Ухвала

від 22.10.2024 по справі 570/2888/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2888/24

Номер провадження 2/570/1053/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

представника позивача - адвоката Діонісьєва І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» до ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

До суду 09.10.2024 р. надійшла заява представника позивача адвоката Діонісьєва І.М. про зміну предмета позову вх.17262 від 09.10.2024 р.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву про зміну предмета позову та просить суд її прийняти до розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив досуду неподано. До суду повернувся поштовий конверт, надісланий за зареєстрованим місцем проживання відповідача з відміткою про невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки особі. Зазначена позиція висвітлена в постанові ВС України у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц, провадження № 61-6788св22, висновки якої підлягають врахуванню для судів інших інстанцій.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Вислухавши представника позивача, суд, дослідивши матеріали справи у межах поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другоїстатті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, крім іншого, 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (пункт 4); дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження (пункт 5); дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (пункт 6).

Статтею 196 ЦПК Українипередбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Устатті 189 ЦПК Українивизначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

У підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (пункт 3 частини другоїстатті 197 ЦПК України).

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16.09.2024 р. вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

За вх.17262від09.10.2024р. до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третястатті 13 ЦПК України).

За частиною третьоюстатті 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи з загальних положеньЦПК України, підстави позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів; предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Таке ж визначення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема устатті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими;3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову одночасно не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності зЦПК України.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року в справі № 916/1764/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертастатті 263 ЦПК України).

Отже, позивач має право щодо уточнення своїх позовних вимог у підготовчому провадженні.

Оскільки підстави для повернення вказаної заяви позивачу відсутні, суд приймає заяву про зміну предмета позову до розгляду.

Керуючись ст.ст.49, 258-261, 353, 354 ЦПК України, - суд

у х в а л и в :

Прийняти заяву представника позивача адвоката Діонісьєва І.М. про зміну предмета позову вх.17262 від 09.10.2024 р.

У подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову вх. 17262 від 09.10.2024 р.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам справи.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК Україниу строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьоїп`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьоїп`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rv.rv.court.gov.ua.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст судового рішення - ухвали суду - виготовлений 23.10.2024 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.