Ухвала

від 23.10.2024 по справі 542/1608/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1608/24

Провадження № 1-кп/542/142/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

23 жовтня 2024 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12024170480000166 від 12.07.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плавинище, Роменського району, Сумської області, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Під час судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Вважає, що на даний час наявні ризики переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Так, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки офіційно не працевлаштований, зловживає спиртними напоями, на час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані сп`яніння, неодружений, не має стійких родинних зв`язків. Крім того,після вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, покинув місце події та тривалий час був відсутній за місцем реєстрації та проживання. Також може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його знайомими, що може призвести до подальшої зміни показів або відмови свідчити у кримінальному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене прокурором клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просили замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений вину у вчиненні злочину визнає, а також страждає на важке інфекційне захворювання та потребує спеціального лікування.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3ст.331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року визнано доведеність ризику переховування від суду та ризику впливу на свідків та обрано запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою по 02 листопада 2024 року включно (а.с.53-55).

В свою чергу, відповідно до ч.5ст.199 КПК Українислідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а саме: заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину перевірено слідчим суддею під час досудового розслідування. Оцінка доказів щодо обґрунтованості підозри під час судового розгляду до прийняття судового рішення по суті обвинувачення суд вважає порушенням принципу безсторонності та неупередженості суду.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкцією ч.1 ст.121 КК України передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, таким чином, відповідно до п.4 ч.2ст.183 КПК Українидо обвинуваченого може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що прокурором доведено, що ризик переховуватися від суду та ризик впливу на свідків не зменшилися, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено лише один вид покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, при цьому ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має офіційного та стабільного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, не має дітей, а враховуючи безальтернативність та тяжкість можливого покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду. Обставини, які б утримували його за місцем проживання та нівелювали наведений ризик, відсутні.

При цьомуризик переховуваннявід судуоб`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обвмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.

Також обвинувачений зможе незаконно вплинути на свідків, враховуючи, що свідки у кримінальному провадженні ще не допитані, суд доходить висновку про те, що існує ризик незаконного впливу на них зі сторони обвинуваченого, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Посилання захисника обвинуваченого та обвинуваченого на наявність у ОСОБА_4 певного захворювання документально не підтверджені. Крім того матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що обвинувачений при наявності захворювання позбавлений можливості отримувати необхідне лікування в умовах слідчого ізолятора чи неможливості, у зв`язку із захворюванням перебувати в умовах СІЗО.

Із вищевказаних підстав клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На думку суду, сукупність зазначених обставин свідчить про те, що ступінь заявлених ризиків є такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам, а тому суд приходить до висновку, про доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятоюстатті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків. Так, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки вони будуть недостатніми для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція суду обгрунтовується сукупністю всіх без вийнятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.

Крім того, згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.

Пунктом 1 частини 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства суд, у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331,369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії даної ухвали - 60 днів, тобто по 21 грудня 2024 року включно.

Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1