Ухвала

від 23.10.2024 по справі 504/2402/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 504/2402/16-ц

провадження № 61-9687ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Дмитра Сергійовича, на постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна Будівельна Компанія» про стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Д. С., на постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року визнано наведені заявницею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, доказів сплати судового збору.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду та заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору.

Недоліки касаційної скарги усунуто частково, з огляду на таке.

На обґрунтування раніше поданого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення заявниця вказує, що 03 червня 2024 року та 10 червня 2024 року її представником подано заяви про отримання постанови апеляційного суду, проте, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії повного тексту судового рішення Одеського апеляційного суду відповідно до вказаних заяв, водночас таке рішення вона отримала лише 27 серпня 2028 року під час ознайомлення із матеріалами справи.

Також, заявниця вказує, що відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України, строк касаційного оскарження судового рішення не може бути більшим за один рік з дати складання повного тексту судового рішення, а отже, ОСОБА_1 вважає, що нею не пропущено строк звернення з касаційною скаргою.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд констатував відсутність належних доказів пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду, водночас, суд касаційної інстанції наголосив, що до клопотання, заявником не додано доказів невиконання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України.

Серед іншого, відповідно до змісту постанови апеляційного суду, інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Павлишин Юрій Миколайович, який в силу частини шостої статті 14 ЦПК України, як норми прямої дії, мав зареєструвати електронний кабінет в обов`язковому порядку, крім випадків, визначених абзацом третім вказаної частини.

А отже, відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Проте, усуваючи недоліки касаційної скарги, заявницею не надано жодних відомостей про доставлення/не доставлення в електронний кабінет адвоката постанови Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року.

У сукупності наведених обставин, заявницею не підтверджено доказами пропуск строку на оскарження судового рішення апеляційного суду.

При цьому, Верховний Суд наголошує, що за відсутності підтверджуючих доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження та матеріалів справи, які витребовуються судом лише після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної скарги не має можливості перевірити обставини пропуску процесуального строку.

Ураховуючи безповоротність процесуальної дії у вигляді поновлення пропущеного строку, Верховний Суд не може керуватися високою вірогідністю обставин на користь особи, яка просить вчинити таку процесуальну дію, тому, у цьому випадку, наявність певних обставин має бути підтверджена саме особою, яка клопоче перед судом про поновлення строку.

Посилання заявниці на частину третю статті 394 ЦПК України, що на переконання заявниці свідчить, що касаційна скарга подана у межах річного строку, є неправильним тлумаченням норм процесуального права, оскільки строк на касаційне оскарження та підстави їх поновлення у разі їх пропуску, визначені статтею 390 ЦПК України, відповідно до частини третьої якої строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення відповідно до вимог статті 390 ЦПК України може відбутися за наявності підтвердження особою поважності причин пропуску на підставі належних доказів, водночас наявність поважних причин не мають правового значення, коли касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, разом з цим такий строк (більше року) може бути судом поновлений у разі підтверджених випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявницею не підтверджено поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року та не надано доказів на підтвердження відповідних обставин.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

У зв`язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 09 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заявницею не виконано повністю, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Дмитра Сергійовича, на постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року вважати неподаною і повернути заявниці.

Заявниці надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара