Рішення

від 15.10.2024 по справі 542/2256/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року справа № 542/2256/23

провадження № 2/542/132/24

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

прокурора Хутченко Я.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Головка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

До суду звернувся Перший заступник керівникаРешетилівської окружної прокуратури Полтавськоїобласті, в інтересахдержави вособі органу, уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції успірних правовідносинах:Новосанжарської селищноїради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 75276,61 грн.

В позовній заяві посилалася на те, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023175480000010 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, встановлено самовільне використання земельної ділянки, яка знаходиться між населеними пунктами с. Лисівка та с. Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області з географічними координатами 49°22/26.0//N, 34°32/41.8//Е , поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343.

Вказала, що під час проведення досудового розслідування, до матеріалів кримінального провадження приєднано інформацію Новосанжарської селищної ради від 25.01.2023 №240/04-13 та акт обстеження вказаної земельної ділянки від 20.01.2023, складений комісією Новосанжарської селищної ради, в яких вказано про відсутність дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки та договору оренди

Зазначила про те що під час огляду земельної ділянки з географічними координатами 49°22/26.0//N, 34°32/41.8//Е виявлено посів кукурудзи на частині земельної ділянки без кадастрового номеру, поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер 5323484400:00:002:0343, на площі 7,8769 га, в тому числі площа посіву кукурудзи під прибережно-захисною смугою (25 м від річки Кустолово) що становить 0,3649 га, сільськогосподарські угіддя (сіножаті) - 7,512 га.

Зазначила про те, ОСОБА_1 , за відсутності правовстановлюючих документів на право власності чи право користування (оренди) земельної ділянки, самовільно зайняв земельну ділянку площею 7,8769 га, чим спричинив шкоду державі в розмірі 75 276,61 грн, яка підтверджується висновком експерта від 23.03.2023 №СЕ-19/117-23/4484-ЕК.

Посилалася на те, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу 21.04.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн, який був сплачений правопорушником.

Вказала, що 21.04.2023 відповідачу Державною екологічною інспекцією Центрального округу була вручена претензія від 19.04.2023 №22/07-16/23 про відшкодування заподіяної ним шкоди у розмірі 77 252,70 грн шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Зауважила, що розмір шкоди, вказаний у претензії, ОСОБА_1 не було сплачено.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.01.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 59).

24.01.2024 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка площею 7,8769 га без кадастрового номера, яка знаходиться між населеними пунктами с. Лисівка та с. Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області та розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:02:0343 перебуває у комунальній власності Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області. Вказав, що відсутні первинні документи щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки, а також не визначені її межі. Вважав, що Акт обстеження спірної земельної ділянки складений з припущень та є незаконним, оскільки відсутнє рішення сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо призначення складу комісії на складання акту обстеження земельної ділянки. Крім цього, зазначив, що під час огляду спірної земельної ділянки не була визначена площа посіву кукурудзи, а лише визначена загальна площа посіву, яка межує з трьома іншими земельними ділянками, не відібрані зразки кукурудзи, не проведені заміри між рядками посіву та їх кутом, з огляду на що не можливо визначити, що зерно кукурудзи було посіяне одного виду. Вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, оскільки у постанові про адміністративне правопорушення не було зазначено загальної площі, яка була засіяна кукурудзою та йому було роз`яснено, що він притягається до адміністративної відповідальності лише за самовільне зайняття земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343, а не з іншими земельними ділянками з кадастровими номерами 5323484400:00:002:0333, 5323484400:00:002:0332. Вважав, що висновок експерта, поданий позивачем є не об`єктивним і не може бути належним та допустимим доказом по справі.

07.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що спірна земельна ділянка, площею 7,8769 га без кадастрового номера з географічними координатами 49°22/26.0//N, 34°32/41.8//Е, яка знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343 та яка знаходиться між населеними пунктами с. Лисівка та с. Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області перебуває у комунальній власності Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області. Вказала, що протокол огляду від 24.01.2023, акт обстеження земельної ділянки від 20.01.2023 та висновок експерта від 23.03.2023 є належними та допустимими доказами у справі. Зазначила, що огляд спірної земельної ділянки був проведений відповідно до вимог КПК України та був підписаний учасниками огляду без зауважень. Під час огляду було виявлено посів кукурудзи та визначено георгафічні координати земельної ділянки, а саме: 49°22/26.0//N, 34°32/41.8//Е. Вказала, що у схемі місцязнаходження земельної ділянки, площею 7,8769 га, яка є невід`ємною частиною протоколу огляду від 24.01.20253 зазначено площу посіву кукурудзи під прибережно-захисною смугою (25 м. від річки Кустолово), що становить 0,3649 га, сільськогосподарські угіддя (сіножаті) становлять 7,512 га. Вказала, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу при проведенні розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду, площею 0,3649 га не вірно визначено кофіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель. Зазначила, що загальна сума завданої шкоди становить 75 276,61 грн.

20.02.2024 до суду від представника Державної екологічної інспекції центрального округу надійшли пояснення, у яких вона просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Вказала, що ОСОБА_1 за відсутності правовстановлюючих документів на право власності чи право користування (оренди) земельної ділянки самовільно зайняв земельну ділянку, площею 7,8769 га, чим спричинив шкоду державі в розмірі 75276,61 грн, що підтверджується висновком експерта.

02.04.2024 до суду від представника Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області надійшла відповідь на відзив, у якій представник просив задовольнити позов у повному обсязі. Вказав, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про невикористання ним земельної ділянки без кадастрового номера, площею 7,8769 га з географічними координатами 49°22/26.0//N та 34°32/41.8//Е чи наявність у нього правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та зазначив обставини, як спрямовані на намагання уникнути цивільної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.

Прокурор в судовому засідання пояснення надала аналогічні, викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Узагальнені доводи відповідача та його представника адвоката Головка І.І. в судовому засіданні зводяться до наступного. Представник відповідача адвокат Головко І.І. вказав, що заперечує проти позову. Зазначив про те, що у постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що особа, яка самовільно зайняла земельну ділянку не встановлена, а також не визначена площа земельної ділянки, яка була самовільно зайнята. Крім того, площа самовільно зайнятої земельної ділянки у доказах, поданих прокурором має різні зазначення, зокрема у акті, складеному членами комісії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області площа земельної ділянки вказана 8,1 га, у протоколі огляду вказаної земельної ділянки взагалі не зазначено розміру площі, хоча вказано про те, що було здійснено її визначення за допомогою технічних засобів. Зазначив, що відповідно до схеми встановлення межі посіву кукурудзи загальна площа посіву під кукурудзою становить 7,8769 га. Вказав на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо повноважень осіб, які здійснювали визначення розміру площі земельної ділянки, як інженерів-геодезистів, які можуть складати відповідні документи. Також зазначив, що не вказано, як саме була визначена площа вказаної земельної ділянки. Вказав також про те, що матеріали справи не містять доказів того, що самовільно зайнята земельна ділянка належить саме до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області. Просив звернути увагу на те, що у схемі встановлення межі фактичного посіву сільськогосподарських культур на території Новосанжарської селищної ради, на якій зазначено площу самовільно зайнятої ділянки - 7,8769 га. не вказано точок географічних координат, за допомогою яких був визначений вказаний розмір площі. Відповідач в судовому засіданні також вказав на те, що він дійсно обробляв самовільно зайняту земельну ділянку, але значно меншої площі, ніж та, що вказана прокурором у позовній заяві. Площа самовільно зайнятої ним земельної ділянки становить приблизно до 1 га. Вказав, що на цій земельній ділянці він засіяв кукурудзу. Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343.

Представник Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судовому засіданні надала пояснення аналогічні, викладеним у відповіді на відзив. Зауважила, що відповідач використовував земельну ділянку без наявності у нього будь-яких правовстановлюючих документів. Орган місцевого самоврядування не приймав рішення про надання земельної ділянки відповідачу ні у власність, ні у користування, а самовільним заняттям земельної ділянки відповідач спричинив шкоду.

Свідок ОСОБА_2 показала суду, що вона є сертифікованим експертом та за проханням ОСОБА_1 здійснила визначення площі земельної ділянки. Повідомила, що 09.02.2024 вона разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснювала виїзд, де відповідач їй показав земельну ділянку, площу якої вона визначала. Вказала, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту біля дороги, поряд протікає потічок, далі місцевість заболочена комишами, на земельній ділянці знаходилися бур`яни та залишки скошеної кукурудзи. Зазначила, що між земельною ділянкою, межі площі якої вона визначала та сусідніми земельними ділянками проходить ґрунтова дорога. Повідомила, що визначила площу земельної ділянки 0,8137 га за допомогою програмного забезпечення та під час складання схеми земельної ділянки їй стало відомо, що земельна ділянка не сформована, кадастровий номер відсутній та вона належить до комунальної власності Новосанжарської селищної ради. Зазначила, що вказана земельна ділянка не призначена для посіву. Повідомила, що за допомогою спеціальних приладів можна визначити форму будь-якої ділянки. Вказала, що географічні координати - це величини, які визначають положення певної точки на місцевості на плані відносно прийнятої системи координат. Повідомила, що площу земельної ділянки не можливо визначити без зазначення її крайніх точок на карті, за двома географічними координатами.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що він на прохання ОСОБА_1 один раз здійснив обробіток земельної ділянки від бур`янів. Знаходиться ця земельна ділянка за межами населеного пункту, найбільше вона наближена до с. Перещепина. Навколо земельної ділянки росли бур`яни. З одного боку від земельної ділянки було болото. З якими саме земельними ділянками вона межує свідку не відомо. Кому саме належить земельна ділянка, яку обробив свідок, йому не відомо, однак суду повідомив, що обробив її на прохання ОСОБА_1 . Зазначив, що площа земельної ділянки, яку він обробив складає не більше 1 га. Пояснив, що визначив саме такий розмір земельної ділянки за технічними характеристиками трактора, який використав приблизно 220 літрів води під час обробітку земельної ділянки. Саме такої кількості води вистачає для обробітку земельної ділянки площею 1 га. Вказав, що обробіток земельної ділянки, з урахуванням ширини обприскувача, здійснив двома проїздами по ній, проїхавши спочатку в одному напрямку, а потім у зворотньому.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що він на прохання ОСОБА_1 один раз скосив кукурудзу на земельній ділянці, яка розташована біля села Лисівка. Площа вказаної земельної ділянки складала приблизно 1, 15 га. Площу обробленої земельної ділянки встановив прилад, яким облаштований комбайн. Зазначив, що веде записи щодо розміру площ оброблених ним земельних ділянок. В тому числі записав і площу земельної ділянки, на якій скосив кукурудзу на прохання ОСОБА_1 Форма земельної ділянки була витягнута, майже рівна, навколо неї росли бур`яни, з одного боку від земельної ділянки було озерце. Кому належать суміжні земельні ділянки, свідку не відомо.

В ході судового розгляду справи судом було досліджено надані сторонами письмові докази.

Так, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду від 24.01.2023 було оглянуто земельну ділянку, розташовану поза межами села Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області, а саме: поблизу дороги, що веде з села Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області до села Стрижівщина Полтавського району Полтавської області. Вищевказана земельна ділянка розташована ліворуч від дороги, яка сполучає с. Мала Перещепина та с. Стрижівщина. В ході огляду за допомогою технічних засобів було встановлено координати поруч звищевказаною земельноюділянкою - 49°22/26.0//N,34°37/41.8//Е(49,3738801,34,6282732). Також було встановлено, що на момент огляду вказана земельна ділянка засаджена одним масивом кукурудзи, яка на момент огляду не скошена і не зібрана. В ході огляду був залучений інженер-геодезист ОСОБА_6 , який за допомогою JPS приймача здійснив заміри, а саме: визначив загальну площу земельної ділянки.

До протоколу огляду надано фототаблицю з фото № 1, № 2, № 3 та № 4. Над фото № 1 мається надпис «земельна ділянказ координатами49°22/26.0//N,34°37/41.8//Е засаджена кукурудзою». Над фото № 2, 3 та 4 мається надпис «земельна ділянка, розташована між АДРЕСА_1 , яка засаджена кукурудзою».

Схемою встановлення межі фактичного посіву сільськогосподарських культур на території Новосанжарської селищної ради визначено, що загальна площа посіву під кукурудзою становить 7,8769 га, в тому числі площа посіву кукурудзи під прибережно-захисною смугою (25 м. від річки Кустолово) 0, 3649 га.

Згідно з повідомленням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 240/04-13 від 25.01.2023 комісією для розгляду листа відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було проведено обстеження земельної ділянки за межами с. Лисівка, про що складено акт.

Актом від 20.01.2023, складеним членамкомісії Новосанжарськоїселищної радиПолтавського районуПолтавської області встановлено, що земельна ділянка комунальної власності Новосанжарської селищної ради, сільськогосподарського призначення, що знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343, не проінвентеризована, кадастровий номер не визначений. Вказана ділянка самовільно оброблена, невідомою особою проведено посів кукурудзи, орієнтовною площею 8,1 га, на час перевірки кукурудза не скошена. Відповідно до технічної документації по перерозподілу земель між землеволодільцями і землекористувачами на території Пологівської сільської ради народних депутатів Новосанжарського району Полтавської області земельна ділянка знаходиться за межами села Лисівка та рахується угіддями сіножаті.

Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції Центрального округу на виконання постанови про залучення спеціаліста від 18.01.2023 у кримінальному провадженні № 12023175480000010 від 05.01.2023 за ч. 1 ст. 197-1 КК України Державною екологічною інспекцією Центрального округу було обстежено земельну ділянку, яка знаходиться між населеними пунктами Лисівка та Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області з географічнимикоординатами 49°22/26.0//Nта 34°32/41.8//Е біля земельної ділянки з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343. Також проведено розрахунок заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття та використання зазначеної земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

У довідці державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища було розраховано розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок не за їх цільовим призначенням, який становить 79960,46 грн.

Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції Центрального округу, на підставі постанови відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про закриття кримінального провадження від 28.03.2023 Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 003555 від 21.04.2023 за ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та винесено постанову № 40/2/1-24 від 21.04.2023 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн, який був сплачений 26.04.2023. За фактом встановленого правопорушення ОСОБА_1 було пред`явлено претензію № 22/07-16/23 для відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 77 252,70 грн та станом на 05.05.2023 розмір шкоди не сплачений, Інспекція позбавлена можливості самостійно звернутися до суду з метою стягнення збитків, завданих державі через відсутність коштів на сплату судового збору.

Згідно з протоколом № 003555 від 21.04.2023, складеним Державною екологічною інспекцією Центрального округу громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, а саме: об 11:00 год 21 квітня 2023 року здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, яка знаходиться між населеними пунктами Лисівка та Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області з географічними координатами 49°22/26.0//N та 34°32/41.8//Е, обробив її та засіяв кукурудзою без відповідних правоустановчих документів на право власності або користування (оренди, сервітуту, тощо), що є порушенням ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Постановою Державної екологічної інспекції Центрального округу по справі про адміністративне правопорушення № 40/2/1-24 від 21.04.2023 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що у діях ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, а саме: він здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з географічнимикоординатами 49°22/26.0//N та 34°32/41.8//Е біля земельної ділянки з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343 між населеними пунктами Лисівка та Мала Перещепина Полтавського району Полтавської області, на якій була засіяна та в подальшому скошена кукурудза без відповідних правовстановлюючих документів на право власності або користування (оренди), чим порушив ст. 124, 125, 126, п. б ст. 211 Земельного кодексу України.

Згідно з повідомленням головного управління Держаної казначейської служби України у Полтавській області ОСОБА_1 було сплачено 170,00 грн відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № 40/2/1-24 від 21.04.2023.

Згідно з претензією № 22/07-16/23, адресованою ОСОБА_1 , останньому було запропоновано відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 77 252,70 грн. Вказана претензія 21.04.2023 була отримана ОСОБА_1 . В додатку до вказаної претензії відповідачу було також надіслано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, площею 7,8769 га, яка становить 77252,70 грн.

Судом також досліджено висновок старшого судового експерта відділу економічних досліджень Полтавського НДЕКЦ МВС № СЕ-19/117-23/4484-ЕК від 23.03.2023. Встановлено, що експертом під час проведення експертизи було встановлено невідповідності між інформацією стосовно площі самовільно зайнятої земельної ділянки, що міститься у наданих на експертизу матеріалах, а також невідповідності між інформацією стосовно цільового призначення земель, що міститься у наданих на експертизу матеріалах.

У висновку експерта вказано, що в обсязі наданих матеріалів та межах спеціальних знань експерта-економіста, підтвердити розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарських угідь, визначений у довідці Державної екологічної інспекції Центрального округу (додаток до листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2023 № 02.1-11/515) в сумі 74940,87 грн неможливо з причин, указаних у дослідницькій частині висновку експерта. За умови, що цільовим призначенням земельної ділянки площею 7,512 га є сільськогосподарські угіддя (сіножаті), за умови застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначений у довідці Державної екологічної інспекції Центрального округу (додатку до листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2023 № 02.1-11/517), копія якої надана на експертизу, може становити 73 673,94 грн (сімдесят три тисячі шістсот сімдесят три гривні 94 копійки).

Також вказано, що в обсязі наданих матеріалів та межах спеціальних знань експерта- економіста, підтвердити розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду, визначений у довідці Державної екологічної інспекції Центрального округу (додаток до листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2023 №02.1-11/515) в сумі 5019,59 грн неможливо з причин, указаних у дослідницькій частині висновку експерта. За умови, що цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,3649 га є землі, водного фонду (для сінокосіння), за умови застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначений у довідці Державної екологічної інспекції Центрального округу (додаток до листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2023 №02.1-11/517), копія якої надана на експертизу, може становити 1602,67 грн ( одну тисячу шістсот дві гривні 67 копійок).

Згідно з повідомленням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 1403/04-13 від 23.05.2023 на розрахунковий рахунок Новосанжарської селищної територіальної громади не надходили кошти від громадянина ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки загальною площею 7,8769 га, що розташовані поблизу с. Лисівка Полтавського району Полтавської області та повідомлено, що станом на 23.05.2023 земельна ділянка не засіяна.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 05.01.2023 до ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що невстановлена особа самовільно зайняла земельну ділянку площею близько 6 га між с. Мала Перещепина та с. Лисівка Полтавського району Полтавської області. Відомості за даним фактом 05.01.2023 внесено до ЄРДР за № 12023175480000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. 28.03.2023 кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 35).

Судом також був досліджений експертний висновок приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи», здійснений ОСОБА_8 про вартість завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки № 21/02 від 21.02.2024. Згідно з вказаним висновком вартість завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,8137 га (фактично проведені заміри на місцевості за показами громадянина ОСОБА_1 ) станом на 13.02.2024, обрахована згідно з кадастровим планом, наданим сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 . У висновку вказано, що якщо вартість завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 7,8769 га може становити 75276,61 грн, то виходячи з логіки даних розрахунків вартість завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,8137 га (фактично проведені заміри на місцевості за показами громадянина ОСОБА_1 ) може становити 7 776,23 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої-третьої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За змістом статті 80 ЗК України до суб`єктів права власності на землю відносяться територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону (стаття 83 ЗК України).

За правилами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями ст.79-1ЗК Українивизначено,що Формуванняземельної ділянкиполягає увизначенні земельноїділянки якоб`єктацивільних прав.Формування земельноїділянки передбачаєвизначення їїплощі,меж тавнесення інформаціїпро неїдо Державногоземельного кадастру. Формуванняземельних ділянокздійснюється: упорядку відведенняземельних ділянокіз земельдержавної такомунальної власності; шляхомподілу чиоб`єднанняраніше сформованихземельних ділянок; шляхомвизначення межземельних ділянокдержавної чикомунальної власностіза проектамиземлеустрою щодовпорядкування територійнаселених пунктів,проектами землеустроющодо впорядкуваннятериторії длямістобудівних потреб,проектами землеустроющодо приватизаціїземель державнихі комунальнихсільськогосподарських підприємств,установ таорганізацій; шляхомінвентаризації земельу випадках,передбачених законом; запроектами землеустроющодо організаціїтериторії земельнихчасток (паїв); зазатвердженими комплекснимипланами просторовогорозвитку територіїтериторіальних громад,генеральними планаминаселених пунктів,детальними планамитериторії. Сформовані земельніділянки підлягаютьдержавній реєстраціїу Державномуземельному кадастрі. Земельна ділянкавважається сформованоюз моментуприсвоєння їйкадастрового номера. Формуванняземельних ділянок(крімвипадків,визначених участинах шостій-сьомій цієїстатті)здійснюється запроектами землеустроющодо відведенняземельних ділянок.Земельна ділянкаможе бутиоб`єктомцивільних праввиключно змоменту їїформування (крімвипадків суборенди,сервітуту щодочастин земельнихділянок)та державноїреєстрації прававласності нанеї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Суб`єктамиправа власностіна землює: громадянита юридичніособи -на земліприватної власності; територіальнігромади,які реалізуютьце правобезпосередньо абочерез органимісцевого самоврядування,-на землікомунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 ЗК України).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регламентований статтею 123 ЗК України.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною восьмою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц.

З огляду на встановлені статтею 152 ЗК України способи захисту прав на земельні ділянки та визначені [….] вимоги щодо ефективності способу захисту права, позивач у спорі про захист прав на земельну ділянку може пред`явити будь-яку позовну вимогу, яка не передбачена законом або договором, а суд може захистити порушене право у заявлений спосіб, [….], але за умови, що такий спосіб захисту прав на земельну ділянку, обраний позивачем, відновлює (захищає) порушене право позивача або нівелює негативні для нього наслідки у зв`язку з порушенням права, тобто, є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22 червня 2020 року по справі № 922/2155/18.

За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статтею 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

При цьому за умовами частини 2статті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначено, шо власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України(Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок);Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика)).

За змістом пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 7 Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Отже, відшкодування шкоди у зв`язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та негативним результатом, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов`язок довести, що вона не є абстрактною, а дійсно завдана у результаті протиправних дій відповідача.

Встановлено, що прокурор у своїй позовній заяві, у інших заявах по суті справи, а також в судовому засіданні неодноразово вказувала на те, що площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки з географічними координатами 49°22'26.0"N 34°32'41.8"E становить 7,8769 га.

Проте, позиція прокурора та розуміння того, що вказані координати є саме тимикоординатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку, з допомогою яких можна визначити межі земельної ділянки та її площу є такими що не ґрунтуються на загальних знаннях та поняттях.

Так, координати 49°22'26.0"N 34°32'41.8"E є координатами ОДНІЄЇ точки на поверхні землі. З допомогою цієї однієї точки неможливо визначити ні межі земельної ділянки, ні її площу.

При цьому, за змістом статті 79Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Під місцем розташування розуміють певне розташування об`єкта у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше, за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив`язці до наявної геодезичної межі. Місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17.

Координати поворотних точок це базовий параметр для визначення місця розташування земельної ділянки. Таких координат може бути від трьох (для трикутної ділянки) до декількох десятків (для ділянки складної форми). Чинними нормативно-правовими актами передбачено, що межа земельної ділянки закріплюється саме у поворотних точках.

Проте звертаючись із вимогою про стягнення шкоди за самовільно зайняту земельну ділянку площею7,8769 га, фактичних меж такої земельної ділянки з її точними координатами, точним розташуванням і точним розміром прокурор не довела.

Разом з тим, надані прокурором докази містять суперечності у зазначенні географічних координат. Так, у протоколі огляду від 24.01.2024 зазначені географічні координати 49°22/26.0//N, 34°37/41.8//Е. Натомість, у постанові про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності вказано координати 49°22/26.0//N, 34°32/41.8//Е

Крім того, надані прокурором докази на підтвердження правомірності своїх вимог містять суперечності у зазначенні місця розташування самовільно зайнятої земельної ділянки відносно до географічних координат, вказаних прокурором.

Так, у протоколі огляду земельної ділянки від 24.01.2023 було зазначено координати ПОРУЧ з вищевказаною земельною ділянкою - 49°22/26.0//N, 34°37/41.8//Е ( 49,3738801, 34,6282732) (а.с. 18- зворот).

Натомість, у постанові про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності вказано, що координати 49°22'26.0"N 34°32'41.8"E є координатами саме тієї земельної ділянки, яку самовільно зайняв відповідач (а.с. 30).

Прокурор не надала до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували її доводи про те, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка має площу 7,8769 га.

Так, протокол огляду земельної ділянки не містить зазначення площі самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки.

У постанові про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки) також не вказано площі самовільно зайнятої земельної ділянки.

Надана до позовної заяви Схема встановлення межі фактичного посіву сільськогосподарських культур на території Новосанжарської селищної ради (надалі- Схема) містить зазначення загальної площі посіву під кукурудзою - 7,8769 га, в тому числі площі посіву кукурудзи під прибережно-захисною смугою 0,3649 га.

При цьому, прокурор не зазначила, як надана Схема визначає розмір земельної ділянки, яку самовільно зайняв відповідач.

Крім того,твердження прокурора про те, що самовільно зайнята земельна ділянка площею 7,8769 га. була засаджена кукурудзою одним масивом є непереконливими для суду, оскільки вони не підтверджуються наданими доказами.

Так, на обґрунтування такої позиції прокурор посилалась на протокол огляду та фототаблицю до нього. У протоколі огляду, зокрема, зазначено, що на момент огляду земельна ділянка, яка розташована між АДРЕСА_1 засаджена одним масивом кукурудзи, яка не скошена, не зібрана. Фототаблиця до протоколу огляду містить зображення поля. При цьому, що саме росте на полі, у якому стані земельна ділянка, яка пора року на час виготовлення фотознімків, за даними фототаблиці встановити неможливо.

Разом з тим, протокол огляду та фототаблиця не містять будь-яких відомостей про те, з допомогою яких засобів доказування дізнавач, який склав протокол огляду, дійшов висновку про те, що земельна ділянка площею 7,8769 га була засаджена кукурудзою саме одним масивом.

Крім того, надані прокурором докази містять суперечності в частині зазначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки.

Так, у Акті від 20.01.2023, складеному комісією, площа самовільно зайнятої земельної ділянки вказана 8,1 га. Водночас, відповідно до наданої Схеми, загальна площа посіву під кукурудзою - 7.8769 га.

Крім того, слід зауважити, що прокурор в судовому засіданні посилалась на преюдицію та зазначала, що обставини, встановлені при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача не підлягають доказуванню та повинні бути враховані судом під час розгляду цієї справи.

Суд враховує положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, які визначають, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у постанові Державної екологічної інспекції Центрального округу по справі про адміністративне правопорушення № 40/2/1-24 від 21.04.2023 вказано, що ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області винесено постанову від 28.03.2023 про закриття кримінального провадження № 12023175480000010 від 05.01.2023 за ч. 1 ст. 197-1 КК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину через недостатність розміру заподіяної шкоди для її кваліфікування як значної, а отже складова об`єктивної сторони злочину настання суспільно-небезпечних наслідків, відповідно відсутня, так самоваслідок відсутностіпідтвердження наявностіприбережної захисноїсмуги р.Кустолове (а.с. 30).

З наведеного слідує, що за результатами проведеного досудового розслідування не було встановлено у діях відповідача самовільного зайняття ним земельної ділянки у прибережній захисній смузі.

Натомість, прокурор, всупереч встановленим під час досудового розслідування обставинам, у позовній заяві та в ході розгляду справи в судовому засіданні наполягала на тому, що відповідач, зокрема, самовільно зайняв земельну ділянку прибережної захисної смуги, площею 0, 3649 га, яка відноситься до земель водногофонду та, відповідно, наполягала на відшкодуванні шкоди за самовільне зайняття відповідачем, в тому числі, земель водного фонду.

Суд також враховує, щонадана прокурором Схема містить зазначення місця розташування земельних ділянок з кадастровим номерами 5323484400:00:002:0343 площею 3,8417 га., 5323484400:00:002:0333 площею 3,8106 га., 5323484400:00:002:0332 площею 3,8258 га., які, на думку прокурора межують із самовільно зайнятою відповідачем земельною ділянкою.

Натомість, у постанові про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності в частині зазначення місця знаходження самовільно зайнятої ним земельної ділянки вказано, що вона знаходиться біля земельної ділянки з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343. При цьому, у постанові не вказано, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка межує ще з двома іншими земельними ділянками, які мають кадастрові номери 5323484400:00:002:0333 та 5323484400:00:002:0332.

Надані прокурором та досліджені в судовому засіданні докази містять суперечності, які не було усунуто в ході судового розгляду. Досліджені докази не містять достовірних відомостей про точну площу та точне місце розташуваннясамовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки.

Таким чином, надані прокурором докази не є достатніми для висновків суду про те, що саме земельна ділянка площею 7,8769 га була засаджена кукурудзою одним масивом і саме відповідачем.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведено, що площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки становить саме 7,8769 га .

Натомість, відповідач в ході судового розгляду визнав, що дійсно він вчинив дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки, однак площа цієї земельної є значно меншою, ніж вказана у позовній заяві та становить 0,8137 га.

В судовому засіданні відповідач вказав на Схемі місце розташування самовільно зайнятої ним земельної ділянки площею 0,8137 га.

Встановлено, що вказана відповідачем земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343.

Зазначене узгоджується з обставинами, встановленими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача. Так, у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності вказано, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323484400:00:002:0343.

Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що на прохання відповідача вони дійсно обробляли земельну ділянку. Площа земельної ділянки, яку обробив свідок ОСОБА_4 становить приблизно 1 га, площа земельної ділянки, яку на прохання відповідача обробив свідок ОСОБА_5 приблизно становить 1,15 га.

Посилання прокурора на підтвердження правомірності позовних вимог на те, що відповідач не оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, фактично погодився з нею та сплатив штраф, суд вважає неспроможними, позаяк зміст вказаної постанови та, відповідно, встановлені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення обставини, не містять будь- яких відомостей про те, якою була площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки.

Крім того, посилання прокурора на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно відповідача за ст. 53-1 КУпАП було зазначено розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, як на обставину, яка на думку прокурора, обґрунтовує розмір спричиненої відповідачем шкоди, суд також не приймає до уваги, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення розмір шкоди не було встановлено, що підтверджується змістом постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

За наведених обставин суд не погоджується з позицією прокурора щодо розміру площі самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки та, відповідно, розміром спричиненої ним шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Натомість, матеріалами справи, зокрема, постановою про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, яка набрала законної сили, поясненнями самого відповідача, показами допитаних в судовому засіданні свідків підтверджується факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,8137 га.

У цій справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах Полтавського району (колишнього Новосанжарського району) Полтавської області, чого не спростовано стороною відповідача. Більше того, у наданих сторонами по справі доказах міститься інформація на підтвердження цієї обставини, а саме: у наданому позивачем акті від 20.01.2023, складеному членам комісії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за участю поліцейського офіцера громади СВГ ВП Полтавського РУП та депутата Новосанжарської селищної ради у с. Лисівка зазначено, що спірна земельна ділянка відповідно до технічної документації по перерозподілу земель між землеволодільцями і землекористувачами на території Пологівської сільської ради народних депутатів Новосанжарського району Полтавської області знаходиться за межами села Лисівка та рахується угіддями сіножаті (а.с. 23-24); у наданих відповідачем кадастровому плані земельної ділянки, плані розміщення земельної ділянки та Плані земельної ділянки площею 0, 8137 газазначено, що вона розміщена на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 125, 125- зворот, 126).

Крім того, судом на підставі досліджених доказів також встановлено, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка не є сформованою, не має кадастрового номера, рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося.

Однак, та обставина, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка не є сформованою не нівелює сам факт вчинення ним відповідного правопорушення та не може слугувати підставою для звільнення його від визначеної законом цивільно- правової відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.

У наданому позивачем висновку Полтавського НДЕКЦ МВС № СЕ-19/117-23/4484-ЕК від 23.03.2023 надано детальний розрахунок шкоди, завданої за самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до п. 4 Методики, розрахунковий розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення складає:

Шс= Пс х Нп х Кф х Кі, де:

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням у Полтавській області, відповідно до додатку 1 до Методики [1], який щодо земель сільськогосподарського призначення - сільськогосподарські угіддя (сіножаті)) становить 3923 грн/га;

Кф - коефіцієнт виду використання земель, визначений у додатку 4, який для земель сільськогосподарського призначення складає 2,5;

Кі коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який становить щодо сільськогосподарських угідь - сіножатей з урахуванням положень п. 9 підрозд. 6 розд. XX Податкового кодексу України [2] -1,00.

У висновку експерта здійснено, зокрема, розрахунок шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, площею 7, 512 га, цільовим призначенням якої є сільськогосподарські угіддя (сіножаті). За висновком експерта така шкода становить 73673, 94 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачем була самовільно зайнята земельна ділянка, площею 0,8137 га з цільовим призначенням сільськогосподарські угіддя (сіножаті), то, відповідно, розмір шкоди, спричиненої відповідачем, можна обрахувати у відсотковому співвідношенні до площі земельної ділянки, обрахованої експертом: (73673,94: 7,512) х 0, 8137= 7980,36 грн.

Аналогічно, розмір спричиненої відповідачем шкоди самовільним зайняттям ним земельної ділянки площею 0, 8137 га можна обрахувати й за формулою, визначеною п. 4 Методики та наведеною експертом у відповідному висновку: Шс= Пс х Нп х Кф х Кі= 0,8137х 3923,00 х 2,5 х 1= 7980,36 грн.

Таким чином, розмір шкоди, який підлягає стягненню з відповідача становить 7980,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на 10,6% (75276,61 грн / 7980,36 грн / х 100), то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 284,50 грн (2684,00 грн х 10,6%).

На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (селище Нові Санжари, вул Центральна, 23, р/р: UA478999980333119331000016620, ГУК у Полтавська області/тг смт. Нові Санжари/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області) шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки в розмірі 7980,36 грн (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят грн тридцять шість коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р: UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) сплачений судовий збір в розмірі 284,50 грн (двісті вісімдесят чотири грн п`ятдесят коп).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, місцезнаходження: вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавської області, 38400;

орган, в інтересах якого подано позов та який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, 39300;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник відповідача адвокат Головко Іван Іванович, місцезнаходження: вул. Центральна, 20 селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2024 року.