Ухвала

від 22.10.2024 по справі 529/798/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/798/24

Провадження № 1-кп/529/149/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

Розпорядженням голови Верховного суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Сахновщинського районного суду Харківської області, визначено територіальну підсудність справ за Диканським районним судом Полтавської області.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 04.11.2022 справа прийнята до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2022 провадження щодо ОСОБА_5 зупинено у зв`язку з його призовом на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відновлено провадження щодо ОСОБА_5 оскільки останній самовільно залишив військову частину та згідно наказа командира військової частини, військова служба ОСОБА_5 призупинена.

Ухвалою суду від 10.09.2024 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України. Виділене кримінальне провадження об`єднано із кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні судом роз`яснено обвинуваченому про можливість звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна ОСОБА_6 на суму 722 грн 90 коп, вчиненого повторно, а саме 31.01.2020.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що він вину у вчиненому епізоді визнає та не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК Україниз підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння, оскільки на час судового розгляду набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким визначено інший розмір задля розмежування дрібної крадіжки та крадіжки. Отже наразі дії обвинуваченого кваліфікуються, як дрібна крадіжка, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Відповідно до матеріалів провадження потерпіла ОСОБА_6 померла 04.05.2020 (а.с.28 т.1)

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

09.08.2024 набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Зокрема, указаним законом викладено нову редакціюстатті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиноюст. 185 ККнастає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.

Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбаченуст. 185 КК.

Згідно ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За частиною 2ст.4КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1ст.5КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Внесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV ПКдля відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 01 січня 2020 року відповідно до Закону України«Про державнийбюджет Українина 2020рік» складав 2102 грн. Сума соціальної пільги у 2019 році становить 1051 грн (2102 грн : 50%).

Отже для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2020 році становить 1051 грн.

Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінніст.51КУпАП (в новій редакції)станом на 01.01.2020 складає 2102 грн 00 коп.

Згідно з частинами 1, 3ст.479-2КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другоїстатті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1ст.284КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Аналізуючи наведені положення законів, слід дійти висновку, що відбулась часткова втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки).

По даному провадженню за епізодом таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме 31.01.2020 майна ОСОБА_6 вартість майна, викрадення якого інкрімінується ОСОБА_5 становить 722,90 грн, тобто вартість викраденого майна є меншою, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності, що наразі не є кримінально караним діянням, враховуючи положення ст.5КК України (часткова декриміналізація).

З цих підстав, враховуючи наявність згоди обвинуваченого та положеннястатті 5 КК України, наявні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КК України, бо вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов відсутній. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись статтями5,100,284,350,369-372,395,479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене 10.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220420000013 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме 31.01.2020 майна ОСОБА_6 на суму 722 грн 90 коп. закрити на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК Україниз підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.

Речові докази: сівалка однорядна марки «Вінниця», дріт електричний марки ШВВП 2х2,5мм, довжиною 10м, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 вважати повернутими ОСОБА_6 .

Продовжити судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185,ч.2ст.185,ч.3ст.185,ч.2ст.186КК України.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча ОСОБА_1