УХВАЛА
24 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/434/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд"
на ухвали Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М., Дарміна М.О.,
від 13.09.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"</a>,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд",
про стягнення 70 990 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2024 у справі № 912/434/24 (суддя: Бестаченко О.Л.): позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"</a> 70 990,00 грн заборгованості на підставі договору поставки товарів дилеру від 11.05.2018 № 11/05-88 та договору купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 06.02.2024 № 05-02-2024.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2024 (суддя: Бестаченко О.Л.): заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" від 29.04.2024 з додатками повернуто без розгляду; заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"</a> від 18.04.2024 № 18-1/04 про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України у справі № 912/434/24 задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"</a> 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"</a> від 18.04.2024 № 18-1/04 про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтею 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України у справі № 912/434/24 у іншій частині.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" оскаржило зазначені судові рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024, повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2024 у справі № 912/434/24 скаржнику без розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024, повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2024 у справі № 912/434/24 скаржнику без розгляду.
27.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі №912/434/24.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кондратова І.Д., Кролевець О.А.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі № 912/434/24, якими повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2024 у справі № 912/434/24 скаржнику без розгляду.
Отже, скаржником оскаржуються рішення суду, передбачені пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) з обов`язковим наведенням у взаємозв`язку із посиланням на відповідну підставу передбачену статтею 287 цього Кодексу.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга містить посилання на норми процесуального права, проте скаржником не зазначено, які конкретно норми матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних ухвал.
З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Предметом касаційного оскарження є дві ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі №912/434/24.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" необхідно сплатити 6 056 грн (3 028 грн х 2) судового збору.
Проте до матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" не додано доказів сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі №28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У даному випадку суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі №912/434/24 має бути залишена без руху.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 6 056 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101;
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі №912/434/24 має бути залишена без руху.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 у справі №912/434/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроліга Трейд"у сунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати касаційну скаргу у новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати докази надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи;
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 056 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122543517 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні