув 31.12.2018.

Від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви, в яких, посилаючись на преюдиційність факту укладення 30.12.2015 додаткової угоди № 3, згідно якої відповідач зобов`язався повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими продовжені строки, визначені положеннями цивільного законодавства, які визначають строки позовної давності у зв`язку з введенням на території України карантину та введенням в Україні воєнного стану, стверджує про звернення з позовною заявою в межах строків, встановлених положеннями статі 257 ЦК України, просить задовольнити позов.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 витребувано у ПАТ «Жашківський маслозавод» оригінал письмового доказу - додаткову угоду № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014.

10.07.2023 від ПАТ «Жашківський маслозавод» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014.

Відповідач подав до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, просив на вирішення поставити питання, чи виконано підпис від імені директора Підприємства у додатковій угоді № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014, ОСОБА_1 чи іншою особою.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Фактичні обстави справи встановлені судами попередніх інстанцій

Під час виконання повноважень ліквідатора банкрута, арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. було встановлено, що між ПАТ "Жашківський маслозавод" та Підприємством "Дойче Аграртехнік" укладено договір поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014.

Відповідно до умов договору, позикодавець передає позичальнику в тимчасове користування грошові кошти в сумі 2 750 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути дану суму коштів не пізніше 31.12.2014.

Договір скріплений печатками та підписаний обома сторонами.

30.12.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої позичальник зобов`язується повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2015.

12.01.2015 сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідно якої позикодавець передає позичальнику в тимчасове користування грошові кошти в сумі 9000 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути дану суму коштів в строк та на умовах, передбачених Договором.

30.12.2015 сторонами укладено додаткову угоду № 3, згідно якої позичальник зобов`язується повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018.

З банківської виписки за відкритим у ПАТ "Банк Восток" рахунком № НОМЕР_1 суд встановив, що ПАТ "Жашківський маслозавод" на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" перерахувало грошові кошти з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №241 від 17.12.2014: 12.03.2015 - 1 368 041,00 грн; 29.01.2015 - 1395000,00 грн; 29.01.2015 - 650 000,00 грн.

З банківської виписки за відкритим у ПАТ КБ "Хрещатик" рахунком №26000001157570 суд встановив, що 26.12.2014 ПАТ "Жашківський маслозавод" на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" перерахувало з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 241 від 17.12.2014 - 550 000,00 грн.

Таким чином, ПАТ "Жашківський маслозавод" перерахувало на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" 3 963 041,00 грн поворотної фінансової допомоги.

Однак, перераховані грошові кошти ПАТ "Жашківський маслозавод" не були повернуті у строк до 31.12.2018.

Банківські виписки з рахунків позичальника судами визнані належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів на конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, тому, за висновками судів, виписки по рахунках банкрута є належними доказами укладення договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Господарський суд Черкаської області рішенням від 23.01.2024 позов задовольнив повністю. Стягнув з Підприємства «Дойче Аграртехнік» на користь ПАТ «Жашківський маслозавод» 3 963 041,00 грн поворотної фінансової допомоги згідно договору № 241 від 17.12.2014, 229 060,75 грн 3% річних за період з 23.03.2020 по 24.02.2022 та 715 593,27 грн інфляційних втрат за період з 23.03.2020 по 24.02.2022.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у строк, встановлений пунктом 3 Договору (з урахуваннях додаткових угод до нього), відповідач отриману допомогу не повернув, у зв`язку з чим задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача суми отриманої допомоги за договором поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 в розмірі 3 963 041,00 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 23.03.2020 по 24.02.2022, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, а тому задовольнив позовні вимоги також і в цій частині.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності місцевий суд зазначив, що факт укладення 30.12.2015 додаткової угоди № 3, згідно якої відповідач зобов`язався повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018, не підлягає новому доказуванню при розгляді даної справи, позаяк обставини укладення такої додаткової угоди встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №925/1165/16(925/359/21), а відтак не прийняв доводи відповідача, викладені у заяві про застосування спливу строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство «Дойче Аграртехнік» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Крім того, Підприємство подало клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивоване тим, що відповідачем ставиться під сумнів існування додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 з підписом, виконаним директором Підприємства - Соловйовим Анатолієм Михайловичем.

В клопотанні відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що керівник Підприємства на день укладення додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 не знаходився на території України, на підтвердження чого надав відповідні докази: копію наказу про відрядження, копії сторінок паспорта, копії рахунку на оплату готелю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.05.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024 залишив без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з рішенням та мотивами суду першої інстанції,. За висновками суду апеляційної інстанції, невиконання відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів у визначений договором строк є підставою для задоволення позову.

Апеляційний суд вказав на те, що факт укладення 30.12.2015 сторонами додаткової угоди № 3 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014, згідно якої позичальник зобов`язується повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018, встановлений судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи.

З посиланням на умови додаткової угоди № 3 до договору, продовження строку дії карантину, встановленого з 12.03.2020 до 30.07.2023, та запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022, апеляційний суд підтримав місцевий господарський суд, який не прийняв доводи відповідача, викладені у заяві про застосування спливу строку позовної давності.

Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання Підприємства «Дойче Аграртехнік» про призначення судової почеркознавчої експертизи, як необґрунтоване з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 925/1165/16(925/359/21), в якій встановлено факт укладення 30.12.2015 додаткової угоди № 3 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014.

Крім того зазначив, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для об`єктивного вирішення спору, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Підприємство «Дойче Аграртехнік» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою звернення із касаційною скаргою Підприємством зазначено пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу; а також пункт З частини третьої статті 310 ГПК України, згідно якого, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Скаржник вважає, що порушивши принцип змагальності сторін суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи мотивоване тим, що відповідачем ставиться під сумнів існування додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 з підписом, виконаним директором Підприємства - Соловйовим Анатолієм Михайловичем, прийняв у якості доказу додаткову угоду № 3, дійсність якої входить до предмета доказування, на підставі якої суд дійшов передчасного висновку про те, що строки позовної давності за відповідними зобов`язаннями ще не сплили.

Відповідач звертає увагу на неврахування та залишення без відповідної оцінки його доводів, підтверджених наданими доказами, про відсутність керівника Підприємства Соловйова А.М. на день укладення додаткової угоди 30.12.2015 на території Україні.

Відповідач вважає помилковими висновки судів про встановлення факту укладення додаткової угоди № 3 до договору поворотної фінансової допомоги №241 від 17.12.2014 в постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 925/1165/16 (925/359/21), оскільки у вказаній справі суд не досліджував додаткову угоду, а лише в описовій частині постанови перелічено письмові докази, які містилися в матеріалах справи, серед яких була і копія додаткової угоди, додана позивачем до його позовної заяви.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

ПАТ "Жашківський маслозавод" у додаткових пояснення у справі заперечує проти доводів скаржника, стверджує про відсутність доцільності призначення експертного дослідження додаткової угоди № 3, посилаючись на встановлений господарським судом апеляційної інстанції у постанові від 15.03.2023 у справі №925/1165/16 (925/359/21) факт укладення цієї додаткової угоди.

При цьому звертає увагу суду на те, що відповідач не заперечує використання власної печатки, що на його думку, дає можливість стверджувати, що додаткова угода № 3 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2015 є укладеною.

ПАТ "Жашківський маслозавод" до Верховного Суду подало клопотання про зловживання процесуальними правами, в якому просить визнати зловживанням процесуальними правами дії Іноземного підприємства «Дойче Аграратехнік», повернути Підприємству касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі.

Позивач констатує, що заяви відповідача є суперечливими, а поведінка містить ознаки недобросовісності, посилається на невідповідність у заявах відповідача щодо наявності технічних можливостей для вчинення тієї чи іншої дії в однаковий проміжок часу.

За доводами позивача є очевидним висновок про те, що відповідач через заперечення укладення додаткової угоди № 3 до договору №241 та подання клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи намагається піддати сумніву істинність і стабільність постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 925/1165/16 (925/359/21), яка вступила у законну силу, та прагне здійснити повторний розгляд судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказане, на його думку, спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджання виконанню судового рішення.

Щодо клопотання про зловживання процесуальними правами колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 43 ГПК України).

При цьому наведений у частині другій статті 43 ГПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу (Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц, від 15.07.2021у справі № 420/698/21).

Перевіривши в судовому засіданні 16.10.2024 доводи клопотання позивача, детально вивчивши матеріали справи та касаційного провадження, Верховний Суд не встановив в діях Підприємства ознак зловживання процесуальними правами, а тому протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Жашківський маслозавод» про повернення касаційної скарги у зв`язку зі зловживанням скаржником процесуальними правами. Підприємство «Дойче Аграртехнік» є стороною у справі і скористалось своїм правом відповідно до положень статті 42 ГПК України подавати клопотання, у даному випадку, про проведення експертизи, та статті 287 ГПК України - правом касаційного оскарження судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 в сумі 4 907 695,02 грн, укладеного між позивачем та відповідачем.

Попередніми судовими інстанція вірно вказано, що договір безвідсоткової фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання коштів або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша статті 1046 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, виходили з того, що надані позивачем виписки за рахунками банкрута є належними доказами укладення Договору.

З банківської виписки за відкритим у ПАТ "Банк Восток" рахунком № НОМЕР_1 суд встановив, що ПАТ "Жашківський маслозавод" на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" перерахувало грошові кошти з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №241 від 17.12.2014: 12.03.2015 - 1 368 041,00 грн; 29.01.2015 - 1395000,00 грн; 29.01.2015 - 650 000,00 грн.

З банківської виписки за відкритим у ПАТ КБ "Хрещатик" рахунком №26000001157570 вбачається, що 26.12.2014 ПАТ "Жашківський маслозавод" на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" перерахувало з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 241 від 17.12.2014. - 550 000,00 грн.

Таким чином, ПАТ "Жашківський маслозавод" перерахувало на користь Підприємства "Дойче Аграртехнік" 3 963 041,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

30.12.2015 сторонами було укладено додаткову угоду № З, згідно якої позичальник зобов`язується повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018.

Однак, перераховані грошові кошти ПАТ "Жашківський маслозавод" не були повернуті у строк до 31.12.2018.

Правомірність прийняття судом вказаних виписок по рахунках банкрута документів скаржник у касаційній скарзі не оспорює.

Водночас, доводи касаційної скарги стосуються незгоди з прийняттям в якості доказу додаткової угоди № 3, за умовами якої сторони виклали пункт 3 договору №241 в новій редакції, змінивши строк повернення отриманої допомоги, на яку посилались суди, відмовляючи у застосуванні наслідків спливу позовної давності, стверджуючи, що строки позовної давності за відповідними зобов`язаннями ще не спливли.

Відповідач зазначає, що після ознайомлення керівником Підприємства директором Соловйовим А.М. з матеріалами справи та дослідження долученого на виконання вимог ухвали від 27.06.2023 оригіналу додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 до договору № 241 було з`ясовано, що підпис на оригіналі додаткової угоди виконаний не директором відповідача ОСОБА_1 , а іншою особою.

Тож у зв`язку з наявністю сумнівів щодо достовірності додаткової угоди № 3 від 30.12.2015 до договору поворотної фінансової допомоги №241 від 17.12.2014 з підписом, виконаним директором Підприємства - Соловйовим А.М., відповідач звернувся до суду з клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Особливість висновку експерта полягає в тому, що предметом його дослідження є обставини, встановлення яких потребує наявності спеціальних знань (частина друга статті 98 ГПК України). Отже, висновок експерта дозволяє встановити певні специфічні обставини, які не можуть бути встановлені іншими доказами (засобами доказування).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 05.09.2024 у справі № 910/5597/19).

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт укладення 30.12.2015 додаткової угоди №3, згідно якої відповідач зобов`язався повернути отриману допомогу в повному обсязі не пізніше 31.12.2018, не підлягає новому доказуванню при розгляді даної справи, оскільки обставини укладення такої додаткової угоди було встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №925/1165/16(925/359/21).

Крім того апеляційний суд зазначив, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для об`єктивного вирішення спору, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на аргументи відповідача, що при розгляді справи № 925/1165/16 (925/359/21) позивач не посилався як на письмовий доказ, в розумінні частини другої статті 73 ГПК України, на додаткову угоду № 3, як на підставу для задоволення його позовних вимог до відповідача у вказаній справі.

Натомість, предметом позову позивача до відповідача було визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014. Позов був заявлений ліквідатором ПАТ «Жашківський маслозавод» відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частини третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживанням правом.

При цьому, апеляційним судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку із спливом позовної давності, встановивши, що позовну заяву визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 подано поза межами строку позовної давності (майже через 7 років) за недоведеності ліквідатором поважності причин пропуску позовної давності.

В ході розгляду вказаної справи за наявності клопотання про застосування строків позовної давності лише договір поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 був предметом дослідження судів, оскільки, як зазначив суд апеляційної інстанції, у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого про визнання недійсними правочинів, укладених боржником днем початку перебігу позовної давності є день вчинення таких правочинів. Додаткова угода № 3, обставини її укладення, підписання судами у вказаній справі не досліджувались.

Вказане свідчить про передчасність посилання апеляційного суду на укладення між сторонами додаткової угоди, як на факт, встановлений постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №925/1165/16 (925/359/21), який має преюдиціальне значення.

При цьому, як вказує відповідач, оригінал письмового доказу - додаткову угоду №3 від 30.12.2015 було надано суду лише у цій справі №925/1165/16(925/422/23) на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023, після його звернення з відповідним клопотанням про витребування оригіналу вказаного письмового доказу. І лише після ознайомлення відповідача з оригіналом наданої позивачем додаткової угоди й виникли сумніви щодо її достовірності з підписом, виконаним директором Підприємства - Соловйовим А.М.

Верховний Суд зауважує, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи у цій справі, в даному випадку не стосується основного договору поворотної фінансової допомоги № 241 від 17.12.2014 чи документів, підтверджуючих його виконання однією із сторін.

Відповідач заперечував сам факт існування додаткової угоди № 3 до договору поворотної фінансової допомоги № 241 з підписом, виконаним директором Підприємства - Соловйовим Анатолієм Михайловичем.

В спростування доводів про підписання додаткової угоди № 3 директором Підприємства, відповідач наводив аргументи відсутності керівника Підприємства на день укладення цієї угоди на території України, та надав відповідні докази (копії наказу про відрядження, сторінок закордонного паспорту, рахунків на оплату готелю).

Проте суд апеляційної інстанції цим доводам відповідача не надав належної оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про доведеність факту укладення 30.12.2015 додаткової угоди № 3, згідно якої кінцевим терміном повернення позики є 31.12.2018, а відтак і передчасно не прийняв доводи відповідача, викладені у заяві про застосування спливу строку позовної давності.

Зазначене призвело до порушення принципу змагальності господарського процесу, як фундаментальної засади судочинства, яка покликана надати кожній стороні можливість довести ті факти й обставини, якими обґрунтовується правова позиція.

Верховний Суд вважає відмову у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі передчасною та необґрунтованою з огляду на те, що таке процесуальне рішення має ухвалюватися судом лише після ґрунтовного вивчення обставин справи, правовідносин сторін, оскільки лише за результатами проведення такої експертизи можливо встановити факт укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 3, а відтак і вирішити питання про наявність/відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відмовлення в зазначеному клопотанні не дало можливість суду встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак, всебічно, повно та об`єктивно розглянути спір між ПАТ «Жашківський маслозавод» та Підприємством «Дойче Аграртехнік» та прийняти законне рішення.

Верховний Суд зауважує, що доводи позивача про наявність відтиску печатки Підприємства на додатковій угоді № 3 як доказу її достовірності не були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, а заявлені позивачем лише в суді касаційної інстанції, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Верховний Суд констатує, що при розгляді справи не можна оцінювати окрему дію, правочин, доказ, для правильного вирішення спору необхідно вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, оцінити доводи сторін, які мають суттєве значення для вирішення справи, дослідити докази, надані сторонами, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Водночас такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

Верховний Суд констатує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

З огляду на викладене, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами розгляду справи по суті заявлених ліквідатором боржника вимог, підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами розгляду справи по суті заявлених ліквідатором вимог, підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене в цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, враховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства «Дойче Аграртехнік» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №925/1165/16(925/422/23) скасувати.

3. Справу № 925/1165/16(925/422/23) передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.