Рішення

від 17.10.2024 по справі 569/6299/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №569/6299/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить поділити спільне майно подружжя, шляхом визнання за ним та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальних часток житлового будинку, з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90,1, житловою площею 62, та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 399 кв. м, кадастровий номер: 5610100000:01:020:0354, без їх реального поділу та залишенням у їх спільній частковій власності.

Позовну заяву мотивує тим, що він з відповідачем з 23 травня 1986 року перебував у шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року по справі №569/7040 було розірвано.

В період їхнього шлюбу, за спільні сімейні кошти, на підставі Договору купівлі-продажу від 20 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Цвіркун Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1146, придбано житловий будинок, із надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , житловою площею 62 кв. м, загальною площею 90,1 кв. м.

Крім того, рішенням Рівненської міської ради №150 від 28 січня 2016 року передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 399 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:020:0354, на якій розташований вищевказаний будинок.

Враховуючи те, що в добровільному порядку вирішити питання поділу вказаного майна йому з відповідачем не вдалося, змушений звертатись до суду з даним позовом.

24 квітня 2024 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому позов визнала частково та просила поділити майно шляхом визнання за позивачем 1/4, а за нею 3/4 часток спірного будинку.

06 травня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій він вказав, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, а також просив судові витрати покласти на позивача.

Відповідач та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали повністю.

Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв`язку з цим, суд враховує наступне.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Вільбівненською сільською радою Острізького району Рівненської області 26 лютого 1992 року, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 23 травня 1986 року, актовий запис №7. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 ; дружині - ОСОБА_6 .

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року в справі № 569/7040/21, яке набрало законної сили 23 листопада 2021 року, шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування у шлюбі 20 грудня 2013 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Цвіркун Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1146, ОСОБА_2 придбано житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок зареєстровано 20 грудня 2013 року, що слідує з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №15080525 від 20 грудня 2013 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №372011656 від 29 березня 2024 року.

З вказаної Інформації також вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Рівненської міської ради від 28 січня 2016 року належить на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:020:0354, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями статті 60 СК України визначено що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення змісту статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Як встановлено судом, житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за відповідачем, набутий сторонами за час зареєстрованого шлюбу, за спільні кошти, тобто він є спільним сумісним майном подружжя та їхні частки є рівними. При цьому, позивач маючи право на 1/2 частину житлового будинку, придбаного під час перебування у шлюбі, набуває і право на земельну ділянку пропорційно розміру його частки у спільній власності на вказаний будинок, тобто останній має право на 1/2 частину земельної ділянки.

Відтак, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, по 1/2 частці за кожним, право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0354, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно задоволення вимоги про поділ майна як спільної сумісної власності шляхом визнання за сторонами права власності на її частки за кожним свідчить і про припинення правового режиму спільної сумісної власності на такі об`єкти.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Разом з тим, в судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 просив покласти судові витрати на позивача, а тому суд не здійснює розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, по 1/2 частці за кожним, право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0354, за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2022 року.

Суддя О.О. Першко