Ухвала

від 14.10.2024 по справі 381/3070/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3070/24

Провадження № 2-о/362/208/24

У Х В А Л А

14.10.2024 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,

в с т а н о в и в:

09.10.2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області із Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за підсудністю на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2024 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Безрода Р.С. звернувся до суду із заявою в якій просить суд обмежити цивільну дієздатність ОСОБА_2 , встановити над ОСОБА_2 піклування і за поданням органу опіки та піклування призначити ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 .

Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом,у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

При вирішенні питання про прийняття заяви про визнання фізичної особи недієздатною в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 340, 341 цього Кодексу.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Пред`явлена заява подана з порушенням вимог ст. 299 та ст.175 ЦПК України

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Водночас, заявник, визначаючи склад учасників справи, не вказує заінтересованою особою саму особу ОСОБА_2 стосовно якої вирішується питання про обмеження її цивільної дієздатності, та права і інтереси якої, у випадку ухвалення рішення суду будуть суттєво обмежені, та участь якої в судовому засіданні також вимагається за законом.

Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов`язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв`язку з цим їх прав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 27 березня 2008 року у справі «Штукатуров проти Росії» (заява № 44009/05) зазначив, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про обмеження її цивільної дієздатності, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №753/4146/18 (провадження №61-389св19).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Отже, заявник, в порушення вимог частини третьої статті 175 та частини першої статті 299 ЦПК України, у поданій до суду заяві не зазначає особу, щодо якої розглядається справа про обмеження її цивільної дієздатності, її місце проживання чи перебування, її реєстраційний номер облікової картки платника податків та не надано копії заяви з додатками до неї для надсилання цій особі (частина перша статті 177 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, однак всупереч даній статті та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України матеріали заяви не містять жодних доказів, які б підтверджували стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 298 ЦПК України встановлено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно із частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини третьої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

Водночас, у зв`язку із наявністю розладів психічного здоров`я та імовірного періодичного проходження лікування ОСОБА_2 , відповідно, має перебувати на обліку у психоневрологічних лікарнях та мати медичну картку, яка підлягає дорученню до матеріалів справи за для проведення психіатричної експертизи.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 28.03.1972 р. за загальним правилом громадянин вважається недієздатним з часу набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним. У тих випадках, коли від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи й інших даних про психічний стан громадянина, в рішенні може зазначити, з якого часу громадянин є недієздатним.

При цьому, звертаючись до суду з вимогами про призначення ОСОБА_2 опікуна, а саме заявника, заявник не надає висновку органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про доцільність такого призначення, що є обов`язковим для даної категорії справ.

Недоліки заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено заінтересованими особами у справі.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідно заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 2, 42, 175-177, 185, 260, 294, 293, 299 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати пяті днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко