Рішення

від 18.10.2024 по справі 291/1663/23

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1663/23

Провадження №2/291/163/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 жовтня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ружин цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради, Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бердичівська районна військова адміністрація Житомирської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради, Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бердичівська районна військова адміністрація Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 03.07.2024 року позивачем було подано заяву про зміну предмета позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: він є інвалідом другої групи загального захворювання довічно.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №757 від 16.03.2022 року та №1351 від 04.04.2024 року він потребує забезпечення виробами медичного призначення (кало приймачами) в кількості 30 штук на місяць та спеціальними засобами для догляду (допоміжні засоби для догляду за стомою) в кількості відповідно до умов використання до покращення здоров`я та згідно законодавства України має право на безоплатне забезпечення ними як необхідними засобами реабілітації інваліда.

Проте з часу проведення йому операції, встановлення інвалідності та по даний час він вимушений придбавати зазначені вироби медичного призначення за власні кошти.

Його звернення до відповідачів з вказаного питання позитивного результату не дали, не поставили його на облік, як особу, яка потребує забезпечення медичними виробами кало приймачами, та відмовляються забезпечувати його зазначеними виробами, покладаючи обов`язок щодо нього один на одного. Вчорайшенська сільська рада на території якої він проживає на КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради, де йому надаються медичні послуги, а КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради в свою чергу - на Вчорайшенську сільську раду.

Такими протиправними діями відповідачі порушують його права, передбаченні законодавством щодо реабілітації осіб з інвалідністю, а тому вимушений звернутись до суду за захистом вказаних прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Вчорайшенської сільської ради Вірьовкін О.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у позові відмовити, а також направив до суду відзив в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради в судове засіданні не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи. Відзив до суду не подав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору представник Бердичівської районної військової адміністрації Житомирської області Деліу О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в подальшому в судове засідання не з`явилася направила до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимогст. 55 Конституції Україникожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, з`ясувавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є інвалідом другої групи загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №757 від 16.03.2022 року та індивідуальної програми реабілітації інваліда №1351 від 04.04.2024 року потребує забезпечення виробами медичного призначення калоприймачами та спеціальними засобами для догляду (допоміжні засоби для догляду за стомою) та має право на безоплатне забезпечення необхідними технічними засобами реабілітації відповідно до законодавства України (а.с. 8-9, 86-87).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» - Державна політика України у сфері реабілітації осіб з інвалідністю: забезпечує координованість системи реабілітації, що реалізується через своєчасність, безперервність та комплексність відновлювальних заходів і методик, а також доступність технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення, реабілітаційних послуг, відповідність їх змісту, рівня та обсягу фізичним, розумовим, психічним можливостям і стану здоров`я особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1, 2, 3. 4 ст. 26 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» - Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є: спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією; спеціальні засоби для освіти (включаючи літературу для сліпих) і зайняття трудовою діяльністю; спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження, спортивний інвентар.

Рішення про забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей з інвалідністю) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.

За медичними показаннями встановлюється необхідність надання особі з інвалідністю технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності особи з інвалідністю.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - Фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо - та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та з метою виконання вимог цього закону Постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 затверджено Порядок забезпечення інвалідів та дітей інвалідів технічними та іншими засобами, який визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів технічними засобами в тому числі (кало приймачами). Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено Забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними засобами здійснюється на підставі медичного висновку за рахунок та в межах коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету.

Згідно положень п. 6 зазначеного Порядку Облік інвалідів і дітей-інвалідів, які мають право на безоплатне забезпечення технічними засобами (далі - облік), ведуть управління охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Міністерство охорони здоров`я Автономної Республіки Крим (далі - територіальні органи охорони здоров`я) за зареєстрованим місцем проживання осіб, тримання під вартою або відбування кримінального покарання.

Таким чином Комунальний некомерційний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги Ружинської селищної ради є належним відповідачем у даній справі, так як саме даним закладом приймаються на облік особи з інвалідністю, які мають потребу у технічних засобах. Та саме на дані органи покладається обов`язок у забезпеченні осіб з інвалідністю даними засобами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що в результаті його звернення, останній у червні 2023 року забезпечувався необхідними йому технічними засобами (калоприймачами). Також відповідачем надані докази того, що позивач 01.06.2023 року отримував технічні засоби по рецепту №2705 на суму 4531 грн. 22 коп, які Вчорайшенська сільська рада відшкодувала КНП «ЦПМСД» Ружинської сільської ради (а.с.33-34). Тому підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо забезпечення виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами» щодо забезпечення позивача технічними засобами (калоприймачами), суд не вбачає. Так як позивач, як особа яка потребує даних технічних засобів, частково ними забезпечувався. Також відповідачі вчиняли дії певні дії, спрямовані на отримання необхідних коштів для забезпечення в тому числі і позивача даними технічними засобами.

В свою чергу в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що незважаючи на здійснення відповідачем дій, спрямованих на забезпечення позивача необхідними технічними засобами, останній в повному обсязі не був ними забезпечений в порушення вимог ЗУ«Про реабілітацію осіб з інвалідністю», ЗУ«Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами». Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача забезпечити позивача технічними засобами (калоприймачами) та спеціальними засобами для догляду (допоміжні засоби для догляду за стомою), підлягають задоволення з кінцевим обмеженням такого обов`язку покращенням стану здоров`я позивача та/або минуванням потреби у забезпеченні позивача даними технічними засобами.

Враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог частково, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп., тобто в мінімальному розмірі , який мав би сплатити позивач при поданні даного позову, якби не був звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.12,13,89,141,259,263,264,265,268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради, Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бердичівська районна військова адміністрація Житомирської області задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради індефікаційний код 36928740, забезпечувати ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , необхідними технічними засобами (калоприймачами) в кількості 30 штук на місяць та спеціальними засобами для догляду (допоміжні засоби для догляду за стомою) в кількості відповідно до умов використання до покращення здоров`я та минування потреби у даних технічних засобах.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ружинської селищної ради, індефікаційний код 36928740 судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп., на користь держави.

Повний текст рішення виготовлено 24.10.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк